Право

УДК 342.7

Бутко Марія Дмитрівна

студент

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Butko Mariia

Student of the

Yaroslav Mudryi National Law University

https://doi.org/10.25313/2524-2695-2023-15-12

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

FEATURES OF THE INTERACTION OF CIVIL SOCIETY AND PUBLIC AUTHORITIES IN MARTIAL LAW CONDITIONS

Анотація. В умовах воєнного стану взаємодія громадянського суспільства та органів державної влади набуває особливого значення. Громадянське суспільство може відігравати важливу роль у забезпеченні стійкості суспільства, підтримці держави та її громадян, а також у відновленні країни після війни. Органи державної влади, зі свого боку, повинні створювати умови для ефективної взаємодії з громадянським суспільством.

Однак, взаємодія громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану має свої особливості. Автор статті зазначає, що ці особливості обумовлені такими факторами як посилення ролі держави в умовах воєнного стану, зниження рівня довіри до органів державної влади, введення обмеження на свободу слова та дій, що може ускладнити взаємодію громадянського суспільства та органів державної влади.

У зв’язку з цим, потреба у взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану є особливо гострою. Громадянське суспільство може надавати органам державної влади важливу інформацію та підтримку, а органи державної влади можуть надавати громадянському суспільству необхідну допомогу та захист.

Автор статті надає такі рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану: органам державної влади необхідно забезпечити ефективну комунікацію з громадянським суспільством, органам державної влади необхідно надавати підтримку громадським організаціям, які працюють у сфері забезпечення соціальної та гуманітарної підтримки постраждалих від війни, а також у протидії російській агресії, органам державної влади необхідно забезпечити дотримання свободи слова та дій у воєнний час.

Ці рекомендації спрямовані на те, щоб зробити взаємодію громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану більш ефективною і продуктивною. Вони можуть бути використані як органами державної влади, так і громадськими організаціями для того, щоб покращити співпрацю між ними та забезпечити ефективне вирішення проблем, що виникають в умовах воєнного часу.

Ключові слова: громадянське суспільство, взаємодія органів державної влади, громадянське суспільство під час воєнного стану.

Summary. In the context of martial law, the interaction between civil society and public authorities is of particular importance. Civil society can play an important role in ensuring the sustainability of society, supporting the state and its citizens, and in the country’s recovery after the war. The state authorities, for their part, should create conditions for effective interaction with civil society.

However, the interaction between civil society and public authorities under martial law has its own peculiarities. The author notes that these peculiarities are due to such factors as strengthening of the role of the State under martial law, reduction of the level of trust in public authorities, and restrictions on freedom of speech and action, which may complicate the interaction between civil society and public authorities.

In this regard, the need for interaction between civil society and public authorities under martial law is particularly acute. Civil society can provide important information and support to the state authorities, and the state authorities can provide civil society with the necessary assistance and protection.

The author of the article provides the following recommendations for improving the effectiveness of interaction between civil society and public authorities under martial law: public authorities should ensure effective communication with civil society; public authorities should support NGOs working in the field of social and humanitarian support for victims of war, as well as in countering Russian aggression; public authorities should ensure respect for freedom of speech and action in the media.

These recommendations are aimed at making the interaction between civil society and public authorities under martial law more effective and productive. They can be used by both public authorities and civil society organizations to improve cooperation between them and ensure effective solutions to problems arising in wartime.

Key words: civil society, interaction of public authorities, civil society during martial law. 

Постановка проблеми. В умовах воєнного стану взаємодія громадянського суспільства та органів державної влади набуває особливого значення. Громадянське суспільство може відігравати важливу роль у забезпеченні стійкості суспільства, підтримці держави та її громадян, а також у відновленні країни після війни. Органи державної влади, зі свого боку, повинні створювати умови для ефективної взаємодії з громадянським суспільством.

Однак, взаємодія громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану має свої особливості. Ці особливості обумовлені наступними факторами:

По-перше, в умовах воєнного стану держава бере на себе більшу роль у житті суспільства. Це вимагає від органів державної влади ефективної взаємодії з усіма секторами суспільства, у тому числі з громадянським суспільством.

По-друге, зниження рівня довіри до органів державної влади. В умовах воєнного стану рівень довіри до органів державної влади може знизитися. Це пов’язано з тим, що люди можуть відчувати, що їхні потреби не задовольняються належним чином, або що органи державної влади не впораються з викликами воєнного часу.

По-третє, в умовах воєнного стану можуть бути введені обмеження на свободу слова та дій, що може ускладнити взаємодію громадянського суспільства та органів державної влади.

У зв’язку з цим, потреба у взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану є особливо гострою. Громадянське суспільство може надавати органам державної влади важливу інформацію та підтримку, а органи державної влади можуть надавати громадянському суспільству необхідну допомогу та захист.

Особливості взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану обумовлюють необхідність пошуку нових форм та методів цієї взаємодії. Традиційні форми взаємодії, такі як консультації та співпраця, можуть бути недостатніми для ефективної взаємодії в воєнний час.

Крім цього, необхідно розробити рекомендації для органів державної влади та організацій громадянського суспільства щодо підвищення ефективності їхньої взаємодії в воєнний час. Ці рекомендації повинні враховувати особливості взаємодії в умовах воєнного стану та спрямовуватися на підвищення довіри до органів державної влади та забезпечення дотримання свободи слова та дій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки дослідження взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в Україні стали актуальним напрямом наукових досліджень. У своїх дослідженнях Хомей О. Д. [1], Цимбалюк В. І. [2], Сейко Н. А., Захаріна Т. [3], аналізують особливості взаємодії між цими суб’єктами, а також виклики, з якими вони стикаються.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є визначення особливостей взаємодії органів влади з інститутами громадянського суспільства в умовах воєнного стану та розробка рекомендацій для підвищення ефективності цієї взаємодії.

Виклад основного матеріалу. У розумінні громадянського суспільства в Україні серед науковців немає єдиного підходу. Вчені виділяють кілька основних підходів, які умовно можна поділити на:

Інституційний підхід, який фокусується на громадських рухах, неурядових організаціях та родині. Представники цього підходу вважають, що громадянське суспільство – це сукупність незалежних від держави інститутів, які відіграють важливу роль у суспільному житті, зокрема, у захисті прав і свобод громадян, у здійсненні контролю над владою та у забезпеченні соціальної згуртованості.

Нормативний підхід підкреслює важливість юридичного забезпечення громадянської активності. Представники цього підходу вважають, що громадянське суспільство може існувати лише за умови, якщо держава гарантує свободу слова, зібрань, асоціацій та інших прав, необхідних для реалізації громадянської активності.

Прагматичний підхід акцентує увагу на забезпеченні соціально-економічних потреб і добробуту. Представники цього підходу вважають, що громадянське суспільство – це важливий інструмент для вирішення соціальних проблем і забезпечення добробуту населення.

Організаційний підхід розглядає неурядові організації та спілки як важливих гравців у суспільному житті. Представники цього підходу вважають, що громадянське суспільство – це сукупність неурядових організацій і спілок, які здійснюють діяльність у різних сферах суспільного життя.

Підхід соціального партнерства підкреслює важливість співпраці громадянського суспільства з державною владою. Представники цього підходу вважають, що громадянське суспільство може ефективно впливати на державну політику лише за умови тісної співпраці з органами державної влади [1, с. 45].

Важливо зазначити, що ці підходи не є взаємовиключними. Вони можуть доповнювати один одного, створюючи більш повне розуміння громадянського суспільства.

Взаємодія органів влади та інститутів громадянського суспільства є важливою складовою демократичного суспільства. Вона передбачає співпрацю між державою та суспільством у різних сферах суспільного життя, зокрема, у захисті прав і свобод громадян, у здійсненні контролю над владою та у забезпеченні соціальної згуртованості.

В. І. Цимбалюк виділяє такі основні моменти, які визначають типовий зміст взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства:

Перший момент полягає в тому, що взаємодія органів влади та інститутів громадянського суспільства обумовлена наявністю широкого спектру інтересів і потреб людини. Ця взаємодія є необхідною для того, щоб держава могла ефективно реагувати на потреби суспільства та забезпечувати його добробут.

Другий момент полягає в тому, що демократичний спосіб урядування передбачає побудову системи ефективної комунікації органів влади та громадянського суспільства. Цей принцип особливо важливий для виконавчої влади, яка є найбільш численною гілкою влади та має значні повноваження щодо реалізації прав і свобод громадян [2].

На основі цих моментів можна сформулювати такі основні завдання взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства: забезпечення задоволення інтересів і потреб людини; виконання державою своїх функцій у сфері захисту прав і свобод громадян, здійснення контролю над владою та забезпечення соціальної згуртованості; побудова ефективної системи комунікації між державою та суспільством.

Громадські організації є важливою складовою демократичного громадянського суспільства. Вони відіграють важливу роль у самоорганізації суспільства, захисту прав і свобод громадян, а також у вирішенні соціальних проблем. Цей висновок можна зробити на основі узагальнення світового досвіду, адже у багатьох країнах світу громадські організації є однією з провідних громадських інституцій [3].

У статті 3 Закону України «Про громадські об’єднання» зазначено, що громадська організація є «об’єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів». Це означає, що громадські організації об’єднують людей, які мають спільні інтереси та цілі. Вони можуть діяти в різних сферах суспільного життя, зокрема, у сфері захисту прав людини, охорони навколишнього середовища, розвитку культури та освіти [4].

Провідна роль громадських організацій полягає у посередництві між громадянами і державною владою. Вони допомагають громадянам висловити свої інтереси та потреби, а також сприяють тому, щоб державна влада ефективно виконувала свої функції.

Громадські організації також виступають генераторами альтернативних проєктів розвитку суспільства. Вони пропонують нові ідеї та рішення соціальних проблем.

У 2022 році Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) провели соціологічне дослідження «Українське громадянське суспільство під час війни – 2022». Дослідження показало, що діяльність громадських об’єднань в Україні під час повномасштабного вторгнення Росії була загалом досить високо оцінена представниками громадського сектору. Загалом, як «задовільно / цілком задовільно» до початку вторгнення (24 лютого 2022 року) діяльність оцінили 81,6%, а після вторгнення цей показник досягає 90,1%.

Респонденти переконані, що громадянське суспільство позитивно вплинуло на загальну ситуацію в Україні під час широкомасштабного вторгнення [5].

Ці результати дослідження свідчать про те, що громадські організації в Україні успішно адаптувалися до умов воєнного стану та відіграли важливу роль у забезпеченні соціальної та гуманітарної підтримки постраждалих від війни, а також у протидії російській агресії.

Громадські організації в Україні під час війни зосередилися на таких основних напрямах діяльності:

1. Забезпечення соціальної та гуманітарної підтримки постраждалих від війни. Громадські організації надавали допомогу внутрішньо переміщеним особам, людям, які залишилися на окупованих територіях, та біженцям. Вони надавали продуктові набори, одяг, медикаменти, а також психологічну та соціальну допомогу.
2. Протидія російській агресії. Громадські організації беруть участь у волонтерській діяльності, допомагаючи Збройним Силам України, а також у інформаційній протидії російській пропаганді. Вони також організовують протести проти російської агресії та закликали міжнародну спільноту до допомоги Україні.
3. Захист прав людини. Громадські організації стежать за дотриманням прав людини в Україні під час війни та надають правову допомогу постраждалим від порушень прав людини.

Крім того, за наявними даними, українське громадянське суспільство активно долучається до участі в наданні різноманітної допомоги силам оборони, а також населенню, яке постраждало від воєнних дій.

Зокрема, громадські організації надають такі види допомоги: матеріально-технічна і продовольча допомога Збройним Силам України та іншим військовим формуванням; організація каналів обміну військовополоненими; здійснення інформаційного спротиву російській пропаганді; різноманітна медична та реабілітаційна допомога українським військовим; збір і документування фактів воєнних злочинів, скоєних окупантами на території України тощо [6].

Діяльність інститутів громадянського суспільства в цих сферах реалізується як у правозастосовній, так і в правоохоронній діяльності держави.

При цьому, такі організації активно взаємодіють з військовими адміністраціями й керівництвом територіальних громад, практикою підтверджуючи високий рівень самоорганізації українського громадянського сектору.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На основі аналізу особливостей взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану можна сформулювати такі рекомендації:

Органам державної влади необхідно забезпечити ефективну комунікацію з громадянським суспільством. Це означає, що органи державної влади повинні створювати умови для того, щоб представники громадянського суспільства могли висловити свої думки та пропозиції.

Органам державної влади необхідно надавати підтримку громадським організаціям, які працюють у сфері забезпечення соціальної та гуманітарної підтримки постраждалих від війни, а також у протидії російській агресії.

Органам державної влади необхідно забезпечити дотримання свободи слова та дій у воєнний час. Це означає, що органи державної влади повинні утримуватися від введення необґрунтованих обмежень на свободу слова та дій.

Ці рекомендації спрямовані на підвищення ефективності взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану. Вони можуть бути використані як органами державної влади, так і громадськими організаціями для того, щоб покращити співпрацю між ними та забезпечити ефективне вирішення проблем, що виникають в умовах воєнного часу.

Надалі необхідно продовжити дослідження взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану. Це дослідження має бути спрямоване на наступні напрями: аналіз досвіду взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в інших країнах у подібних умовах, оцінка ефективності взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в Україні в умовах воєнного стану, розробка рекомендацій щодо покращення взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в умовах воєнного стану.

Література

1. Хомей О. Д. Взаємодія громадянського суспільства та органів державної влади в умовах інтеграції України в ЄС: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 21.01.01 основи національної безпеки держави (політичні науки). Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 221 с.
2. Цимбалюк В. І. Взаємодія органів влади з інститутами громадянського суспільства: специфіка в умовах воєнного стану. Юридичний вісник. № 1 (66). С. 45-54. doi: 10.18372/2307-9061.66.17416. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/UV/article/view/17416 (дата звернення: 23.11.2023).
3. Сейко Н. А., Захаріна Т. Громадянське суспільство як суб’єкт формування системи реінтеграції ветеранів. Social Work and Education. 10 (2). С. 167-177.
4. Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI. Відомості Верховної Ради України. № 1. Ст. 1. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text (дата звернення 23.11.2023).
5. Ukrainian civil society under the war. A report based on the findings of the study. Kyiv, December 2022. January 2023. URL: https://ednannia.ua/news/nashi-novini/12447-gromadyanske-suspilstvo-ukrajini-v-umovakh-vijni-2022-zvit-za-rezultatami-doslidzhennya (дата звернення:11.2023).
6. Про стан розвитку громадянського суспільства України в 2021 році та його зміни на початку 2022 року: матер. щоріч. доп. / В. Потапенко, Ю. Тищенко, Ю. Каплан та ін.; заг. ред. Ю. Каплан. Київ: НІСД, 2022. 56 с.

References

1. Homei, O. D. (2021). Interaction of civil society and public authorities in the context of Ukraine’s integration into the EU: PhD dissertation in Political Science. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.
2. Tsymbalyuk, V. I. (2023). Interaction of public authorities with civil society institutions: Specifics in martial law conditions. Juridical Bulletin, 1(66), 45-54. doi: 10.18372/2307-9061.66.17416. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/UV/article/view/17416
3. Seiko, N. A., & Zakharina, T. (2023). Civil society as a subject of forming a system of veterans’ reintegration. Social Work and Education, 10(2), 167-177.
4. On public associations: Law of Ukraine No. 4572-VI of 22 March 2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text
5. Ukrainian civil society under the war. A report based on the findings of the study. Kyiv, December 2022. January 2023. URL: https://ednannia.ua/news/nashi-novini/12447-gromadyanske-suspilstvo-ukrajini-v-umovakh-vijni-2022-zvit-za-rezultatami-doslidzhennya
6. On the state of development of civil society in Ukraine in 2021 and its changes at the beginning of 2022: annual report materials / V. Potapenko, Yu. Tyschenko, Yu. Kaplan et al.; ed. by Yu. Kaplan. Kyiv: NISD, 2022. 56 p.