Соціальна відповідальність в підприємницькій діяльності

Автор:

Анотація: Стаття присвячена актуальним питанням визначення ролі соціальної відповідальності в підприємницькій діяльності. У статті розглянуто основні ознаки соціальної відповідальності та її значення у сучасному бізнес-просторі та її вплив на економічний розвиток держави. Визначено сутність та особливості соціальної відповідальності, обґрунтована її важливість для підприємства. Досліджено термін «соціальна відповідальність», що означає відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність – це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, працівників, громади та довкілля в усіх аспектах своєї діяльності. Розглянуто внутрішню і зовнішню соціальну відповідальність, зроблено її порівняння з юридичною відповідальністю. Приведені аргументи на користь та проти соціальної відповідальності. Ключовими моментами у сфері регулювання соціальної відповідальності є створення міжнародного стандарта ISO 26000, а також прийняття Кабінетом міністрів України (КМУ) концепції реалізації державної політики, яке сприяє розвитку соціально відповідального бізнесу в країні.

Бібліографічний опис статті:

. Соціальна відповідальність в підприємницькій діяльності//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №7. - https://nauka-online.com/publications/economy/2020/7/sotsialnaya-otvetstvennost-v-predprinimatelskoj-deyatelnosti/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No7 июль 2020

Економіка і управління підприємствами

УДК 657

Коденко Наталія Миколаївна

аспірант кафедри підприємництва та бізнес-адміністрування

Харківського національного університету

міського господарства ім. О. М. Бекетова

Коденко Наталия Николаевна

аспирант кафедры предпринимательства и бизнес-администрирования

Харьковского национального университета

городского хозяйства им. А. Н. Бекетова

Kodenko Natalia

Postgraduate Student of the

Department of Entrepreneurship and Business Administration

Kharkiv National University of Municipal Economy to them Aleksey Beketov

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ В ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

SOCIAL RESPONSIBILITY IN BUSINESS

Анотація. Стаття присвячена актуальним питанням визначення ролі соціальної відповідальності в підприємницькій діяльності. У статті розглянуто основні ознаки соціальної відповідальності та її значення у сучасному бізнес-просторі та її вплив на економічний розвиток держави. Визначено сутність та особливості соціальної відповідальності, обґрунтована її важливість для підприємства. Досліджено термін «соціальна відповідальність», що означає відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність – це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, працівників, громади та довкілля в усіх аспектах своєї діяльності. Розглянуто внутрішню і зовнішню соціальну відповідальність, зроблено її порівняння з юридичною відповідальністю. Приведені аргументи на користь та проти соціальної відповідальності. Ключовими моментами у сфері регулювання соціальної відповідальності є створення міжнародного стандарта ISO 26000, а також прийняття Кабінетом міністрів України (КМУ) концепції реалізації державної політики, яке сприяє розвитку соціально відповідального бізнесу в країні.

Ключові слова: соціальна відповідальність, соціальне підприємництво, соціальна спрямованість, соціальна цінність.

Аннотация. Статья посвящена актуальным вопросам определения роли социальной ответственности в предпринимательской деятельности. В статье рассмотрено основные признаки социальной ответственности, ее значение в современном бизнес-пространстве и ее влияние на экономическое развитие государства. Исследован термин «социальная ответственность», что означает ответственность тех, кто принимает бизнес-решения, за тех, на кого непосредственно или опосредовано эти решения влияют. Социальная ответственность – это концепция, что привлекает компании учитывать интересы общества, беря на себя ответственность за влияние деятельности компании на потребителей, работников, граждан и окружающую среду во всех аспектах своей деятельности. Определено значение и особенности социальной ответственности, обоснована ее важность для предприятия. Рассмотрено внутреннюю и внешнюю социальную ответственность, сделано ее сравнение с юридической ответственностью. Приведены аргументы в пользу и против социальной ответственности. Ключевыми моментами в сфере регулирования социальной ответственности есть создание международного стандарта ISO 26000, а также принятие КМУ концепции реализации государственной политики, которая способствует развитию социально ответственного бизнеса в стране.

Ключевые слова: социальная ответственность, социальное предпринимательство, социальная направленность, социальная ценность. 

Summary. The article is devoted to topical issues of determining the role of social responsibility in business. The article considers the main signs of social responsibility, its importance in modern business space and the impact on the economic development of the state. The term «social responsibility» has been explored, which means the responsibility of those who make business decisions for those who are directly or indirectly influenced by these decisions. Social responsibility is a concept that attracts companies to take into account the interests of society, taking responsibility for the impact of the company’s activities on consumers, employees, citizens and the environment in all aspects of its activities. The essence and features of social responsibility are determined, its importance for the enterprise is substantiated. Internal and external social responsibility are considered, its comparison with legal responsibility is made. Arguments in favor and against social responsibility are given. The key points in the field of social responsibility regulation are the creation of the international standard ISO 26000, as well as the adoption by the Cabinet of Ministers of the concept of state policy implementation, which promotes the development of socially responsible business in the country.

Key words: social responsibility, social entrepreneurship, social orientation, social value.

Постановка проблеми. Соціальна відповідальність підприємництва (СВП) в Україні перебуває в стадії становлення. Найактивнішими у цій сфері є, насамперед, представництва іноземних компаній, які переносять на українське підґрунтя сучасні світові практики, принципи і стандарти, а також великі та малі вітчизняні підприємства й організації, які удосконалюють свою діяльність на засадах концепцій загального управління якістю. Однак зазначений процес потребує певної координації та стимулювання, а відтак активної участі в ньому держави, яка повинна визначити СВП як бажану поведінку для бізнесу і розробити комплекс відповідних стимулів. Водночас необхідно усвідомлювати, що СВП безпосередньо пов’язана з рівнем ділової досконалості підприємств, організацій і установ. Адже, якщо вони не є досконалими, то навряд чи зможуть системно і протягом тривалого часу задовольняти потреби всіх зацікавлених сторін. На це вкрай важливо зважати в Україні, де рівень ділової досконалості більшої кількості організацій суттєво нижчий за відповідний рівень у більш розвинених країнах [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) займалися такі вчені як Пітер Друкер, Г. Боуен [1, с. 36-38]. Визначним здобутком стала наукова робота Г. Боуена «Соціальна відповідальність бізнесмена». Розвитком та підтримкою КСВ займалися такі дослідники, як Р. Акерман і Р. Бауер, С. Сеті, Д. Вотав, А. Керролл, В.Фредерік [1, с. 36-38], А. Шапіро [5, с. 12]. З вітчизняних дослідників можна виділити М.А. Саприкіну [7], керівницю центру «Розвиток КСВ», експертку з КСВ та сталого розвитку.

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою статті є визначення поняття соціальної відповідальності в підприємницькій діяльності, виявлення розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні.

Виклад основного матеріалу. У сучасному суспільстві розвиток соціального підприємництва відіграє важливу роль, тому соціальна відповідальність є ключовою складовою в підприємницькій діяльності бізнес-структур. Підприємництво повинно приймати активну участь у соціальній сфері свого міста та регіону, а не обмежуватися лише створенням робочих місць та досягненням матеріального блага.

Початком розвитку КСВ вважається 1920-1950 рр. У своїй роботі «Практики менеджменту» П. Друкер розглядав громадську відповідальність як один з восьми ключових чинників досягнення бізнес – цілей, зазначавши, що компанії виступили в якості основних соціоекономічних інститутів, які заклали інші методи та способи майбутнього існування суспільства [1, с. 36-38]. У науковій роботі «Соціальна відповідальність бізнесмена» Г. Боуен сформулював доктрину соціальної відповідальності як зобов’язання бізнесменів здійснювати щоденну ділову практику з дотриманням цілей та цінностей суспільства [1, с. 36-38]. У 60 – х рр. ідея КСВ отримала подальший розвиток завдяки роботам прогресивних науковців, соціальним рухам на захист цивільних прав, прав жінок та споживачів та захист навколишнього середовища. Важливий внесок зробили роботи таких дослідників, як Р. Акерман і Р. Бауер, С. Сеті та Д. Вотав, А. Керролл, В.Фредерік [1, с. 36-38], А. Шапіро [5, с. 12]. Концепція КСВ мала свій подальший розвиток не тільки в якості добровільних ініціатив менеджменту корпорацій, а й отримує визнання на міжнародному рівні. А. Керолл запропонував трактування КСВ, яке припускає відповідність економічним, правовим, етичним, дискреційним (філантропічним) очікуванням, що пред’являються певній організації суспільством в даний період [1, с. 36-38].

У 80-90-ті рр. відбувається становлення бізнес-кейсу для КСВ, розроблення організаційної структури для управління КСВ і вперше з’являється концепція сталого розвитку, яка передбачає забезпечення високого рівня життя людей. Виникає теорія мотивацій компаній щодо реалізації КСВ, яка була визначена як самодостатня сфера корпоративних відносин. З’являються нові організації з надання консультацій у сфері соціальної відповідальності, такі як Sustain Ability (1989), Business for Social Responsibility (1992) та CSR Europe (1996). КСВ переходить на новий рівень, який виявляється як більш інтенсивний діалог між підприємцями та неурядовими організаціями, запровадження ініціатив, котрі стосуються широкого кола зацікавлених сторін. КСВ до 2003 р. була концепцією, яка мала близько 80 дефініцій: корпоративне громадянство, благодійність, соціальна відповідальність бізнесу. У 2010 р. було прийнято «Міжнародне керівництво із соціальної відповідальності ISO 26000М. Близько 450 експертів з 99 країн світу розробляли цей стандарт, який є першим всесвітньо узгодженим керівництвом для реалізації СВ будь-якою організацією. На європейському рівні прийнято Зелену книгу «Просування Європейської рамкової концепції задля корпоративної соціальної відповідальності» і розроблено глобальний договір ООН [1, с. 38-40].

Зараз все більша кількість підприємств, вчених, практиків та різних прошарків суспільства цікавиться питаннями корпоративної соціальної відповідальності, обліком ділової етики, корпоративної громадянської позиції, стійким соціальним розвитком, відповідальним бізнесом. Соціальна відповідальність бізнесу трактується як відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем. До соціальної відповідальності бізнесу можна віднести етику ведення бізнесу: сплату налогів, занятість, зарплату і соціальні програми для персоналу, спонсорство і благодійність, освітні програми, екологічні програми і взаємовідносини з суспільними групами. А також екологічні, технологічні аспекти виробництва (орієнтація на національні високі і наукові технології), політика у сфері закупівель, кадровій і сбутовій політиці (оптимальне співвідношення між продажами зарубіжним і вітчизняним споживачам). Також кожен підприємець несе юридичну відповідальність перед державою та суспільством за дотримання усіх законів і правових норм ведення бізнесу. Юридична відповідальність є обов’язковою на відміну від соціальної для підприємців. Розподіл відповідальності на юридичну і соціальну подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Юридична і соціальна відповідальність в підприємництві

Юридична відповідальність Соціальна відповідальність
Під юридичною відповідальністю розуміється слідування конкретним законам і нормам держрегулювання, які визначають, що може, а що не може робити організація. Існує тисячі законів і нормативних актів. Підприємство, яке підпорядковується цім законам і нормативам, веде себе юридично відповідальним чином. Но це не означає, що воно буде вважатися і соціально відповідальним. Соціальна відповідальність має на увазі певний рівень добровільної підтримки вирішення соціальних проблем з боку підприємства. Це має місце по відношенню до того, що лежить за кордонами, які визначають закони чи регулюючі органи, вимог або понад цих вимог. Наприклад, благодійний збір коштів виконавців на концерті на користь нужденних є соціально відповідальною поведінкою, а не нормою закону.

 Соціальна відповідальність підприємця передбачає його стримування від здійснення діяльності, спрямованої не на благо суспільства. Соціально відповідальний підприємець буде займатися не тільки прибутковою діяльністю, він шукає і знаходить на ринку нішу, яка, з одного боку, залучає його своєю доходністю, з іншого – вона спрямована на задоволення здорових суспільних потреб. Соціальна відповідальність передбачає певний рівень добровільного відгуку на соціальні проблеми з боку підприємницької організації, тому спір про роль підприємництва в суспільстві породили численні аргументи за і проти соціальної відповідальності.

Аргументами на користь соціальної відповідальності є: 1) Сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи. Соціальні дії підприємця, що направлені на поліпшення життя місцевої громади або усунення необхідності державного регулювання, можуть бути у власних інтересах малих підприємств. Крім того, навіть якщо короткострокові витрати у зв’язку з соціальною дією високі, у довгостроковій перспективі вони можуть стимулювати прибуток, оскільки у споживачів, постачальників та місцевого співтовариства формується більш привабливий образ підприємства. 2) Зміна потреб і очікувань широкої публіки. Щоб звузити розрив між новими очікуваннями і реальним відгуком підприємств, їх залученість у вирішенні соціальних проблем стала і очікуваною і необхідною. 3) Наявність ресурсів для надання допомоги у вирішенні соціальних проблем. Оскільки бізнес у своєму розпорядженні має значні людські і фінансові ресурси, йому слід передавати їх частину на соціальні потреби. 4) Моральне зобов’язання вести себе соціально відповідально. Підприємство є членом суспільства, тому норми моралі також повинні управляти його поведінкою. Воно повинно діяти соціально відповідальним чином і сприяти зміцненню моральних засад суспільства.

До аргументів проти соціальної відповідальності можна віднести: 1) Порушення принципу максимізації прибутку. Спрямування частини ресурсів на соціальні потреби знижує вплив принципу максимізації прибутку. 2) Видатки на соціальну залученість. Кошти, що направляються на соціальні потреби, є для підприємства витратами. У кінцевому рахунку, ці витрати переносяться на споживачів у вигляді підвищення цін. 3) Недостатній рівень звітності широкій публіці. Ринкова система добре контролює економічні показники підприємств і погано – їх соціальну залученість. До тих пір, доки суспільство не розробить порядок прямої звітності підприємств, останні не будуть брати участь у соціальних діях, за які вони не вважають себе відповідальними. 4) Недолік вміння вирішувати соціальні проблеми.

Більшість експертів вважає, що будь-яка організація тільки тоді є соціально – відповідальною, коли вона повною мірою виплачує всі встановлені законодавством податки, є законослухняною. При цьому підкреслюється, що в даний момент для бізнесменів України це важко через надлишковий податковий тиск, нераціональної системи оподаткування та фактичної неможливості сплати всіх встановлених податків без загрози для існування самого бізнесу.

До внутрішньої соціальної відповідальності експерти відносять ділову практику щодо власного персоналу, всього, що стосується розвитку людських ресурсів на підприємстві чи фірмі. Зовнішня складова соціальної відповідальності бізнесу, на думку експертів, викликає найбільшу кількість суперечок щодо того, що відносити до.даної.сфери. Розподіл соціальної відповідальності бізнесу на внутрішню і зовнішню подано у таблицi 2.

Таблиця 2

Структурний зміст внутрішньої і зовнішньої соціальної відповідальності

До внутрішньої соціальної відповідальності бізнесу можна віднести До зовнішньої соціальної відповідальності бізнесу можна віднести
1. Безпека праці

2. Стабільність заробітної плати

3. Підтримання соціально значимої заробітної плати, яка дозволяє утримувати сім’ю, давати дітям освіту і, крім цього, забезпечує стабільний споживчий попит

4. Додаткове медичне та соціальне страхування співробітників

5. Розвиток людських ресурсів через навчальні програми та програми підготовки та підвищення кваліфікації

6. Надання допомоги працівникам у критичних ситуаціях (серйозне захворювання, що вимагає дорогого лікування та призводить до тривалого відсутності працівника на місці, смерть або нещасний випадок з родичами та ін)

 

1.   Спонсорство і корпоративна благодійність (всі експерти відзначають, що благодійність є однією із складових соціальної відповідальності бізнесу) На думку експертів і менеджерів, які взяли участь у дослідженні, даний напрямок найбільш характерно для більшості компаній України.

2.   Сприяння охороні навколишнього середовища

3.   Взаємодія з місцевим співтовариством і місцевою владою

4.   Готовність брати участь в кризових ситуаціях. Наприклад, надання допомоги постраждалим в результаті стихійного лиха – надання теплих речей, можливості зв’язку з родичами, надання транспортних засобів, надання матеріальної допомоги через перерахування грошових коштів до спеціального фонду та ін.

5.   Відповідальність перед споживачами товарів і послуг (випуск якісних товарів)

У сфері регулювання соціальної відповідальності ключовими моментами є створення міжнародного стандарта ISO 26000, а також прийняття Кабінетом міністрів України (КМУ) концепції реалізації державної політики, яке сприяє розвитку соціально відповідального бізнесу. 28 жовтня 2010 року був опублікований міжнародний стандарт ISO 26000: 2010 «Керівництво по соціальній відповідальності». Цей міжнародний стандарт був підготовлений з використанням підхода, заснованого на участі експертів, які представляють різні зацікавлені сторони з більш ніж 90 країн, і 40 міжнародних чи регіональних організацій, які втянуті в різноманітні аспекти соціальної відповідальності. Ці аспекти представляли 6 різних груп зацікавлених сторін: споживачі, держави, промисловість, працюючі, не провладні організації, а також організації, які надають послуги, підтримку чи ведуть дослідження в області соціальної відповідальності. Міжнародний стандарт ISO є керівництвом по принципам, які лежать в основі соціальної відповідальності, ключовим темам і проблемам, які стосуються соціальної відповідальності, і засобам інтеграції соціально відповідальної поведінки і стратегії системи, практики і процеси організації. ISO 26000 потрібен, щоб бути корисним для організації усіх типів, як великих і малих, які функціонують як у розвинених так і розвиваючих країнах. Державні організації можуть за бажанням використовувати цей міжнародний стандарт, однак він не призначений для того, щоб замінити або змінити якимось чином обов’язки держави. Стандарт ISO – для добровільного використання і він не підходить для цілей сертифікації, обов’язкового чи контрактного використання, створення нетарифних бар’єрів в торгівлі, а також для зміни законодавчо визнаних зобов’язань організації. Більш того він не є основою для юридичних дій, скарг, захисту у суді чи інших заяв у будь-яких міжнародних, національних судових процесах, а також не для того, щоб цитуватись у якості свідоцтва еволюції звичайного міжнародного права [6].

У свою чергу 24 січня 2020 року КМУ схвалив концепцію реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року. Ця концепція надала єдине нормативне визначення КСВ в Україні – це відповідальна поведінка компаній за вплив їх рішень і дій на суспільство, навколишнє природне середовище, яке враховує очікування компаній та суспільства, відповідає законодавству і міжнародним нормам поведінки, інтегрована у діяльність компанії. Прийняття Концепції допомагає підвищити рівень знань про КСВ серед споживачів, громадських організацій, територіальних громад, і бізнесу, що сприятиме впровадженню КСВ більшою кількістю компаній. На сьогодні тільки 24% компаній мають бюджет на КСВ і тільки 12% мають систему вимірювання показників ефективності КСВ. Також з прийняття концепції (ООН, ОЕСР) Україна виконає взяті на себе зобов’язання, надані міжнародним організаціям, що покращить імідж України та продемонструє її прагнення застосовувати міжнародні стандарти ведення соціально відповідального бізнесу. За думкою держави, КСВ сприятиме наданню компаніям можливості покращити ділову репутацію на міжнародних ринках, а в довгостроковій перспективі покращити імідж держави. У тексті концепції державою були визначені наступні пріоритети: безпека та охорона праці, турбота про довкілля, захист прав споживачів, заохочення компаній до публікації не фінансових звітів, забезпечення співпраці державних органів влади та компаній. З’явився орган, який офіційно відповідає за реалізацію Концепції та КСВ – це Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (вказано у розпорядженні КМУ [7].

В сучасних умовах соціальна відповідальність має різні форми прояву, головні з яких це ефективне ведення бізнесу, дотримання зобов’язань перед зацікавленими особами за їхній матеріальний добробут, сприяння розвитку підприємницького сектора в цілому (розвиток ринкової інфраструктури, безперервний рух інвестиційних ресурсів, конкурентний стан функціональних ринків). Важливим є участь у здійсненні загальнодержавних економічних програм, політичному та громадському житті, формуванню і відстоюванню економічних та інших інтересів, що сприяють підвищенню ефективності економіки як єдиної системи. Таким чином простежується залежність між юридичною та соціальною відповідальністю в бізнесі.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Можна зазначити, що соціальна ідповідальність – це добровільний внесок організації у розвиток суспільства та соціально – економічної та екологічної сфер, спрямований на розвиток і якісне поліпшення даних сфер. Внесок організації безпосередньо пов’язаний з її діяльністю, виходить за рамки визначеного законом мінімуму і здійснюється шляхом проведення комплексу довгострокових соціальних програм у пріоритетних для неї напрямках. Соціальна відповідальність – це реалізація не тільки своїх економічних інтересів і цілей, а й облік соціальних наслідків впливу ділової активності на власний персонал, споживачів та організації, спільно з якими здійснюється та чи інша діяльність.

З точки зору експертів соціальна відповідальність підприємництва включає в себе три основні складові: – законослухняність бізнесу, тобто сумлінну сплату податків; – відповідальність за розвиток своїх співробітників; -відповідальність перед соціальним оточенням, яке включає в себе нетільки безпосередніх партнерів по бізнесу, а й місцеве співтовариство. Підприємець в цілому вже готовий рухатися в бік більшої соціальної відповідальності в разі її легітимації та визначення рамок з боку держави.

Втручання держави у сферу соціальної відповідальності підприємництва має носити рекомендаційний характер. Держава повинна стимулювати розвиток соціальної відповідальності бізнесу, не стільки матеріально, скільки з морального боку. І одне з нагальних завдань соціально-відповідального підприємця – активно сприяти розвитку і вдосконаленню людського фактора. Підприємець повинен підтримувати і розвивати моральну культуру, поважне ставлення підростаючих поколінь до вітчизняної культурної спадщини.

Література

  1. Охріменко О. О., Іванова Т. В. Соціальна відповідальність. Навч. посіб. // Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». 2015. 180 с.
  2. Братющенко С. В. Соціальна відповідальність підприємництва (огляд концепцій) / С. В. Братющенко // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку: погляд молодих вчених. К.: ІЕОПП СО РАН. 2005. С. 166-178.
  3. Соціальна відповідальність бізнесу. URL: https://uk.Wikipedia.org/wiki/
  4. Кузнєцов А. Л. Соціальна відповідальність у підприємництві /А. Л. Кузнецов // Акад. праці та зайнятості. 2001. № 1/2. С. 192-198.
  5. Ануфрієва О. Л., Пальчевська Т. Г., Лагоцька Г. М. Підприємницька діяльність. Навчальний посібник./ За науковою ред. О. Л. Ануфрієвої. Івано-Франківськ, «Лілея-НВ». 304 с.
  6. ISO 26000 – Руководство по социальной ответственности. URL: https://ru.m.vikipedia.org/wiki/ISO_260007.
  7. Навіщо бізнесу підтримка держави в розвитку соціальних проектів. URL: https: //blog.liga/net/user/msaprykina/article/357987 (18 лютого 2020).

References

  1. Okhrimenko O. O., Ivanova T. V. Sotsyalnaia vidpovidalnist. Navch. posib. Natsionalnyi technichnyi universitet Ukrainy “Kyiivskyi politehnichnyi institut”. 2015. 180 s.
  2. Bratyushchenko S. V. Sotsyalnaia vidpovidalnist pidpryemnytstva (oglyad kontseptsii) / S.V. Bratyushchenko // Actualni problemy sotsialno-economichnogo rozvytku: poglyad molodyh vchenyh. K .: IEOPP SO RAN. 2005. S.166-178.
  3. Sotsyalnaia vidpovidalnist biznesu. URL: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%DO%A1%
  4. Kuznetsov A. L. Sotsyalnaia vidpovidalnist u pidpryemnytstvi / A. L. Kuznetsov //Akad. pratsi ta zainiatosti. 2001. № 1/2. S.192-198.
  5. Anufrieva O. L., Palchevska T. G., Lagotska G. M. Pidpryemnytska diialnist. Navchalnyi posibnyk / Za naukovoiu redaktsieiu O. L. Anufrievoii. Ivano-Frankivsk, “Lileya-NV”. 2014. 304 s.
  6. ISO 26000 – Rukovodstvo po sotsialnoi otvetstvennosti. URL: https://ru.m.vikipedia.org/wiki/ISO_260007
  7. Navisho biznesu pidtrymka derzhavy v rozvytku sotscialnyh proectiv. URL: https://blog.liga/net/user/msaprykina/article/357987 (18 fevralia 2020).

 

Перегляди: 430

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат