Економічні науки

УДК 339.54

Порошенко Катерина Сергіївна

студентка магістратури

Міжнародного гуманітарного університету

Науковий керівник:

Райчева Лариса Іванівна

кандидат економічних наук, доцент

Міжнародний гуманітарний університет 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ, ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація. У сучасних умовах розвитку зовнішньоекономічна діяльність відіграє важливу роль в Україні. Важливо відзначити, що управління зовнішньоекономічною діяльністю слід розглядати як важливий фактор підвищення ефективності господарської діяльності, як на рівні окремих бізнес-організацій, так по всій країні. Управління зовнішньоекономічною діяльністю будь-якої сучасної держави є певним чином невід’ємною частиною світової економіки та міжнародних економічних відносин.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, конкуренція, державне регулювання.

Вступ. Зовнішньоекономічна діяльність сьогодні розглядається як важливий сектор національної економіка та має значний вплив на економічний розвиток країни. В даний час практично немає галузі, яка прямо чи опосередковано не мала б контактів з зовнішніми ринками. Швидко розвиваються прямі зв’язки та створюються спільні підприємства, в яких зростає кількість бартерних операцій [1].

Для ефективної роботи на зовнішніх ринках потрібно дуже гнучке використання різноманітних маркетингових заходів, методи, що враховують коливання ринку та прогноз розвитку іноземних ринків, торгові звичаї та особливості навколишнього маркетингового середовища.

Крім того, при доступі на зовнішній ринок додатково доводиться аналізувати митні правила, курси валют тощо.

Основним мотивом виходу фірм на зовнішні ринки є міжнародні ринки. Так, багато найбільших фірм мають більше половини доходу від продажів, здійснених за кордоном. Успіх або невдачі у зовнішній торгівлі значною мірою пов’язані з конкурентоспроможністю та пропозицією на території України на світовому ринку товарів. Активне проникнення на міжнародні ринки американських, японських, західноєвропейських компаній перетворили світовий ринок на арену бурхливих битв та гострого суперництва [3].

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Основними методами регулювання зовнішньоекономічних відносин є:

• фінансовий, валютний, кредитний, митне, тарифне та нетарифне регулювання;
• забезпечення експортного контролю; визначення політики у сфері сертифікації товарів у зв’язку з їх імпортом та експортом;
• адміністративні засоби регулювання.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечується використанням відповідних інструментів та засобів вибір ефективних методів впливу.

Методи державного регулювання поділяються на:

• регулювання тарифів;
• нетарифне регулювання.

Регулювання тарифів відноситься до економічних методів регулювання, а нетарифне регулювання – до адміністративних методи.

Основним тарифним методом регулювання зовнішньоекономічної діяльності є митний тариф (мито). Розмір мита можна визначити двома способами:

• у вигляді певної вартості на одиницю обсягу товару (в євро);
• у відсотках від митної вартості товару.

Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності застосовуються нетарифні методи, такі як ліцензування, квотування. Для експорту та імпорту певних видів товарів вам потрібно отримати ліцензію, і ви повинні платити за ліцензію. Коли товари та транспортні засоби перевозяться через митний кордон, встановлюються різні типи митних платежів.

Ввізні та вивізні митні збори сплачуються відповідно до законодавства України про митний тариф. Документ постійно оновлюється, оскільки мита збільшуються для окремих товарів, для інших вони зменшуються залежно від зовнішньоекономічної політики, що проводиться державою. Ці зміни вносить відповідного законодавчого органу та заздалегідь повідомляються учасникам господарських діяльностей [2, c. 189-240].

Зовнішньоекономічна діяльність реалізується як на рівні держави, так і на рівні окремих суб’єктів господарювання. У першому випадку зовнішньоекономічна діяльність спрямована на створення міждержавних основ співпраці, створення правових, торгових та політичних механізмів що стимулюють розвиток та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності відносин.

Підприємство є економічним суб’єктом, який на основі використання економічних ресурсів виробляє та продає товари, виконує роботи, надає послуги. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства – це сфера економічної діяльності, пов’язана з міжнародним виробництвом інтеграція та кооперація, експорт та імпорт товарів та послуг, доступ до іноземних ринку.

Основними формами зовнішньоекономічної діяльності підприємств є зовнішньоекономічна діяльність і міжнародна кооперація виробництва.

Важливу роль відіграє державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає в регулюванні зовнішньої торгівлі, інвестицій та іншої діяльності у галузі міжнародного обміну товарами, інформацією, роботами, послугами, результати інтелектуальної діяльності [4]. Регулювання зовнішньоторговельної діяльності за допомогою торгової політики здійснюється державою з метою забезпечити сприятливі умови для зовнішньоторговельної діяльності, а також захистити її економічні і політичні інтереси. Торгова політика України є невід’ємною частиною економічної політики, вона спрямована на створення сприятливих умов для українських експортерів, імпортерів, виробників та споживачів товарів та послуг.

 Література

1. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. вид. 3-тє перероб та допов. Центр навч. літ. 2008. 432 с.
2. Георгіаді Н. Г. Основи зовнішньоекономічної діяльності: теоретичні основи і прикладні аспекти: навч.-метод. посіб. Львів : Інтелект-Захід, 2006. 260 с.
3. Козик В. В., Панкова Л. А., Карп’як Я. С. та ін. Зовнішньоекономічні операції і контракти : навч. посіб.. Київ : 2004. 608 с.
4. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : навч. посіб. Київ : Знання, 2006. 462 с.
5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/959-12 (Доступ – 23.10.2013 р.).