Запаси як економічна категорія та об’єкт обліково-аналітичної системи
Анотація: В статті розглянуто дефініції категорії «запаси» як економічної категорії та об’єкта обліково-аналітичної системи, розкрито різноаспектні підходи до визначення суті та змісту запасів, їх класифікації.
Бібліографічний опис статті:
Мошкун Катерина та Алла Чухліб. Запаси як економічна категорія та об’єкт обліково-аналітичної системи//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2022. - №11. - https://nauka-online.com/publications/economy/2022/11/08-10/
Економічні науки
УДК 657:330.123.3
Мошкун Катерина Володимирівна
магістр
Національного університету біоресурсів і природокористування
Moshkun Kateryna
Master of the
Natіonal Unіversity of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Чухліб Алла Василівна
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри статистики та економічного аналізу
Національний університет біоресурсів і природокористування
Сhukhlib Alla
PhD in Economics, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Statistics and Economic Analysis
Natіonal Unіversity of Life and Environmental Sciences of Ukraine
ЗАПАСИ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ ТА ОБ’ЄКТ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
RESERVES AS AN ECONOMIC CATEGORY AND OBJECT OF ACCOUNTING AND ANALYTICAL SYSTEM
Анотація. В статті розглянуто дефініції категорії «запаси» як економічної категорії та об’єкта обліково-аналітичної системи, розкрито різноаспектні підходи до визначення суті та змісту запасів, їх класифікації.
Ключові слова: запаси, ресурси, обліково-аналітична система, класифікація.
Summary. The article considers the definitions of the category “reserves” as an economic category and an object of the accounting and analytical system, reveals various approaches to determining the essence and content of reserves their classification.
Key words: reserves, resources, accounting and analytical system, classification.
В сучасних умовах господарювання ефективність функціонування підприємств аграрної сфери значною мірою залежить від раціонального використання запасів. Запаси займають вагому позицію у структурі виробничих витрат, завдяки чому безпосередньо впливають на результати підприємницької діяльності та фінансовий стан суб’єкта господарювання.
Оптимальний розмір запасів підприємства забезпечує ритмічність та безперервність процесу виробництва продукції аграрного сектору, сприяє зростанню виробничого потенціалу, підвищенню ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
До реформування бухгалтерського обліку для відображення «запасів» використовувалися такі поняття, як предмети праці, засоби праці, товарно-матеріальні цінності, виробничі ресурси, матеріальні ресурси (табл. 1). Проте, ці поняття не є тотожними, кожне з них має свою сутність. Після впровадження національних положень бухгалтерського обліку в науковій літературі з’явився термін «запаси».
Аналізуючи економічну літературу, слід зазначити, що серед науковців не існує єдиної думки щодо трактування «запасів». Різноваріантність трактування «запасів» пов’язана із неоднаковими підходами науковців до розкриття сутності даної категорії .
Таблиця 1
Погляди науковців щодо використання термінів для визначення категорії «запаси»
Терміни для позначення | Нормативні джерела,
автори |
«Товарно-виробничі запаси» | Бутинець Ф. Ф., Селіванова Н. М., Фуад Сулейман Махмуд Аль Фасфус. |
«Матеріальні запаси»,
«товарно-матеріальні запаси», «матеріально-виробничі запаси» |
Губачова О. М., Карабоза І. А., Любезна І. Р., Мельник С. І., Мурашко О. В., Хмелевський С. М. |
«Товарно-матеріальні цінності»,
«матеріальні цінності» |
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків; Бенько І. Д., Китайчук Т. Г., Лень В. С., Лучко М. Р., Тичук З. Д. |
«Запаси» | П(С)БО 9 «Запаси»; Бабіч В. В., Бугай А. В., Василенко Ю. А., Гарасим П.М., Гладких Т.В., Голов С. В., Давидов Г. М., Єрмак О. І., Живко З. Б., Живко М. О., Живко І. Ю., Кулаковська Л. П., Лень В. С., Нашкаревська Г. В., Онищенко В. О., Піча Ю. В., Подолянчук А.О., Пушкар М. С., Садовська І. Б., Сук Л. К., Ткаченко Н. М., Тютюнник П.С., Хомин П. Я., Хом’як Р. Л., Чабанова Н. В. |
Так, Бондаренко Н. М., Яресько А. М. під запасами розуміють активи, які самостійно виготовлені чи придбані зі сторони з метою подальшого продажу або використання в процесі виробництва продукції/ надання послуг, а також для адміністративних потреб упродовж одного операційного циклу [1].
Бондаренко О. М. стверджує, що запаси – узагальнене поняття, що включає в себе предмети і засоби праці, матеріальні ресурси, предмети споживання, товари тощо [2].
Василенко В.О. Ткаченко Т.І. розглядають запаси як резерви матеріальних ресурсів суб’єктів господарювання [3].
Автори Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. трактують запаси як предмети праці, що утримуються для подальшого продажу, перебувають в процесі виробництва для подальшого продажу виробленої продукції, утримуються для споживання під час виробництва продукції/виконання робіт/надання послуг, для управління підприємством [4].
На думку Левченка О. П., запасами є придбані/самостійно виготовлені вироби, що підлягають подальшій переробці на підприємстві [5].
Подолянчук А. О. визначає запаси, як активи, що в повному обсязі використовуються протягом одного операційного циклу для виробництва продукції/надання послуг/виконання робіт, для господарських/управлінських потреб підприємств [7].
Узагальнюючи вищенаведені трактування, можна зробити висновок, що запаси – це активи, які створені/придбані підприємством для забезпечення ритмічного виробництва продукції/надання послуг з метою подальшого її продажу, а також для управлінських потреб суб’єкта господарювання.
Розкриття сутності «запасів» як об’єкта обліково-аналітичної системи доцільно здійснити з нормативно-правової точки зору – Міжнародного стандарту фінансової звітності (МСФЗ 2), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
У відповідності до МСФЗ 2, запаси – це активи, які існують у формі основних/допоміжних матеріалів для споживання в процесі виробництва/надання послуг, призначені для продажу в процесі звичайного бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу [6].
На нашу думку, більш повне визначення «запасів» наведено в ПСБО 9 «Запаси»: запасами є активи, які:
- перебувають у виробничому процесі для подальшого виробництва продукту;
- утримуються з метою подальшого продажу/розподілу/передачі за умов звичайної господарської діяльності;
- утримуються для споживання у процесі виробництва продукції/виконання робіт/надання послуг, а також управління підприємством [8].
Необхідно зауважити, що в стандартах увага акцентується на споживчих здібностях запасів та менше приділяється уваги можливостям отримання доходу в майбутньому та вартісній оцінці.
Для ефективного управління запасами підприємств аграрного сектору необхідно використовувати науково обґрунтовану їх класифікацію. На сьогодні класифікація запасів здійснюється за різними класифікаційними ознаками – за складом і структурою, роллю у виробничому процесі, способами надходження на підприємство, технічними ознаками, способом включення у собівартість.
Повна і ґрунтовна класифікація запасів наведена у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, відповідно до якого виділяють такі групи запасів [9]:
- виробничі запаси,
- поточні біологічні активи,
- малоцінні та швидкозношувані предмети,
- виробництво,
- брак у виробництві,
- напівфабрикати,
- готова продукція,
- продукція сільськогосподарського виробництва,
- товари.
Таким чином, запасами є активи, створені/ придбані підприємством, що перебувають у виробничому процесі для подальшого виробництва продукту; утримуються з метою подальшого продажу/ розподілу/ передачі за умов звичайної господарської діяльності; утримуються для споживання у процесі виробництва продукції/ виконання робіт та надання послуг, а також для потреб управління підприємством. Обґрунтована класифікація виробничих запасів дозволяє сформувати релевантну інформацію, необхідну для обґрунтованого прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію запасів та зменшення витрат на їх обслуговування в процесі виробництва аграрної продукції.
Література
- Бондаренко Н.М., Яресько А.М. Сутність та класифікація виробничих запасів на підприємстві. Вісник Чернігівського державного 211 технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2014. № 4. С. 273-281.
- Бондаренко О. М. Економічна сутність та класифікація запасів: обліковий та управлінський аспекти. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 2. С. 63-67.
- Василенко В.О., Ткаченко І.Т. Виробничий (операційний) менеджмент: навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2007. 532 с.
- Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. К.: Каравела, 2004. 568 с
- Левченко О. П. Шляхи удосконалення організації обліку виробничих запасів. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. Серія: «Економічні науки». 2014. № 4 (28). С. 266-270.
- Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси». URL: http://www.minfin.com.ua (дата звернення: 10.11.2022).
- Подолянчук О. А. Виробничі запаси: економічна сутність та облік. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. № 5. С. 88-101.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, зі змінами та доповненнями. URL: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/z0751-99 (дата звернення: 10.11.2022).
- Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Інструкція, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text (дата звернення: 10.11.2022).
Коментарі закрито.
To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science