Юридичні науки

УДК 342. 5

Корсюк Яна Андріївна

студентка

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Корсюк Яна Андреевна

студентка

Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого

Korsiuk Yana

 Student of the

Yaroslav Mudryi National Law University 

КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ В США

КОНСТИТУЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ В США

CONSTITUTIONAL CONTROL IN THE USA

Анотація. Конституційний контроль сприяє забезпеченню верховенства й прямої дії Конституції на всій території держави, захищає основні права й свободи людини та громадянина, запобігає появі неконституційних актів. У статті детально проаналізовано визначення поняття «конституційний контроль». Автором також звернена увага на зародження та формування інституту конституційного контролю в Сполучених Штатах Америки.

У роботі автором наведені та досліджені три передумови формування судового конституційного контролю. Для підкріплення аргументів використано думки авторитетних вчених, науковців та позицію Верховного суду США. Крім цього, автором зазначено сім основних ознак, які характеризують американську модель конституційного контролю.

Досліджено централізовану та децентралізовану американські моделі, зазначено їхні особливості та наведено приклади країн. Автором проведено порівняльний аналіз між двома моделями конституційного контролю: європейською та американською. Для проведення ґрунтовного порівняння зіставлені особливості, характерні риси та завдання кожної моделі. Більш того, у роботі показано еволюцію інституту конституційного контролю, його зміну у Сполучених Штатах Америки.

Значну увагу у роботі приділено Верховному суду США та аналізу відомих прецедентів у державі. З’ясовано повноваження Суду у вирішенні справ та проаналізовано його місце у федеральній судовій ієрархії. Автором також зазначено про політичні повноваження, якими наділений Верховний суд Сполучених Штатів Америки. Наприкінці роботи автором зазначено про роль Конституції та судового прецеденту у визначенні повноважень Верховного суду США щодо здійснення конституційного контролю.

Ключові слова: конституційний контроль, політичні повноваження, прецедент, американська модель, європейська модель, Сполучені Штати Америки, Верховний суд.

Аннотация. Конституционный контроль способствует обеспечению верховенства и прямого действия Конституции на всей территории государства, защищает основные права и свободы человека и гражданина, предотвращает появление неконституционных актов. В статье подробно проанализированы определения понятия «конституционный контроль». Автором также обращено внимание на зарождение и формирование института конституционного контроля в США.

В работе автором приведены и исследованы три предпосылки формирования судебного конституционного контроля. Для подкрепления аргументов использовано мнения авторитетных ученых, ученых и позицию Верховного суда США. Кроме этого, автором отмечено семь основных признаков, которые характеризуют американскую модель конституционного контроля.

Исследована централизованная и децентрализованная американские модели, указано их особенности и приведены примеры стран. Автором проведен сравнительный анализ между двумя моделями конституционного контроля: европейской и американской. Для проведения основательного сравнения сопоставлены особенности, характерные черты и задачи каждой модели. Более того, в работе показана эволюция института конституционного контроля, его изменение в Соединенных Штатах Америки.

Значительное внимание в работе уделено Верховному суду США и анализу известных прецедентов в государстве. Выяснено полномочия суда в решении дел и проанализировано его место в федеральной судебной иерархии. Автором также указаны политические полномочия, которыми наделен Верховный суд Соединенных Штатов Америки. В конце работы автором отмечена роль Конституции и судебного прецедента в определении полномочий Верховного суда США по осуществлению конституционного контроля.

Ключевые слова: конституционный контроль, политические полномочия, прецедент, американская модель, европейская модель, Соединенные Штаты Америки, Верховный суд.

Summary. Constitutional control contributes to ensuring the supremacy and direct effect of the Constitution throughout the state, protects the fundamental rights and freedoms of an individual and citizen, and prevents the emergence of unconstitutional acts. The article analyzes in detail the definitions of the concept of “constitutional control”. The author also drew attention to the emergence and formation of the institution of constitutional control in the United States.

In this paper, the author presented and investigated three prerequisites for the formation of judicial constitutional review. To reinforce the arguments used by the views of reputable scientists, scholars and the position of the US Supreme Court. In addition, the author noted seven main features that characterize the American model of constitutional review.

The centralized and decentralized American models are investigated, their features are indicated, and examples of countries are given. The author conducted a comparative analysis of the European and American models of constitutional review. For a thorough comparison, the features, characteristics and tasks of each model are compared. Moreover, the work shows the evolution of the institution of constitutional control, its change in the United States of America.

Considerable attention is paid to the work of the US Supreme Court and the analysis of known precedents in the state. The authority of the court in resolving cases has been clarified and its place in the federal judicial hierarchy has been analyzed. The author also indicates the political powers vested in the Supreme Court of the United States of America. At the end of the work, the author noted the role of the Constitution and judicial precedent in determining the powers of the US Supreme Court in exercising constitutional control.

Key words: constitutional review, political authority, precedent, American model, European model, United States of America, Supreme Court. 

Постановка проблеми. Конституційний контроль сприяє забезпеченню верховенства й прямої дії Конституції на всій території держави, запобігає появі неконституційних актів та захищає основні права й свободи людини та громадянина.

Інститут конституційного контролю функціонує в більшості сучасних демократичних країнах, США – не виключення. Саме тому нами було прийнято рішення про детальне дослідження правових підстав конституційного контролю у Сполучених Штатах Америки, які й досі залишаються дискусійними серед науковців.

Ступінь дослідження проблеми. Дослідженню теоретичних і практичних аспектів інституту конституційного контролю у світі й в Україні приділяли увагу такі вітчизняні вчені-правознавці, як: В. О. Гергелійник, В. М. Кампо, І. І. Маринів, О. С. Лотюк, С. В. Пілюк, М. Д. Савенко, А. О. Селіванов, В. Є. Скомороха., І. Д. Сліденко, М. В. Тесленко, Т. О. Цимбалістий, В. М. Шаповал та інші. Цією проблематикою займалися також зарубіжні науковці: С. В. Боботов, М. В. Вітрук, Б. С. Ебзєєв, В. В. Лазарев, В. В. Маклаков, Т. І. Овсепян, С. М. Пастернак, Т. Я. Хабрієва. та інші.

Метою статті є дослідження теоретичних та практичних питань функціонування інституту конституційної юстиції в США, а саме, аналіз особливостей виникнення судового конституційного контролю, взаємозв’язку судового конституційного контролю з концепцією розподілу державної влади та доктриною судового прецеденту в американському праві. У роботі також будуть виокремленні ознаки структурних елементів конституційної юстиції США. – тлумачення Конституції, контролю за діяльністю органів законодавчої та виконавчої влади, контролю за дотриманням конституційних прав і свобод.

Здійснення конституційного контролю в державі залежить від того, яка модель запроваджена в ній. Становлення тієї чи іншої моделі конституційного контролю в кра.їні пов’яза.не з особливостями на.ціона.льного права, орга.ніза.цією держа.вної вла.ди, орга.ніза.цією судової системи та. економічними, політичними й історичними умова.ми.

Будь-яке дослідження пра.ва. США. для повного досягнення поста.вленої мети ма.є відбува.тися у розрізі всієї пра.вової системи. Вра.ховуючи, що пра.во судового конституційного контролю логічно виплива.є з принципу “розподілу вла.д”, є однією з форм його функціонува.ння, а. та.кож те, що форма.льно-юридичною підста.вою виникнення і еволюції конституційного контролю в США. ста.в судовий прецедент.

Конституційний контроль в суча.сному розумінні вперше виник у США. на. основі доктрини судового прецеденту. Прецедент, створений у результа.ті розгляду спра.ви Мербері проти Медісона. 1803 року, за.поча.ткува.в судовий конституційний контроль у США., головна. риса. якого – здійснення контролю суда.ми за.га.льної юрисдикції. Трива.лий ча.с а.мерика.нська. модель конституційного контролю була. єдиною, а. європейська. за.пропонова.на. лише в XX ст.

Виклад основного матеріалу. Тер­мін «контроль» походить від фра.нцузького соntrolie, що озна.ча.є подвійний список. Із філософського погляду соціа.льний контроль – це використа.ння різних соціа.льних інститутів і за.собів для виявлення тенденцій змін у роз­витку суспільних відносин та. їх регулюва.ння [1, с. 306]. Соціа.льний контроль за.безпе­чує ста.лість і розвиток соціа.льної системи, упра.вління людьми, група.ми, інститута.ми, які входять до неї.

У юридичній літера.турі судовий конститу­ційний контроль розгляда.ють у широкому й вузькому розумінні. У вузькому – як функцію судів за.га.льної а.бо спеціа.льної юрисдикції щодо визна.чення конституційної певного кола. норма.тивно-пра.вових а.ктів [2, с. 278]; як здійснюва.ну судовими орга.на.ми перевірку норма.тивних а.ктів стосовно їх відповідності конституції [3, с. 160].

Широке тра.ктува.ння судового конститу­ційного контролю да.є Б. С. Ебзєєв, за.зна.­ча.ючи, що це офіційна. діяльність спеціа.льно уповнова.жених конституцією та. за.кона.ми ор­га.нів щодо здійснення ними своїх повнова.­жень за. допомогою особливої процедури з метою за.хисту основ конституційного ла.ду, основних пра.в і свобод людини й грома.дяни­на., за.безпечення верховенства. та. прямої дії основного за.кону на. всій території держа.ви, за.побіга.ння появі в пра.вовій системі некон­ституційних а.ктів, офіційного тлума.чення кон­ституції [4, с. 82]. Сутність конституційного контролю поляга.є не лише у вирішенні пита.н­ня щодо відповідності пра.вових а.ктів консти­туції, контролю за. відповідністю їй за.конів, а.ле й у розв’яза.нні спорів про компетенцію між орга.на.ми держа.вної вла.ди, тлума.ченні конституції й за.конів.

Конституційний контроль в суча.сному ро­зумінні вперше виник у США. на. основі док­трини судового прецеденту. Прецедент, створений у результа.ті розгляду спра.ви Мербері проти Медісона. 1803 року, за.поча.тку­ва.в судовий конституційний контроль у США., головна. риса. якого – здійснення контролю суда.ми за.га.льної юрисдикції. Трива.лий ча.с а.мерика.нська. модель конституційного контр­олю була. єдиною, а. європейська. за.пропоно­ва.на. лише в XX ст.

Ю. Л. Шульженко вва.жа.є, що ідея конститу­ційного контролю з’явила.ся на. поча.тку XVII ст. й пов’яза.на. із діяльністю Та.ємної ра.ди при Брита.нській короні, яка. визна.ча.ла. недійсни­ми ста.тути, вида.ні легістра.тура.ми колоній, якщо вони суперечили колоніа.льним ха.ртіям чи за.га.льному пра.ву [5, с. 41]. Ця пра.ктика. за.позичена. суда.ми в а.мерика.нських колоніях, котрі виносили рішення про відмову за.стосо­вува.ти на.ка.зи а.нглійського короля на. тій під­ста.ві, що вони супереча.ть колоніа.льній ха.ртії. У 80-90-х рока.х XVII ст. неза.лежні суди ста.ли перевіряти конституційність за.конів шта.тів. Ці спра.ви не переда.ва.лися до Верховного суду й тому особливого зна.чення не ма.ли.

Формува.ння інституту судового конститу­ційного контролю в США. пов’язують із трьо­ма. передумова.ми. По-перше, 1787 року при­йнято першу у світі писа.ну конституцію, яка. володіє вищою юридичною силою в держа.ві. Це ста.ло фунда.ментом для виникнення про­блеми охорони конституції. По-друге, а.мери­ка.нський конституційний контроль виник на. основі боротьби з метрополією й протиста.в­ленням себе її системи пра.вління. Звідси – стра.х перед а.бсолютизмом та. а.кцентува.ння ува.ги на. принципі поділу вла.ди, як основи демокра.тичного пра.вління. По-третє, Сполу­чені Шта.ти виникли як федера.тивна. держа.ва. Конституція 1787 року вирішила. це пита.ння, на.да.вши федера.льному пра.ву вищу юридич­ну силу, а.ле водноча.с допуска.ючи (попра.вка. 10) принцип переда.чі неврегульова.них пи­та.нь у компетенцію шта.тів. Усі дії федера.ль­ної вла.ди повинні ма.ти підста.вою консти­туційну пра.вочинність. Одна.к ні Конституції шта.тів, ні Конституція 1787 року не за.снува.ли меха.нізму свого за.хисту. Оста.точно концеп­ція судового контролю зна.йшла. своє повне відобра.ження лише в судових рішеннях фе­дера.льного Верховного суду США. [7, с. 19].

Дж. Ма.рша.лл, голова. Верховного суду США., який, вирішуючи спра.ву Ма.рбері проти Медісона., у 1803 році за.зна.чив: «Конституція володіє верховенством відносно за.конів. До компетенції та. обов’язку судової вла.ди вхо­дить роз’яснення того, що та.ке за.кон. Якщо два. за.кони супереча.ть один одному, суд по­винен вирішува.ти пита.ння про за.стосува.ння кожного з них. Якщо за.кон суперечить Кон­ституції, Конституція, а. не простий за.кон, по­винна. за.стосовува.тись». На. основі принципу, сформульова.ного в цій спра.ві, а. са.ме: юри­дичний перегляд є необхідним елементом в конституційній системі контролю та. рівнова.­ги, за.дума.них, щоб не да.ти іншим урядовим підрозділа.м присвоїти собі на.дмірну вла.ду, – поста.ла. а.мерика.нська. модель конституційної контролю [6, с. 68].

Сформова.ний у США. інститут конституцій­ного контролю визна.но однією з тра.диційних моделей, а. са.ме: а.мерика.нською моделлю конституційного контролю, яка. ма.є низку осо­бливостей, що вирізняють її з-поміж інших.

А.мерика.нську модель конституційного контролю ха.ра.ктеризують та.кі специфічні оз­на.ки: 1) універса.льний ха.ра.ктер предмета. контролю – суд, окрім перевірки за.конів на. відповідність конституції, ма.є пра.во здійсню­ва.ти контроль за. норма.тивними а.кта.ми, які прийма.ються на. всіх рівнях орга.на.ми дер­жа.вної вла.ди; 2) конкретність – суди пов’я­за.ні конкретними обста.вина.ми спра.ви, де є посила.ння сторони, на.прикла.д, на. а.нтикон- ституційність норми, на. якій ґрунтуються ви­моги протилежної сторони. Суд зобов’яза.ний висловити свою позицію з цього приводу й вирішити пита.ння по суті позову [6, с. 72]; 3) деконцентра.ція – будь-який суд при роз­гляді спра.ви може досліджува.ти відповідність федера.льних за.конів федера.льній конститу­ції, норма.тивно-пра.вових а.ктів окремих шта.­тів їхнім конституціям, а. та.кож а.ктів шта.тів – федера.льним за.кона.м; 4) суд розгляда.є пи­та.ння конституційності норма.тивних а.ктів не в межа.х особливого прова.дження, а. безпо­середньо у зв’язку з розглядом криміна.льної, цивільної, а.дміністра.тивної спра.ви, якщо сто­рона. в спра.ві посила.ється на. Конституцію; 5) пра.вом ініціа.тиви щодо за.стосува.ння кон­ституційного контролю на.ділені лише уча.с­ники судового прова.дження; 6) на.да.ння ок­ремим думка.м суддів Верховного суду США. прецедентного ха.ра.ктеру [8, с. 7]; 7) віднос­ний ха.ра.ктер – рішення суду є обов’язковим лише для уча.сників спору. Неконституційну норму не беруть до ува.ги при винесенні рі­шення суду по суті спору. Суд не може ска.­сува.ти неконституційну норму, оскільки це пра.во Верховного суду.

Існує два. різновиди а.мерика.нської моделі конституційного контролю – децентра.лізова.­на. й центра.лізова.на. Децентра.лізова.на. існує в та.ких кра.їна.х, як США., А.ргентина., Норвегія та. Японія, де конституційний контроль можуть здійснюва.ти всі суди за.га.льної юрисдикції в порядку звича.йної судової процедури. Суд за.га.льної юрисдикції може визна.ти за.кон, окремі його положення неконституційними. Якщо спра.ва. потра.пляє на. розгляд до Вер­ховного суду й він та.кож підтверджує рішення суду нижчої інста.нції, то воно ста.є обов’язко­вим для всіх судів.

Центра.лізова.ний різновид існує в та.ких кра.їна.х, як А.встра.лія, Індія, Ка.на.да., Ма.льта., де конституційний контроль можуть здійсню­ва.ти тільки верховні суди в порядку особли­вої процедури. Конституційність за.кону ма.є пра.во перевіряти лише вища. судова. інста.нція після того, як спра.ва. на.дійде до неї від ниж­чої інста.нції, яка. може поста.вити пита.ння про перевірку конституційності за.кону а.бо окре­мого його положення, а.ле са.м Верховний суд не ма.є повнова.ження перевіряти їх на. відпо­відність Конституції.

Європейська. модель конституційного контролю, концепцію якої за.пропонува.ли а.встрійські вчені Г. Кельзен і К. Ейзенма.н, виникла. у XX ст. Основна. відмінність євро­пейської моделі від а.мерика.нської поляга.є в тому, що конституційний контроль виділяєть­ся із за.га.льного пра.восуддя та. здійснюється не суда.ми за.га.льної юрисдикції, а. спеціа.лізо­ва.ними орга.на.ми – конституційними суда.ми.

Причина.ми неприйняття а.мерика.нської мо­делі конституційного контролю європейськи­ми кра.їна.ми на.уковці на.зива.ють та.кі: 1) прин­цип верховенства. за.кону, сприйняття за.кону у свідомості європейських юристів як святині, тобто в площині розбіжного сприйняття по­нять «за.кон» і «конституція»; 2) особливість формува.ння судової системи й діяльності суддів (особливо виділяється ступінь за.леж­ності від викона.вчої вла.ди та. неспроможність вирішити пита.ння конституційності за.кону); 3) відсутність єдиного підходу в пита.нні спе­ціа.ліза.ції судів. А.мерика.нська. модель функці­онує успішно лише та.м, де існує єдина. спе­ціа.ліза.ція судів, тобто в са.мих США. й інших кра.їна.х за.га.льного пра.ва., оскільки в цих дер­жа.ва.х проблема. конституційності може поста.­ти в будь-якому процесі [6, с. 86-87].

Витока.ми історії спеціа.лізова.ного кон­ституційного контролю вва.жа.ють створення на.прикінці XVII ст. у Фра.нції держа.вного ор­га.ну, до повнова.жень якого віднесено вста.­новлення неконституційності за.конода.вчих а.ктів. Ідею охорони конституції в 1795 році висунув Е. Сійєс, котрий на.голошува.в, що для реа.ліза.ції конституції потрібне створення «спеціа.льної вла.ди», яка. могла. б ска.совува.ти за.конода.вчі а.кти, які супереча.ть конституції. Е. Сійєс вва.жа.в, що судова. вла.да. не повинна. охороняти конституцію, і пропонува.в на.ділити відповідними повнова.женнями спеціа.льний орга.н, який на.зива.в «конституційним журі». Цю ідею Е. Сійєса. реа.лізова.но в Конституції Фра.нції 1799 року, яка. містила. окрему гла.ву про охоронний сена.т. Оста.нній міг ска.сову­ва.ти за.конода.вчі а.кти на. підста.ві їх неконсти­туційності [9, с. 11-12].

Ва.жливу роль у формува.нні європейської моделі конституційного контролю відігра.в відомий а.встрійський учений Г. Кельзен. На.уковець вва.жа.в, що га.ра.нтія дієвості кон­ституції ма.є ґрунтува.тися здебільшого на. можливості безперешкодного а.нулюва.ння а.ктів, які їй супереча.ть. Та.ке а.нулюва.ння не­конституційних а.ктів, безперечно, ма.ло бути доручено верховному орга.ну, який би відріз­нявся від па.рла.менту, був неза.лежним від нього чи будь-якого іншого орга.ну держа.вної вла.ди [10, с. 58]. Г. Кельзен відводив консти­туційному суду лише роль «нега.тивного за.ко­нода.вця», своєрідного «контрба.ла.нсу». Та.к, на. його думку, а.нулюва.ння за.кону не озна.­ча.є створення пра.вової норми», а. діяльність орга.ну конституційного пра.восуддя повністю детермінова.на. та. обмежена. ра.мка.ми консти­туції [11, с. 69]. На. думку Г. Кельзена., кон­ституційний суд необхідний для того, щоб ви­рішува.ти передусім можливі конфлікти щодо розмежува.ння компетенції між держа.вними орга.на.ми та. перевищення ними своїх повно­ва.жень.

Для європейської моделі конституційного контролю пріоритетні та.кі за.вда.ння: за.безпечення конституційності норма.тивних а.ктів й у та.кий спосіб – збереження конституційно за.­кріпленої функціона.льної рівнова.ги неза.леж­них гілок вла.ди; чітка. регла.мента.ція вирішен­ня спірних пита.нь, які виника.ють між різними орга.на.ми вла.ди стосовно повнова.жень; ство­рення на.йбільш цілісної та. на.дійної системи за.хисту конституційних пра.в і свобод людини й грома.дянина.

Для європейської моделі конституційного контролю ха.ра.ктерні та.кі специфічні озна.ки: 1) створення спеціа.лізова.них судових орга.нів конституційного контролю (конституційних судів, спеціа.льних конституційних колегій, па.ла.т у скла.ді вищих судів), які не входять до системи судів за.га.льної юрисдикції а.бо за.­йма.ють у ній а.втономне ста.новище; 2) кон­ституційний контроль – головна. функція спе­ціа.лізова.них судових орга.нів; 3) конституційні суди, ура.ховуючи їхнє функціона.льне призна.­чення, утворюються способом, що відмінний від формува.ння судів за.га.льної юрисдикції і передба.ча.є уча.сть держа.вних орга.нів, які на.лежа.ть до різних гілок вла.ди [12, с. 554]; 4) конституційний контроль здійснюється за. пра.вила.ми спеціа.льної процедури; 5) для конституційного контролю вла.стивий а.б­стра.ктний та. попередній контроль; 6) суб’єк­та.ми звернення до спеціа.лізова.них судових орга.нів, окрім уча.сників процесу, є та.кож держа.вні орга.ни; 7) рішення спеціа.лізова.них судових орга.нів носить за.га.льнообов’язко­вий ха.ра.ктер.

В. В. Ма.кла.ков до особливостей євро­пейської моделі конституційного контролю відносить особливий скла.д суду; відсутність пожиттєвого призна.чення суддів; ча.сткове оновлення скла.ду суду (кожні три роки на. одну третину в Іспа.нії, Фра.нції); неможли­вість переобра.ння на. повторний строк, як га.ра.нтія неза.лежності суддів (Фра.нція, Іта.лія, Іспа.нія, ФРН); визна.чення в конституціях по­рядку призна.чення й ква.ліфіка.ції суддів, що підкреслює зна.чення цих орга.нів; призна.чен­ня суддів не одним, а. кількома. орга.на.ми, а.би жоден із них не ма.в перева.г, а. са.мі суди – однобокої орієнта.ції (за.вжди зна.чна. ча.стина. орга.ну конституційного контролю формуєть­ся па.рла.ментом, у призна.ченні суддів беруть уча.сть на.йвищі орга.ни викона.вчої вла.ди та. судові орга.ни) [13, с. 143-144].

Європейська. модель конституційної контр­олю ма.є два. різновиди: а.встрійську та. фра.н­цузьку. А.встрійський різновид вла.стивий для та.ких кра.їн, як А.встрія, Іта.лія, Польща., де кон­ституційний контроль здійснюють спеціа.льні конституційні суди, що входять до системи вищих орга.нів судової вла.ди держа.ви. Фра.н­цузький різновид ха.ра.ктеризується тим, що пра.вом конституційного контролю на.ділений спеціа.льний ква.зісудовий орга.н (у Фра.нції з 1958 року – Конституційна. ра.да., у Португа.лії з 1976 по 1982 рік – Революційна. ра.да.). Ква.зісудові орга.ни – це спеціа.лізова.ні орга.ни, що ма.ють та.кий са.мий скла.д, формува.ння та. повнова.ження, що й спеціа.лізова.ні суди, а.ле відрізняються низкою процесуа.льних момен­тів (відсутністю зма.га.льності і гла.сності).

У першій половину XX ст. а.мерика.нська. модель конституційного контролю за.лиша.ла.ся на.йбільш поширеною, тоді як європейська. існува.ла. на. пра.ктиці лише в кількох кра.їна.х (А.встрії, Чехослова.ччині – 1920 року, Греції – 1927 року, Іспа.нії – 1931 року).

А.мерика.нська. та. європейська. моделі кон­ституційного контролю відрізняються одна. від одної та.кими озна.ка.ми: 1) у європейській моделі орга.н конституційної юрисдикції не входить у судову систему а.бо ж за.йма.є в ній неза.лежне місце; 2) у європейській моделі, на. відміну від а.мерика.нської, конституційні спори відокремлені від інших; 3) у європей­ській моделі, на. відміну від а.мерика.нської, рі­шення про невідповідність за.кону конституції виноситься неза.лежно від конкретної спра.­ви; 4) у європейській моделі орга.н консти­туційної юрисдикції може здійснюва.ти, окрім конкретного контролю, та.кож а.бстра.ктний і попередній; 5) коло суб’єктів, на.ділених пра.­вом звернення до Конституційного суду, ок­рім уча.сників процесу, у європейській моделі включа.є й держа.вні орга.ни; 6) в а.мерика.н­ській моделі неконституційний а.кт суди тра.к­тують як та.кий, що не існує; він не може за.стосовува.тись у конкретній спра.­ві та. не відміняється, у європейській моделі неконституційний за.кон припиняє свою дію й виключа.ється із системи чинного за.конода.в­ства. [14, с. 9].

Інститут конституційного контролю отри­ма.в поширення після Другої світової війни. Його за.прова.джено в більшості кра.їн За.хід­ної Європи, у ба.га.тьох нових держа.ва.х А.зії, А.фрики, Ла.тинської А.мерики.

На. суча.сному ета.пі для інституту консти­туційного контролю ха.ра.ктерна. ба.га.тома.ніт­ність форм, які все ва.жче віднести до двох основних моделей – а.мерика.нської та. євро­пейської. Простежено тенденцію появи різ­нома.нітних зміша.них форм (Бра.зилія, Греція, Перу, Португа.лія тощо), у яких поєдна.но пев­ні риси, ха.ра.ктерні для різних моделей судо­вого та. ква.зісудового контролю, а. та.кож ви­ра.жену на.ціона.льну специфіку (за.лежа.ть від історичного, економічного, політичного роз­витку кра.їни). У мусульма.нських кра.їна.х для інституту конституційного контролю вла.сти­во те, що перевірка. за.конів відбува.ється не лише на. відповідність конституції, а. й ісла.м­ському пра.ву.

Поняття судового конституційного контролю можна. тра.ктува.ти в широкому та. вузькому зна.ченні. В широкому розумінні – це функція судових орга.нів і та.к зва.них ква.зісудових орга.нів (на.прикла.д, конституційних ра.д), сенс якої поляга.є в оцінці ними певного кола. пра.вових а.ктів – чинних чи тих, які не на.були чинності, включно до їх проектів – щодо їх відповідності конституції і у здійсненні деяких інших повнова.жень, вста.новлених конституціями і за.конода.вством. Поняття та.кого контролю синонімічне поняттю конституційної юрисдикції. У вузькому зна.ченні судовий конституційний контроль – це функція судових орга.нів щодо визна.чення конституційності певного кола. са.ме норма.тивно-пра.вових а.ктів.

Уперше спеціа.лізова.ний конституційний контроль було введено в кінці 18 ст. у Фра.нції, де конституцією передба.ча.лося створення орга.ну відповідної компетенції – охоронного сена.ту. Проте цей орга.н не вва.жа.вся судовим, і його природа. була. суто політичною. Функція са.ме судового конституційного контролю була. визна.чена. в США. на. поча.тку 19 ст. шляхом тлума.чення конституції Верховним Судом. [15]

Створення Верховного Суду США. як вищої судової інста.нції держа.ви безпосередньо було передба.чено в Конституції 1787 р. [16; с. 203-204]

Одна.к ще до прийняття Конституції під ча.с обговорення її проекту розробники а.мерика.нської Конституції обговорюва.ли ідею про на.да.ння суда.м можливості здійснюва.ти судовий конституційний контроль.

Про це свідчить збірка. із 85 ста.тей, опублікова.них в період з кінця жовтня 1787 р. по тра.вень 1788 р. в га.зета.х шта.ту Нью-Йорк під псевдонімом Публій і за.га.льною на.звою «Федера.ліст». Та.к, один із а.вторів цих ста.тей О. Га.мільтон а.ктивно виступа.в на. сторінка.х цього вида.ння з ідеєю про необхідність на.да.ння суда.м повнова.жень здійснюва.ти судовий конституційний контроль, вка.зуючи на. те, що жодний за.конода.вчий а.кт, що суперечить Конституції, не може бути чинним: «Спра.вжня сфера. компетенції судів, прита.ма.нна., лише їм, – тлума.чення за.конів. Конституція ма.є розгляда.тися й фа.ктично розгляда.ється суддями як основний за.кон. Відта.к са.ме їм на.лежить визна.ча.ти її зміст, та.к са.мо як і зміст будь-якого а.кта. за.конода.вчого орга.ну.» [17; с. 393-394]

Оскільки ця ідея виклика.ла. нега.тивну реа.кцію більшості розробників Конституції США., повнова.ження судової вла.ди по здійсненню судового конституційного контролю не були відобра.жені в тексті Конституції. Головна. причина. нега.тивної реа.кції поляга.ла. у побоюва.нні сильної центра.льної (федера.льної) вла.ди. Зокрема., один із розробників проекту Конституції 1787 р. Річа.рд Спейт на.зва.в конституційний на.гляд «узурпа.цією» вла.ди, поділивши цю думку з іншим відомим а.мерика.нським ідеологом того ча.су Джеймсом Медисоном.

Не менш відомий пра.возна.вець США. Л. Леві, обґрунтовуючи пра.во судової вла.ди здійснюва.ти конституційний на.гляд, спира.вся на. те, що через це її повнова.ження вза.ємодіють усі існуючі гілки вла.д і: “пра.вомірність судового на.гляду виплива.є з історії, а. не з Конституції чи висловлюва.нь її творців. Історично він породжений конституційною доктриною періоду а.мерика.нської революції».

В результа.ті, деба.ти на.вколо пита.ння конституційного контролю за.вершились тим, що творці Конституції не за.кріпили це повнова.ження за. суда.ми та., зрештою, ні за. ким.

У США. за.стосовується доктрина. прецедентного пра.ва., відповідно до якої рішення, що прийма.ються суда.ми США. по конкретним спра.ва.м, ста.ють обов’язковими для ма.йбутніх подібних спра.в, якщо тільки не будуть ска.сова.ні. Тому са.ме прецедент, створений в результа.ті розгляду відомої спра.ви Ма.гЬигу V. Ма.сіізоп 1803 року вперше за.кріпив за. Верховним Судом США. повнова.ження тлума.чити Конституцію та. здійснюва.ти конституційний судовий на.гляд. [17]

При розгляді цієї спра.ви суд поста.в перед необхідністю визна.чення відносин судової вла.ди з держа.вними орга.на.ми. Судді за.снува.ли ва.жливе повнова.ження Верховного суду: визна.ча.ти конституційність а.ктів викона.вчої і за.конода.вчої гілок вла.ди.

24 лютого 1803 року Головний суддя Ма.рша.лл предста.вив суду свою думку. Його а.ргументи на. користь утвердження судового на.гляду в конституційній пра.ктиці США. і в пода.льшому розширенні сфер його за.стосува.ння були досить переконливі: «Слід на.голосити на. тому, що тільки судова. вла.да. ма.є впра.во та. зобов’яза.на. вка.зува.ти на. те, що є за.коном. Особи, що за.стосовують норму пра.ва. до конкретної спра.ви, зобов’яза.ні пояснити і витлума.чити її. Якщо два. за.кони супереча.ть один одному, лише суд повинен вирішити, який з них необхідно за.стосува.ти.» [7; с. 139]

Одна.к повнова.ження Верховного Суду США. не були обмежені пра.вом перегляда.ти пра.вові а.кти викона.вчої та. за.конода.вчої вла.ди на. предмет відповідності їх до Основного За.кону. Його компетенція поширила.ся і на. перевірку діяльності поса.дових осіб держа.ви щодо того, чи не суперечить вона. Основному За.кону.

Са.ме цей вид конституційного судового на.гляду фігурува.в у спра.ві США. проти Р. Ніксона. 1974 р. (Цпііесі 8іа.іез V. №хоп), відому як «уолтергейтська. спра.ва.». [8] Верховний суд, розглянувши юридичний спір про допустимість вида.чі слідству ма.гнітофонних за.писів конфіденційних розмов президента., прийняв рішення, яке змусило Р. Ніксона. піти у відста.вку. Президент Р. Ніксон, відмовляючись вида.ти слідству необхідні в спра.ві дока.зи, пояснюва.в, що він діє в інтереса.х «на.ціона.льної безпеки» та. на.голошува.в на. тому, що він користується «привілеями викона.вчої вла.ди». Він стверджува.в, що пита.ння, яке виникло – політичного ха.ра.ктеру, а. тому не підляга.є розглядові у Верховному суді. Втім, Верховний суд не взяв його пояснень до ува.ги і не визна.в на.явність «політичного пита.ння». Щодо пита.ння про «привілеї», на. які посила.вся Р. Ніксон, суд визна.в їх та.кими, що на.лежа.ть до «ка.тегорій, підвідомчих судові». Розглянувши спра.ву, Верховний суд прийняв одноголосне рішення проти гла.ви «політичного відомства.». [7, с. 125]

Виникнення повнова.жень Верховного суду США. щодо конституційного контролю було зумовлене рядом обста.вин. Зокрема., потребою юридичного ха.ра.ктеру, оскільки ча.сто виника.ла. необхідність у перевірці пра.вових а.ктів орга.нів за.конода.вчої та. викона.вчої вла.д Конституції. З іншого боку, шляхом здійснення цього повнова.ження Верховний суд США. перешкоджа.в проява.м сва.волі па.рла.менту, президента. та. місцевих орга.нів вла.ди. Через повнова.ження здійснюва.ти конституційний на.гляд відбува.ла.сь вза.ємодія викона.вчої, за.конода.вчої та. судової вла.д.

Та.ким чином, вся історія Верховного суду і на.са.мперед його рішення свідча.ть про те, що він не лише стоїть на. чолі федера.льної судової ієра.рхії, а.ле і фа.ктично володіє зна.чними політичними повнова.женнями. Оскільки поняття конституційного судового на.гляду, його межі та. меха.нізм здійснення не були передба.чені в Конституції і за.кона.х, Верховний суд США. за.кріпив за. собою це пра.во за.вдяки судовому прецеденту. Кожне пода.льше рішення, прийняте Верховним судом, утверджува.ло це особливе повнова.ження у пра.вовій системі та. доктрині конституціона.лізму США.

Висновки з данного дослыдження та перспективи. Конституційний контроль упер­ше виник на. А.мерика.нському континенті. Рішення в спра.ві Ма.рбері проти Медісона. за.поча.ткува.ло а.мерика.нську модель кон­ституційного контролю, головна. риса. якої – здійснення конституційного контролю суда.ми за.га.льної юрисдикції. Європейська. модель конституційного контролю виникла. у XX ст.

Для неї ха.ра.ктерне здійснення конституцій­ного контролю спеціа.лізова.ними судовими а.бо ква.зісудовими (не судовими) орга.на.ми та. за.стосува.ння а.бстра.ктного й попередньо­го конституційного контролю.

Інститут конституційного контролю на. су­ча.сному ета.пі на.бува.є універса.льних ха.ра.к­теристик, що пов’яза.но з використа.нням на. основі однієї моделі конституційного контро­лю кра.щих здобутків інших різновидів з ура.­хува.нням політичних і пра.вових фа.кторів роз­витку держа.ви. Одна.к кожна. з них повинна. за.безпечува.ти основне призна.чення інсти­туту конституційного контролю – за.хист Кон­ституції та. за.конів держа.ви, а. та.кож пра.в і свобод людини й грома.дянина.

Література

1. Філософський словник / за. ред. В. І. Шинкарука. – 2-ге вид., переробл. і доповн. -К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. 800 с.
2. Юридична. енциклопедія: вбт. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова. редкол.) та. ін. – К. : Укр. енцикл., 1998. Т.З. С. 278.
3. Сра.внительное конституционное пра.во І Е. Б. А.бросимова., Т. А. Ва.сильєва., Л. Д. Вла.димирова., Н. С. Крьілова. и др. ; редкол. : Ковлер А. И., Чиркин В. Е. (отв. ред.), Юдин Ю. А. М. : Ма.нускрипт, 1996. 730 с.
4. Збзеев Б. С. Конституционный Суд РФ – судебный органн конституционного контроля / Б. С. Збзеев // Вестник Конституционного Суда. РФ. 1995. № 2-3. С. 82-90.
5. Шульженко Ю. Л. Конституционный контроль в России / Ю. Л. Шульженко М. : РА.Н; Ин-т гос-ва. и пра.ва., 1995. С. 41.
6. Скомороха. В. Є. Конституційна. юрисдикція в Укра.їні: проблеми теорії, методології і пра.ктики / В. Є. Скомороха. К. : «МП Леся», 2007. 716 с.
7. Па.стерна.к С. Н. Конституционное пра.восудне в стра.на.х Восточной Европьі: [моногра.фія] / С. Н. Па.стерна.к. – СПб. : СПбЕУСЗ, 2010. 167 с.
8. Черняк Є.В. Конституційна. юстиція Сполучених Шта.­тів А.мерики : а.втореф. дис. ка.нд. юрид. на.ук: 12. 00. 02 / Є. В. Черняк; Київський на.ціона.льний університет ім. Т. Шевченка. К., 2005. 20 с.
9. Цимба.лістий Т. О. Конституційна. юстиція в Укра.їні: [на.вч. посіб.] / Т. О. Цимба.лістий. К. : Центр учб. л-ри, 2007. 200 с.
10. Боботов С. В. Конституционна.я юстиция (сравнительный а.на.лиз) / С. В. Боботов. М. : Рос. пра.вова.я а.ка.демия, 1994. С. 58.
11. Ка.мпо В. Ста.н та. перспективи розвитку на.укових док­трин конституційної юстиції в Укра.їні / В. Ка.мпо // Юрид. журн. 2012. № 7/8. С. 68-75.
12. Пілюк С. В. Суча.сні моделі конституційного контро­лю / С. В. Пілюк // Форум пра.ва. 2012. №3. С. 550-557 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ьіір://пЬиу.§оу.иа./ ]-р4ї7БР_іп4ех.Ьіт_2012_3_96.р4Г.
13. Ма.кла.ков В. В. Конституционное пра.во: слова.рь; отв. ред. В. В. Ма.кла.ков. М. : Юристь, 2001. С. 143-144.
14. Ма.ринів І. І. Конституційний контроль у Республіці Польща.: [моногра.фія] / І. Ма.ринів; НУ ЮА.У. X. : Пра.во, 2013. 160 с.
15. Юридична. енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова. редкол.) та. ін. К.: «Укр. енцикл.», 1998.
16. Хрестома.тия по истории госуда.рства. и пра.ва. за.рубежньїх стра.н: в 2 т. М.: Норма., 2007 г. Т2: Современное госуда.рство и пра.во. 672 с.
17. Иностра.нное конституционное пра.во / А.леба.строва. И.А., А.ндреева Г.Н., А.ндреева. И.А. и др.; Под ред. Ма.кла.кова. В.В. М.: Юристь, 1996. 512 с.
18. Госуда.рственньїй строй США. / За. ред. А. С. Никифоров. М.: Юрид. Лит. 1979. 207 с.

References

1. Filosofsjkyj slovnyk / za. red. V. I. Shynkaruka. – 2-ghe vyd., pererobl. i dopovn. : Gholov. red. URE, 1986. 800 s.
2. encyklopedija: vbt. / redkol. : Ju. S. Shemshuchenko (gholova. redkol.) ta. in. K. : Ukr. encykl., 1998. T.Z. S.278.
3. vnitelnoe konstitutsionnoe pravo / Ye. B. Abrosimova., T. A. Vasilєva., L. D. Vladimirova., N. S. Krіlova. i dr. ; redkol. : Kovler A. I., Chirkin V. Ye. (otv. red.), Yudin Yu. A. M. : Manuskript, 1996. 730 s.
4. Zbzeev B. S. Konstitutsionnїy Sud RF – sudebnїy organ konstitutsionnogo kontrolya / B. S. Zbzeev // Vestnik Konstitutsionnogo Suda. RF. 1995. № 2-3. S. 82-90.
5. Shulzhenko Yu. L. Konstitutsionnїy kontrol v Rossii / Yu. L. Shulzhenko. M. : RAN; In-t gos-va. i prava, 1995. S. 41.
6. V. Je. Konstytucijna jurysdykcija v Ukrajini: problemy teoriji, metodologhiji i praktyky / V. Je. Skomorokha. K. : «MP Lesja», 2007. 716 s.
7. sterna.k S. N. Konstitutsionnoe pra.vosudne v stranakh Vostochnoy Yevropі: [monografіya] / S. N. Pa.sterna.k. SPb.: SPbYeUSZ, 2010. 167 s.
8. Chernjak Je.V. Konstytucijna justycija Spoluchenykh Shtativ Ameryky: avtoref. dys. kand. juryd. nauk: 12. 00. 02 / Je. V. Chernjak; Kyjivsjkyj nacionaljnyj universytet im. T. Shevchenka. K., 2005. 20 s.
9. listyj T. O. Konstytucijna justycija v Ukrajini: [navch. posib.] / T. O. Cymbalistyj. K. : Centr uchb. l-ry, 2007. 200 s.
10. Bobotov S. V. Konstitutsionnaya yustitsiya (sravnitelnyy analiz) / S. V. Bobotov. M. : Ros. pravovaya akademiya, 1994. S. 58.
11. Kampo V. Stan ta perspektyvy rozvytku naukovykh doktryn konstytucijnoji justyciji v Ukrajini / V. Kampo // Juryd. zhurn. 2012. # 7/8. S. 68-75.
12. Piljuk S. V. Suchasni modeli konstytucijnogho kontrolju / S. V. Piljuk II Forum prava. 2012. #3. S. 550-557 [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: J’iir://pJyu.§ou.ya./ ]-r4ji7BR_ip4ekh.J’it_2012_3_96.r4Gh.
13. Maklakov V. V. Konstitutsionnoe pravo: slovar; otv. red. V. V. Maklakov. : Yurist, 2001. S. 143-144.
14. Maryniv I. I. Konstytucijnyj kontrolj u Respublici Poljshha: [monoghrafija] // I. Maryniv; NU JuA.U. X. : Pra.vo, 2013. 160 s.
15. encyklopedija: V 6 t. / Redkol.: Ju. S. Shemshuchenko (gholova. redkol.) ta. in. K.: «Ukr. encykl.», 1998.
16. tiya po istorii gosuda.rstva. i pra.va. za.rubezhnykh stra.n: v 2 t. M.: Norma., 2007 g. T2: Sovremennoe gosudarstvo i pravo. 672 s.
17. Inostrannoe konstitutsionnoe pravo / Alebastrova I.A., Andreeva G.N., Andreeva. A. i dr.; Pod red. Maklakova V.V. M.: Yurist, 1996. 512 s.
18. Gosudarstvennyy stroy SShA / Za. red. A. S. Nikiforov. – M.: Yurid. 1979. 207 s.