Економічні науки

УДК 658.155.2

Туманська Маріанна Андріївна

студентка факульту фінансів

Київського національного економічного університету

імені Вадима Гетьмана

Грицино Олена Миколаївна

кандидат економічних наук,

доцент кафедри корпоративних фінансів і контролінгу

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація. У статті досліджено теоретичні аспекти формування дивідендної політики підприємства, її сутність та фоктори, що на неї впливають. Охарактеризовано типи дивідендної політики та розкрито їх переваги і недоліки для підприємства.

Ключові слова: дивіденд, дивідендна політика, дивідендні виплати.

Постановка проблеми. Дивідендна політика є важливою складовою фінансової політики підприємства, оскільки суттєво впливає на розподіл прибутку. Метою дивідендної політики є оптимальний розподіл чистого прибутку на виплату дивідендів та на виробничий розвиток підприємства з метою максимізації ефективності його функціонування. Дослідження та аналіз різних типів дивідендної політики підприємства є актуальним завданням на сучасному етапі розвитку корпоративного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням аспектів дивідендної політики присвячено ряд праць українських та іноземних науковців, таких як Герасимчук В., Гусарова О., Саленко О., Сокур М., Сидяга Б., Стащук О., Стеценко Б., Тарасенко С., Шевчук Н., Гордон М., Лінтнер Дж., Міллер М., Моділ’яні Фр., Шарп У.

Метою дослідження є вивчення сутності дивідендної політики, її форм та методів.

Виклад основного матеріалу. Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між власниками акціонерного товариства відповідно до част­ки їх участі у статутному капіталі [3].

Сутність дивідендної політики розглядають у вузькому та широкому значенні. У вузькому розумінні, дивідендна політика – це складова загальної політики управління прибутком, тобто елемент прийняття окремих стратегічних та тактичних рішень [1, с. 155].

У більш широкому значенні, дивідендна політика – це сукупність принципів та методів визначення частки прибутку, сплачуваної власнику капіталу, відповідно до його внеску у загальному обсязі власного капіталу підприємства та прийняття рішень щодо обсягу прибутку, спрямованого на розвиток підприємства [8, с. 129].

На дивідендну політику впливає ряд факторів, які подані у табл. 1.

Таблиця 1

Фактори впливу на дивіденду політику

Джерело: побудовано автором за даними [8, с. 132]

Дивiдендна пoлiтика oрганiзацiї пoвинна вiдпoвiдати на ряд запитань, якi вiдoбражає змiст дивiденднoї пoлiтики (рисунoк 1).

На етапi залучення iнвестoрiв пoрядoк та умoви виплати дивiдендiв не пoвиннi бути занадтo деталiзoваними. Їх гoлoвне завдання – чiтке визначення єдиних правил «гри» як для iнвестoрiв, так i для кoмпанiї-емiтента. Але пoрядoк та умoви здiйснення дивiдендних виплат не пoвиннi бути занадтo загальними, iнвестoр пoвинен чiткo рoзумiти стратегiчнi цiлi кoмпанiї-емiтента щoдo дивiдендних виплат i принцип визначення їх рoзмiру, не дoпускаючи при цьoму неoднoзначнoстей.Коли здійснюються дивідендні виплати?

Рис. 1. Зміст дивідендної політики

Джерело: побудовано автором за даними [4, с. 253-255; 5, с. 113]

Виділяють три підходи до формування дивідендної політики: консервативний, помірний і агресивний.

Певний вид дивідендної політики використовується корпорацією протягом певного періоду та залежить від стратегічних цілей організації, зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на її стан. Залежно від стратегічних цілей виділяють різні види дивідендної політики, які наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Сутність, переваги та недоліки різних видів дивідендної політики

Джерело: побудовано автором за даними [2, c. 85; 5, с. 115; 6, с. 83]

Процес формування дивідендної політики включає вісім етапів (рис. 2).

Рис. 2. Процес формування дивідендної політики

Джерело: побудовано автором за даними [6, с. 85; 9, с. 135]

Розглянемо топ-20 світових компаній за розміром дивідендів (табл. 3). 

Таблиця 3

Рейтинг компаній за розміром дивідендів за 2010-2016 рр.

Джерело: побудовано автором за даними [10, с. 12]

З таблиці видно, що більшість компаній з найбільшим обсягом дивідендів походять з Великобританії, таких компаній чотири: Royal Dutch Shell, HSBC Holding, BP та Vodafone group. Слід зазначити, що компанія Royal Dutch Shell, яка є нафтогазовою впродовж 2010-2016 рр. займала перше або друге місце за обсягом виплачених дивідендів, що пов’язано з її стійким фінансовим станом. Також до рейтингу входять по дві компанії з Іспанії (Banco Santander S.A, Telefonica), Франції (Total S.A, CDF Suez) та Швейцарії (Nestle AG, Novartis AG) та по одній компанії з Росії (Газпром) та Італії (Eni Spa). Більшість компаній з найбільшим обсягом дивідендів належать до нафтогазової промисловості, а саме 6 компаній: Royal Dutch Shell, BP, Total S.A, Газпром, Eni Spa та CDF Suez, що пов’язано з високою дохідністю даної галузі. Слід зазначити, що у рейтингу відсутні компанії з України, що пов’язано з тим, що масштаби їх діяльності та доходи є значно нижчими.

Розглянемо концентрацію дивідендних виплат у світі за 2016 рік (табл. 4).

Таблиця 4

Концентрація дивідендних виплат у світі за 2016 рік

Джерело: побудовано автором за даними [10]

Отже, топ-10 компаній за обсягом дивідендів виплачують 6,8% усього обсягу дивідендів, а топ-20 – 11,3%. На перші 1200 компаній припадає 63,0 % усіх виплачених дивідендів за 2016 рік. Отж, концентрація компаній за обсягом виплачених дивідендів є достатньо високою.

Більшість з вітчизняних підприємств останніми роками дотримувалися консервативної дивідендної політики, реінвестуючи майже весь прибуток у розвиток бізнесу або не розподіляючи прибуток. Це пов’язано з їх з досить складним фінансовим становищем. За підсумками фінансової звітності за 2015 рік акціонерними товариствами нараховано дивідендів на загальну суму 10,20 млрд грн, а у 2016 році – 5,53 млрд грн., що майже вдвічі менше [11].

Розглянемо топ-20 українських компаній за обсягом сплачених дивідендів (таблиця 5).

Таблиця 5

Топ-10 українських акціонерних товариств за обсягом сплачених дивідендів за 2016 рік

Джерело: побудовано автором за даними [7]

Топ-10 українських акціонерних товариств за обсягом спачених дивідендів належать до різних галузей. Першу позицію у рейтингу посідає ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з обсягом виплачених дивідендів 917 043 тис.грн. або 16,58% у загальному обсязі виплачених дивідендів, другу – ПрАТ «Фоззі Рітейл» з обсягом виплачених дивідендів 888 668 тис.грн. або 16,07%. Саме на ці компанії припадає найбільша частка виплачених дивідендів за 2016 рік, що пов’язано з їх помірним підходом до дивідендної політики та обсягами прибутків. Компанії, які закривають рейтинг, а саме ПрАТ «Едем», ПАТ «Укргідроенерго» мають значно меншу частку у обсягу сплачених дивідендів, а саме 2,61% та 2,58% відповідно, що пов’язано з їх нижчою прибутковістю.

Висновки. Дослідивши сутність теорій дивідендної політики, стає зрозуміло, що єдиного підходу до її формування не існує. Кожен з видів дивідендної політики може використовуватися українськими підприємствами, але вибір конкретного виду залежить перш за все від стратегії організації, також важливими факторами впливу є фінансовий стан, етап розвитку, склад акціонерів та інші особливості. Ефективна дивідендна політика повинна забезпечити оптимальний розподіл коштів між акціонерами та на розвиток підприємства. Це в свою чергу буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності компанії, як з точки зору покращення виробничних потужностей, застосування нових технологій, так і з точки зору привабливості для нових інвесторів.

Література

1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента / И.А.Бланк. – Т.1.- К.: Ника-Центр, 1999. – 592 с.
2. Довгань Л. Є. Корпоративне управління : [посіб.] / Л. Є. Довгань, В. В. Пастухова, Л. М. Савчук. – К. : Кондор, 2007. – 180 с.
3. Закон України «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008 №514-VI / Відомості Верховної Ради України. − 2008. – № 50–51. – С. 384.
4. Кірейцев Г.Г.Фінансовий менеджмент [Текст]: навч. посіб. За ред. проф. Г. Г. Кірейцева. – К. : ЦНЛ, 2004. – 531 с.
5. Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецький С.О., Нестеренко Н.В., Салига К.С. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 274 с.
6. Спільник І. В. Аналітичне підґрунтя формування дивідендної політики / І. В. Спільник, О. М. Загородна // Економічний аналіз. – 2014. – Т. 15(2). – С. 79-92.
7. Річний звіт НК ЦПФР за 2016 рік [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Національної комісії по цінним паперам і фондовому ринку. – Режим доступу: httр://nssmс.gоv.uа
8. Тарасенко С.І. Дивідендна політика та вартість компанії / С.І. Тарасенко // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту – Випуск 3 (13). – 2012. – С. 131-140.
9. Тарасенко С. І. Дивідендна політика та вартість компанії / Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Сер. : Економіка і менеджмент. – 2012. – № 3. – С. 131-140.
10. Henderson Global Dividend Index, Edition 13, February 2017– Режим доступу: https://www.janushenderson.com/sepa/campaign/6/janus-henderson-global-dividend-index-november-2017