Бібліографічний опис статті:
Анна Жувак. Захист права на свободу вираження в мережі інтернет у практиці Європейського суду з прав людини//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №4. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2021/4/11-5/
Анотація:
Інтернет в сучасному суспільстві відіграє істотну та постійно зростаючу роль. Це, серед іншого, пов’язано із зростанням кількості справ, у яких учасники звертаються до Європейського суду з прав людини ( далі – Суд ) з метою захисту свого права на свободу вираження в мережі Інтернет. Разом із тим, право на свободу вираження в мережі Інтернет не є абсолютним, тобто держава може застосовувати обмеження щодо його реалізації. Але подібні обмеження мають бути встановлені законом та переслідувати легітимну мету. У статті розглядається практика Суду, ми вважаємо, що основна маса справ ініційована скаргами на порушення двох статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. ( далі – Конвенція ): ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) і ст. 10 ( право на свободу вираження поглядів). Суд у своїх рішеннях визначив кордон приватного життя, зазначивши, що він включає в себе такі аспекти, як зображення людини, його персональні дані, в тому числі біометричну інформацію, зразки ДНК, тощо.
В роботі з’ясовано, що Суд виходить з того, що поширення інформації в мережі Інтернет підпадає під захист ст. 10 Конвенції. Водночас він визнав, що рівень захисту інформації, розміщеної в мережі Інтернет, відрізняється від того, який надається інформації, поширюваної в засобах масової інформації. Окрім того істотний інтерес представляють правові позиції, вироблені Судом щодо блокування Інтернет-сайтів, відповідальності Інтернет-провайдерів за поширювану інформацію та коментарі, співвідношення свободи поширення інформації та авторських прав тощо.
editor@inter-nauka.com
Personal cabinet