Юридичні науки

УДК 346.62

Сиволоб В’ячеслав Юрійович

студент

Навчально-наукового інституту права

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Syvolob Viacheslav

Student of the

Educational and Scientific Institute of Law of the

Taras Shevchenko National University of Kyiv

КРИПТОВАЛЮТА ЯК ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ ТА ЇЇ РЕГУЛЮВАННЯ

CRYPTOCURRENCY AS A LEGAL CATEGORY AND ITS REGULATION

Анотація. У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку віртуальних активів, зокрема, криптовалют, в Україні та світі в площині правової політики забезпечення державами їх функціонування на основі політичних та правових рішень на фоні аналізу можливостей розвитку таких активів. Було здійснено систематизацію основних відомостей щодо сучасного положення віртуальних активів, та, зокрема, криптовалют, на світовому ринку та правових положень, що регулюють правовідносини, що виникають внаслідок використання таких активів. Охарактеризовано основні тенденції розвитку сфери та подальші напрями регулювання віртуальних активів на основі темпорального прогресу та порівняння із суміжними правовими та економічними категоріями. Окреслено перспективи використання віртуальних активів як в Україні, так і в інших країнах та подальша взаємодія між вищевказаними активами та усталеними фінансовими державними системами.

Ключові слова: віртуальні активи, криптовалюта, NFT-токен, KYC, AML/CFT policies, блокчейн, добування криптовалют, уповноважений орган, правове регулювання криптовалют.

Summary. The article examines current trends in the development of virtual assets, in particular cryptocurrencies, in Ukraine and the world in terms of legal policy to ensure their functioning on the basis of political and legal decisions against the background of analyzing the development of such assets. The basic information on the current situation of virtual assets, and, in particular, cryptocurrencies, on the world market and the legal provisions governing the legal relations arising from the use of such assets has been systematized. The main trends in the development of the sphere and further directions of regulation of virtual assets on the basis of temporal progress and comparison with related legal and economic categories are described. Prospects for the use of virtual assets both in Ukraine and in other countries and further interaction between the above assets and established financial government systems are outlined.

Key words: virtual assets, cryptocurrency, NFT token, KYC, AML / CFT policies, blockchain, cryptocurrency extraction, authorized body, legal regulation of cryptocurrencies.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Загалом віртуальні активи, і, зокрема, криптовалюти, зараз нарощують темпи розвитку, навіть незважаючи на загальну світову кризу, що постає наразі та призводить до зменшення росту більшості фінансових категорій, в тому числі найбільш стабільних. Це говорить про широкий вплив на світовий устрій у майбутньому. Експерти часто зазначають, що у вказаних активів передбачається значне майбутнє, починаючи від банального способу оплати, що фактично вже прийшов в наші реалії до можливості заміни фіатних грошей у повсякденних операціях як звичайних осіб, так і цілих держав. На нашу думку такі інновації в технологіях можуть здійснити значний вплив на хід суспільного прогресу.

Частково на розвиток віртуальних активів вплинула відома фінансова криза 2007-2009 років, оскільки саме після неї почався різкий розвиток фінансових ринків та так званих альтернативних фінансових активів, таких як біткоін. Останнім часом фінансові ринки показують позитивну динаміку в плані передбачуваності і кореспондуючим відповідям до основних ринків (наприклад таких як індексів S&P500, Dow Jones). Таким чином, розуміючи основні принципи роботи з активами, за допомогою розумного регулювання можна запобігти (або значно применшити) негативні наслідки від подальших криз. Саме необхідність встановлення активного та актуального регулювання на сьогоднішній день і постає основною проблемою віртуальних активів, оскільки при його недостатній конкретності здійснюються наміри протиправного використання, відмивання коштів, тощо, розвиток призупиняється і деградує.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичне піґрунтя для дослідження, що було проведено в даній роботі, закладено насамперед в роботах В. Іванюк, О. Куницького, Д. Рікардо, та інших. Також необхідно звернути увагу на визначення робіт, що стали профільними в сфері саме віртуальних активів – Накамото, фінансових аналітиків провідних західних журналів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на величезні досягнення в формуванні нового кластеру фінансових відносин у сфері віртуальних активів протягом останніх 12 років, не всі правові питання можна назвати регламентованими та вирішеними. Сучасні реалії із прискореними темпами розвитку цифрових технологій у новоутвореній галузі ФінТеху (від англ. FinTech – фінансові технології) дозволяють розробити нові механізми організації правовідносин у сфері віртуальних активів та криптовалют, зокрема.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є вивчення особливостей наявного етапу розвитку ринків віртуальних активів та порівняння їх з тими активами, що наявні наразі; формування сутності регулювання віртуальних активів в Україні та інших країнах світу, додаткові можливості регулювання, прогалини; основних положень суміжного законодавства, що використовуються в сфері правовідносин з віртуальними активами.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття криптовалюти, її цінність. Види криптовалюти. Варто почати з того, що означає слово «криптовалюта» взагалі. Криптовалюта (від англ. Cryptocurrency) – це різновид цифрової валюти (або віртуальної валюти), що призначена для роботи як засіб обміну через комп’ютерну мережу, яка не залежить від жодного центрального органу для її емісії чи подальшої підтримки.

Загалом, виходячи з визначення криптовалюти, можна виділити декілька її суттєвих ознак. Насамперед, це

• різновид цифрової валюти, а значить її не існує у фізичному відображенні (як, наприклад, грошей);
• вона призначена для обміну через комп’ютерну мережу, тобто певний ланцюжок комп’ютерів як спільну систему (систему криптовалюти);
• також вона є децентралізованою, оскільки жоден центральний орган, навіть уповноважений на контроль обігу криптовалют, не може впливати на емісію «токенів» та їх обігу в світі, окрім випадку повної заборони.

Під криптовалютною системою можна розуміти систему, призначену для випуску токенів, які призначені для використання в якості засобу обміну загального або обмеженого призначення. Токени враховуються за допомогою цифрового реєстру, який часто ведеться спільно з використанням криптографії [1].

Генеза використання термінів, похідних від «криптовалюти» доволі неоднозначна, але цілковито зрозуміло так звану початкову точку – 2008 рік – рік сплеску найвідомішої, і, фактично, першої «серійної» криптовалюти і криптовалютної системи, що розрослась з шаленими темпами в останні роки (2016-2021 рр.). В той час криптовалюта визначалась скоріше як протокол (а не актив), спрямований на те, щоб мережа людей, з’єднаних разом через інфраструктуру цифрових комунікацій, випускала цифрові токени та передавала їх між собою, забезпечуючи процес за допомогою криптографії. Так її визначав Сатоші Накамото (Nakamoto, S) – засновник Біткоіна [2].

В чому цінність криптовалюти? Багато відомих і авторитетних в цьому питанні видань і експертів визначають її абсолютно по-різному, і, не завжди в позитивному аспекті. Важливо розуміти, що як і будь-який актив вона має як свої позитивні, так  і негативні сторони. По-перше, це новий виток розвитку світової економіки, що зумовив достатньо докорінних змін в світовому законодавстві. По-друге, поширюється розвиток конкуренції на ринку обмінних активів, що завжди породжує позитивні наслідки для споживачів. По-третє, це впливає на можливості здешевлення використання коштів як таких. З іншого ж боку, наприклад, це викликає складнощі з підтримкою світових політик протидії відмивання коштів, фінансування тероризму, незаконного збагачення, корупції тощо (AML, CFT policies) [3; 4].

Щодо видів віртуальних (цифрових) активів, а зокрема і криптовалют, на мою думку, бажано розділити їх мінімум на 2 великих кластери – обмінні (fungible), та необмінні (non-fungible).

Обмінні віртуальні активи, такі як звичайні криптовалюти – Біткоін (BTC), Ефіріум (ETH) та величезна кількість інших, дуже схожі за своєю  сутністю і природою на звичайні фіатні гроші. Їх можна купити, продати, обміняти, витратити на товари і послуги тощо. Але, найголовніше, що кожна одиниця такої валюти рівнозначна іншій одиниці такої валюти. Наприклад, якщо людина володіє 1 BTC, вона може безперешкодно обміняти його на такий самий 1 BTC, при тому не втративши в вартості.

З іншого ж боку виступають невзаємозамінні, а іншими словами, унікальні токени – відомі зараз NFT (Non-fungible token). Їх також в більшості випадків розглядають як криптовалюти.

Таким чином, існує багато інтерпретацій розуміння термінів, пов’язаних з криптовалютними активами, але, в більшості, це залежить лише від того, наскільки широко видання, експерти, чи, навіть уряди, охопили тему криптовалют. Щодо їх класифікацій, вони зазвичай викликають певні проблеми, оскільки крипто- створювалась, як вільна від зовнішнього управління система, а отже і нав’язати якісь стандарти, чи якось уніфікувати систему вкрай важко.

Технології використання криптовалют.

Основна технологія, яка застосовується при розробці, розміщенні (лістингу), продажу, покупці, будь-яким іншим діям, пов’язаним з цими активами, називається Блокчейн (від англ. Blockchain). Дослівно можемо перекласти як ланцюжок блоків. Звісно, в прямому сенсі ніяких блоків не існує, проте система працює децентралізовано, і кожен кластер комп’ютерів умовно називають блоками.  Різні частини програмного коду, які використовуються для кодування токенів, зберігаються на окремих блоках всієї мережі, саме через це вони є автономними та децентралізованими.

Криптовалюти засновані на блокчейні. Це система, яка записує транзакції через комп’ютерну мережу. Ланцюжок блоків з файлами і базами даних зберігається на різних комп’ютерах з однаковими правами. Тобто вони обходяться без сервера, а відсутність головного адміністратора робить блокчейн практично невразливим до злому. Вичислити і проникнути в кожну копію поки що нікому не вдавалося, а зі змінами в одному блоці не погоджуються інші учасники. Це зводить зусилля хакера до нуля. Я згоден в цьому плані з виданням Interkassa, щодо сутності блокчейну: «По суті блокчейн – це цифрова бухгалтерська книга. Її можна представити буквально як ланцюг віртуальних блоків з даними. Кожен блок зберігає дату, час, суму і інформацію про те, хто був частиною транзакції» [5].

Таким чином, виходячи із застосування технологій блокчейну, віртуальні активи, і, криптовалюти, зокрема, мають значний позитивний момент, пов’язаний із кібербезпекою, безпекою транзакцій та збереженням особистих даних користувачів.

Причини масової популярності криптовалютних активів.

Щодо причин масової популярності ми можемо виділити декілька основних. По-перше, це дуже низькі комісії при купівлі, обміні, та будь-яким операціям чи транзакціям по тій чи іншій криптовалюті. Зазвичай, при використанні будь-яких способів оплати, в основному, в інтернеті, стягується значна частка через комісії провайдерами фінансових послуг (наприклад, процесинговими центрами чи так званими PSP), чого не буває при використанні криптовалют. До того ж, через масову популярність використання даного способу для оплати товарів і послуг на Заході, комісії доходять до 0,1% від суми покупки. Для порівняння, така ж покупка за звичайні фіатні кошти (незважаючи чи за допомогою банківської карти, чи банківського переказу), комісія може досягати 1-3% від суми. Якщо перенести це на реальність, то це або 10 центів, або 3 долари при сумі 100 доларів за покупку [6].

По-друге, криптовалюти взагалі не пов’язані із урядовим регулюванням. Тобто, обсяги, суми торгів, регулювання випуску, та будь-які інші операції позбавлені централізованого державного, або урядового регулювання. Це означає порівняно більшу стабільність, оскільки світові кризи в країнах, хоч, звісно сильно впливають на будь-які активи, проте останні позбавлені саме державних проблем. Наприклад, коли ЦБ РФ заборонив торги російськими акціями майже на місць в березні 2022 року, акції були «заморожені». З криптовалютами такого статися не могло апріорі.

По-третє, є важливий потенціал отримання прибутку для користувачів, незважаючи на ознаки волатильності будь-якого віртуального активу, криптовалюти, зокрема, виходячи, в основному, з попереднього пункту. Основних шляхів заробітку на криптовалютах я можу виділити декілька, але основними є саме два:

• Заробіток на зміні курсу криптовалюти під час торгівлі на біржах – покупка з меншим курсом та продаж з більшим. (Інтелектуальний прояв);
• Заробіток на добуванні криптовалют за допомогою спеціальних «ферм». (Інструментальний прояв)

По-четверте, його доволі легко отримати. І порівняймо це з найбільш схожим за характеристиками активом – акціями. Для того, щоб купити акції потрібно відкрити брокерський рахунок, або рахунок в банківських установах, що співпрацюють з великими брокерами. Для того, щоб отримати криптовалюту не обов’язково навіть мати спеціальний кастодіальний (ощадний) гаманець – можна скористатись послугами безлічі онлайн-платформ для купівлі-продажу криптовалюти, таких як Binance, або, навіть вітчизняна Kuna. Відповідно позитивний аспект проявляється і в вартості таких операції – комісії значно менші.

По-п’яте, як ми говорили раніше, це набагато більш безпечно, оскільки використовується технологія блокчейну.

Порівняння криптовалютних і грошових активів.

Фіатні гроші (англ. Fiat currency) — тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу (fiat) використання їх як засобу платежу.

Звісно, незважаючи на те, що відповідно до визначення, фіатні гроші не залежать від їх собівартості чи, здебільшого, гарантії обміну на золото чи іншу валюту, зазвичай вони компонують в собі ці елементи. Існує поняття «Золотого стандарту», що означає фактично  грошову систему , в якій основною одиницею розрахунків є деяка стандартизована кількість золота [8]. Зараз така система в вищеописаному вигляді, безумовно, застаріла, але суттєві її аспекти продовжують існування.

Наприклад, «Золотий стандарт» може мати вигляд в трьох основних проявах – золотомонетному, золотозлитковому та золотовалютному. Останній якраз і є найбільш наближеним до сучасної реальності – така система з’явилась орієнтовно після закінчення Другої світової війни. Найпростіше пояснити суть його використання на економічній, і зокрема, фінансовій системах Сполучених Штатів Америки: Відповідно до міжнародних угод, Сполучені штати Америки брали на себе зобов’язання забезпечувати золоте утримання долара за курсом 35 доларів за трійську унцію [9]. В наш час, очевидно, ніхто не може обміняти гроші на золото, проте система знайшла продовження в тому, що обмінний курс і всі економічні явища з валютами залежать від золотовалютних та інших суміжних активів держави, що таку фіатну валюту видала. Наприклад, станом на 28.02.2022 золоті резерви України становили 27,537.86 мільйонів доларів США [10].

Порівняльна таблиця 1

1. KYC – Know your client/customer – принцип і правило – знай свого клієнта. Означає те, що будь-які інституції, що працюють з грошима, повинні ідентифікувати і встановити особу контрагента, перш ніж проводити фінансову операцію [11].
2. AML – Anti-money laundering – протидія відмиванню коштів [12].
3. CFT – Countering the financing of terrorism – протидія фінансування тероризму [12].

Правове регулювання криптовалют і суміжних активів.

Правове регулювання будь-яких віртуальних активів, а, зокрема, і криптовалют, є доволі спірним і неоднозначним, оскільки кардинально відрізняється від країни до країни. Почати варто з того, що низка країн просто заборонила криптовалюти на національному рівні, а за їх неправомірне (тобто будь-яке) використання запроваджена адміністративна або кримінальна відповідальність. Серед таких: Алжир, Болівія, Індонезія, Еквадор, Єгипет та Китай, котрий випускає свою валюту – цифровий юань [13]. Кожна країна вирізняє основні їх характеристики, що впливає на ширину розуміння криптовалют.

Загалом ми можемо виділити три основних види регулювання:

По-перше, можна виділити найбільш сприятливий варіант регулювання – повне регулювання. Такий варіант застосовується у Японії, США, Сінгапурі, Польщі (крипто-авторизація), Німеччині. Німецьке законодавство серед інших ставиться до віртуальних активів і криптовалют не зовсім однозначно, при тому повністю встановивши їх легальність відповідно до законодавства як всіх окремих Земель (адміністративних територій Німеччини – автономних суб’єктів), так і на загальнофедеративному рівні. Федеральне податкове управління Німеччини або Bundeszentralamt für Steuern (BZSt) розглядає біткойн та інші віртуальні валюти як приватні гроші для цілей оподаткування. Крипто- не розглядається як іноземна валюта, законний платіжний засіб або власність згідно з німецькими податковими законами.

З недавнього моменту, в Україні (відповідно до Закону України «Про віртуальні активи», Законопроекту №3637  також встановлюється схожий вид регулювання [14]. Проте, він стане чинним тільки після прийняття поправок та доповнень до Податкового та Цивільного Кодексів України). Відповідно криптовалюти повністю врегульовані, а вся діяльність оподатковується і має відповідні облікові записи в державних системах. Всі фізичні чи юридичні особи, що впроваджують діяльність, пов’язану з криптовалютами чи іншими віртуальними активами, мають бути зареєстрованими як підприємці (в українському випадку ФОПами) чи юридичними особами у спеціально визначених формах (здебільшого ТОВ чи ПрАТ та їх відповідники). Також всі без виключення операції відслідковуються та можуть бути оскарженими у судах, будь які спроби шахрайства, тощо, можуть бути знешкоджені превентивними заходами охорони.

По-друге, регулювання може бути засноване на суміжному законодавстві, тобто фактично ми бачимо відсутність профільного законодавства. Хоча це зовсім не є проблемою, якщо суміжне законодавство є достатньо широким для регулювання всіх необхідних правовідносин. Наприклад, такий тип регулювання можна виділити в Сінгапурі, Гібралтарі та інших країнах. Зазвичай в них криптовалюта як така не є офіційним платіжним засобом, проте країни виступають своєрідним «хабом» для компаній, що ведуть бізнес, пов’язаний із криптовалютами. Виходячи з практики законотворення в такому виді регулювання можна зазначити, що схожі норми вміщені в актах «фінансових послуг».

Важливо також розуміти, що ліцензування в Гібралтарі, вид якого наводився вище, регулюює не безпосередньо криптовалюти чи віртуальні активи як такі. Тобто такого терміну в нормативному акті «Gibraltar Financial Services ACT 2019» немає. Але, оскільки регулювання здійснюється для суміжних категорій, законодавець об’єднує його під поняттями DLT – технології розподіленого реєстру – фактично так називають блокчейн відповідно до п.138-139 АКТУ [16]. Отже, оскільки таким актом регулюються безпосередньо всі категорії, що підпадають під надання фінансових послуг, встановлене регулювання як для цінних паперів, відносин на фондових ринках, банківські послуги, так і для віртуальних активів (DLT) відповідно до SCHEDULE 3 INDEX OF REGULATED ACTIVITIES (section 7) [16].

По-третє, регулювання може бути відсутнє в принципі. Тобто ні профільного, ні спеціального суміжного законодавства в країні просто не існує. Таку ситуацію ми могли бачити ще кілька років тому, тобто в 2014-2019 роках, коли більшість урядів країн просто вичікували моменту, аби включити в регулювання всі необхідні для цього аспекти. До недавнього часу Україна також відносилась до таких країн, проте, на щастя, це змінилось. Важливо, що, незважаючи на відсутність будь-якого законодавства, що могло б регулювати криптовалютні операції і пов’язану з цим діяльність, ми не можемо вважати, що ці дії взагалі ніяк не розглядаються державою. В більшості держав існують загальні правила цивільного обороту, а значить і мінімальна регуляція з цієї точки зору існує, у випадку українського законодавства, відповідно до ст.ст. 177-178 ЦК України [15].

Українська законодавча база.

Основним і профільним законом, що регулюватиме криптовалютну діяльність всередині України, відтепер стане вищезгаданий Закон України «Про віртуальні активи», що в лютому 2022 року прийнятий в цілому ВР України разом з усіма поправками, висловленими Президентом України. Важливо розуміти які саме сфери криптовалютної діяльності тепер потраплять під регулювання, і, найголовніше, що саме буде вважатися віртуальними активами.  Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону, віртуальний актив – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та обороноздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права, вимоги на інші об’єкти цивільних прав.  Виходячи з вищевказаного визначення, віртуальні активи визначаються доволі «широко», що позбавить майбутнього законодавця від необхідності кардинально змінювати законодавство для того, аби змога контролю залишалась непохитною незалежно від умов. Варто розглянути приклади визначення з різних країн, щоб відчути різницю регулювання:

Швейцарія – криптовалюта прирівняна до іноземних валют – операції з нею звільнені від ПДВ, але оподатковуються як майно.

Фінляндія – криптовалюта визначається як фінансовий інструмент, операції з ними вважаються приватними угодами і звільнені від ПДВ.

США – криптовалюта визнана цінними паперами в цифровій формі. Її можна використовувати як засіб обміну, одиницю обліку або спосіб накопичення.

Болгарія – криптовалюта визнана фінансовим активом.

Японія – криптовалюта визнана легальним платіжним засобом, компанії повинні платити податок від продажу криптовалюти.

Німеччина – також легальний платіжний засіб, проте покупки, оплачені віртуальною валютою, від оподаткування звільнені.

Німецький фінансовий регуляторний орган (BaFin) швидко включив віртуальні валюти, такі як біткойн, до загальної схеми ліцензування фінансових послуг (Розділ III.i) [17]. Зараз суттєву різницю можна наглядно відслідкувати на прикладі США, оскільки наразі криптовалюти визнаються цінними паперами, а не правами, об’єктом цивільних прав, віртуальним виразом власності, тощо, що більш широко описує можливості застосування цього активу. Загалом, якщо говорити про позитивні сторони введення профільного регулювання, на мою думку найбільш актуально визначити такі: державний захист права власності і володіння, повна та чесна сплата податків за проведення будь-яких операцій, виведення з тіні бізнесу, фіксація порушень, виконання прийнятих на себе Україною зобов’язань щодо рекомендацій FATF, захист прав інвесторів, і, як наслідок, залучення більшої кількості інвестицій в економіку. Звісно, не можна не загадати й імідж країни, як більш технологічної та просунутої.

Органи, уповноважені на регулювання діяльності, пов’язаної з криптовалютами та фактичне регулювання

Як і будь-яке інше регулювання в інших сферах, є уповноважений орган на здійснення будь-яких дій в певній сфері.

Раніше за текстом був згаданий регулятор Німеччини – Федеральне податкове управління Німеччини або Bundeszentralamt für Steuern (BZSt). Офіс виконує центральні податкові завдання з національним та міжнародним посиланням у федеральних землях.

До його функцій входить багато різних категорій, проте цікавлять зокрема [18]:

• здійснення процедур відшкодування, винагороди та звільнення від сплати податку (насамперед що стосується віртуальних активів);
• процедури податкового контролю з продажу.

Іншим, проте на цей раз профільним органом щодо регулювання віртуальних активів виступає Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht (BaFin) – Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини. Правовий статус та функції BaFin визначені у «Законі про Федеральне управління фінансового нагляду», «Законі ФРН про банківську діяльність».

• Видає ліцензії юридичним і фізичним особам та проводить профільні аудити при виданні ліцензії та протягом діяльності таких суб’єктів. (Відповідно до бюлетенів Федеральних законів [19].

Інший приклад регулювання, що встановлений щодо криптовалютних правовідносин та відносин у сфері віртуальних активів – Гібралтар.

Встановленим державним регулятором в даному випадку виступає GFSC – Gibraltar Financial Services Commission – комісія з надання фінансових послуг в Гібралтарі. Діє відповідно до  Gibraltar Financial Services Act 2019 [16; 20].

Такий орган діє в складі уряду Гібралтару та надає всі фінансові послуги в Гібралтарі (окрім банківських – оскільки цим займається окремий, уповноважений на це орган), насамперед:

• Встановлення DLT ліцензування (ліцензування юридичних осіб, що мають право провадити діяльність відповідно до Gibraltar Financial Services Act 2019 [16].
• Перевірку відповідності восьми принципам (звертаю увагу, що не нормам закону) таких компаній.
• Проведення аудиту компаній при вступу в ліцензію. Відповідно, оскільки цей етап є останнім – ліцензія вже створена але ще не запущена, тому може не бути надана.
• Проведення щоквартальної перевірки та аудиту офісів компаній та всієї діяльності – в т.ч. бізнес-планів, змін структури компанії, кінцевих бенефіціарів, відповідності міжнародним (зокрема Європейським: ЄЕЗ) вимогам щодо продидії відмивання коштів, фінансування тероризму і т.д.
• Проведення аудиту афілійованих компаній – наприклад аутсорсингових.

Виходячи з того, що вимоги в країні є дуже суворими і кожен випадок розглядається окремо – Case-by-case – на даний момент лише близько 20 компаній змогли пройти всі вимоги регулятора та отримати повноцінний доступ до ліцензії та її використання. Проте, виникає питання, навіщо проходити такі ускладнені етапи ліцензування. Відповідь проста – можливість працювати в дуже сприятливій економічній зоні, з низькими податковими ставками та гарантованим захистом держави за внутрішнім законодавством та законодавством ЄС та ЄЕЗ.

Також варто розглянути і дещо змінені варіанти регулювання та повноваження державних органів –

Наприклад в Японії, де, нагадаю, криптовалюта прирівняна до звичайного засобу платежів, створено окремий орган, що займається саме відносинами у сфері віртуальних активів – Асоціація японських бірж віртуальних та крипто- активів (JVCEA) [21]. Виходячи з цього, органи не поділяють повноважень, що також справляє свої позитивні моменти:

• Відсутня конкуренція повноважень
• Оскільки організаційно-правова форма JVCEA – Асоціація, то вона є органом саморегулювання, отже є відносно автономною від державної влади.
• Суворі вимоги до перевірки щодо криптовалют та віртуальних активів [22].

Ще одним прикладом Регулювання є встановлення повноважень над відносинами у сфері віртуальних активів Національним Банком країни. Саме такий випадок можна побачити в Сінгапурі. Мова йдеться про Грошово-кредитне управління Сінгапуру ( англ.  Monetary Authority of Singapore) – це центральний банк та державне управління фінансового регулювання Сінгапуру.

Основні функції Грошово-кредитного управління Сінгапуру:

• здійснювати діяльність як центральний банк Сінгапуру, включаючи здійснення грошово-кредитної політики ,
• емісію грошових знаків ,
• нагляд за платіжними системами та обслуговування Уряду Сінгапуру як банкіра та фінансового агента ,
• здійснення нагляду за фінансовими послугами та моніторинг фінансової стабільності управління валютними резервами Сінгапуру.

Отже, повноваження є доволі широкими. Діє орган відповідно до MAS ACT [23] – відповідник українським Положенням про певний орган, що видаються урядом країни та DIVISION 1 Dots – 5-13 Payment Services Act 2019 (розділом 1, пунктами 5-13) [24].

В Україні, відповідно до Закону, таким визначається Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. До її обов’язків будуть входити наступні [14]:

• формувати та реалізовувати політику у сфері віртуальних активів;
• визначати порядок обороту віртуальних активів;
• видавати дозволи постачальникам послуг віртуальних активів;
• здійснювати нагляд та фінансовий моніторинг у цій сфері.

Загалом такий перелік є доволі вичерпним, проте, на мою думку, щодо повноважень не вистачає одного доволі важливого дозволу – проведення аудитів – при виданні ліцензій та щорічного/щоквартального. Така практика застосовується Гібралтарським уповноваженим органом – Комісією з фінансових послуг. Це необхідно для того, щоб компанії, які надають послуги, пов’язані з віртуальними активами, відповідали всім поставленим вимогам як при виданні ліцензії, так і протягом їх діяльності в майбутньому. Крім того, Комісії (чи іншому органові) можливо було б надати додаткові повноваження щодо проведення перевірок не тільки самих юридичних чи фізичних осіб, що намагатимуться отримати ліцензування, але і самих віртуальних активів, щоб відповідати Розділові 5 FATF щодо недопущення можливого відмивання коштів чи фінансування тероризму через можливі підозрілі операції з віртуальними активами.
Крім того, необхідні додаткові можливості комп’ютеризованої, або автоматичної, перевірки суб’єктів відносин у сфері віртуальних активів на основі міжнародного досвіду, насамперед з описаного вище (наприклад, Гібралтар). Також Важливою була б можливість перевірки компаній, що надають послуги для юридичних осіб, що отримуватимуть ліцензії (як було описано вище – зокрема, аутсорсингових).

Проте, надважливим тут є також і той факт, що надмірні перевірки зумовлять відтік зацікавлених компаній, що могли б інвестувати додаткові кошти в економіку держави (як приклад – Японська владна особа – JVCEA) [22]. Тому варто зберігати рівновагу між перевірками та аудитами та вільною діяльністю компаній. Насамперед така думка виникає через те, що Україна як юрисдикція (або окрема – ДІЯ.СІТІ), не є настільки привабливою наразі, тому необхідно шукати додаткові методи заохочування – наприклад в короткостроковій (до 1 року), чи середньостроковій (до 5 років) зменшення податкового тиску, а також державних аудитів (або, як альтернатива, відсутність масового штрафування на первинних етапах).

Висновки з цього дослідження. Цілком очевидно, що віртуальні активи будуть розвиватись активніше протягом наступних років. Таке зростання ми могли бачити і в минулому – починаючи з 2014 року, коли перша криптовалюта – біткоін показала ріст, більший від будь-яких американських акцій і індексів.

Оскільки цей процес фактично має незворотній характер, то і правове регулювання пов’язаних правовідносин має бути відповідним. Виходячи з того, що більшість урядів країн, цілком зрозуміло, вбачають в віртуальних активах можливості для незаконних дій, необхідно на нормативному рівні якнайбільш  захистити всі потенційно порушувані права як звичайних користувачів, так і бізнесу, держави, тощо.

Правове поле – це річ доволі консервативна, проте коли наступають різкі зміни, необхідно підлаштовуватись якнайшвидше, оскільки для держави це може означати буквально престиж. Маємо важливий приклад Гібралтару, що першим почав розробляти законодавчу базу для криптовалютної регуляції і тепер залучає шалені інвестиції у власну економіку. Криптовалюта зараз може працювати так само як туризм 30 років тому. Той, хто зробить рішучі дії першим, той і буде «на коні». Україна має всі можливості для такого ж розвитку, особливо на фоні запровадження окремої, вільної фінансової, правової, податкової зони Дія.City.

Література

1. Policy Review. Стаття Policy Review [Інтернет джерело]. URL: https://policyreview.info/glossary/cryptocurrency (дата звернення 15.04.2022 р.)
2. Nakamoto S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. [Електронний ресурс] / S. Nakamoto. 2008. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf.
3. IMF and WB, Anti-Money Laundering and Combating the Financing of Terrorism: Observations from the Work Program and Implications Going Forward, Supplementary Information, 31 August 2005. URL: http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2005/083105.pdf (дата звернення 10.04.2022 р.)
4. FATF Special Recommendation III. URL: https://rm.coe.int/16806de41f (дата звернення 10.04.2022 р.)
5. Видання «Інтеркаса». Стаття «Види криптовалют та їх особливості». [Інтернет-джерело]. URL: https://www.interkassa.com/blog/o-kriptovalyute/ (дата звернення 09.04.2022 р.)
6. Видавництво «worldfinancialreview». Стаття «Reasons Why Cryptocurrency Is So Popular» [Інтернет-джерело]. URL: https://worldfinancialreview.com/seven-reasons-why-cryptocurrency-is-so-popular/ (дата звернення 10.04.2022 р.)
7. Фіатні гроші // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. 504 с. (Інституційні засади розвитку банківської системи України). ISBN 978-966-346-923-2.
8. Рогач С.М., Гуцул Т.А. Економіка від А до Я: Тематичний довідник. УДК 332.362(03). ББК 65.28Я2.
9. “Bretton Woods system,” in R.J. Barry Jones (ed.), Routledge Encyclopedia of International Political Economy (Routledge, 2002)
10. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/files/SDDS/IREZ.xlsx (дата звернення: 17.05.2022).
11. Директива ЄС 2018/1673 (6-та Директива щодо боротьби з відмиванням грошей – AMLD 6). EUR-Lex – 32018L1673 – EN – EUR-Lex. https://eur-lex.europa.eu
12. FATF Recommendations – Financial Action Task Force (FATF). URL: https://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/?hf=10&b=0&s=desc(fatf_releasedate) (дата звернення: 17.05.2022).
13. Інтернет джерело. Стаття видання Reuters «China’s top regulators ban crypto trading and mining, sending bitcoin tumbling».
14. Верховна Рада України. Законопроєкт “Про віртуальні активи” №3637 [Електронний ресурс] // Вісник ВРУ. 2022. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69110.
15. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (УРСР). Редакція від 17.03.2022. 435-IV.
16. Gibraltar Financial Services Act 2019. URL: https://www.gibraltarlaws.gov.gi/legislations/financial-services-act-2019-4690
17. ESMA statement of 13 November 2017 on ICO regulatory requirements (ESMA50-157-828); BaFin notice of 20 February 2018 (WA 11-QB 4100-2017/0010); for investor risks, see ESMA statement of 13 November 2017 (ESMA50-157-829); BaFin article in BaFin Journal November 2017. 15 et seq.
18. Офіційний сайт Федерального центрального податкового управління – https://www.bzst.de/EN/Federal_Central_Tax_Office/federal_central_tax_office_node.html
19. Бюлетень федерального Закону ФРН. URL: https://www.bgbl.de/xaver/bgbl/start.xav?startbk=Bundesanzeiger_BGBl&jumpTo=bgbl113s3090.pdf#__bgbl__%2F%2F*%5B%40attr_id%3D%27bgbl113s3090.pdf%27%5D__1650975133911
20. Офіційний сайт Комісії з надання фінансових послуг Гібралтару. URL: https://www.fsc.gi/
21. Офіційний сайт Асоціація японських бірж віртуальних та крипто- активів (JVCEA). URL: https://jvcea.or.jp/
22. Міністерство Фінансів України. Регулятор крипторинку Японії планує спростити лістинг нових криптовалют // Міністерство Фінансів України. 202. №2. С. 1–5. URL: https://minfin.com.ua/ua/2022/02/02/80307853/
23. MAS S. Payment Services Act 2019 (“PS Act”) [Електронний ресурс] / Singapore MAS // Legal Department GPSA. 2019. URL: https://www.mas.gov.sg/regulation/acts/payment-services-act.
24. MAS S. MAS ACT 2019 [Електронний ресурс] / Singapore MAS // Legal Department MAS. 2019. URL: https://www.mas.gov.sg/regulation/acts/mas-act.