Юридичні науки

УДК 343.1

Беседа Дмитро Володимирович

кандидат юридичних наук

Національна академія Служби безпеки України

Гринчук Валентин Сергійович

здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти

Національної академії Служби безпеки України

КРИПТОВАЛЮТА (ЦИФРОВА ВАЛЮТА) ЯК МЕХАНІЗМ МАСКУВАННЯ КОРУПЦІЙНИХ КОШТІВ ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

 Анотація. У статті досліджується феномен криптовалюти у контексті використання особами, які беруть участь у «хабарництві» нових сфер та можливостей для легалізації (відмивання) корупційних доходів для подальшого ухилення від перевірки правоохоронних органів та інших державних органів.

Ключові слова: корупція, легалізація (відмивання) грошей, анонімні транзакції, злочинність.

Поставка проблеми. Немає сумнівів, що криптовалюти (цифрові валюти) надають переваги приватним особам, фінансовим організаціям та окремим державам полегшити кращий доступ до фінансових продуктів, сприяють фінансовому розширенню можливостей та зменшують ризики корупції та шахрайства. Але одним із значних ризиків, пов’язаних із цифровими валютами, є здатність злочинців використовувати ці нові технології для власної вигоди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження у сфері використання криптовалюти (цифрової валюти) здійснювалися рядом науковців нашої країни, зокрема, А. Кудь, М. Кучерявенко, Є. Смичок у монографічному дослідженні розглядають питання сутності та призначення цифрових активів як фундаментального економіко-правового феномена [1]. М. Гребенюк, Р. Лук’янчук досліджували питання особливостей використання в ЄС інноваційних технологій розрахунків, зокрема криптовалют (на прикладі Bitcoin) [2]. В. Козій охарактеризовує криптовалюту як нематеріальний актив та приходить до висновку, що такі кошти можуть бути визначені як предмет неправомірної вигоди, зокрема відповідальності за її незаконне одержання згідно з чинним національним законодавством [3].

Враховуючи викладене, метою статті є дослідження природи криптовалюти (цифрової валюти), механізми їх використання у протиправній діяльності та формулювання пропозицій щодо удосконалення регулятивної та правоохоронної діяльності із протидії цьому явищу.

Виклад основного матеріалу. Незважаючи на значне поширення криптовалюти у світі, її правовий статус досі в Україні не визначено. В той же час під поняттям «криптовалюта» прийнято розуміти вид цифрової валюти, емісія та облік якої засновані на асиметричному шифруванні і застосуванні різних криптографічних методів захисту, таких як Proof-of-work та/або Proof-of-stake. Функціонування системи відбувається децентралізовано в розподіленій комп’ютерній мережі [4].

Таким чином принципи, на основі яких функціонує криптовалюта, дають змогу здійснювати децентралізовані, безпечні й анонімні транзакції через мережу Інтернет в усьому світі, а також укладати смарт-контракти, що пов’язано з використанням технологічної системи Blockchain, яка фіксує відповідні операції з цифровими валютами в публічній цифровій книзі [2, с. 310]. Хоча інформація про кожну транзакцію і записується в Blockchain, ці дані не пов’язані безпосередньо з іменами, фізичними адресами чи іншою ідентифікаційною інформацією. Це робить певною мірою анонімними цифрові валюти і ускладнює зусилля правоохоронних органів щодо виявлення окремих транзакцій та зв’язування їх з користувачами. Тому не дивно, що злочинці використовуватимуть цифрові валюти для своєї незаконної діяльності, оскільки криптовалюти забезпечують такі переваги як довіра та надійність, на кшталт – системи фінансування «Хавала».

Нами з’ясовано, що криптовалюти (цифрові валюти) забезпечують фінансову безпеку, оскільки Blockchain виконує роль неупередженого посередника, гарантуючи, що такі кошти будуть безповоротно один раз витраченими, оскільки мережа Blockchain перешкоджає спробам відкликати перевірену транзакцію криптовалюти, якщо одержувач добровільно їх не поверне відправнику. У цьому контексті цифрові валюти запобігають подвійному витрачанню і забезпечують неможливість копіювання грошей у мережі.

Неважко помітити, що цей децентралізований вид валюти, рух якого важко відстежити, може використовуватися для корупційних платежів та відмивання грошей. Характер криптовалют полягає в тому, що вони не відразу приписуються користувачам, оскільки здійснені ними операції не реєструються в банках чи офіційних органах, на відміну від іншого виду коштів.

Злочинці та корупціонери можуть легко розповсюджувати свої цифрові гроші по декількох облікових записах, щоб уникнути виникненню вимоги щодо звітності (якщо вони взагалі існують; немає центрального контролюючого органу, який би інакше позначав або блокував підозрілі транзакції), та у подальшому затемнювати походження таких грошей за допомогою шарів численних транзакцій, створюючи занадто складну мережу, щоб розгадати її. Операції з криптовалютою майже миттєві, що дозволяє швидко переміщувати гроші в різні місця. Це ускладнює відстеження потоку коштів, а також зупинення трансакції, якщо є підозра на незаконну діяльність.

У сучасному світі, коли нелегальні операції здійснюються навіть через банки, діяльність яких є високорегульованою, великою небезпекою для суспільства є неконтрольований ринок криптовалюти. Без нагляду, цифрові кошти, будуть інструментами для збору великих грошей, використання яких залишатиметься невідомим. Ми вважаємо, що злочинці можуть застосовують такі механізми, оскільки емітенти не мають правил збирати та перевіряти інформацію про покупців. Криптовалюта, куплена у нерегульованих емітентів, потім, на нашу думку, може бути придбана невідомими особами, які прагнуть легалізувати незаконно одержані гроші, перерахована через нерегульовані біржі і в кінцевому підсумку перетворюватися на фіатні валюти, якщо їх не залишати без змін.

Так, наприклад у Звіті Федерального бюро розслідувань (ФБР) за 2012 рік було встановлено, що Bitcoin, сам по собі децентралізована віртуальна валюта, орієнтована на однорангові послуги, забезпечує місцем для людей, які певною мірою можуть генерувати, переводити, відмивати та красти незаконні кошти. анонімності [5]. Рівень наданої анонімності може залучати кіберзлочинців для переміщення або крадіжок коштів або надання пожертв незаконним групам. У 2013 році ФБР вилучило 600 000 Bitcoin на суму 80 мільйонів доларів, які були використані при виплаті наркотиків [6; 7].

Подібні настрої можна знайти і з іншого боку Атлантики. Директор Європолу попередив, що “три-чотири мільярди фунтів злочинних грошей” в Європі відмиваються через криптовалюти, за оцінками, що відповідають три-чотири відсотки незаконної виручки на континенті [8].

Таку думку, схоже, поділяють регулюючі органи та грошові агенції іноземних країн. Так, міністр фінансів США закликав країни G20 не допустити, щоб криптовалюти стали «цифровим еквівалентом анонімного рахунку в Швейцарії», в той час як речник Міжнародного валютного фонду (МВФ) попередив, що криптовалюти можуть становити значні ризики як потенційні засоби відмивання грошей, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків та шахрайства [9].

Спроби регулювання обігу криптовалют у світі мабуть, неминуче, оскільки завдяки зростаючому обсягу та потенціалу незаконних платежів криптовалюти будуть регулюватися як на національному, так і на міжнародному рівнях. На національному рівні вже кілька країн виступили з позиціями, деякі з них на користь регулювання, а деякі на користь заборони криптовалют. На сьогодні регулювання є суперечливою і здебільшого невідомою територією. Деякі країни врегулювали це питання, деякі заборонили його повністю, а деякі досі спостерігають.

Однією з перших країн, що легалізували криптовалюти, була Японія, де з 1 квітня 2017 року криптовалюта дозволена як валюта платежу. Для реєстрації в Японському агентстві фінансових послуг необхідні біржі, а юридичні особи, які використовують криптовалюти, повинні оплатити ліцензію, зберігати резерв у розмірі 100 доларів США та регулярно проходити аудит. Криптовалюти приймаються не як грошові ресурси, а як перехідні активи, які можна використовувати як платіж. Перерахунки на фіатні валюти не стягуються податком на додану вартість. Однак викрадення резерву криптовалюти на 58 мільйонів євро з віртуальної валютної біржі, заснованої в Токіо, привернуло увагу до вимог жорсткого нагляду [10; 11].

Південна Корея також прийняла законодавство, що дозволяє здійснювати торгівлю криптовалютами за допомогою зареєстрованих у реальному імені рахунків. Як повідомляється, шість корейських банків готуються до відкриття рахунків, здійснення депозитів, зняття та переказу коштів між належним чином зареєстрованими банківськими рахунками та відповідними криптовалютними рахунками в межах одного банку. Уряд Південної Кореї також планує збирати корпоративний податок та податок на прибуток за колективною ставкою 24,2 відсотка з місцевих бірж [12].

На противагу таким заходам, Китай намагається заблокувати всі веб-сайти, пов’язані з торгівлею криптовалютами, включаючи іноземні платформи. Однак повідомляється, що користувачі все ще беруть участь у цій діяльності через віртуальні приватні мережі та використовують іноземні платформи [13].

В країнах Європейського Союзу криптовалюта не знайшла свого кінцевого законодавчого визначення. Згідно з доповіддю Європейського центрального банку, віртуальна валюта – це “цифрове представлення вартості, яке не випускається центральним банком, кредитною установою чи установою електронних грошей, яке в деяких випадках може використовуватися як альтернатива грошам”, однак це “не гроші чи валюта з юридичної точки зору” [14].

Нещодавно на засіданні Європейської Комісії було зроблено висновок, що технологія blockchain є великою обіцянкою для фінансових ринків і щоб залишатися конкурентоспроможною, Європа повинна прийняти це нововведення. Однак криптовалюти значно спекулятивні та ризиковані. Європейська комісія вирішила додатково оцінити обставини криптовалют та пов’язаних з ними послуг, які охоплюються чинним регулюванням, перш ніж визначити, чи потрібні регуляторні дії на рівні Європейського Союзу [15].

Законодавці Великобританії також розглядають можливі вигоди та ризики криптовалюти та чи може вона замінити традиційні гроші [16]. Орган фінансового поведінки Великобританії, співпрацюючи з Банком Англії та Казначейством, оприлюднить керівні принципи щодо криптовалюти пізніше у 2018 році [17].

Аналіз чинного законодавства свідчить, що законодавче регулювання ринку криптовалют в Україні знаходиться на початковому, концептуальному та проектному рівні розвитку. Так, у 2014 року Національним банком України у документі «Роз’яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Біткоін» [18] зробив першу спробу визначити правовий статус, який був прирівняний до грошового сурогату, але вже у 2018 р. НБУ дійшов висновку, що криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом, залишивши bitcoin у сірій зоні українського законодавства (Лист від 22.03.2018 р. №40‑0006/16290) [19].

Понад два роки на розгляді Верховної Ради України перебувають законопроекти, які покликані врегулювати обіг криптовалют у країні (№7183 від 06.10.2017 р. «Про обіг криптовалюти в Україні» та №7183‑1 від 10.10.2017 р. «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні») [20; 21].

Вказаний стан речей негативно впливає на стан документування правоохоронними органами злочинів, пов’язаних з корупцією та легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

На нашу думку, одним із ефективних методів запобігання незаконному використанню криптовалют було б зобов’язати постачальників послуг збирати та, якщо необхідно, розкривати інформацію про своїх користувачів та транзакції, які виявляються підозрілими або перевищують певну суму. Фінансові біржі також можуть зобов’язати зареєструвати користувачів лише з реальною ідентифікаційною інформацією для стримування корупційних платежів або відмивання грошей через криптовалюти. Хоча з реєстрів blockchain технічно можливо вивести, яка транзакція була здійснена таким користувачем, вимагаючи збору та розкриття інформації про користувача та інформацію про транзакції, було б більш прямим.

Крім того, діяльність постачальників послуг може бути обмежена більш сприятливими формами криптовалют, анонімності яких відрізняються завдяки використаної ними технології.

Перший спосіб протидіяти цій тенденції – скористатись кримінальною помилкою. Наприклад, bitcoin не такий анонімний, як прийнято вважати, враховуючи, що він використовує систему blockchain, яка слугує віртуальним записом усіх транзакцій в мережі. Blockchain є загальнодоступним, тобто кожен, хто має достатній рівень комп’ютерної грамотності, може відстежувати цифрові сліди анонімних трейдерів. Завдяки цьому bitcoin часто використовується на Darknet разом із програмним забезпеченням для анонімізації The Onion Router (Tor) для підвищення безпеки та анонімності.

Другий варіант – краще регулювання. Так, наприклад, у 2017 році уряд Сполучених Штатів запропонував Міністерству внутрішньої безпеки вивчити зв’язок між bitcoin та тероризмом, оскільки анонімність, пропонована цифровими валютами, забезпечує терористам конфіденційність, яку вони прагнуть. Казначейство Великої Британії також прагнуло посилити регулювання, вимагаючи від користувачів цифрової валюти розкривати свою особу. Уряди вказаних держав вживають заходів щодо приведення цифрових валют у відповідність до чинного законодавства про боротьбу з відмиванням грошей та боротьбою з тероризмом. Поєднавши це, ми можемо порушити фінансові потоки до злочинних та терористичних груп в Інтернеті [16].

Крім цього, ми переконані, що використання технології blockchain полягає в тому, що вона адаптована і в майбутньому буде можливим запровадити системи для забезпечення того, щоб bitcoin та інші криптовалюти змогли розгорнути заходи боротьби з «хабарництвом», щоб допомогти очистити її зовнішній вигляд та допомогти у впровадженні криптовалюти.

Дослідивши систему bitcoin нами з’ясовано, що використовуючи відповідні інструменти активного аналізу в мережі, правоохоронні органи можуть відслідковувати активність користувачів за умови, якщо зацікавлена сторона може потенційно розгорнути «позначені bitcoin» щоб виявити ще більше інформації. Нами також встановлено, що великі централізовані сервіси, такі як послуги обміну та гаманця, здатні ідентифікувати та відстежувати значну частину активності користувачів. Тому, мабуть, через реєстрацію та координацію цих постачальників послуг з правоохоронними органами є можливість встановити рух криптовалют. Можливість відстежувати ці криптовалюти дозволила б правоохоронцям відслідковувати транзакції користувачів, IP-адреси яких прикріплені до їх транзакцій.

Висновки. Враховуючи викладене ми вважаємо, що з метою запобігання використанню криптовалюти у протиправних цілях необхідно визначити юридичну природу криптовалют і з’ясувати, чи є ці криптовалюти грошима, цифровими грошима, віртуальними грошима або товарами за правовими системами та чи надають біржі платіжні послуги.

У подальшому, принципи роботи послуг з криптовалютами повинні бути врегульовані. Роблячи це, уряди або міжнародні організації можуть вимагати від таких постачальників послуг (обмін криптовалют) для роботи з більш надійними та прозорими процедурами, як це роблять підприємства, що перераховують гроші, наприклад, PayPals або Western Union або навіть банки.

В той же час, фінансові біржі можуть знадобитися для отримання та підтримки ліцензій на експлуатацію. Це означатиме, що постачальникам послуг потрібно буде дотримуватися стандартів, визначених регулюючими органами у своїй діяльності. З цією метою банківські закони можуть бути використані як приклади для принципів включення та діяльності криптовалютних бірж. Наприклад, біржі можуть вимагати, щоб вони були зареєстровані як публічні компанії, або їх засновники могли мати необхідний досвід у відповідних галузях. Вони можуть вимагати для обслуговування резервів капіталу або регулярного аудиту.

Хоча регулювання необхідне для забезпечення законності та безпеки в цій галузі, важливо також зазначити, що анонімність та децентралізований характер криптовалют сприяли зростанню їх важливості. Оскільки обсяг цих нових інструментів розширюватиметься, для законодавчих органів буде вирішальним розуміти глибину цього питання, враховуючи як ризики, так і можливості криптовалют застосувати правильний підхід до регулювання.

Література

1. Кудь А., Кучерявенко М., Смичок Є. Цифрові активи та їх правове регулювання у світлі розвитку технології блокчейн : монографія. Харків : Право, 2019. 216 с.
2. Гребенюк М. В., Лук’янчук Р. В. Правовий режим криптовалют: досвід ЄС. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 4. С. 310–323.
3. Козій В. Криптовалюта як предмет неправомірної вигоди. Вісник Національної академії прокуратури України / В. Козій. 2019. С. 7-20.
4. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0.
5. Federal Bureau of Investigation, ‘Bitcoin Virtual Currency: Unique Features Present Distinct Challenges for Deterring Illicit Activity URL:wired.com/images_blogs/threatlevel/2012/05/Bitcoin-FBI.pdf (accessed 13 April 2018).
6. John Bohannon, ‘Why criminals can’t hide behind bitcoin’, URL: sciencemag.org/news/2016/03/why-criminals-cant-hide-behind-bitcoin.
7. Rene Millman, ‘Four British men arrested following Silk Road bust’, URL: itpro.co.uk/security/silk-road/20749/four-british-men-arrested-following-silk-road-bust.
8. Shiroma Silva, ‘Criminals hide ‘billions’ in cryto-cash – Europol’ URL: bbc.com/news/technology-43025787.
9. Shelly Hagan and Andrew Mayeda, ‘IMF Calls for Global Talks on Cryptocurrencies’, URL:bloomberg.com/news/articles/2018-01-18/imf-calls-for-global-talks-on-digital-fx-as-bitcoin-whipsaws.
10. Reuters Staff, ‘Coincheck heist sheds light on Japan’s rush to create cryptocurrency rules’, URL: reuters.com/article/us-japan-cryptocurrency-regulation/coincheck-heist-sheds-light-on-japans-rush-to-create-cryptocurrency-rules-idUSKBN1FW04F (accessed 13 April 2018).
11. Editorial, ‘Tightening cryptocurrency regulations’, URL: japantimes.co.jp/opinion/2018/01/30/editorials/tightening-cryptocurrency-regulations/#.Ws3OUJe-lhE (accessed 13 April 2018).
12. South Korea Allows Cryptocurrency Trading for Real-Name Registered Accounts, URL: www.nasdaq.com/article/south-korea-allows-cryptocurrency-trading-for-real-name-registered-accounts-cm909709.

13. Xie Yu, ‘China to stamp out cryptocurrency trading completely with ban on foreign platforms’, URL: scmp.com/business/banking-finance/article/2132009/china-stamp-out-cryptocurrency-trading-completely-ban.
14. European Central Bank, ‘Virtual Currency Schemes, A Further Analysis’, URL: ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemesen.pdf.
15. European Commission, ‘Roundtable on cryptocurrencies’, URL: https://ec.europa.eu/commission/news/roundtable-cryptocurrencies-2018-feb-26_en.
16. Edward Robinson, ‘U.K. Starts Cryptocurrency Inquiry as Lawmakers Weigh Regulation’, URL: bloomberg.com/news/articles/2018-02-22/u-k-starts-cryptocurrency-inquiry-as-lawmakers-weigh-regulation.
17. Anthony Cuthbertson, ‘Cryptocurrency: UK regulator focuses on bitcoin policy’, URL: independent.co.uk/life-style/gadgets-and-tech/news/cryptocurrency-bitcoin-regulation-fca-price-updates-market-a8296411.html.
18. Роз’яснення щодо правомірності використання в Україні “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitcoin” від 10.11.2014 р., URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0435500-14.
19. Про визнання такими, що втратили актуальність, окремих листів Національного банку України від 22.03.2018 р., URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6290500-18.
20. «Про обіг криптовалюти в Україні» №7183 від 06.10.2017 р., URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62684
21. «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні»№7183‑1 від 10.10.2017 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62710.