Технічні науки

УДК 004.9

Бабічева Людмила Павлівна

викладач загальних радіотехнічних дисциплін

Коледж радіоелектроніки

Сєрова Надія Миколаївна

викладач спеціальних дисциплін

Коледж радіоелектроніки

СУЧАСНИЙ УРОК В КОЛЕДЖІ З ПОЗИЦІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Анотація. Стаття охоплює питання підвищення ефективності навчальної роботи в плані використання інтерактивної форми занять та їх вплив на навчальний процес і розвиток професійних навичок студентів. Позитивні результати від застосування інтерактивних форм аналізуються на основі досвіду, отриманого в навчальному закладі – Коледж радіоелектроніки.

Ключові слова: інтерактивний, саморозвиток, навчання, технічний, навички, інтенсифікація.

Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів студентів відіграють інтерактивні технології навчання та інтерактивні уроки. Інтерактивне навчання – це певний різновид активного навчання, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Досягти цього можна за умови постійної активності взаємодії викладача та студентів, що дає змогу педагогу стати справжнім лідером студентського колективу. Інтерактивність навчання передбачає активізацію навчальних можливостей студента під час навчання замість переказування готової інформації. Тому під час проведення занять вигідно застосовувати, зокрема, парну і групову роботу (в малих та великих групах). Це спонукає студентів висловлювати свої думки, формує вміння переконувати, вести дискусію.

З метою підвищення ефективності уроку, як основної форми навчання, проводяться уроки-лекції, уроки-семінари, комбіновані уроки, уроки-заліки, уроки-консультації. При цьому використовуються різні технології підвищення активності: «акваріум», «мозковий штурм», «коло ідей», «метод прес», «навчаючи, вчуся», «мікрофон» тощо.

Для забезпечення швидкого та ефективного включення студентів в інтерактивну діяльність бажано пропонувати їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуації).

Ефективним часто виявляється поділ навчальної групи на підгрупи (чи кілька мікроколективів за різними ознаками). Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Інтерактивна взаємодія не заперечує домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студента, а й на його почуття, волю.

Лекція має, як правило, комплексну мету – перевірити і систематизувати знання студентів з теми; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; виховувати інтерес до предмета.

Як приклад, візьмемо інтерактивний урок з банківської справи. Студенти групи діляться на декілька команд, кожна з яких – це правління певного банку; капітан команди – и це президент банку, члени команди – правління банку. Назва кожного банку представлена табличкою на столі: банк «Аваль», «Укргазбанк», «Приватбанк», «Інвестбанк». Президент має право вирішального голосу у випадку, коли думки членів правління не збігаються. Командам по черзі пропонують запитання та задачі. Якщо відповідь правильна, то бали додаються, якщо ні – бали віднімаються. Придбати дане запитання чи задачу може інший банк, але за ціною на один бал меншою.

Одним із головних завдань, яке повинен ставити перед собою викладач навчального закладу, – дати молодій зміні глибокі й міцні знання, засобами свого предмету розкрити красу їхньої майбутньої професії. Заняття – основа всього навчально-виховного процесу. Потрібно так будувати уроки, щоб максимально врахувати специфіку предмета, щоб студенти на уроці працювали активно, поєднували вивчене з власним життєвим досвідом. Одне з головних практичних завдань, яке слід реалізувати під час вивчення будь-якого курсу, – це виконання вправ завдань які мають професійну спрямованість і допоможуть студентам оволодіти термінологію майбутньої спеціальності. Для цього доцільно практикувати різні види робіт по збагаченню запасу загальнотехнічною і професійною лексикою. Цікавим етапом у здобутті знань для студентів є виконання творчих завдань.

Професійна спрямованість викладання технічних дисциплін передбачає конструювання з студентами діалогів на професійні теми, написання творчих робіт, за допомогою яких передбачається засвоєння не тільки нових правил та формул, але і ступінь оволодіння науково-технічним стилем. Це посилює інтерес до вибраної професії, сприяє підвищенню рівня підготовки майбутніх робітників, їх громадянському самовизначенню.

Література

1. Безпалько В. П. Складники педагогічної технології. – М., 1989.
2. Кларин М. В. Педагогічна технологія в навчальному процесі: Аналіз закордонного досвіду. – М.: Знання, 1989.
3. Ксензова Г.Ю. Перспективні шкільні технології. – М.: Педагогічне суспільство Росії, 2000.
4. Організація навчального процесу в сучасній школі: Навчально-методичний посібник для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІПО / М. В. Гадецкій, Т. М. Хлєбнікова, – Харків: Веста, Ранок, 2003.
5. Помету О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні тех. нології навчання: Наук.-метод посіб. / за ред.. О. І. Пометун. – К.: А.С.К., 2004.
6. Фурман А. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. – К.: Правда Ярославичів, 1997.