Рубрики: Економіка

Анотація: Вступ. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) важлива з кількох причин: створення стабільних відносин, компанії, які вживають заходи з КСВ, створюють стабільні та довгострокові відносини зі своїми стейкхолдерами, включаючи співробітників, клієнтів, постачальників та суспільство в цілому. Збереження репутації: Заходи з КСВ допомагають корпораціям зберегти та покращити свою репутацію серед споживачів, інвесторів та інших стейкхолдерів. Вплив на соціальні проблеми: КСВ може впливати на різні соціальні проблеми, такі як бідність, безробіття, зміна клімату тощо, шляхом фінансування проектів та ініціатив, спрямованих на їх вирішення. Забезпечення сталого розвитку: Шляхом урахування соціальних та екологічних аспектів у своїй діяльності корпорації сприяють сталому розвитку суспільства. Вже кілька років поспіль в економічній науці поступово формується дослідницька перспектива, яку можна охарактеризувати як "реляційний погляд" (relational view). В економіці різні дослідницькі програми зробили свій внесок у цю тенденцію. Прикладами цього є інституційна та організаційна економіка, а також кілька варіацій ресурсного погляду на фірму, які все більше зосереджуються на реляційних елементах, таких як реляційні контракти, реляційне управління та реляційний обмін. Ці реляційні елементи слугують фундаментальними аспектами розуміння економічних транзакцій та створення цінності в глобальних і регіональних мережах. Мета. Мета дослідження статті полягає у вивченні та аналізі ролі Корпоративної Соціальної Відповідальності (КСВ) з реляційного погляду (relational view), зосереджуючись на розгляді інноваційних підходів до цього питання. Основною метою є визначення та розкриття потенціалу КСВ у зміцненні стосунків між компаніями, споживачами, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами, що сприяє підвищенню стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Дослідження також спрямоване на виявлення найефективніших інноваційних підходів до впровадження КСВ в практику бізнесу та визначення їх впливу на економічний, соціальний та екологічний розвиток суспільства. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що провадять свої науково-практичні дослідження реляційних структур в інституціональній та організаційній економіці, ресурсному погляді на компанію чи банк, організаційних дослідженнях, поведінковій економіці та економічній соціології. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: теоретичного узагальнення, формалізації, аналізу та синтезу (для створення програми корпоративної соціальної відповідальності); логічного узагальнення результатів (формулювання висновків). Перспективи. В подальших наукових дослідженнях можуть бути відкриті нові напрямки діяльності у сфері КСВ з реляційного погляду, сприяючи подальшому розвитку теоретичних та прикладних аспектів цих концепцій, а також результати дослідження можуть сприяти розвитку практик, які сприяють соціальному та екологічному благополуччю, підвищуючи рівень соціальної відповідальності в бізнесі.

Анотація: Вступ. Стаття присвячена сегментації глобального ринку FinTech та глобальним трендам на цьому ринку. Це дає розуміння у які сфери йдуть масштабні інвестиції через інструменти венчурного фінансування, злиття та поглинань, приватного розміщення акцій. А також, чіткішою стає картина фінансового майбутнього у сфері FinTech. Мета. Стаття досліджує нові технології, які змінюють способи, якими банки, фінансові установи та інші компанії працюють у глобальному контексті. Розглядаються важливі тренди, стратегії лідерства та виклики, з якими стикаються компанії, що домагаються залишатися конкурентоспроможними у цьому швидкозмінному середовищі. Основною метою статті є висвітлення того, як інновації у фінтеху визначають лідерів та формують майбутнє міжнародного фінансового ринку. Стаття розкриває важливості стратегічного лідерства для компаній у сфері фінтеху, а також на аналіз впливу інноваційних рішень на фінансову стабільність та розвиток міжнародних фінансових систем. Перспективи. Визначення стратегічного лідерства у FinTech забезпечить розуміння ключових принципів успіху та напрямів їх розвитку. Прогнозування майбутнього розвитку галузі FinTech та його вплив на міжнародний фінансовий ринок, а також розгляд викликів і можливостей та впливу регулювання на їх подальший розвиток та реакцію компаній на них.

Анотація: Стимулювання збуту є важливою складовою успішного бізнесу. У сучасному конкурентному середовищі компанії повинні бути готові до використання різноманітних стратегій різного характеру для збільшення продажів своїх товарів та послуг. Стимулювання збуту містить у собі сукупність засобів, що мають на меті викликати швидшу або сильнішу реакцію у відповідь ринку на пропозицію продукту. Основними складовими якості стимулювання збуту, передусім, є привабливість, інформативність, спонукання до здійснення купівлі, ненав'язливість прийомів дії, різноманітність прийомів і засобів стимулювання. Стаття націлена на аналіз та оцінку ефективності різноманітних заходів маркетингового стимулювання збуту, здійснюючи це на основі ретельного вивчення впливу цих заходів на поведінку та рішення споживачів. Крім того, в статті розглядаються ключові компоненти, які є визначальними для успішного впровадження маркетингових заходів стимулювання збуту, зокрема їхній вплив на формування позитивного сприйняття продукту чи послуги, створення вірогідності покупки та побудова довгострокових відносин із споживачами. Джерелами дослідження є науково-практичні роботи у сфері маркетингових заходів стимулювання збуту, як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. У статті проведено аналіз останніх публікацій щодо тенденцій у сфері маркетингу та інструментів, які використовуються для збільшення обсягів збуту Основними результатами даної статті є аналіз заходів стимулювання збуту та очікуваних результатів; розглянуто переваги та недоліки засобів стимулювання збуту. Досліджено етапи планування програми стимулювання збуту та виділено основні критерії, які використовуються для розроблення стратегії збуту та збільшення його обсягів. Було акцентовано увагу на важливих аспектах розробки системи стимулювання збуту. Планування та використання маркетингових заходів збільшення обсягів збуту, інтегрування їх в план розвитку та стратегію компаній дозволить збільшити економічні та фінансові показники, вдосконалити комунікацію з масовим споживачем, персоналізувати пропозиції та створити стійку конкурентну перевагу на ринку.

Анотація: У даній статті здійснено глибокий аналіз проблеми гендерної нерівності в Україні, у контексті процесу її євроінтеграції. Дослідження базується на використанні різних методів аналізу, серед яких значне місце займають кореляційний аналіз, дескриптивний аналіз та метод таксономії. Ці методи дозволяють ретельно розглянути шість ключових показників гендерної нерівності, які включають розрив у працевлаштуванні, рівень освіти, заробітну платню, соціальну підтримку та представлення жінок у парламенті. В результаті проведеного аналізу встановлено, що розрив у працевлаштуванні та рівень освіти є вирішальними факторами, які впливають на можливості жінок у суспільстві. Аналіз показників гендерної рівності свідчить про те, що Україна, хоча і вступає у соціокультурний контекст Європейського Союзу, проте залишається на нижньому рівні рейтингу серед країн Європи. Незважаючи на це, країна має певні досягнення, зокрема, показники, які перевищують середні значення у розрізі рівня працевлаштування, кількості жінок з неповною середньою освітою та рівня соціальної підтримки. Однак варто відзначити, що існують недоліки, такі як низький рівень представлення жінок у парламенті, а також гендерний розрив у працевлаштуванні та заробітній платі. Це вимагає уваги та розробки стратегій для подальшого покращення ситуації. Зазначено, що збереження гендерної нерівності стає серйозним викликом для України, особливо в контексті прагнення до європейської інтеграції. Висновки статті вказують на необхідність невідкладних дій для зменшення цих нерівностей. Результати аналізу відкривають широкі можливості для подальшого дослідження та розробки програм та ініціатив з метою поліпшення стану гендерної рівності в Україні та її пристосування до європейських стандартів. У тому числі, проведення кластерного аналізу для глибшого розуміння класифікації країн за рівнем гендерної нерівності, а також формування стратегій покращення низьких показників рівності з метою підняття України у рейтингу.