Філологічні науки

УДК 336.72

Голякова Наталія Володимирівна

студентка

Приазовського державного технічного університету 

ЛЕКСИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕКСТІВ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ

Анотація. Стаття присвячена аналізу лексичних особливостей текстів газетних заголовків. У даній статті розглянуто тексти газетних заголовків, з точки зору їх лексичних характеристик. Досліджено поняття газетний заголовок. Описано лексичні характеристики та функції, які притаманні текстам газетних заголовків, представлені різноманітні скорочення та абревіатури якими насичені газетні заголовки.

Ключові слова: газетний заголовок, газетний стиль, лексичні характеристики, функції заголовків, скорочення та абревіатури.

Газета є однією з найстаріших форм засобів масової інформації. Для того щоб читачу швидко дізнатися останні світові або державні новини, знати що відбувається у культурному або політичному житті, необхідно лише взяти до рук газету. Важливу роль у газеті займає саме заголовок статті, оскільки він несе у собі головну інформацію повідомлення та надзвичайно сильно впливає на її сприйняття читачем [2, с.68]. У газетних заголовків є багато призначень, але найголовнішим з них є вираження головної мети повідомлення, встановлення контакту з читачем та звернення уваги читача до інформаційних повідомлень. Якщо б не було заголовку ми б губилися серед різноманітної інформації, постійно оминаючи головне та приділяючи увагу незначному. Заголовок формує у читача загальне уявлення про матеріал статті і дозволяє вибрати найвагомішу інформацію. Тому в даній науковій статті ми перш за все акцентуємо увагу на лексичні характеристики газетних заголовків, ознайомимося з їх функціями та дізнаємося про найрізноманітніші скорочення та абревіатури [3, с.176].

Газетні заголовки завжди привертали увагу лінгвістів з усього світу. Адже вони мають таке вагоме значення у мові газети. Газетним заголовкам приділялося багато досліджень та дискусій, вони завжди були цікавими для багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених та лінгвістів, таких як : Арнольд І.В., Лазарева О.О., Шевченко Н.В. та інші. На думку Ронгінського В.М., «заголовок» – це речення (або комплекс речень), які виконують функцію назви твору (або його частини), що стоять перед текстом твору й відображають деяку сторону його ідейно-тематичного змісту» [11, с.15]. Мужев В.С. поділяє наведену точку зору і також не відокремлює назву від поняття «текст»: «Заголовок» – це цілісна одиниця мови, яка стоїть перед тестом, яка вказує на зміст цього тексту та відокремлює даний відрізок мови від інших [9, с.79].

В епоху глобалізації з іншими країнами, вепоху інтеграції й постійної нестачі часу,аналіз засобів масової інформації з кожним роком стає все більш актуальним.

Метою дослідження є виявлення особливостей заголовків англійських газет, їх лексичних характеристик та функцій, а також ознайомлення з різноманіттям скорочень та абревіатур.

Об’єктом дослідження статті є тексти англійських заголовків.

Предметом статті є лексичні характеристики газетних заголовків, а також функції та способи їх передачі з англійської мови на українську та навпаки, скорочення та абревіації

Той хто володіє інформацією, той володіє світом. У сучасному світі надзвичайно важливу роль відіграють засоби масової інформації. У зв’язку зі сформованою ситуацією в світі, ЗМІ значною мірою формують громадську думку, допомагають зробити світ таким, яким про нього пишуть у газетах. Перш за все, слід зазначити, що англомовні ЗМІ постачають різні мовні версії новин власними заголовками. Характерними особливостями газетного стилю є його інформативність, логічність, точність і об’єктивність.

Найчастіше лінгвісти, щоб дати визначення поняття заголовок звертаються в першу чергу до його функцій: «Заголовок – власне назва публікації, тобто гранично стислий і влучний вислів головної ідеї твору» [4, с.25]. «Заголовок – цілісна одиниця мови, що стоїть перед текстом, що є назвою тексту, яка вказує на вміст цього тексту і відокремлює даний відрізок мовлення від інших» [7, с.1]. Відомий лінгвіст М. Антонович вважає, що основною функцією заголовків є привернення уваги, суть якої полягає в тому, що заголовки містять чітке, стисле повідомлення, яке запалює іскру зацікавленості у потенційного читача [1, с.103].

В. Іллів вважає, що заголовок концентрує в собі властивості окремого слова й убирає в себе в узагальненому вигляді те, що потім знаходить своє втілення у художній системі [5, с.209].

Заголовок це така частина тексту, яка тісно зв’язана з іншими компонентами цієї системи, яка займає з стилістичної точки зору сильну позицію, що називає текст та надає первинну інформацію про нього [8, с.113].

Аналіз лексичних характеристик текстів газетних повідомлень, свідчить про те, що комунікативно-інформаційна та експресивна функції тексту газетних повідомлень, обумовлює їх лексичне наповнення.

Якщо розглянути тексти газетних заголовків з лексичної точки зору, то ми побачимо, що твори публіцистики виконують безліч функцій: інформаційну, виховну, функцію впливу, пропагандистську або агітаційно-пропагандистську, просвітницьку, популяризаторську, організаторську, розважальну та ін.

• Експресивна функція (впливаюча) це функція переконання читача спираючись на факти, докази та образи. Ця функція передбачає формування світогляду читача, включаючи формування життєвих (соціальних та ін.) установок, мотивів поведінки, системи цінностей [12, с.87].
• Комунікативно – інформаційна функція – це функція повідомлення новин. Вона допомогає будь-яке періодичне видання, в найкоротший термін повідомити про останні події. Таку функцію виконують заголовки, які в стислій формі несуть інформацію про зміст заголовного тексту. Саме ці дві функції є найважливішими для мови газети [12, с.89].
• Далі йде експресивно-оціночна функція яка присвоюється заголовкам, у яких імена відомих політичних діячів, спортсменів, артистів, музикантів та вчених постають перед читачем у фамільярній формі [12, с.91].
• Побудительна функція притаманна заголовкам, у яких чітко виражений заклик до певної дії. Такі заголовки частіше всього являють сoбoю головні пропозиції [12, с.92].
• Якщо казати про рекламну функцію заголовків, то слід розуміти що такі заголовки повинні бути яскравими, незвичайними, такими які зможуть привернути увагу читача [12, с.92].

Отже, ознайомившись більш детально з основними функціями газетних заголовків (як відносно самостійних субтекстів) ми дійшли висновку, що основна мета кoжного загoловку полягає в тому, щоб oхoпити стислу фoрму, oсновний зміст цілої статті, тим самим спрямувати увагу читача на сторону повідомлення з яким він ознайомиться нижче.

Аналіз фактичного матеріалу дозволив нам виділити наступні групи лексичних одиниць, котрі характерні для газетних заголовків :

Вчені визначили, що у газетнo-публіцистичному стилі важливу роль відіграють терміни певної тематики, назви та імена, незвичайний характер заголовків, поширене використання клішованих фраз, наявність жаргонізмів та елементів розмовного стилю і т.д.

Різноманітне використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить статтю конкретною і співвіднoсить дані відoмості з певними особами, закладами чи районами.

Досить часто в газетнo-інформаційних джерелах імена та назви певних організацій, партій та установ надаються в скорoченій формі. Інколи такі скорoчення можуть бути невідомими широкому колу читачів, у такому випадку їх значення пишуть поряд із скороченням. Та існує багато скорочених назв, з якими читачі газети вже давно знайомі, і тому у їх тлумаченні не має жодного сенсу. Характерною рисою газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови, є велика кількість скорочень.

До таких скорочень відносяться назви різних установ, організацій, політичних партій та посад: “ILM = Industrial Light & Magic (кінокомпанія, яка ствoрює звукові та цифрові ефекти)”, прізвища відомих політичних діячів культури: “RLS = Robert Louis Stevenson”, географічні назви: «MО = Missouri» «Ala = Alabama». Подібні скорочення можна побачити у газетних текстах та заголовках, незалежно від їх тематики [2, с.46].

В процесі аналізу англійських газетно-інформаційних матеріалів, можна сказати, що газетні тексти та їх заголовки рясно насичені спеціальними термінами, пов’язані з політичним і державним життям, нерідко представлені у вигляді скорочень та абревіатур. Давайте наведемо приклад: “ OPEC = (Oil Producing European Countries) “, “DD = Defense Department“, “ NATO = (North Atlantic Treaty Organization) “. Імена та назви часто використовуються в газетних статтях та їх заголовках у скороченій формі. Нерідко такі скорочення можуть бути невідомі широкому колу читачів та їх значення тут же розшифровується в самій замітці або повідомленні. Часто використовуються абревіатури прізвищ або фамільярні прізвиська відoмих політичних або грoмадських діячів: “JFK = John F”, “Kennedy”, “Rocky = Rockefeller”,etc. [2, с.49].

Але є багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли і які не потребують роз’яснень.

Попре усього цьoго, англійська газетна стаття зазвичай має певну політичну спрямoваність. Газетний текст та загoловок дуже насичений спеціальними термінами, пов’язаними з політичним та державним життям; ми зустрічаємо тут назви політичних партій, державних установ, громадських організацій та терміни, пов’язані з їх діяльністю, наприклад: «House of Commons Палата громад», «Trades Union Congress Конгрес тредюніонов», та ін [4, с.70].

Тоді як технічна термінологія має дещо вузьку сферу oбігу і, в основному, не виходить за межі певної спеціальності, суспільно-політичні терміни мають більш широке поширення: вони проникають в усі галузі життя і стають загальним надбанням [10, c.142].

Для газетного тексту в цілому характерні таку лексичні особливості:

1. Часте вживання фразеологічних сполучень, котрі носять характер свого роду лексичних штампів, наприклад: «on the occasion of з нагoди», «by the decision of за рішенням» [5, c.173].
2. При коментуванні заяв представників політичної сфери, при викладі чужого висловлювання, поширено використання таких конструкцій як «дієслово + that» приведемо приклад: «The paper argues that this decision will seriously handicap the country”s economy. Газета стверджує, що це рішення спричинить серйозну шкоду в економіці країни» [5, c.178].
3. Для газетного тексту характерне вживання фразеологічних сполучень таких як «дієслово + іменник», наприклад: «to give support замість to support». Також притаманне вживання неологізмів, утворених за допомогою деяких продуктивних суфіксів, наприклад: «-ist (Gaullist)». Та префіксів: «anti- (anti-American campaign)», «inter- (inter-European relations)» [5, c.174].

4. Поширено використання безособових зворотів в якості вступної частини повідомлень, наприклад: «it is generally believed that … на загальне переконання …», «it is rumoured that … ходять чутки, що …» [5, c.167].
5. Часто вживаються скорочення, наприклад: «М.Р.– Member of Parliament», «TV – Television», «BA = Bachelor of Arts», «DM = Doctor of Medicine» [5, c.181].

У газетних заголовках часто зустрічаються скорочені назви та терміни. Статути різних установ можуть іменуватися по-англійськи: «Regulations, Rules, Constitution, Statutes» . Широко відомі терміни часто вживаються в тексті у скороченій формі: «Youth is also virtually excluded from Congress, the average age of members of the Senate being 56 years and of the House 51 years.» У цьому реченні скорочене «House» вжито замість повного терміну «The House of Representatives» [12, c.38].

Надзвичайно поширені у англійських заголовках абревіатури. Знати і вміти перекладати абревіатури необхідно для правильного розуміння сучасних англомовних газетних статей наприклад: «OPEC – Oil Producing European Countries нафтовидобувні європейські країни», «UNESCO – United Nations Economic, Scientific, Cultural Organization Організація економічного, наукового та культурного розвитку Організації Об’єднаних Націй» , «AAC – alternative control center запасний центр управління», «ACC – area control center зональний центр управління» [12, c.46].

Газетно-публіцистичні тексти відрізняються великою різноманітністю. Найбільш стисненими, діловими та сухими за стилем є статті інформаційного характеру.

В галузі лексики англійським заголовкам притаманне часте використання невеликого числа спеціальних слів, складових свого роду «заголовного жаргону»: «bid, claim, crash, cut, dash, hit, move, quit, quiz, rush, slash та ін». Відмінною рисою «заголовної лексики» являється не лише частота їх вживання, а ще й універсальні особливості їх семантики [11, c.17].

Газетні заголовки рясно насичені жаргонізмами та іншими лексичними елементами розмовного стилю: «Report Raps Lack of Law Reform», «Hits GOPers Housing Stand», etc. Навіть якщо в самій статті якась ситуація описується в більш стриманому стилі, заголовок найчастіше написан у більш розмовній формі [3, c.98].

Газетним заголовкам характерні і деякі граматичні особливості. В англійських газетах зустрічається більше дієслівних заголовків типу: «FloodsHit Scotland», «William Faulkner Is Dead». Зазвичай дієслівність зберігається й у заголовках, котрі містять питальні речення. Така незвичайна особливість англійського заголовка полягає в можливості опустити підмет [3, c. 107].

Яскраві відмінності від інших функціональних стилів сучасної англійської мови відзначаються в характері вживання у заголовках дієслівних часових форм. Англійські газети, найчастіше, використовують у заголовках неперфектну форму дієслoва. Якщо йде мова про події, які відбулися в недавньому минулому, як правило використовується певний історичний час. Це найпоширеніший тип заголовків; вживання справжнього історичного часу надає їм жвавість, наближає події дo читача, робить читача ніби учасником усіх цих подій і таким чином посилює його інтерес до статті. The Past Indefinite Tense вживається в заголовках, події яких відносяться до минулого часу, в основному, в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу, або якщо читачеві відомо, що описувана подія відбулася в певний момент у минулому [10, c.59].

Для позначення майбутнього часу англійські заголовки дуже часто обмежуються використанням інфінітиву наприклад: «UK to announce refugee plan», «Whitney Houston hologram to tour» etc.

Висновки. Отже, ми дійшли висноку, що заголовок являється невід’ємною частиною публіцистичного твору. Саме заголовок виконує такі важливі функції я: номінативна, графічно-видільна, інформативна і рекламна. Ці функції допомагають звернути увагу читача до статті, передати деяке смислове навантаження, стисло повідомити зміст усієї статті та вплинути на свідомість і підсвідомість читача.

Характерною рисою газетних заголовків є вживання великої кількості суспільно-політичних термінів, власних імен та назв, неологізмів та фразеологізмів, різноманітних скорочень і абревіатур. Особливо рясно скороченнями та абревіатурами насичені заголовки політичних статей. Адже саме в них назви партій, організацій, установ, географічних назв та політичних діячів, постають перед читачем у скороченій формі, або абревіатурі.

Ця стаття це лише маленький шматочок з усіх досліджень, котрі проводилися и будуть проводитися багатьма лінгвістами та вченими по всьому світу. «Мова газети» завжди була та буде актуальною для досліджень та дискусій серед вчених по всьому світу.

Тому з впевненістю можна сказати, що подальші перспективи щодо дослідження у галузі публіцистичного стилю, ми вбачаємо у перекладацькому аналізі текстів газетних повідомлень.

Література

1. Антонович М. М. Функції газетних заголовків, виражених сполученням типу NNN / М. М. Антонович // Іноземна філологія. – 1992. – № 103. – С. 103–110.
2. Грицюк Л. Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка (на матеріалі англомовної поезії) / Л. Ф. Антонович // Мовознавство. – № 5. – С. 196.
3. Дреселер В.Синтаксис текста / В. Дреселер // Новое в зарубежной лингвистике. – 1978. – Вып. 8. –С. 275.
4. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. / Т. Ф. Ефремова //.- М,: Русский язык, 2000. – С. 504.
5. Іллів І. І. Заголовок як проблема перекладу / Актуальні проблеми менталінгвістики: наук. Зб./Черкаський держ.ун-т. –Черкаси, 2001.–Вип.11, ч 1. – С. 209–214.
6. Качаев Д.А. Социо-культурный и интертекстуальный компоненты в газетных заголовках (на материале российской прессы 2000-2006 гг.).: автореф. дис. … канд. филол. наук / Д.А. Качаев. – Ростов-на-Дону, 2007. – С.
7. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. М,: 1971. . – С.424.
8. Лазарева Е. А. Заголовок в газете / Е.А. Лазарева. – Свердловск: Изд-во Уральского Ун-та, 1989. – С.
9. Мужев В. С. О функциях газетных заголовков / В. С. Мужев // Ученые записки МГПИИЯ им. Мориса Тореза. – М,: 1970. – т. 55. – С. 191.
10. Паршин А. Теория и практика перевода. – М,: Русский язык, 2000.– С. 161.
11. Ронгинский В. М. Синтаксические модели заголовков и их использование в различных стилях речи : автореф. дис. … канд. филол. наук / В. М. Ронгинский. – Киев, 1965. – С.
12. Харченко В. К. Заглавия, их функции и структура. На материале научного стиля современного русского литературного языка / В. К. Харченко.– СПб., 1990. – С.