Рубрики: Економіка

Анотація: Розглядаються особливості впровадження інновацій у банківську діяльність в умовах воєнного стану. Проаналізовано ключові напрями розвитку фінансових технологій, зокрема цифровізацію банківських послуг, посилення кібербезпеки, адаптацію до потреб клієнтів в умовах кризи та впровадження нових платіжних інструментів.

Анотація: У статті досліджено особливості та актуальні аспекти управління експортно-імпортною діяльністю українських підприємств в умовах глобалізації. Аналізуючи нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особлива увага приділяється таким важливим документам, як Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", Митний кодекс України, а також впливу міжнародних угод, зокрема, Світової організації торгівлі (СОТ) та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Зокрема, в статті розглядаються ключові положення, які визначають правила ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, їх відповідність міжнародним стандартам і тенденціям. Це включає аналіз митних тарифів, процедур оформлення вантажів, а також захисту прав споживачів та підприємств у міжнародній торгівлі. Окрім правових аспектів, досліджено методи та інструменти управління експортно-імпортною діяльністю, які включають організаційні, економічні, адміністративні та соціально-психологічні аспекти. Наприклад, організаційні зміни в структурі управління підприємствами, впровадження нових інформаційних технологій, а також удосконалення системи управління ризиками, пов’язаними з міжнародними операціями. Особлива увага приділяється важливості розвитку навичок персоналу, що займається зовнішньоекономічною діяльністю, а також формуванню культурної чутливості в контексті міжнародних відносин. У результаті аналізу визначено, що ефективне управління експортно-імпортними операціями є ключовим чинником успішної інтеграції національної економіки до світового ринку. Це сприяє економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і соціально-економічному розвитку країни. В умовах глобалізації та стрімких змін в міжнародному бізнес-середовищі, стратегічний підхід до управління зовнішньоекономічною діяльністю є необхідним для забезпечення стабільного економічного розвитку та реалізації конкурентних переваг українських підприємств на світовій арені.

Анотація: Мета статті полягає в обґрунтуванні сучасних напрямків стратегічного обліку витрат за раціоналізації транспорту соціального призначення в умовах глобалізації ринку перевезень пасажирів в метрополітенах та загострення конкуренції на ринку залізничного рухомого складу. Для успішного подолання конкуренції та досягнення значних стратегічних результатів запропоновано скористатися стратегією лідерства на основі витрат при виготовлені головних та проміжних вагонів метро кращих за якістю, ніж продукція конкурентів. Модель аналітичного дослідження виробничої діяльності вагонобудівного заводу запропоновано здійснювати системно за використання комплексу блоків. Наведені показники обліково-аналітичного забезпечення в розрізі функціональних підсистем для ефективного управління витратами. Для організації бухгалтерського обліку виробничих витрат обрана номенклатура синтетичних та аналітичних рахунків й об’єктів калькуляції. Для задоволення зростаючих потреб споживачів в транспорті соціального призначення доцільно концентрувати діяльність підприємства на специфічному сегменті ринку міжрегіональних швидкісних поїздів, вагонів пасажирських та для метрополітену. Калькуляція витрат за життєвим циклом головних та проміжних вагону метро (life cycle costing) здійснюється з метою досягнення відповідного ефекту щодо їхньої раціоналізації.

Анотація: Вступ. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) важлива з кількох причин: створення стабільних відносин, компанії, які вживають заходи з КСВ, створюють стабільні та довгострокові відносини зі своїми стейкхолдерами, включаючи співробітників, клієнтів, постачальників та суспільство в цілому. Збереження репутації: Заходи з КСВ допомагають корпораціям зберегти та покращити свою репутацію серед споживачів, інвесторів та інших стейкхолдерів. Вплив на соціальні проблеми: КСВ може впливати на різні соціальні проблеми, такі як бідність, безробіття, зміна клімату тощо, шляхом фінансування проектів та ініціатив, спрямованих на їх вирішення. Забезпечення сталого розвитку: Шляхом урахування соціальних та екологічних аспектів у своїй діяльності корпорації сприяють сталому розвитку суспільства. Вже кілька років поспіль в економічній науці поступово формується дослідницька перспектива, яку можна охарактеризувати як "реляційний погляд" (relational view). В економіці різні дослідницькі програми зробили свій внесок у цю тенденцію. Прикладами цього є інституційна та організаційна економіка, а також кілька варіацій ресурсного погляду на фірму, які все більше зосереджуються на реляційних елементах, таких як реляційні контракти, реляційне управління та реляційний обмін. Ці реляційні елементи слугують фундаментальними аспектами розуміння економічних транзакцій та створення цінності в глобальних і регіональних мережах. Мета. Мета дослідження статті полягає у вивченні та аналізі ролі Корпоративної Соціальної Відповідальності (КСВ) з реляційного погляду (relational view), зосереджуючись на розгляді інноваційних підходів до цього питання. Основною метою є визначення та розкриття потенціалу КСВ у зміцненні стосунків між компаніями, споживачами, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами, що сприяє підвищенню стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Дослідження також спрямоване на виявлення найефективніших інноваційних підходів до впровадження КСВ в практику бізнесу та визначення їх впливу на економічний, соціальний та екологічний розвиток суспільства. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що провадять свої науково-практичні дослідження реляційних структур в інституціональній та організаційній економіці, ресурсному погляді на компанію чи банк, організаційних дослідженнях, поведінковій економіці та економічній соціології. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: теоретичного узагальнення, формалізації, аналізу та синтезу (для створення програми корпоративної соціальної відповідальності); логічного узагальнення результатів (формулювання висновків). Перспективи. В подальших наукових дослідженнях можуть бути відкриті нові напрямки діяльності у сфері КСВ з реляційного погляду, сприяючи подальшому розвитку теоретичних та прикладних аспектів цих концепцій, а також результати дослідження можуть сприяти розвитку практик, які сприяють соціальному та екологічному благополуччю, підвищуючи рівень соціальної відповідальності в бізнесі.