Філологічні науки

УДК 165.642 (091) “18”

Гриб Марія Федорівна

студентка

Навчально-наукового інституту філології

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Гриб Мария Федоровна

студентка

Учебно-научный институт филологии

Житомирского государственного университета имени Ивана Франко

Hryb Mariia

Student of Foreign Philology Institute of the

Zhytomyr State University named after Ivan Franko

ОБРАЗ Й. В. ГЕТЕ В ЕСТЕТИЦІ ТОМАСА МАННА

ОБРАЗ Й. В. ГЕТЕ В ЭСТЕТИКЕ ТОМАССА МАННА

THE IMAGE OF GOETHE IN THE AS THE OF THOMAS MANN

Анотація. Томас Манн – це багатогранна особистість, яка увійшла в історію світової літератури не на одне століття. Гордий німецький геній, який більше за все цінив творчу свободу, і водночас гуманіст, носій демократичних і навіть ліберальних переконань, мудрий педагог. Ці два «Я» можна віднайти в усіх працях Томаса Манна. У творчій манері письменника поєдналися традиційні реалістичні і новаторські модерністські засоби відображення дійсності. Від реалізму XIX ст. він запозичив поширені описи, (опис Венеції, італійських курортів), психологічний аналіз (автор розкриває переживання, думки, стан душі героїв), натуралістичні подробиці. Але прозаїк збагатив реалізм за рахунок модерністських прийомів. Живописність творів, загострення контрастів були обумовлені впливом імпресіонізму. Експресіоністичні елементи відчувалися у виразності змалювання характерів, настроїв, почуттів героїв. Особливість творів полягала також і у філософічності та алегоричності.

Ключові слова: ліберальність, естетика, мистецтво. 

Аннотация. Томас Манн – это многогранная личность, которая вошла в историю мировой литературы не на одно столетие. Гордый немецкий гений, который больше всего ценил творческую свободу, и одновременно гуманист, носитель демократических и даже либеральных убеждений, мудрый педагог. Эти два «Я» можно найти во всех трудах Томаса Манна. В творческой манере писателя соединились традиционные реалистические и новаторские модернистские средства отображения действительности. От реализма XIX в. он позаимствовал распространены описания, (описание Венеции, итальянских курортов), психологический анализ (автор раскрывает переживания, мысли, состояние души героев), натуралистические подробности. Но прозаик обогатил реализм за счет модернистских приемов. Живописность произведений, обострение контрастов были обусловлены влиянием импрессионизма. Экспрессионистические элементы ощущались в выразительности изображения характеров, настроений, чувств героев. Особенность произведений заключалась также и в философичности и аллегоричности.

Ключевые слова: либеральность, эстетика, искусство. 

Summary. Thomas Mann is a multifaceted person who has entered the history of world literature for more than one century. The proud German genius, who most appreciated creative freedom, and at the same time a humanist, a bearer of democratic and even liberal convictions, is a wise teacher. These two “I” can be found in all the works of Thomas Mann. In a creative manner, the writer combines traditional realistic and innovative modernistic means of reflecting reality. From realism of the XIX century. he borrowed widespread descriptions, (description of Venice, Italian resorts), psychological analysis (author reveals feelings, thoughts, state of soul heroes), naturalistic details. But the prose enriched realism at the expense of modernist techniques. Painting works, sharpening contrasts were due to the influence of impressionism. Expressionist elements were felt in the expressiveness of depicting characters, moods, feelings of heroes. The peculiarity of works was also philosophical and allegorical.

Key words: liberalism, aesthetics, art.

Постановка проблеми. У літературно-критичній  творчості  Томаса Манна значної уваги отримав образ Й. В Гете. Як можна помітити інтерес Томаса Манна до особистості Ґете з часом все зростав і зростав. Геніальність Гете як письменника, зазначимо, забігаючи наперед, полягає у великій майстерності передати думку через внутрішню силу слова. І саме в цьому виявляє себе геніальність Ґете, на думку Томаса Манна.

Актуальність статті полягає в аналізі образу Ґете в творах Томаса Манна.

Мета статті полягає  у розкритті образу Й. В Ґете в романі Томаса Манна «Лотта у Веймарі». Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи: системно-аналітичний під час аналізу художньої структури роману, а також порівняльно-історичний і порівняльно-типологічний для розкриття специфіки образу митця в романі «Лотта у Веймарі».

Теоретична значущість даної роботи полягає в можливому подальшому застосуванні отриманих результатів у літературознавчих і психологічних дослідженнях особистості митця в художній інтерпретації іншого митця. Практичну значущість становить дослідження ролі творчої особистості в світі мистецтва та реальної дійсності.

Відчуття проблематичності свого місця в житті (як і необхідності його знаходження і розуміння) – це для письменника одне з джерел скептицизму щодо стійкості речей. Він, будучи митцем, мислив завжди себе поза межами буржуазного суспільства і одночасно відчував свою перевагу над цим суспільством. Ось така суперечність положення митця у суспільстві, його відчуженість від нормального суспільного життя – це тема творчості Манна. Це та тема, яка вкоренилась в його новелістику і піддалася детальному дослідженню думкою і філософією Манна. Ця тема розгорнута в тих творах письменника, героєм яких він сам став.

Стихія духовного життя стає улюбленим об’єктом зображення в його творах і головним питанням у теоретичних працях. Термін «бюргерство» у контексті творів Т. Манна означає інтелігентність, шляхетність, духовну спадщину людства, високу етичність. Свій час він характеризував як кризу бюргерства.

Самобутній метод Томаса Манна тяжіє до створення загальної моделі світу на основі прискіпливого аналізу його життєвого різноманіття – від потаємних  душевних таємниць людини до філософських дискусій. В розв’язанні естетичних питань він виявляє себе й аналітиком, і ліриком – людиною емоційно пристрасною, яка вболіває за людину і людство. Т. Манн часто порівнював свої твори з музикою, маючи на увазі й композиційну орієнтацію, і «симфонію» окремих тем та лейтмотивів, і психологічні та емоційні нюанси естетичного аналізу. Інтелектуальний реалізм Т. Манна багатий на стильові знахідки, найважливішими з яких є: підкреслена об’єктивність оповіді в поєднанні з авторським коментарем; сполучення конкретики та символіки, різноманітність прийомів портретної характеристики; майстерність використання пейзажу; підвищений інтелектуалізм і філософічність та пов’язані з ними афористичність і складна «синтетична» фраза для передачі психологічних протиріч; зміни настрою або мінливості буття. Все це органічно поєднує традиціїї «гетевської» класики в ії найкращих зразках та неперевершене авторське новаторство, характерне саме для мистецтва ХХ століття.

Образ Гете в романі «Лотта у Веймарі» дуже сучасний, оскільки Ґете критикує політичну атмосферу, яка панувала на той час у Німеччині. «Лотта у Веймарі» є також дуже цікавою і тим, що в ній письменник вперше відмовляється від ідеалізації бюргерської Німеччини. Якщо в попередніх роботах він представляв Ґете як носія світла розуму, які виходили з глибини суспільства, то тепер Ґете був зображений противник, який знаходиться в непримиренній суперечності з німецькою буржуазією того часу. Роман «Лотта у Веймарі» є завершальним багатолітнім етапом роздумів письменника над творчою спадщиною Ґете – величного будівельника світової культури.

Проте образ Гете розкривається в романі не відразу. І лише згодом, в обширних монологах співбесідників Лотти – героїні юнацького захоплення Ґете, поступово з’являється повноцінний образ Ґете, чия величність полонить всіх оточуючих. У внутрішньому монолозі Гете, який Томас Манн написав з великою хоробрістю великого художника, та у фінальній сцені роману, яка слугує ніби завершенням всіх сповідей Гете, образ його нарешті постає перед читачем у всій свої красі, який розуміє своє значення та серйозність  впливу на наступні покоління.

«Лотта у Веймарі» суттєво відрізняється від попередніх антифашистських романів Томаса Манна. Своїм історизмом Томас Манн не модернізує історію, не переносить її в минуле, всі персонажі роману  діють як люди свого часу, тобто живуть сьогоденням. Ґете – він також зображає в живих протиріччях його характеру з особливостями світу – геніальним поетом, обережною людиною, яка попри все може повстати проти суспільної думки, як це було в року наполеонівських воєн. Ґете, із роману Томаса Манна вважав, що шлях в майбутнє пролягає через перевиховання членів суспільства, які поступово відхиляються від суспільної думку та починають діяти заради суспільного блага.

Висновки. Завданням Томаса Манна було розкриття особистості Ґете, значення його творчості як гуманістичної спадщини. Ґете повинен бути стати для німців прикладом, його відношення до світу, до майбутнього допомогти визначити  іншим людям своє місце у світі та у суспільстві.

Література

1. Mann T. Erzählungen / T. Mann. – Leipzig: Philipp Reclam jun., 1975.
2. Kurzke H. Thomas Mann : Epoche, Werk, Wirkung / H. Kurzke. – München: Beck, 2010
3. Bahr E. Erläuterungen und Dokumente zu Thomas Mann: Der Tod in Venedig / E. Bahr. – Leipzig: Reclam, 1991.
4. История немецкой литературы. В 3-х т. Т. 3. / [ Пер. с нем. Общ. Ред. Дмитриева А. C. ]. – М.: Радуга, 1986.
5. Федоров А. А. Зарубежная литература ХІХ – ХХ века. Эстетика и художественное творчество. – М.: Изд-во МГУ, 1989.