Рубрики: Економіка

Анотація: У даній статті здійснено глибокий аналіз проблеми гендерної нерівності в Україні, у контексті процесу її євроінтеграції. Дослідження базується на використанні різних методів аналізу, серед яких значне місце займають кореляційний аналіз, дескриптивний аналіз та метод таксономії. Ці методи дозволяють ретельно розглянути шість ключових показників гендерної нерівності, які включають розрив у працевлаштуванні, рівень освіти, заробітну платню, соціальну підтримку та представлення жінок у парламенті. В результаті проведеного аналізу встановлено, що розрив у працевлаштуванні та рівень освіти є вирішальними факторами, які впливають на можливості жінок у суспільстві. Аналіз показників гендерної рівності свідчить про те, що Україна, хоча і вступає у соціокультурний контекст Європейського Союзу, проте залишається на нижньому рівні рейтингу серед країн Європи. Незважаючи на це, країна має певні досягнення, зокрема, показники, які перевищують середні значення у розрізі рівня працевлаштування, кількості жінок з неповною середньою освітою та рівня соціальної підтримки. Однак варто відзначити, що існують недоліки, такі як низький рівень представлення жінок у парламенті, а також гендерний розрив у працевлаштуванні та заробітній платі. Це вимагає уваги та розробки стратегій для подальшого покращення ситуації. Зазначено, що збереження гендерної нерівності стає серйозним викликом для України, особливо в контексті прагнення до європейської інтеграції. Висновки статті вказують на необхідність невідкладних дій для зменшення цих нерівностей. Результати аналізу відкривають широкі можливості для подальшого дослідження та розробки програм та ініціатив з метою поліпшення стану гендерної рівності в Україні та її пристосування до європейських стандартів. У тому числі, проведення кластерного аналізу для глибшого розуміння класифікації країн за рівнем гендерної нерівності, а також формування стратегій покращення низьких показників рівності з метою підняття України у рейтингу.

Анотація: У статті розглянуто сутність поняття «маркетингова цінова політика» та встановлено, що вона є важливим в умовах сьогодення, оскільки це дає змогу правильно визначати мету, завдання, види, функції маркетингового ціноутворення і зумовлює основу для прийняття якісних рішень щодо процесу ціноутворення на підприємстві. Маркетингова цінова стратегія – це стратегічний напрям маркетингової цінової політики підприємства, в основі якого лежать дії з формування прогнозного рівня ціни та планування її ефективного використання. Розглянуто особливості формування маркетингової цінової політики на підприємстві ТОВ «ФАВОРИТ ЗНАК». Встановлено, що у процесі ціноутворення ТОВ «ФАВОРИТ ЗНАК» використовує витратний метод, який не передбачає гнучкості ціноутворення і унеможливлює швидко адаптуватися до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, що істотно звужує роботу з цінами. На етапах формування ціноутворення на підприємстві є проблема неузгодженості цілей між відповідальними підрозділами, а також не проводиться оцінка ефективності цінової політики.

Анотація: Дослідження, присвячені ціноутворенню цифрових фінансових активів та формуванню страхових резервів страхових компаній, видаються актуальними та стрімко розвиваються в контексті глобальної економіки. Поступовий перехід до цифрових фінансових продуктів і технологій створює нові виклики та можливості для економічних досліджень. Ця тема розглядається на рівні економіки з метою поглибленого аналізу процесу ціноутворення цифрових активів та його впливу на фінансову стабільність і ризики страхових компаній. Це дослідження буде зосереджено на вивченні механізмів, що лежать в основі ціноутворення цифрових активів, включаючи криптовалюти, цифрові цінні папери та інші фінансові інструменти, які стають дедалі популярнішими в сучасному світі. Також увага буде зосереджена на аналізі стратегій і методологій формування страхових резервів для страхових компаній, особливо тих, які стикаються з ризиками технологій і цифрових активів. Дослідження на цю тему можуть сприяти розробці стратегій управління ризиками та ціноутворення у сфері цифрових фінансових активів і страхування, які відіграють важливу роль у сталому розвитку світової економіки.

Анотація: У статті здійснено спробу висвітлення процесу формування та розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в прикордонних регіонах з Європейським Союзом з моменту проголошення незалежності. Особлива увага приділяється прикордонній торгівлі як ключовому аспекту співпраці між Україною та центральноєвропейськими країнами-членами ЄС, визначаючи її як важливий елемент єврорегіонального співробітництва та стратегію набуття Україною члена ЄС. Відтак удосконалення прикордонної торгівлі є одним із пріоритетним напрямком державної політики щодо євроінтеграції. Також у статті розглядаються дослідження українських науковців, щодо напрямів покращення організації прикордонної торгівлі.