Bibliographic description of the article for the citation:
Назарій Родзінський. Основні аспекти формування громадської думки в системі інститутів безпосередньої демократії та забезпечення національної безпеки//Science online: International Scientific e-zine - 2021. - №10. - https://nauka-online.com/en/publications/sociology/2021/10/11-10/
Annotation:
(Українська) В статті розглянуто основоположні критерії формування громадської думки на тлі сучасної політико-економічної ситуації в Україні. Основна увага при цьому спрямована на теоретичні аспекти розуміння громадської думки як правового та соціального феномену, адже вказана інституція громадянського суспільства виступає лакмусовим папером рівня демократизму соціуму та правової системи в цілому.
Дефініція «громадська думка», незважаючи на численні підходи до її розуміння та тлумачення, протягом усього шляху свого формування зазнавала чимало трансформацій та модифікацій.
Наявність різних концепцій до розуміння феномену громадської думки, в першу чергу, пояснюється різноплановістю поглядів на вплив соціальних акторів на виникнення та формування громадської думки. Доктринальні дослідження в галузі соціології та правознавства дають змогу розглядати громадську думку як явище масової свідомості, що має стихійний характер, соціальний інститут, на який покладено бути в якості соціального регулятора, який вносить свій ефективний вклад у вирішення питання, що стосуються діяльності держави. Так, на сьогодні сформувалось три основні підходи до розуміння громадської думки як соціального та правового явища – моралізувально-нормативний, який ґрунтувався на суспільній гласності та відкритості, підхід, який базувався не на суб’єктному складі, а на тематичному, заперечуючи при цьому вплив масовості на процес формування громадської думки та підхід, в основу якого покладена демоскопія – дослідження, ключовим аспектом якого є здійснення аналізу громадської думки на основі кількісних даних.
Як і на будь-який інститут безпосередньої демократії на громадську думку покладені певні функції, які в узагальненому вигляді представлені експресивною, консультативною, директивною функціями. За рахунок здійснення громадською думкою вищевказаних функцій відбувається взаємодія громадськості із органами державою влади, що розраховано на утворення своєрідного симбіозу, метою якого є створення позитивних умов для життя громадян, підвищення рівня демократизації в суспільстві, покращити якість та ефективність здійснення владою покладених на них функцій в рамках законодавства.
editor@inter-nauka.com
Personal cabinet