Юридичні науки

Дубенець Анастасія Сергіївна

студентка

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Дубенец Анастасия Сергеевна

студентка

Национального технического университета Украины

«Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Dubenets Anastasiia

Student of the

National Technical University of Ukraine

«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» 

Зигуля Роман Олегович

студент

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Зигуля Роман Олегович

студент

Национального технического университета Украины

«Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Zigulia Roman

Student of the

National Technical University of Ukraine

«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ СУСПІЛЬНО-КОРИСНИХ РОБІТ В УКРАЇНІ

ВНЕДРЕНИЕ МЕХАНИЗМА ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛЕЗНЫХ РАБОТ В УКРАИНЕ

IMPLEMENTATION OF THE MECHANISM OF SOCIAL-USEFUL WORK IN UKRAINE

Анотація. У даній статті досліджено досвід зарубіжних країн у боротьбі з неплатниками аліментів; з’ясовано характерні особливості механізму суспільно-корисних робіт; проаналізовано недоліки законодавчого врегулювання даного виду адміністративного стягнення; висунуто пропозиції щодо модернізації законодавчого врегулювання застосування до неплатників адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт.

Аннотация. В данной статье исследован опыт зарубежных стран в борьбе с неплательщиками алиментов; выяснены характерные особенности механизма общественно-полезных работ; проанализированы недостатки законодательного урегулирования данного вида административного взыскания; выдвинуты предложения по модернизации законодательного урегулирования применения к неплательщикам административного взыскания в виде общественно-полезных работ.

Summary. In this article it is investigated experience of foreign countries in fight against non-payers of child support; with it is established characteristics of the mechanism of socially useful works; shortcomings of legislative settlement of an administrative penalty of this type are analysed; it is put forward offers on modernization of legislative settlement of application to defaulters of an administrative penalty in the form of socially useful works.

Постановка проблеми. Сім’я є первинним і основним осередком суспільства. З таким влучним положенням Сімейного Кодексу неможливо не погодитись, адже будучи особливим соціальним інститутом, сім’я віддзеркалює пануючі, як економічні та політичні процеси у суспільстві, так і соціальний, культурний розвиток населення. Разом з тим, створення сім’ї детермінує виникнення взаємних прав і обов’язків.

Одним із основоположних є обов’язок батьків утримувати дитину, реалізація якого повинна здійснюватись незважаючи на наявність чи відсутність статусу подружжя. Так, у статті 48 Основного Закону закріплюється право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Разом з тим, у Конвенції про захист прав дитини 1989 року вказується, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя необхідних для розвитку дитини.

У той же час, існування проблеми забезпечення здійснення батьківських обов’язків щодо утримання дитини свідчить про її комплексний характер. Так, за даними Уповноваженого Президента з прав дитини Миколи Кулеби, в Україні офіційно зареєстровано майже 7 млн. позовів до суду на стягнення аліментів, а кількість матерів-одиначок за останні 15 років зросла у 20 разів [10].

У зв’язку з цим, постає необхідність дослідження дієвості механізму суспільно-корисних робіт та аналіз тенденцій погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Мета статті полягає у дослідженні сутнісних ознак механізму суспільно-корисних робіт та проведенні дослідження динаміки вирішення проблеми несплати аліментів за останні роки в Україні

Виклад основного матеріалу дослідження. Новелою сучасного законодавства став новий механізм боротьби із неплатниками аліментів, закріплений у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», прийнятому Верховною Радою України у грудні 2017 року. Одне із основних нововведень, якого полягає у застосуванні нового виду адміністративного стягнення, а саме – суспільно-корисних робіт до неплатників аліментів, які мають заборгованість протягом останніх 6 місяців [1].

Аналізуючи механізм забезпечення виплати неплатником аліментів заборгованості, актуальним є й дослідження зарубіжного досвіду вирішення проблеми.

У Німеччині механізм стягнення заборгованості врегульовується Німецьким цивільним уложенням, прийнятим 18 серпня 1856 року. Так, зокрема у § 288 Уложення встановлюється, що відсотки за заборгованістю стягуються під час затримки, водночас сума заборгованості підлягає нарахуванню відсотку у розмірі 5% на рік [2].

У разі відсутності можливості відрахування такої заборгованості із заробітної платні неплатника аліментів, то сума заборгованості також може стягуватися з полісу накопичувального страхування життя або шляхом звернення стягнення на майно неплатника аліментів, що виявляється в описі, примусовому вилученні.

Разом з тим, найвищою мірою покарання особи, яка ухиляється від обов’язку сплати аліментів дитині, якщо це створює небезпеку для життя дитини, передбачено у § 170 Німецького кримінального уложення – покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років або штрафом [3].

Вирішення питання про стягнення заборгованості у Білорусії здійснюється таким чином, за ухилення сплати аліментних зобов’язань більше, як на 3 місяці протягом року, до неплатника може застосовуватись один із видів покарань, передбачених частиною 1 статті 174 Кримінального кодексу Білорусії, а саме: громадськими роботами або виправними роботами до 2 років, арештом до 3 місяців, обмеженням волі до 3 років, позбавленням волі до 1 року. У випадку вчинення аналогічного діяння особою, раніше судимою, за ухилення від утримання дитини, передбачається призначення більш суворої міри покарання [4].

З метою сприяння належному здійсненню батьками обов’язків, а також посилення захисту прав дитини на належне матеріальне утримання дитини з боку батьків, законодавцем передбачено притягнення осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 183¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «за несплату аліментів на утримання дитини …, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання призначенні нового виду адміністративних стягнень – суспільно-корисних робіт» [5].

Питання про накладення даного виду адміністративного стягнення вирішується районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом, а безпосереднє забезпечення виконання постанов суду здійснюється органами пробації – міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Разом з тим, відповідно до статті 325¹ КУпАП, постанова суду надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили [5].

Водночас, відповідно до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно-корисних робіт, на суб’єкта адміністративного правопорушення заводиться особова справа та заповнюється облікова картка, в якій ведеться сумарний облік відпрацьованих порушником годин [6].

Квінтесенція механізму суспільно-корисних робіт полягає у виконанні особою-правопорушником оплачуваних робіт, вид та перелік об’єктів, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Слід зазначити, що Законом не встановлений вичерпний перелік видів суспільно-корисних робіт, а тому вони визначаються органом місцевого самоврядування на власних розсуд з урахуванням існуючих потреб відповідного населеного пункту. Так, зокрема до видів суспільно-корисних робіт у місті Києві Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15 квітня 2019 року віднесені: озеленення та поліпшення санітарного стану території міста, благоустрій та прибирання вулиць, комплексне прибирання місць загального користування в будинках, прибирання скверів, парків, підсобні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи [7].

Акцентуймо увагу, що такі категорії як «громадські роботи» та «суспільно-корисні роботи» не є тотожними, не дивлячись на наявність у них спільних ознак: тривалий характер, особистий характер, що виявляється у його спрямованості саме на особу правопорушника, призначення судом, визначення виду даних адміністративних стягнень органом місцевого самоврядування з урахуванням інтересів територіальної громади та з урахуванням критерію економічної, соціальної, екологічної користі для регіону. Однак, принципову відмінність даних адміністративних стягнень становить саме критерій оплатності здійснення призначуваних робіт, адже на відміну від громадських робіт, суспільно-корисні роботи здійснюються правопорушником на платній основі.

За фактично відпрацьований час та виконану роботу суб’єкту адміністративного правопорушення нараховується плата, у розмірі не меншому, ніж мінімальний розмір оплати праці, встановлений Законом.

Разом з тим, встановлення законодавцем жорстких обмежень за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців дозволяє дієво та оперативно впливати на неплатників. До таких обмежень, згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» є встановлення тимчасових обмежень боржника у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі [8].

Суб’єктом, який забезпечує залучення правопорушників до виконання призначених суспільно-корисних робіт є підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, визначені органом місцевого самоврядування, а обов’язки пов’язані з організацією виконання таких суспільно-корисних робіт покладаються на власника такої юридичної особи. Відповідно до статті 325³ КУпАП встановлюється перелік обов’язків власника, а саме:

• погодження з органом пробації, переліку об’єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи та видів таких робіт; контроль за виконанням порушниками призначених їм робіт;
• своєчасне повідомлення органу пробації, про ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт;
• ведення обліку та інформування органу пробації, про кількість відпрацьованих порушником годин;
• нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів [5].

Важливим є й те, що гарантією належного виконання суспільно-корисних робіт є можливість їх заміни адміністративним арештом у разі ухилення порушника від їх виконання.

Про результативність функціонування механізму суспільно-корисних робіт наголошував – Павло Петренко. У рамках проведеної ініціативи #ЧужихДітейНеБуває Міністерство юстиції стягнуло на користь українських дітей 6,9 мільярдів гривень. Гроші отримали більше 900 тисяч найменших українців” і також наголошує на тому, що 43 тисячі боржників були притягнуті до суспільно корисних робіт, 14,8 тисяч неплатників були оголошені у розшук, а 130 тисяч українців, які мають заборгованість більше 4 місяців, застосовано заборону виїжджати за межі країни, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати [9].

Ми погоджуємося з тим, що завдяки впровадженню механізму суспільно-корисних робіт, ефективність стягнення заборгованості значно зросла, однак все ж таки деякі питання потребують більш детальної регламентації.

Цікавим питанням, що обговорюється у науковому середовищі є те, чи укладається між особою-правопорушником та підприємством цивільно-правовий чи трудовий договір, а у разі укладення останнього – чи зараховується до загального трудового стажу час виконання суспільно-корисних робіт, чи підлягає плата за суспільно-корисні роботи оподаткуванню та сплаті єдиного соціального внеску.

При вирішення даного питання звернемося до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно-корисних робіт встановлюється, що власник підприємства видає наказ або розпорядження про початок відбування суспільно корисних робіт, в якому зазначаються відомості про закріплення за порушником відповідальної особи, ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки при виконанні робіт. [6]

Оскільки порядком не визначено необхідності укладення трудового договору, порядку, умов, вимог щодо його укладення, можемо зробити висновок, що Законом не встановлено необхідності для його укладання. Водночас, практика свідчить, про те, що трудовий договір все ж укладається, хоча і на визначений строк виконання суспільно-корисних робіт. Так, у рішенні Канівської міської ради про Порядок організації відбування порушником суспільно-корисних робіт, встановлюється укладення строкового трудового договору з особою-порушником.

Не менш важливим питанням залишається призначення суспільно-корисних робіт тим неплатникам аліментів, які проживають у селах, де може не бути підприємств, установ, організацій, які могли б забезпечити їх залучення до виконання призначених судом суспільно-корисних робіт, а також відраховувати їх оплату за виконану роботу. Це насамперед пов’язано з тим, що виконання таких робіт може здійснюватись саме у комунальних підприємствах, оскільки призначувані роботи мають здійснюватися в інтересах територіальної громади.

Отже, здійснений аналіз дає змогу зробити висновок, що прийняття у грудні 2017 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» дійсно створив дієві механізми впливу на неплатників аліментів з метою стягнення заборгованості, а саме введення нової міри адміністративної відповідальності – суспільно-корисних робіт.

Дослідження позитивного зарубіжного досвіду у період реформування законодавства на шляху до оперативного захисту права дитини на належне утримання детермінувало введення нових жорстких заходів забезпечення виконання рішень суду та інших органів та впливу на боржників, які ухиляються від їх виконання, а саме: обмежень у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

На нашу думку, впровадження механізму суспільно-корисних робіт сприяє не тільки реалізації безпосереднього батьківського обов’язку, але і забезпечує дотримання оптимального балансу між інтересами неплатника аліментів та інтересами територіальної громади, адже нарахування оплати за фактично виконану роботу боржником задовольняє майнову заінтересованість особи у здійсненні своєї роботи у належний спосіб, визначений органом місцевого самоврядування та встановленому судом обсязі.

У той же час, законодавче регулювання питання механізму суспільно-корисних робіт потребує більшої регламентації, адже існування прогалин та неоднакового розуміння нормативних приписів, зокрема у питанні укладення трудового або цивільно-правового договору між суб’єктом адміністративної відповідальності та підприємством, забезпечення реалізації суспільно-корисних робіт у невеликих населених пунктах створює непорозуміння та призводить до суперечливої практики їх втілення механізму суспільно-корисних робіт.

Література

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 // Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 (Дата звернення: 12.10.2019)
2. Німецьке цивільне уложення від 18 серпня 1856 року // Законодавство Німеччини// Федеральне міністерство юстиції Німеччини. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_bgb/ (Дата звернення: 20.11.2019)
3. Німецьке кримінальне уложення від 15 травня 1871 року // Законодаство Німеччини // Федеральне міністерство юстиції України. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_stgb/ (Дата звернення: 25.11.2019)
4. Кримінальний кодекс Білорусії від 07.1999 // Законодавство Білорусії. URL: http://pravo.by/document/?guid=3871&p0=hk9900275 ( Дата звернення: 27.11.2019)
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 // Законодавство України// Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122. URL: http://pravo.by/document/?guid=3871&p0=hk9900275 ( Дата звернення: 1.12.2019)
6. Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно-корисних робіт від 21 березня 2013 р. за № 457/2298. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13 (Дата звернення: 10.12.2019)
7. Розпорядження КМДА «Про затвердження переліку видів суспільно корисних робіт у місті Києві на 2019 рік» від 15 квітня 2019 року № 692 // Офіційний портал Києва. URL: https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pereliku_vidiv_suspilno_korisnikh_robit_u_misti_kiyevi_na_2019_rik/ (Дата звернення: 10.12.2019)
8. Закон України «Про виконавче провадження» від 2.06.16 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 30, ст.542 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ed20160602 (Дата звернення: 10.12.2019)
9. Павло Петренко: Мін’юст повернув дітям майже 7 млрд грн боргів зі сплати аліментів станом на 5.06.2019 // Офіційний веб-портал Міністерства юстиції України. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/pavlo-petrenko-minyust-povernuv-dityam-mayje-7-mlrd-grn-borgiv-zi-splati-alimentiv (Дата звернення: 12.12.2019)
10. В Україні майже 7 мільйонів позовів про стягнення аліментів – Микола Кулеба // Укрінформ. URL: https://www.google.com.ua/amp/s/www.ukrinform.ua/amp/rubric-society/2236333-v-ukraini-majze-7-miljoniv-pozoviv-do-sudu-stosovno-stagnenna-alimentiv-kuleba.html (Дата звернення: 10.11.2019)