Економічні науки

УДК 658.15

Баранівська Антоніна Миколаївна

 Київський національний університет технологій та дизайну

Золковер Андрій Олександрович

кандидат економічних наук, доцент кафедри

фінансів та фінансово-економічної безпеки

Київський національний університет технологій та дизайну

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ

Анотація. У статті наводиться визначення сутності управління фінансовими результатами комерційної організації, аналізуються теоретичні та методичні основи аналізу фінансових результатів комерційної організації.

Ключові слова: фінансові результати, комерційна організація, управління.

У сучасних умовах комерційні організації при подоланні кризової ситуації стикаються з проблемою забезпечення управління фінансовими результатами організації, які є певними індикаторами стабільного утворюється перевищення доходів над витратами.

Управління фінансовими результатами організації – це комплекс певних заходів по управління кредитно-грошовими відносинами організації, які реалізуються в установленому порядку відповідальною структурою для вирішення завдань по відновленню, розширенню і зміцненню фінансів [3, с. 258].

Найважливішою формою управління фінансами підприємства повинні стати рішення, суть яких зводиться до формування достатніх для розвитку підприємства фінансових ресурсів, пошуку нових джерел фінансування на грошовому і фінансовому ринках, використання нових фінансових інструментів, що дозволяють вирішувати ключові проблеми фінансів: платоспроможність, ліквідність, прибутковість і оптимальне співвідношення власних і позикових джерел фінансування.

За даними експертів, через відсутність налагодженої системи управління фінансами компанії щорічно втрачають не менше 10% своїх доходів – брак повної та оперативної фінансової інформації призводить до помилковим, запізнілим управлінським рішенням, багато об’єктів фінансового управління виходять із зони уваги керівництва [1, с. 8].

Для виконання даного завдання необхідна постановка ефективного механізму фінансового менеджменту на підприємстві – інструменту підвищення ефективності і управління компанією, а отже, поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства.

Управління фінансовими результатами необхідно, так як вони дозволяють:

• здійснювати стратегічні завдання, підтримувати оптимальну структуру і збільшувати виробничий потенціал підприємства;
• забезпечити поточну фінансово-господарську діяльність;
• брати участь господарюючому суб’єкту в здійсненні соціальної політики, що покращує психологічний клімат на підприємстві.

У кожному статуті організації описані завдання з управління фінансовими результатами – це поліпшення фінансових результатів або збільшення прибутку організації. До основних завдань щодо поліпшення фінансового результату організації можна віднести:

• оптимізація доходів – розподіл прибутку, співвідношення прибутку і податків;
• оптимізація витрат – виявлення резервів, оцінка розмірів і структури, рекомендації по зниження.
• виявлення додаткових доходів організації;
• удосконалення розрахунків з постачальниками – підвищення грошової складової в обсязі продажів;
• реструктуризація активів організації – забезпечення і вибір оптимального співвідношення поточних активів;
• покращення фінансових взаємин з дочірніми організаціями.

Отже, можна зробити висновок, що до основних об’єктів при управлінні фінансовими результатами організації можна віднести:

• управління активами – діяльність, яка пов’язана з формуванням майна організації.
• регулювання фінансових результатів виробничої діяльності – визначення оптимальних варіантів формування окремих елементів собівартості виробництва, ціноутворення, оподаткування, розподілу витрат і т.д.

Використовувані в даний час положення з бухгалтерського обліку пропонують вживання такого підходу до поняття виручки, як поняття моменту отримання виручки. Іншими словами, виручка вважається тоді, коли організація може документально підтвердити реальність і законність виконаних угод, присутність фактичного переходу вигод і ризиків від власників продукції до покупцеві; здатність безпомилково визначати розмір економічних вигод і визначити витрати, яка організація отримує при здійсненні операцій і пов’язані з отриманням виручки.

Визначення фінансового результату діяльності підприємства саме по собі не інформативне. Тільки грамотний аналіз відповідних абсолютних і відносна показників фінансового результату і динаміки їх зміни може дати уявлення про рівень ефективності діяльності підприємства.

З урахуванням наявності різних методик визначення фінансових результатів і різних інтересів партнерських груп підприємства аналіз фінансових результатів є чи не ключовою проблемою аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Основною метою аналізу фінансових результатів є виявлення чинників, що викликають зменшення фінансових результатів, тобто зниження прибутку і рентабельності, а також резервів підвищення фінансових результатів [2, с. 190].

Аналіз фінансових результатів передбачає вирішення наступних завдань: оцінка динаміки абсолютних і відносних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності); факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг); аналіз фінансових результатів від іншої реалізації; аналіз і оцінка використання чистого прибутку; виявлення і оцінка можливих резервів зростання прибутку і рентабельності на основі оптимізації об’ємів виробництва і витрат виробництва та обігу; аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу виробництва (продажів) і прибутку; розробка заходів по використанню виявлених резервів.

Важливо відзначити, що цілі і задачі аналізу фінансових результатів залежать від інтересів користувачів і інформації, яка буде отримана в рамках цього аналізу. Доцільно виділити чотири великі групи осіб, зацікавлених в діяльності конкретної комерційної організації.

Перша група – це фізичні і юридичні особи, які позичають гроші комерційної організації на довгостроковій основі і отримують свою частку у вигляді відсотків по позиках і позиками. Основний абсолютний показник, що характеризує результативності роботи комерційної організації з позиції цієї групи осіб, – прибуток до вирахування процентів і податків. У більшості економічно розвинутих країн відсотки сплачені списуються на затрати і зменшують оподатковуваний прибуток; саме тому дане джерело щодо вигідний, оскільки його вартість менше вартості власного капіталу.

Друга група складається з одного представника – це держава. З економічної точки зору заінтересованість держави полягає в отриманні певного доходу за допомогою системи оподаткування. Оскільки база оподаткування для кожного з них різна, можна виділити два показника, характеризують діяльність комерційної організації і становлять інтерес з позиції держави – об’єм реалізації і прибуток.

Третя група – це власники комерційної організації. З позиції поточного моменту для них важливий кінцевий результат, тобто один з показників прибутку до розподілу, а з позиції довгострокової перспективи представляє інтерес сума реінвестуємого прибутку.

Четверта група включає працівників комерційної організації та її контрагентів (постачальників і кредиторів). Представники цієї групи задовольняють свої інтереси різними способами, в тому числі і шляхом отримання відповідної частки із загальних доходів комерційної організації (заробітна плата, виплати за поточною заборгованістю, можливість збуту своєї продукції організації та ін.).

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства для кожної з вищевказаних груп матиме свою специфіку, ставить свої цілі і вирішує свої задачі, і оцінка ефективності діяльності підприємства з точки зору різних груп може не збігатися. аналіз фінансових результатів проводитися в першу чергу з точки зору інтересів власників підприємства, так як саме забезпечення зростання добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді є головною метою управління фінансами підприємства.

Виявлення і вимір впливу різних чинників на показники фінансових результатів діяльності підприємства, а також взаємозв’язку між ними здійснюються за допомогою різних способів (прийомів) і методів. Основні методи фінансового аналізу є загальними для зовнішніх і внутрішніх аналітиків при виконанні швидкого («експрес») і поглибленого аналізу, тільки використовуються з різним ступенем глибини через різну доступності інформації і різних цілей.

Серед спеціальних способів і методів, які використовуються в процесі обробки аналітичної інформації, застосовують способи і методи порівняння, ланцюгових підстановок, різниць, деталізації, зведення, статистичного угруповання, абсолютних, відносних і середніх величин, балансового, графічного, економіко-математичних методів. Сукупність вищезазначених спеціальних способів і методів, які використовуються в процесі обробки аналітичної інформації, утворюють методику фінансово-економічного аналізу. Найбільш розповсюдженими прийомами аналізу фінансових результатів є: читання звітності, проведення горизонтального, вертикального, трендового, факторного (коефіцієнтного) аналізу. Вищеназвані прийоми і методи знаходять своє застосування на різних етапах і в різних аспектах фінансового аналізу, виявлення економічного потенціалу підприємства, оцінки фінансових результатів і ринкової позиції. У загальному вигляді основні етапи аналізу результатів діяльності підприємства виглядають в такий спосіб: аналіз динаміки абсолютних показників по звичайних видах діяльності; аналіз ефективності по звичайних видах діяльності; аналіз динаміки показників фінансово-господарської діяльності; аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності; планування фінансових результатів на основі врахування результатів аналізу і планів діяльності.

Отже, управління фінансовими результатами являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень за всіма основними аспектами його формування, розподілу та використання на підприємстві. В економічній літературі є багато авторських класифікацій методів і прийомів фінансового аналізу, які мають, як і схожість, так і відмінності між собою. Відмінності – це в основному через те, що класифікація здійснюється по різних основах і немає чіткого розмежування між поняттями «прийоми» і «способи» аналізу. Також присутні відмінності в змісті понять «формалізовані» і «неформалізовані» методи, це дає труднощі в визначенні, які способи відносяться до якої групи.

Література

1. Ефективність управління фінансовими результатами: монографія / Л.В. Фролова, Л.В. Семерунь. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» , 2011. – 187 с.
2. Литвин Б. М., Стельмах М. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: «Хай-Тек Прес», 2008. – 336 с.
3. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств: підручник / О.О. Непочатенко, Н.Ю.Мельничук.- Умань: Вид. “Сочінський”, 2012.- 501с.
4. Скалюк Р. В. Економічний механізм управління фінансовими результатами промислових підприємств: теоретичні основи забезпечення функціонування / Р.В. Скалюк // Економічний вісник Донбасу. – 2011. – № 2. – С. 86-93.