Економічні науки

УДК 005.6 : 687.5

Бозуленко Олександр Юрійович

кандидат економічних наук,

старший викладач кафедри товарознавства,

маркетингу та комерційної логістики

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Топор Кароліна Іллівна

студентка

Чернівецького торговельно-економічного інституту

Київського національного торговельно-економічного університету

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ДИТЯЧИХ КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ

Анотація. У статті розглянуто питання щодо визначення якості та безпечності дитячих косметичних товарів; основні етапи та правила ідентифікації дитячих косметичних засобів; наведено перелік основних міжнародних маркувальних знаків якості продукції; проаналізовано корисні та небезпечні компоненти у складі дитячих косметичних товарів.

Ключові слова: ідентифікація, маркування, дитяча косметика, асортимент, склад товару, компонент, фальсифікація.

Останніми роками ринок дитячих косметичних товарів став більш насиченим. За даними статистичних досліджень у 2017-2018 рр. витрати на покупку дитячих товарів зросли в 2 рази. Така зміна відбулася внаслідок збільшення асортименту різних дитячих товарів, у тому числі вітчизняних та імпортних косметичних засобів.

На даний час лідерами на українському ринку є такі виробники, як: «Карапуз», «Пупсик», «Бімбо», «Galinka», «Alenka» та інші. Серед іноземних – провідними являються: «Johnson’s baby» (Італія), «Bubchen» (Німеччина), «Sanosan» (Німеччина), «Saraya» (Японія), «Hipp» (Швейцарія) та інші [1]. Майже всі виробники пропонують шампуні, мило, креми, олії, серветки, ватні палички, а також засоби для прання й ополіскування дитячого одягу. Тому перевірка параметрів якості та безпечності є обов’язковою складовою процесу ідентифікації таких виробів.

Ідентифікація товарів трактується як встановлення відповідності товару, ототожнювання, наявність співпадіння чогось з чимось [2, с. 54]. Процес ідентифікації товару включає 3 етапи.

Перший етап – попередня ідентифікація. На цьому етапі відбувається вивчення та аналіз документів, маркування; початковий загальний огляд упаковки, індивідуальної тари, складу товару; виділення відповідних і невідповідних характеристик; застосування органолептичних та експрес-методів; визначення за потреби показників для випробувань фізико-хімічними та іншими методами.

Другий етап – остаточна ідентифікація. Вона включає аналіз даних випробувань і остаточний повний аналіз.

Третій етап – складання висновку про відповідність (невідповідність) товару.

Розглянемо методику та послідовність проведення попередньої ідентифікації. Вона починається з огляду упаковки товару. Якщо сама упаковка виготовлена з тонкого, деформованого неякісного картону, має нечітке поліграфічне виконання або погане закріплення флакона – це можуть бути ознаки як низької якості продукції, так і її фальсифікації.

Далі проводять огляд тари, в яку розфасовано косметичний засіб або дитяча парфумерія. Якщо це скляна тара, то виробник інформує про себе штампом на прес-формі, де формувався виріб. Скло повинно бути прозорим без жодних слідів дефектів, а клапан пульверизатора має щільно прилягати до шийки, без нерівностей. Аналогічно не допускаються деформації в аерозольних упаковках.

Після цього ідентифікують зазначене на упаковці з даними супровідних документів:

• найменування, назва косметичної продукції;
• призначення продукції, якщо це не випливає з назви товару;
• найменування виробника та його місцезнаходження (юридична адреса, включаючи країну);
• опис умов зберігання, якщо ці умови відрізняються від стандартних;
• інформація про способи застосування косметичної продукції;
• склад товару;
• номер партії або спеціальний код, що дозволяє ідентифікувати партію косметичної продукції;
• дата виготовлення і термін придатності та ін.

Вказана інформація повинна бути чіткою і не змиватися з упаковки.

Перше правило при виборі дитячої косметики – обирати косметичні засоби для дитини відповідно до її віку. Вся дитяча косметика поділяється на дві великі групи. Перша – засоби догляду за шкірою та волоссям: вологі серветки, рідке мило, шампуні, молочко й олія для тіла, дитячі креми та ін. Друга група включає косметичні засоби для новонароджених і ясельного віку (від 0 до 3-х років), косметичні засоби для дітей дошкільного віку (від 4 до 6 р.), для молодшого шкільного віку (від 7 до 10 р.), для дітей старшого шкільного віку (від 11 до 14 р.). Отже, до дитячої косметики відноситься косметична продукція, призначена для дітей у віці до 14 років.

Для новонароджених дітей найкраще використовувати гіпоалергенні товари, адже вони мають легку нежирну консистенцію, не містять барвників і мають нейтральний запах. А для дітей з проблемною шкірою, яка схильна до алергії, подразнень, потрібно обирати спеціальну дитячу косметику.

Ще одне найважливіше правило – це тестування вибраного продукту. Підбір дитячої косметики – це дуже індивідуальний процес. Адже те, що може підійти одній дитині, може легко зашкодити іншій [3]. Тому, краще використовувати косметичну продукцію однієї і тієї ж дитячої косметичної лінії.

Велику увагу слід приділити складу дитячої косметики. Вона не повинна містити барвників і консервантів, не мати різких ароматів, а найголовніше – вся дитяча косметика має бути pH-нейтральною та гіпоалергенною.

До складу дитячих гігієнічних засобів повинні обов’язково входити натуральні компоненти: екстракти рослин (ромашки, кропиви, календули, череди, алое, полину), олії (жожоба, дерева ши і мигдальне), вітаміни (A, D, C, E), бджолиний віск, гліцерин, касторова олія. А таких компонентів як барвники, тваринні жири, силікони, вазелін, парафін, парабени, сульфати SLS і SLES, формальдегіди – краще уникати.

На безпечність дитячих косметичних засобів вказує відповідне маркування:

• BDIH: товар з цим знаком якості виготовляється без ГМО, у його складі відсутні продукти нафтопереробки, барвники, ароматизатори, компоненти тваринного походження (можна виявити лише бджолиний віск);
• ECOCERT: у товарі відсутні будь-які шкідливі речовини (пропіленгліколь, емульгуючі речовини, мінеральні оливи, силікони, жирні спирти та ін.);
• NATRUE: косметика гарантовано натуральна;
• ICEA: всі компоненти в косметиці екологічні, у складі немає заборонених і шкідливих компонентів;
• COSMOS (COSMetic Organic Standard): включає декілька інших значних схем європейської сертифікації і об’єднує їх у єдиний стандарт. Розрізняють 2 рівні сертифікації: ORGANIC і NATURAL. На товарі при цьому буде стояти лейбл первинної сертифікації (наприклад, ICEA або BDIH) [4].

Планування та розробка складу дитячого косметичного засобу припускає, перш за все, встановлення певних, у тому числі нових вимог до його якості. Ці вимоги можуть бути встановлені на основі маркетингових досліджень ринку косметики та наукових розробок, що здійснюються виробником. Вивчення ринку передбачає, насамперед, аналіз уже наявної продукції – її призначення, дії, рецептурний склад. Маркетингові дослідження доповнюються науковими розробками сучасних рецептур та апробацією як нових, так і вже відомих засобів. Зазвичай великі фірми мають свої косметичні салони, в яких перевіряють нові склади, вивчають їх дію, у тому числі їх ефективність, виявляють недоліки та визначають шляхи їх усунення. Дослідження повного життєвого циклу косметичного товару дозволяє правильно визначити його якісні характеристики та створити необхідний засіб.

Однією з умов виготовлення якісного та безпечного косметичного товару є розробка його рецептури. Косметичні товари – це багатокомпонентні засоби, складові яких можуть взаємодіяти між собою, по різному впливати на шкіру та волосся дитини, що має бути враховано при розробці. Визначення складу та вибір сировини відбувається відповідно до вимог, затверджених ЄС і вітчизняними СанПіН. У цих документах наводяться переліки дозволених до застосування у косметичному виробництві барвників, консервантів, фотозахисних речовин, а також речовин, заборонених до використання в косметиці й таких які, підлягають обмеженому вживанню при дотриманні ряду умов [5, с. 102].

Сировина для складання рецептури досліджується на відповідність встановленим вимогам за фізико-хімічними властивостями та вмістом різних забруднень.

Щоб зменшити ризик придбання неякісного товару, варто надавати перевагу відомим виробникам. Серйозним дослідженням дитячої косметики та її впливу на організм в нашій країні почали займатися лише декілька років тому. Тому система контролю за якістю дитячих косметичних засобів поки що не є досконалою.

Серед найпоширеніших «дозволених помилок», слід зазначити такі, як: використання у дитячій косметиці (крім спеціальної) ефірних олій; косметичних засобів на основі екзотичних рослин (навіть вже добре відомих); великої кількості різних компонентів в основі одного засобу (більше ніж 5), а також значної кількості мінеральної оливи у складі косметичних засобів [6, с. 85].

Висновки з даного дослідження. Отже, за результатами проведених досліджень, можна зробити висновок, що для забезпечення здоров’я дитини потрібно ретельно підходити до вибору косметичних засобів. Для цього слід здійснювати ідентифікаційну оцінку параметрів якості та безпечності косметичного дитячого товару. А саме, потрібно ретельно підходити до вивчення інгредієнтів виробу, оскільки багато компонентів, що входять до складу шампунів, мила, олій та ін., можуть спричинити різні алергічні реакції. Дитяча косметика повинна бути гіпоалергенною, pH-нейтральною, не містити різних барвників, консервантів та ін. Обов’язковими компонентами дитячих косметичних засобів повинні стати натуральні речовини: вітаміни (A, D, C, E), бджолиний віск тощо.

При виборі косметичного засобу велику увагу слід приділяти маркуванню та наявності сертифікату відповідності товару, що захистить від фальсифікованих і неякісних виробів. Це в свою чергу забезпечить захист дитини від різних алергічних та інших захворювань. Адже дитяча косметика насамперед повинна бути безпечною для здоров’я.

 Література

1. Дослідження дитячої побутової хімії та косметики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://babyexpo.ua/news/issledovanie-detskoy-bytovoy-khimii-i-kosmetiki/
2. Ідентифікація товарів : монографія / [А. А. Дубініна, І. Ф. Овчиннікова, С. О. Дубініна та ін.]. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2010. – 272 с.
3. Огляд ринку дитячої косметики, представленої на ринку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://mama.ua/8275-obzor-ryinka-detskoy-kosmetiki-predstavlennoy-na-ryinke-ukrainyi-chast-1-31735/.
4. Еко-маркування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.emsi.com.ua/ditina/ditjacha-kosmetika-dlja-novonarodzhenih-jaku.html.
5. Шепелев А. Ф. Товароведение и экспертиза парфюмерно-косметических товаров : навч. посібник / А. Ф. Шепелев. – Ростов н/Д: МарТ, 2001. – 144 с.
6. Яковлева Л. А. Товароведение парфюмерно-косметических товаров : підручник для вузів / Л. А. Яковлева. – СПб : Лань, 2001. – 256 с.