Економічні науки

УДК 338.24

Гончаренко Вероніка Русланівна

студентка кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки

Київського національного університету технологій та дизайну

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація. В умовах високої насиченості, а інколи перенасиченості світових товарних ринків кожен товар змушений вести жорстоку боротьбу за переваги споживачів, що надається лише найбільш конкурентоспроможності товарам. Щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, то тут, перш за все, доцільно визначити ті країни, що є привабливими для подальшої співпраці, проаналізувати існуючі зовнішньоекономічні зв’язки та виділити перспективні напрями розвитку. Головною метою має бути ретельний аналіз системи міжнародної торгівлі, економічного середовища країни, куди буде здійснюватися проникнення, а також необхідно враховувати політико-правові та культурні особливості її середовища.

Ключові слова: фінансовий механізм, фінансова політика, система управління, фінансові методи.

Вступ. На сьогодні велика кількість підприємств України недостатньо інтегрована у світовий ринок. Неспроможність ефективно конкурувати з більш досвідченими світовими підприємствами, низький експорт послуг, недостатній експорт товарів, низька доля іноземних інвестицій – все це є наслідком недостатньо ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Досвід високорозвинених країн та країн, які інтенсивно розвиваються, переконує у тому, що динамізм позитивного розвитку більшості національних економік значною мірою досягається завдяки проведенню ефективної експортної політики і залежить від рівня досконалості процесів, що пов’язані з формуванням та використанням експортного потенціалу як держави, так і суб’єктів господарювання, а також від добору методів і інструментів, які здатні забезпечити успішний перебіг цих процесів. Саме тому, ефективна зовнішньоекономічна діяльність підприємств сприяє відтворенню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню іноземних інвестицій, забезпеченню економічної безпеки України.

В Україні зазначеними проблемами займаються такі фахівці, як Білий В., Губенко В., Завьялов П., Кредисов А., Лозенко А., Павленко Ф., Щербак В., Яковлєв А., Якубовський М. та ін.

В економічній літературі існують і різні підходи до дослідження організаційно-економічних інструментів розширення та удосконалення зовнішньоекономічних можливостей на рівні підприємств. Дані розробки представлені в працях таких дослідників, як Юхименко П.І., Передрій О.С., Рокоча В.В., Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Ю.Г. Козак, Н.С. Логвінова, В.В. Ковалевський та інші. Постановка завдання. Метою даного дослідження є визначення основних шляхів покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Результати досліджень. Існує багато роздумів про природу цих понять, але поки що немає чіткого термінологічного визначення. Для розуміння сутності поняття механізму сприяння інвестиційній діяльності слід зазначити, що входить у зміст поняття «механізм».

Термін «механізм» (від грецького: mechane – машина) означає пристрій, який передає або перетворює рух, внутрішню будову, систему чогось; сукупність станів і процесів, що складають певне явище. Аналізуючи наукові праці можна виділити два основних підходи до розгляду сутності поняття «організаційно-економічний механізм» (табл. 1).

В рамках першого підходу організаційно-економічний механізм розглядається як сукупність фoрм, методів, засобів та важелів впливу на діяльність об’єктів з метoю досягнення певного ефекту. Серед прихильників цього підходу – О. С. Хринюк, М. О. Дергалюк (2017), А. Х. Гончарук (2009), І. В. Чукіна (2014) та ін. Визначення за першим підходом є досить універсальним і відображає елементи дій системи управління щодо керованої .

Необхідно погодитися з думкою авторів щодо такої інтерпретації цього поняття, але одне важливе питання залишається без відповіді, щодо необхідності постійного моніторингу такого механізму.

Oрганізаційно-економічний механізм повинен використовувати ринкові важелі та природні зв’язки між елементами системи, доповнені організаційними інструментами впливу [2; 4].

Таблиця 1

Визначення поняття “організаційно-економічний механізм”

Джерело: сформовано автором на основі джерела [6]

В рамках другого підходу, організаційно-економічний механізм розглядається як система, що визначає порядок певного виду діяльності, що має складну, організовану структуру. Цей підхід не суперечить самій суті самого механізму, оскільки необхідність досягнення мети стимулюється розвитком від початкових економічних явищ до кінцевих без додаткових імпульсів.

На наш погляд, під організаційно-економічним механізмом інвестиційної діяльності підприємств слід розуміти багаторівневу систему основних взаємопов’язаних елементів та їх типових груп (суб’єктів, об’єктів, принципів, методів і засобів) під час і під їх впливом. Економічні відносини між усіма елементами системи координуються. Оскільки будь-який механізм являє собою складну структуру взаємопов’язаних і взаємодіючих економічних елементів, процесів і явищ, що забезпечують процес досягнення мети.

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм стимулювання інвестиційної діяльності підприємства

Джерело: сформовано автором на основі джерела [8]

Метою організаційно-економічного механізму стимулювання інвестиційної діяльності підприємств є економічний стимул активізації інвестиційної діяльності підприємств за допомогою прямих і непрямих методів та інструментів впливу [5].

Об’єктом організаційно-економічного механізму стимулювання інвестиційної діяльності підприємств є процес забезпечення ефективної діяльності підприємства на основі збільшення інвестиційної активності.

Сукупність суб’єктів організаційно-економічного механізму визначається джерелами фінансування залучення інвестицій, серед яких традиційно виділяються державні, приватні та змішані [3; 1]. Суб’єктами організаційно-економічного механізму сприяння інвестиційній діяльності підприємств є держава, власники підприємств, його управління та інвестори.

Основою організаційно-економічного механізму стимулювання інвестиційної діяльності підприємств є його принципи.

Для сприяння організаційно-економічного механізму інвестиційній діяльності підприємства можна виділили такі:

• принцип інформаційного забезпечення характеризує формування та використання інформаційної бази. Результатом аналізу інвестиційної діяльності є підготовка аналітичного висновку щодо поточного та майбутнього фінансового стану компанії та обґрунтованості запланованих заходів;
• принцип адаптивності полягає у забезпеченні гнучкості механізму, створеного відповідно до динаміки внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;
• принцип систематичності визначає, що механізм слід розглядати в єдиному наборі об’єкта та суб’єкта;
• принцип ієрархії означає, що структура повинна мати кілька рівнів управління, тобто для розподілу повноважень щодо прийняття рішень;
• принцип ефективності, тобто вибір методів, засобів впливу, що призводять до досягнення цілей, встановлених владою, а також узгодження цілей суб’єкта та об’єкта управління.

Ефективна інвестиційна діяльність в будь-якій галузі визначається раціональним використанням інвестиційних ресурсів. Формування інвестиційних ресурсів є важливою складoвою інвестиційної та загальної фінансової стратегії підприємства, а також вихідною умовою реалізації інвестиційного процесу на всіх його етапах.

Основною метою формування інвестиційних ресурсів підприємства є забезпечення потреби в придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізація їх структури з точки зору забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності.

Отже, підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства обмежується низкою факторів, зокрема, умовами соціальної та політичного середовища, рівнем кваліфікації та ін. Усунення негативного впливу різних чинників є необхідною умовою підвищення ефективності. інвестиційного менеджменту та інвестиційної привабливості галузі.

Облік причин низької інвестиційної привабливості підприємства дозволяє об’єктивно оцінювати їх інвестиційну активність. Відсутня жорстка лінійна послідовність етапів інвестиційної діяльності, що обумовлено особливостями структури управління підприємством, розміром проектів, обмеженою інформацією.

Література

1. Біловодська О. А. Аналіз тенденцій розвитку інноваційної діяльності в контексті стратегічних механізмів дематеріалізаційних змін / О. А. Біловодська 239 / Мотиваційні механізми дематеріалізаційних та енергоефективних змін національної економіки» : монографія / за заг. ред. І. М. Сотник. Суми: Університетська книга, 2016. С. 273 –283.
2. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук. ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. Київ : НАДУ, 2011. Т. 4: Галузеве управління / наук. ред. колегія: М.М. Іжа (співголова), В.Г. Бодров (співголова) та ін. 2011. 648 с.
3. Зайцева Н.А., Чернікова Л. Особливості та перспективи розвитку послуг, що надаються у сфері страхування подорожей. 2009 №16 (7). С. 56.
4. Лексин В.Н., Шевцов В.Н., Реформи та регіони: системний аналіз процесів реформування регіональної економіки, становлення федералізму та місцевого самоврядування, навч. посіб., 2012. 86 с.
5. Лукашин Ю. П. Адаптивні методи короткострокового прогнозування часових рядів. Фінанси і статистика: навч. посіб., 416 с.
6. Поєдинок В.В. Правове регулювання інвестиційної діяльності: теоретичні проблеми : монографія. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. 480 с.
7. Селіверстова Л. С. Стратегічне управління інвестиційною політикою підприємств / Л. С. Селіверстова // Актуальні проблеми економіки. 2014. № 11 (161). С. 166–172.
8. Чернікова О.В. Інвестиційний процес в економіці країни як визначальний чинник економічного розвитку. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 9 (111). С. 83–87.