Бібліографічний опис статті:
Владислав Гармаш. Модель оцінювання опціонних стратегій//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2018. - №12. - https://nauka-online.com/publications/economy/2018/12/model-otsinyuvannya-optsionnih-strategij/
Анотація:
В даний час широкого розповсюдження набули різного роду похідні фінансові інструменти. Основними фінансовими інструментами є форварди, ф’ючерси, опціони та свопи. Є одна фундаментальна річ, що поділяє ці інструменти на дві групи – умова. Форвардні та ф’ючерсні контракти а також свопи – це безумовні похідні фінансові інструменти. Своп – це документ про зобов’язання обміну активів за визначених умов. Форварди та ф’ючерси досить схожі – це документи, що зобов’язують придбати або купити базовий актив за певних визначених умов, різниця між ними у моменті фіксації ціни базового активу: для форварду ця ціна буде зафіксована у момент укладання договору, а для форварду – у момент виконання зобов’язань. У групу умовних похідних фінансових інструментів входять опціони. Найбільш схожими до опціонів є фьючерси. Так само, як і для ф’ючерсів, для опціонів ціна фіксується у момент виконання умови зазначеної під час укладання договору, але опціон – це не документ зобов’язання, а документ, що надає право. Тобто навіть якщо умови виконання опціону були виконані, особа, що придбала опціон може не виконувати його, але якщо ця особо вирішить виконати умови опціону, то продавець зобов’язаний продати або придбати базовий актив.
Отже опціони серед похідних фінансових інструментів є найбезпечнішим. На фондовому ринку частіше за все використовують декілька опціонів для хеджування, адже це забезпечує менші збитки у разі неблагоприємних умов. Набори опціонів називають стратегіями. Тому постає питання про вибір опціонної статегії для певного базового активу.
editor@inter-nauka.com
Personal cabinet