Рубрики: Юриспруденція

Анотація: Дана наукова стаття пропонує комплексний аналіз міжнародно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху, їх систематизацію та специфіку застосування в сучасному контексті. Дослідження простежує еволюцію міжнародно-правового регулювання, оцінює дієвість чинних механізмів та визначає перспективні напрями розвитку з огляду на глобальні виклики транспортної безпеки. Детально розглянуто фундаментальні міжнародні документи, що регламентують транскордонний рух транспортних засобів, зокрема Віденську конвенцію про дорожній рух 1968 року, Женевську конвенцію про дорожній рух 1949 року та суміжні нормативні акти. Критичному аналізу піддано механізми імплементації міжнародно-правових норм у національні законодавства та проблеми гармонізації різних правових систем. У статті запропоновано інноваційний теоретико-методологічний підхід до класифікації міжнародно-правових актів у досліджуваній сфері з розробкою оригінальної типології за критеріями юридичної сили, сфери застосування та функціонального призначення. На підставі системного аналізу міжнародної практики ідентифіковано ключові тенденції розвитку правового регулювання безпеки дорожнього руху в умовах глобалізації, цифрової трансформації транспортних систем та інтеграції автономних транспортних засобів. Наукова цінність дослідження полягає у всебічному підході до вивчення міжнародно-правових механізмів забезпечення дорожньої безпеки та формулюванні конкретних пропозицій щодо оптимізації процесів імплементації міжнародних стандартів у законодавство України.

Анотація: У даній статті досліджується питання захисту особистої інформації та приватності в умовах розвитку технологічних процесів, інновацій, наукових досягнень, глобалізаційних процесів, воєнного стану, тощо. Зокрема, розкривається зміст цих прав та аналізується порядок їх реалізації з урахуванням новітніх досягнень. Так, перш за все висвітлюються аспекти, коли порушується право на приватність та захист особистих даних: збирання обробка, збереження та використання персональної інформації для створення профілю користувача cookie-файлами, відстеження та розшифровка даних інформаційно-аналітичними центрами компанії Google, збирання персональних даних за допомогою вуличних відео спостережень зокрема при участі в мітингах, неконтрольований ріст впливу транснаціональних ІТ-компаній. Здійснюючи аналіз чинного законодавства у сфері регулювання захисту персональних даних, автор приходить до висновку, що ці норми є суто загальними, та на сьогоднішній день відносно застарілими. Відсутні будь-які посилання на те, що саме має підпадати під категорії відкритої и закритої особистої інформації, відсутні конкретні заходи впливу у зв’язку із незаконним збиранням та обробкою особистої інформації, не розроблені заходи встановлення винних осіб, тощо. Все це свідчить про необхідність розробки нової законодавчої бази, з урахуванням викликів сьогодення. У подальшому, пропонується запозичення досвіду країн ЄС та імплементації міжнародних норм у національне законодавство . Також, розкриваються проблемні аспекти захисту особистої інформації та приватності в умовах введення в Україні воєнного стану. Аналізуючи норми які були прийняті для регулювання певних питань використання персональних даних в умовах воєнного стану, робиться висновок, що вони стосуються лише органів влади, і ніяк не відносяться до прав громадян. Як підсумок дослідження, вказується, що в епоху розвитку інформаційних технологій право на приватність та захист особистої інформації стало такою ж невідчужуваною цінністю, як право на життя, і тому, потребує чіткого, розумного та ефективного закріплення на законодавчому рівні.

Анотація: У статті проведено всебічний аналіз сучасних підходів до розслідування воєнних злочинів в Україні в контексті триваючої війни та активізації агресивних дій на її території. Особливу увагу приділено вивченню викликів, що виникають у діяльності органів досудового розслідування, зокрема тих, що пов'язані з глобальними геополітичними змінами, юридичними та нормативно-правовими прогалинами, а також проблемами безпеки, тактичними труднощами та логістичними викликами під час збору доказів і ведення слідчих дій. Автором систематизовано основні проблеми та бар'єри, з якими стикаються правоохоронні органи, і запропоновано нові підходи для їх подолання.

Анотація: Стаття присвячена дослідженню основних шляхів підвищення результативності у протидії фінансовому шахрайству в Україні. Проведено аналіз основних видів шахрайських схем, зокрема маніпуляції з фінансовими операціями, використання шкідливого програмного забезпечення, а також зловживання довірою. Також розглядаються сучасні методи шахрайства, зокрема використання новітніх технологій та криптовалют, що ускладнюють виявлення і боротьбу з такими злочинами. Розглянуто міжнародний досвід, зокрема співпрацю України з ЄС у межах програми EUAF, яка сприяє вдосконаленню механізмів боротьби з шахрайством за рахунок новітніх IT-інструментів та підвищення кваліфікації фахівців. Визначено ключові напрями підвищення результативності протидії фінансовим злочинам, серед яких удосконалення законодавства, формування ефективної політики інформаційної безпеки та розвиток міжнародної співпраці.