Юридичні науки

УДК 343.914

Перекрест Катерина Сергіївна

студент

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Перекрест Екатерина Сергеевна

 студент

Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого

Perekrest Kateryna

Student of the

Yaroslav Mudryi National Law University

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ

КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕСТУПНОСТИ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ

CRIMINOLOGICAL CHARACTERISTIC OF CRIMINAL ACTIVITY OF MINORS

Анотація. У статті розглянуто кримінологічну характеристику злочинності неповнолітніх, зокрема, структуру, динаміку та географію злочинності. Розглянуто заходи загально-соціального та індивідуального запобігання.

Ключові слова: злочинність неповнолітніх, причини злочинності неповнолітніх, структуразлочинності, заходи запобігання.

Аннотация. В статье рассмотрены криминологическая характеристика преступности несовершеннолетних, в частности, структуру, динамику и географию преступности. Рассмотрены меры в-социального и индивидуального предупреждения.

Ключевые слова: преступность несовершеннолетних, причины преступности несовершеннолетних, структура преступности, меры предупреждения.

Summary. The article deals with the criminological characteristics of juvenile delinquency, in particular, the structure, dynamics and geography of crime. The measures of general-social and individual prevention are considered.

Key words: juvenile delinquency, causes of juvenile delinquency, structure of crimes, measures of prevention.

Постановка проблеми. Злочинність неповнолітніх в Україні на теперішній час є дуже актуальною проблемою. Це пов’язано з тим, що соціальний розвиток і сформованість підлітків є запорукою успішного функціонування нашої держави та суспільства. За статистикою в останні роки кількість злочинів, вчинених неповнолітніми зменшується. Проте це не відповідає дійсності, адже злочинність неповнолітніх є однією з найбільш латентних. Така латентність є природною: факт вчинення злочину відомий, але правоохоронні органи про нього не знають.

Аналіз досліджень і публікацій. В Україні велика кількість вітчизняних науковців досліджувала проблеми злочинності неповнолітніх, зокрема В. В. Голіна, Б. М. Головкін, І. М. Даньшин, А. І. Долгова, А. П. Закалюк. Ці роботи передусім були присвячені таким питанням, як поняття злочинності неповнолітніх, її кримінологічна характеристика, запобігання та детермінанти злочинності.

Численні дослідження показують, що кримінальні навички, набуті особами в неповнолітньому віці, нерідко супроводжують їх протягом тривалого часу, якщо не всього життя, тому невипадково, що значна частка злочинців-рецидивістів свою першу судимість отримали саме в неповнолітньому віці [1, с. 142].

Постановка завдання. Надати кримінологічну характеристику злочинності неповнолітніх, дослідити причини і динаміку поширення зазначеного явища та запропонувати заходи запобігання злочинності неповнолітніх в Україні.

Виклад основного матеріалу. У структурі злочинності неповнолітніх на першому місці знаходяться злочини проти власності, їх відсоток складає 75%, на другому місці злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – 10%, на третьому місці злочини у сфері обігу наркотичних засобів – 4%. Питома вага злочинності неповнолітніх складає 1,2% серед загальної кількості злочинів.

Велику кількість злочинів підлітки скоюють у стані алкогольного сп’яніння. За географією злочинності більша кримінологічна активність підлітків відбувається на сході країни. Найбільше задіяні такі області, як Дніпропетровська ( 9%), Харківська (8%), Донецька (7,5%) та Запорізька (6,10%) . Це можна пояснити тим, що у порівнянні з західними регіонами на сході проживає більша кількість населення, швидше відбуваються урбанізаційні процеси та розвивається промисловість. Тому сколються більше злочинів проти власності та громадського порядку.

Кургузкіна Е.Б. вважає, що особа неповнолітнього злочинця характеризується наявністю таких негативних чинників, які відрізняють її від інших законослухняних людей: відчуження від нормальних зв’язків, стосунків, цінностей, низький рівень освіти і культури, моральності, що виражається у визнанні можливості використання кримінальних засобів досягнення мети, а також поєднання таких психологічних рис, як гіпертрофована імпульсивність, тривожність [2, С. 29].

Юзікова Н.С. підкреслює, що неповнолітні правопорушники становлять своєрідну типологічну групу, відрізняються від дорослих злочинців як за характером та ступенем суспільної небезпечності вчинюваних злочинів, так і за особливостями особи, яка відзначається недостатньою соціальною зрілістю, незавершеністю інтелектуально-вольового розвитку [3]. Основними психологічними рисами неповнолітнього злочинця є байдужість до проблем інших людей, низька самооцінка, розлади психіки . Дослідження доводять, що підлітки, які не зайняті суспільно-корисною працею та мають низький рівень освіти вчиняють в основному хуліганство, крадіжки, займаються бандитизмом та грабежами.

Стеблинська О.С. визначальну роль у виникненні у неповнолітнього особистісних дефектів вбачає у неблагополучній моральній атмосфері сім’ї, неправильній педагогічній позиції батьків, відсутності їх впливу і контролю за поведінкою дітей [4].

До заходів загально-соціального запобігання належать дії спрямовані на підвищення соціального захисту сімей з дітьми. Вбачаються заходи, направлені на зміцнення стосунків у сім’ї, створення спеціальних установ для роботі із підлітками, які мають розлади психіки, алкогольну, наркотичну чи токсичну залежності.

Цікавим є досвід США у цій сфері, де на державному рівні функціонують установи для лікування дітей із різними видами психологічної залежності. Їх утримання проводиться за рахунок коштів, які надходять від меценатів. Наразі поширеною мірою покарання неповнолітніх злочинців є домашній арешт з електронним моніторингом. Великою проблемою зараз є рівень шкільної освіти, який впливає на розвиток особистості дітей. Важливим є запровадження обов’язкового вивчення правових наук, цивільного та кримінального законодавства у школах. Як наслідок, підлітки будуть знати про види злочинів та покарання, яке за них передбачено.

На рівні індивідуального запобігання необхідне проведення розмов з психологами, соціальні обстеження, поставлення на облік неповнолітніх, які вже вчиняли правопорушення.

Література

1. Кургузкина Е.Б. Теория личности преступника и проблемы индивидуальной профілактики пре ступлений: автореф. Дис. д-ра юрид. Наук: 12.00.08 «Уголовное право и кримінологія; Уголовно- исполнительное право» / Е.Б.Кургузкина. – М, 2003. – С. 29.
2. Мозгова В. А. Поняття та особливості злочинності неповнолітніх/ В. А. Мозгова // Юрид. вісн. – 2014. – №2 (31). – С. 142–147.
3. Юзікова Н.С. Проблема кримінально-правового захисту інтересів неповнолітніх: монографія / Наталія Семенівна Юзікова. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту,1999. – С.110.
4. Стеблинська О.С. Запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані спяніння: монографія / О.С. Стеблинська – Івано-Франківськ, Надвірна: ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2011. – 280 с.