Технічні науки

УДК 519.68

Воловецький Вадим Олександрович

студент

Національного технічного університету України 

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Воловецкий Вадим Александрович

студент

Национального технического университета Украины

 «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Volovetskyi Vadym

Student of the

National Technical University of Ukraine

«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

ВПРОВАДЖЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Анотація. В останнє десятиліття технологічні досягнення в галузі лабораторного приладобудування призвели до збільшення обсягів зразків і збільшення попиту і залежності від лабораторних даних для підтримки клінічних потреб і потреб громадської охорони здоров’я. Ці досягнення продемонстрували, що паперове ведення обліку та звітність про результати були неефективними і не могли задовольнити бізнес-потреби лабораторії. В результаті спостерігається величезне зростання попиту на впровадження ЛІС на всіх рівнях.

Ключові слова: лабораторні інформаційні системи, HL7.

Аннотация. В последнее десятилетие технологические достижения в области лабораторного приборостроения привели к увеличению объемов образцов и увеличению спроса и зависимости от лабораторных данных для поддержания клинических потребностей и нужд общественного здравоохранения. Эти достижения продемонстрировали, что бумажное ведение учета и отчетность о результатах были неэффективными и не могли удовлетворить бизнес-потребности лаборатории. В результате наблюдается огромный рост спроса на внедрение ЛИС на всех уровнях.

Ключевые слова: лабораторные информационные системы, HL7.

Summary. In the last decade, technological advances in laboratory instrumentation have led to increased sample volumes and increased demand and reliance on laboratory data to support clinical and public health needs. These advances demonstrated that paper-based accounting and reporting of results were inefficient and could not meet the business needs of the laboratory. As a result, there is a huge increase in demand for the introduction of LIS at all levels.

Key words: laboratory information systems, HL7.

Лабораторні інформаційні системи. Лабораторні інформаційні системи (ЛІС) – це програмні служби, які допомагають записувати, архівувати, а також витягувати і обробляти записи пацієнтів. Лабораторні інформаційні системи представляють в даний час цілком самостійний клас складних програмних систем, призначених для охорони здоров’я. Автоматизація лабораторій – одне з типових завдань, які доводиться вирішувати у великих діагностичних центрах, стаціонарах або спеціалізованих комерційних лабораторіях Використання інформаційних систем було спрямоване на покращення взаєморозуміння та взаємодії всередині лабораторії щодо різних аспектів поводження з пацієнтами. Доведено, що впровадження електронних носіїв для запису пацієнтів значно скоротило тривалість перебування в лікарні і смертність [1].

Завданням системи є інформатизація наступних сфер лабораторії [2]:

• технологічної;
• організаційної;
• фінансово-економічної;
• статистичної;
• інтеграційної.

Отже основне призначення ЛІС – це автоматизація праці співробітників лабораторії, підвищення ефективності організації роботи лабораторії, скорочення числа помилок і ручних операцій.

Для забезпечення однаковості і підтримки стандартів був розроблений ряд керівних принципів, а саме – відповідність специфікаціям ISO, BIS, NEMA, CE, RoHS, EnergyStar. Необхідно забезпечити адекватне резервне копіювання збережених даних. Безпека даних, а також апаратне забезпечення повинні бути сплановані і перевірені. Вибране середовище підключення має бути практичним, доступним, надійним і з хорошою швидкістю, щоб забезпечити обмін даними з конфіденційністю і безпекою [3].

Типовими функціями ЛІС є [4]:

1. Інтеграція з госпітальними медичними інформаційними системами;
2. Реєстрація матеріалу, що надходить в лабораторію;
3. Розподіл матеріалів по робочих місцях, формування робочої документації;
4. Контроль виконання процесів лабораторної діагностики;
5. Автоматичне введення результатів досліджень;
6. Внутрішньолабораторний контроль якості та участь у зовнішніх системах контролю якості;
7. Аналітична обробка отриманих даних;
8. Передача відповідей в медичні інформаційні системи;
9. Формування звітів.

Вимоги до системи та її можливості. Розробка та впровадження комп’ютерних або лабораторних інформаційних систем в медичному закладі є складним процесом. Наявність різних програмних і апаратних модулів на відкритому ринку ускладнює постачальникам або організаціям визначення та впровадження найбільш підходящих ЛІС. Крім якості, бюджету та довгострокового впливу системи, співробітники повинні знати, чи буде створення користувацьких систем більш рентабельним і ефективним, ніж автономна система з відкритим вихідним кодом. У недавній доповіді група експертів вказала, що розробка і впровадження індивідуальної внутрішньої ЛІС є набагато більш ефективною і дієвою. Команда розробників могла б навіть залучити одного програміста, який міг би обробляти і розробляти конкретні рішення для лабораторії. Багато ризиків, пов’язаних з ЛІС, можна легко пом’якшити за допомогою інструментів з відкритим кодом та добре структурованого процесу розробки. Експерти вказали, що внутрішні рішення мають відносно кращі перспективи та переваги, оскільки вони можуть бути легко модифіковані залежно від потреб департаменту, що, в свою чергу, сприяє поліпшенню, підвищенню та ефективному якісному догляду за пацієнтами [5]. Розробка системи лабораторної інформації та управління є ефективним підходом до ефективної та швидкої обробки лабораторних даних. Оскільки більшість процесів, таких як обробка, зберігання та вилучення даних, будуть автоматизовані, це призведе до значної економії часу та зусиль. Включення ЛІС в лікарняні установи обов’язково заощадить час і підвищить загальну продуктивність. У недавньому огляді команда медичних працівників зазначила, що ЛІС не тільки заощаджує час, але й призводить до ефективного використання ресурсів. Це підвищило загальну залученість і задоволеність пацієнтів, що, в свою чергу, призвело до поліпшення результатів лікування [6]. Використання ЛІС замінює звичайний паперовий збір, зберігання та обробку звітів або інформації про пацієнтів. Дані, зібрані та архівовані в цифровому / електронному форматі, мають менший ризик втрати або крадіжки в порівнянні з паперовим збором і зберіганням. Більшість ЛІС можуть розробляти і надавати звіти пацієнтам в режимі реального часу, що підвищує загальний авторитет і надійність лабораторії.

Виходячи з вище описаного, деякі з ключових переваг або переваг ЛІС включають:

• відстеження зразків у режимі реального часу;
• економію часу;
• підвищення ефективності логістики;
• зниження людських помилок;
• збільшення економії;
• зниження ризику смерті;
• скорочення витрат;
• розширення можливостей для бізнесу та/або ескалації.

Включення ЛІС може дозволити фахівцеві відстежувати зразки в режимі реального часу, оскільки весь процес автоматизований, при цьому зразки мають індивідуальну штрих-кодування.

Найскладнішим завданням в лабораторіях є збір, реєстрація та перереєстрація зразків. Однак за допомогою системи лаборанти можуть мати систему пакетної обробки для відстеження всіх зібраних і оцінених зразків. Пакетна оцінка допомагає заощадити час і ефективно доставляє велику кількість зразків без ризику будь-якої людської помилки [7]. За допомогою ЛІС унікальний код авторизації автоматизує процес затвердження зразків, які знаходяться в межах нормальних значень.  Процес автоматичної авторизації не тільки економить час, але і підвищує загальну ефективність роботи. [8]. Проблема обробки зразків з центрів вирішується за допомогою пакетної системи штрихового кодування: лаборанти і менеджери можуть відстежувати і контролювати зразки в режимі реального часу. Це дасть їм достатньо часу, щоб організувати такі ресурси, як реагенти, хімікати та інші матеріали, необхідні для тестування. Ефективне управління ресурсами до прибуття зразків дає технічним фахівцям можливість переглядати і оцінювати велику кількість зразків в короткі терміни [7].

Основним ризиком, що спостерігається в лабораторіях, є ризик людської помилки при введенні, інтерпретації або оцінці даних [9]. Однак сучасні комп’ютерні системи усувають дану проблему. Ці системи засновані на інтеграції лабораторного обладнання та пристроїв у захищену платформу, в якій дані автоматично передаються у ЛІС. Таким чином, час, витрачений на обробку зразків, не тільки скорочується, але й усуває необхідність у трудомістких ручних зусиллях і людських помилках [10].

Крім безпеки пацієнтів, медичні установи могли б значно заощадити і навіть збільшити загальний дохід. Потужні інформаційні панелі ЛІС допоможуть фахівцям оцінити фінансові, інвентаризаційні, операційні та лабораторні звіти в настроюваних форматах. Велика кількість аналітичних даних може бути видобуто і оброблено для розробки тенденцій, моделей і прогнозів. Автоматизовані системи надсилатимуть сигнал тривоги спеціалісту про прострочені продукти, хімічні речовини або реагенти. Весь процес запобіжить непотрібні витрати, а використання хмарних систем підвищує відкритість збору та обробки зразків у віддалених місцях. Все це допоможе лабораторії максимізувати доходи та підвищити загальну прибутковість [11].

Висновки. Розробка та впровадження лабораторних інформаційних систем є економічно ефективним і дієвим підходом для підвищення якості медичної допомоги, економії витрат, зусиль і часу. Це інноваційна стратегія, спрямована на підвищення ефективності лікування захворювань, заснованих на фактичних даних, отриманих у лабораторії. Крім ключових обмежень, таких як конфіденційність та безпека даних пацієнтів за допомогою процесів обміну та збору даних в ЛІС, не було виявлено жодних суттєвих проблем або ризиків.

Література

1. Lee J., Kuo Y.-F., Goodwin J.S. The effect of electronic medical record adoption on outcomes in US hospitals. BMC Health Serv Res. 2013. 13. 39 p.
2. Harrison J.P., McDowell G.M. The role of laboratory information systems in healthcare quality improvement. International Journal of Health Care Quality Assurance. 2008. Vol. 21 No. 7. 679-691.
3. Recommendations on Electronic Medical Records Standards in India. April 2013. Recommendations of EMR Standards Committee, Ministry of Health & Family Welfare, Government of India and FICCI services.
4. Yusof M.M., Arifin A. Towards an evaluation framework for laboratory information systems. J Infect Public Heal. 2016. 9. 766 p.
5. Sinard J. H., Gershkovich P. Custom software development for use in a clinical. 2012.
6. Carmona-Cejudo J. M., Hortas M. L., Baena-García M., Lana-Linati J., González C., Redondo M., Morales-Bueno R. DB4US: A Decision Support System for Laboratory Information Management. Interactive Journal of Medical Research, 1(2), e16.
7. Jones R. G., Johnson O. A., Batstone G. Informatics and the Clinical Laboratory. The Clinical Biochemist Reviews. 2014. No 35(3). P. 177–192.
8. Guo H., Birsa J., Farahani N., Hartman D. J., Piccoli A., O’Leary M., … Pantanowitz L. Digital pathology and anatomic pathology laboratory information system integration to support digital pathology sign-out. Journal of Pathology Informatics. 2016. No 7. 23 p.
9. Agarwal R. Measurement of Errors in Clinical Laboratories. Indian Journal of Clinical Biochemistry. 2013. No 28(3). P. 227–234.
10. Oral B., Cullen R.M., Diaz D.L., Hod E.A., Kratz A. Downtime procedures for the 21st century: using a fully integrated health record for uninterrupted electronic reporting of laboratory results during laboratory information system downtimes. Am J Clin Pathol. 2015. No 143(1). P. 100-4.
11. Cucoranu I. C., Parwani A. V., West A. J., Romero-Lauro G., Nauman K., Carter A. B., Pantanowitz L. Privacy and security of patient data in the pathology laboratory. Journal of Pathology Informatics. 2013. 4. 4.