Юридичні науки

Ярмошик Назарій Олегович

студент

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ: ХАРАКТЕРИСТИКА КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК ТА ПЕРЕДУМОВ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ПОГРОЗУ ВЧИНЕННЯ

Анотація. Дана стаття передбачає собою аналізування кваліфікуючих ознак терористичного акту та спеціальних умов звільнення для вищевказаного злочину.

Ключові слова: терористичний акт, Кримінальний кодекс України, кваліфікуючі ознаки злочину, спеціальні умови звільнення у кримінальному праві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Системно-структурний аналіз терористичного акту є об’єктом дослідження наукових праць багатьох правників, таких як В. В. Середа, І. Р.Серкевич, В.К. Грищук, І. Митрофанов та інших.

Постановка проблеми.  Метою даної статті є аналіз і розбір статті 258 Кримінального кодексу щодо кваліфікуючих ознак даного злочину та виділити основні складові спеціального звільнення за погрозу вчинення терористичного акту.

Виклад основного матеріалу. Як більшість караних діянь, закріплених у кримінальному законодавстві України, терористичний акт має закріплені в частинах другій та третій обтяжуючі ознаки, які суттєво впливають на ступінь суспільної небезпечності цього діяння. Відповідно, такі доповнення також впливають на формування об’єктивної сторони та санкцію за цей злочин.

Першою, і однією з найпоширеніших у КК України кваліфікуючих ознак, є повторність, тобто вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодекс [2]. Повторним буде кваліфікуватися вчинення терористичного акту в тому випадку, коли особа вчинила до цього суспільно-небезпечне діяння, передбачене саме статтею 258 у будь-якій її частині. При чому факт притягнення цієї особи чи стадія вчинення цього злочину(готування чи замаху) не має юридичного значення. «Обов’язковою умовою визнання повторності терористичного акту є юридична наявність першого злочину, тобто особа не звільнена у встановленому законом порядку від кримінальної відповідальності, а судимість за раніше здійснений злочин не погашена і не знята» [3, с.121]. Якщо ж особа була звільнена від кримінальної відповідальності у спеціальному порядку, передбаченому частиною шостою статті 258, то її дії, вчинені раніше, не будуть враховуватися при визначені повторності.

Другою кваліфікованою ознакою терористичного акту закріплено вчинення аналізованого злочину за попередньою змовою групою осіб, зазначене в частині другій. На відміну від повторності, така ознака набула більшого практичного застосування, адже на практиці терористичні акти рідко реалізуються лише однією особою за відсутності у нашій країні терористичних угрупувань, яким притаманна методика «терористів-смертників». Дане обтяження характеризується вчиненням злочину  двома та більше особами, яким притаманні всі ознаки суб’єкта, розглянуті в попередньому розділі. Такі суб’єкти повинні заздалегідь домовитися до вчинення злочину у вербальній, письмовій чи конклюдентній формі, тобто до початку виконання об’єктивної сторони повинні бути об’єднанні спільним умислом на реалізацію терористичного акту.

Останньою кваліфікуючою ознакою, зазначеною у частині другій статті 258 КК України визначається заподіяння значної майнової шкоди чи заподіяння інших тяжких наслідків внаслідок вчинення суспільно-небезпечних дій за частиною першою статті 258. Якщо у частині першій суспільно-небезпечні дії створюють саму небезпеку, загрозу заподіяння наслідків, то у разі їх об’єктивного настання дії терористів будуть кваліфікуватися за частиною другою.

У частині третій статті 258 вказано особливо кваліфіковану ознаку терористичного акту щодо наслідку передбачених дій, викладених у частині першій, у формі призведення до загибелі людини. Для виконання цієї умови є необхідним смерть лише однієї людини, та не залежить на подальшу кваліфікацію за статтею 258 від кількісті жертв від терористичного акту, а суб’єктивна сторона  за таких обставин у сенсі вини може виражатися як в умислі, так і в необережності. «Додатково кваліфікувати терористичний акт, що призвів до загибелі людини за статтями 115, 119 КК України не потрібно. Не повинна змінюватися кваліфікація і у випадку, якщо внаслідок терористичного акту настала смерть декількох осіб» [4, с. 277].

Дуже лаконічним є питання щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності за суспільно-небезпечне діяння у вигляді терористичного. Окрім загальних випадків звільнення особи від кримінальної відповідальності, зазначених у Загальній частині, законодавець визначив спеціальні умови звільнення за фактом виконання другої форми об’єктивної сторони даного злочину, тобто самої погрози вчинення суспільно-небезпечних дій. Зміст таких умов закріплено у частині шостій статті 258 КК України. Закріпивши такий вид звільнення як одна з частин статті 258, законодавець встановив його за обов’язковий, тобто такий, що має відбутися за умови виконання усіх передбачених вимог, не виходячи із думки суду.

Слід зазначити, що дані нововведення були закріплені на підставі Закону від 7 жовтня 2014 року № 1689-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» при подіях в Україні, коли в східних регіонах нашої країни погрози вчинення терористичного акту були доволі нерідким явищем. У зв’язку з чим законодавець стимулював осіб, які озвучили свій намір вчинити терористичний акт, проте скоректували його у зв’язку з певними обставинами, припинити свої злочинні посягання на суспільні відносини та уникнути кримінальної відповідальності, тим самим розвантаживши роботу судів.

Що ж до складових  вимог цього спеціального звільнення, то слід провести їх детальний аналіз. Отже, особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті в частині погрози вчинення терористичного акту, якщо:

• вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно повідомила правоохоронний орган про цей злочин,
• сприяла його припиненню або розкриттю, у разі якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків,
• якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Норма, зафіксована в ч. 6 ст. 258 КК України, спрямована на можливість вибору найкращого варіанта притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення терористичного акту. Складові юридичного факту аналізованого звільнення від кримінальної відповідальності ототожнюють його за правовою природою із загальним юридичним фактом для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України) [1].

Дуже важливим аспектом визначається добровільність повідомлення. Тобто особа мала всі підстави реально продовжити виконання об’єктивної сторони суспільно-небезпечного діяння, однак відмовилася від цього з власної волі, з прояву свого волевиявлення, що і зовнішньо буде виражатися у припиненні злочину та доведення до відома про це правоохоронні органи. Якщо ж особа зупинила власні дії через певні, незалежні від неї, обставини, сама вже погроза є закінченим складом злочину.

Підсумовуючи вищенаведене, варто відзначити, що спеціальний вид звільнення за погрозу вчинення терористичного акту у частині шостій введено у зв’язку з певними змінами у політичній ситуації в Україні в 2014, однак де-факто такі нововведення за своєю суттю повторюють добровільну відмову при незакінченому злочині, зазначену у статті 17 КК України. Відмінністю є те, що у випадку терористичного акту у формі погрози це вже є закінченим, доведеним до кінця злочином, через що норму статті 17 КК України застосувати неможливо. Що ж до кваліфікуючих ознак терористичного акту, то вони є достатньо поширеними у кримінальному законодавстві, за виключенням спричинення значної майнової шкоди чи заподіяння інших тяжких наслідків. Якщо у фабулі терористичного акту йдеться про ймовірність їх настання, то їх реальне існування внаслідок терористичного акту вже буде створювати обтяжуючу кваліфікацію.

 Література

1. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. [2-ге вид., перероб. та допов.]. Київ: А. С. К., 2003. 976 с.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 3 вид., перероб. та доп. К.: Атіка, 2003. С. 637.
3. Тероризм: теоретико-прикладні аспекти: навч. посібник / кол. авторів; за заг. ред. проф. В. К. Грищука. Львів: ЛьвДУВС, 2011. 328.
4. Тероризм: кримінологічна детермінація і кримінально-правова протидія. В. В. Середа, І. Р. Серкевич; за заг. ред. В. С. Канціра. Львів: ЛьвДУВС, 2016. 188 с.