Tag: European Union

Анотація: Дана стаття присвячена аналізу правової охорона торговельних марок в Україні: особливості, проблеми та перспективи вдосконалення національного законодавства в умовах євроінтеграції. Підкреслено важливість існування торговельної марки та удосконалення її правової охорони, адже приведення законодавства України до міжнародних стандартів, є однією із умов можливості набуття членства у ЄС. Визначено, що формування європейських стандартів щодо охорони та захисту торговельних марок у Європейському Союзі було зумовлене процесами глобалізації та інтеграції. В статті звертається увага на необхідність подальшої підготовки України до членства в Європейському Союзі шляхом завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Однією з таких сфер є сфера інтелектуальної власності, зокрема, але не виключно, щодо питань правової охорони та захисту торговельних марок. У статті увага також приділяється питання щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проаналізовано можливість подальшої співпраці України та ЄС та можливість вступу України до ЄС та розширення зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних зав’язків. Інтеграція до Європейського Союзу є шансом для України остаточно перетворитися на стабільну державу, яка володіє незаперечними перспективами на майбутнє. Угода про асоціацію між Україною та ЄС також стала яскравою демонстрацією якісно нового формату відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції». Автором на основі проведеного дослідження визначено основні особливості, проблеми, напрямки, розвиток яких, дозволить підвищити рівень правової охорони торговельних марок в Україні в умовах євроінтеграції. Встановлено, що подальше удосконалення законодавчого клімату в сфері інтелектуальної власності в Україні є необхідною умовою для її євроінтеграції.

Анотація: У даній статті здійснено глибокий аналіз проблеми гендерної нерівності в Україні, у контексті процесу її євроінтеграції. Дослідження базується на використанні різних методів аналізу, серед яких значне місце займають кореляційний аналіз, дескриптивний аналіз та метод таксономії. Ці методи дозволяють ретельно розглянути шість ключових показників гендерної нерівності, які включають розрив у працевлаштуванні, рівень освіти, заробітну платню, соціальну підтримку та представлення жінок у парламенті. В результаті проведеного аналізу встановлено, що розрив у працевлаштуванні та рівень освіти є вирішальними факторами, які впливають на можливості жінок у суспільстві. Аналіз показників гендерної рівності свідчить про те, що Україна, хоча і вступає у соціокультурний контекст Європейського Союзу, проте залишається на нижньому рівні рейтингу серед країн Європи. Незважаючи на це, країна має певні досягнення, зокрема, показники, які перевищують середні значення у розрізі рівня працевлаштування, кількості жінок з неповною середньою освітою та рівня соціальної підтримки. Однак варто відзначити, що існують недоліки, такі як низький рівень представлення жінок у парламенті, а також гендерний розрив у працевлаштуванні та заробітній платі. Це вимагає уваги та розробки стратегій для подальшого покращення ситуації. Зазначено, що збереження гендерної нерівності стає серйозним викликом для України, особливо в контексті прагнення до європейської інтеграції. Висновки статті вказують на необхідність невідкладних дій для зменшення цих нерівностей. Результати аналізу відкривають широкі можливості для подальшого дослідження та розробки програм та ініціатив з метою поліпшення стану гендерної рівності в Україні та її пристосування до європейських стандартів. У тому числі, проведення кластерного аналізу для глибшого розуміння класифікації країн за рівнем гендерної нерівності, а також формування стратегій покращення низьких показників рівності з метою підняття України у рейтингу.

Анотація: У статті досліджені причини та передмови формування зовнішньої політики України на сьогоднішній день, основні вектори її розвитку, зокрема визначені головні аспекти співпраці та двосторонньої взаємодії між Україною та Європейським Союзом, а також – Китаєм та країнами Африки. Визначені сценарії розвитку та побудови відносин із цими міждержавними угрупованнями та окремими державами. Проаналізовані перспективи розвитку даних сценаріїв в контексті російсько-української війни та у післявоєнний час.

Анотація: На основі досліджень відомих науковців та теоретиків права, а також користуючись світовою практикою, у статті наведено характеристику поняття «лобізм». Визначено етимологічне походження слова «лобізм». На прикладі права ЄС розглянуто особливості діяльності лобізму в інституціях ЄС. Зокрема було проаналізовано тенденції розвитку лобізму у зв’язку з економічною інтеграцією ЄС. Також надано визначення поняття «лобізм» відповідно до Європейського законодавства. Здійснено аналіз лобістської діяльності керуючись основоположними документами з цього питання, такими як: Lobbying in the EU: current rules and practices та Green Paper on the European Transparency Initiative. Так в Green Paper on the European Transparency Initiative зазначені основні принципи діяльності лобістів та фінансування лобістської діяльності. Окремим пунктом слід виділити, що в цьому акті визначені так звані «проблемні зони», тобто ті сфери, та відповідна діяльність, котра може зашкодити правильній оцінці потреб громадянського суспільства та бізнес-груп у захисті їхніх прав, зокрема це шахрайство, корупція, та використання медіа-ресурсів для створення ажіотажу навколо проблеми або кампанії, яка реально не є предметом стурбованості громадян ЄС. Щодо Lobbying in the EU: current rules and practices, то було проаналізовано основні функції лобізму, а також основні інструменти лобізму, серед яких: збір інформації, участь у експертних групах, контактування з посадовими особами та пропаганда відповідних кампаній у засобах масової інформації. Здійснено аналіз діяльності лобі-груп, які належать до різних сфер, серед яких: суспільні інтереси (професійні союзи, захист прав споживачів), соціальна сфера (захист трудових прав та профспілкові організації), екологічна сфера та «енергетична» сфера. Окремо проаналізовано ґенезу розвитку українського лобістського законодавства, серед поміж іншого виділено: проект закону України про лобіювання, прийняття якого обумовлено приєднанням України до Конвенції ООН проти корупції, а також законодавче регулювання лобізму в Україні, спроби якого були здійснені внаслідок підписання та ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Здійснений аналіз законопроекту «Про лобізм» від 28.02.2020 року. Порівняно дослід впровадження лобістського законодавства в ЄС та Україні.