Рубрики: Економіка

Анотація: В статті проведено дослідження стану та особливостей функціонування енергетичної системи України в сучасну добу та їх відповідність трендам розвитку світової та європейської енергетики. Визначено, що енергетика розвинених країн, зокрема ЄС здійснює трансформацію у напрямку декарбонізації та підвищення частки відновлювальної енергетики в забезпеченні потреб виробництва та споживання. Ідентифіковано пріоритетні напрямки інтеграції вітчизняної енергетичної системи в європейський простір напередодні війни з рф. Розкрито основні проблеми функціонування енергетичної системи України в умовах військової агресії з боку рф.

Анотація: Досліджено місце і роль України на глобальному ринку послуг зі страхування та виявлено основні тренди його розвитку. Автором ідентифіковано, що ринок послуг зі страхування є важливою складовою глобального ринку послуг, якому притаманні в сучасних умовах такі ознаки як: динамізм зростання, активне суперництво на рівні держав та страхових компаній, відносно сталий склад держав-лідерів. Зазначено, що Україна не є вагомим гравцем ринку, разом з тим послідовно інтегрується в глобальний страховий простір. Найбільшими контрагентами вітчизняних страховиків у сфері страхування та перестрахування є країни Європейського Союзу. Попри те, що США посідають відносно невисоку частку в сукупних угодах за участі українських компаній, потенціал партнерства є значний. Виявлено на основі аналізу геопросторових напрямів співпраці, що у поточній політичній ситуації найбільш перспективними ринками є Західна та Східна Європа. Розкрито тезу, що потужний деструктивний вплив на розвиток ринку страхових послуг в Україні на сучасному етапі здійснює війна з рф. З початком війни отримання захисту через механізми перестрахування від воєнних ризиків, а отже і укладення таких договорів страхування, стало абсолютно неможливим, оскільки для України війна перестала бути ризиком і стала реальністю. Досліджено, що існують різні підходи держави до ефективного механізму захисту від загроз, пов'язаних з війною. У своїй статті автор розглядає можливість зміни підходу страховиків до покриття цього ризику. Запропоновано переглянути умови страхових продуктів з точки зору можливого покриття як прямого впливу воєнних ризиків, так і «вторинних» наслідків війни, таких як підрив мін та інших боєприпасів. Зроблено висновок про те, що такі заходи можуть бути реалізовані лише після закінчення активних бойових дій. Одним з можливих подальших наукових напрямків є дослідження наслідків надання страхових послуг на внутрішньому та міжнародному ринках у воєнний та післявоєнний період для окремих суб’єктів господарювання, галузей та сфер народного господарства. Визначено, що подальші наукові напрямки дослідження можуть полягати у визначенні та оцінці макроекономічних ефектів та наслідків трансформації ринку страхових послуг, діяльності операторів зі страхування та перестрахування як на внутрішньому, так і міжнародних ринках у воєнний та післявоєнний період. Окремого дослідження потребує урахування особливостей адаптації до новітніх умов страхування та перестрахування окремих суб’єктів господарювання, галузей і сфер національної економіки.

Анотація: В статті проведено аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на розвиток легкої промисловості України в сучасну добу, розкрито значущість галузі з огляду зайнятості, розвитку промисловості у цілому. Визначено, що легка промисловість є важливим видом промислової діяльності, який має соціальну спрямованість. Ідентифіковано, що умови функціонування підприємств галузі суттєво ускладнилися з огляду вступу України в Світову організацію торгівлі та відкриття внутрішніх ринків. Зазначено щодо домінуючої практики співпраці українських підприємств легкої промисловості з нерезидентами на умовах переробки давальницької сировини, що призводить до недоотримання коштів та не створює можливості для їх модернізації.

Анотація: Вступ. В статті коротко приводиться історія створення фінансового інструменту – дорожній чек, його положення серед сучасних фінансових інструментів, що сприяють безпеці особи, що подорожує, а також запропоновано нові методики захисту інформації дорожнього чека та нову методику верифікації підпису подорожнього, яка виключає можливість її підробки та спрощує механізм верифікації власника чека. Крім того, замість застосування спеціальних захищених бланків чек з цифровим підписом може друкуватись на звичайному принтері та звичайному папері. Запропонована технологія дистантної видачі дорожніх чеків, а також дистантного погашення дорожнього чека без фізичної присутності власника в установі емітенті та в установі, що здійснює погашення чека. Також розроблена принципово нова процедура підпису чека особою, що подорожує і верифікації підпису на основі PGP шифрування. Додано алгоритм захисту дорожнього чека від майбутніх квантових комп’ютерів, які будуть здатні підбирати ключі PGP шифрування. Впроваджена можливість захисту та перевірки кожного блоку інформації на чеку і цілісна перевірка всіх блоків одночасно. Частина інформації викладена досить детально, а інша лише в загальному. Розробка дає нові можливості для фінансових установ, дозволяє вдихнути в цей фінансовий інструмент нове життя. Мета. Метою наукового дослідження є інтеграція дорожнього чека в сучасну банківську систему шляхом розширення методів його емісії та погашення в епоху цифрових технологій. На даний час чек суттєво витіснений з ринку банківськими картками, на думку автора не заслужено, оскільки має переваги над останніми. Матеріали та методи. В дослідженні використані сучасні криптографічні технології які допрацьовані й удосконалені, привнесені методи криптографічної стійкості до квантових комп’ютерів наступного покоління. Результати. Успішно створений подорожній чек, якого ніколи не існувало раніше з цифровим підписом, розроблена методика його видачі та погашення, включаючи дистантні варіанти обслуговування клієнтів, чого ніколи не існувало раніше. Перспективи. Успішне завершення досліджень і їх інтеграція в практичну площину відкривають шлях до застосування напрацьованих методик у сфері криптовалют, які на законодавчому рівні в Україні з 1-го квітня 2023 року затвердженні, як законні засоби платежу.