Психологія

УДК 159.91

Ольшевський Єгор Леонідович

магістр

КВНЗ «Вінницька Академія Неперервної Освіти»

ВПЛИВ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА ФОРМУВАННЯ СТИЛЮ ЛІДЕРСТВА В СЕРЕДОВИЩІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Актуальність дослідження полягає у потребі виявлення індивідуальних нейропсихологічних механізмів, які впливають на формування двох протилежних типів поведінки лідерства в середовищі інформаційних технології. Передумовою виникнення даної проблематики є те, що соціальна поведінка лідерів часто характеризується своєю полярністю по відношенню до спрямованості на досягнення необхідного результату та спрямованості на соціально-емоційну сторону людських взаємовідносин.

Метою даної публікації є ідентифікація нейропсихологічних механізмів формування полярності лідерської поведінки особистості в середовищі інформаційних технологій на основі останніх досліджень в нейропсихологічній галузі. Зазначена інформація є частиною теоретичного матеріалу, який буде використовуватись у формуванні та проведенні наукового дослідження у контексті магістерської дипломної роботи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Над проблематикою нейропсихологічних особливостей особистостей працювали такі вітчизняні та закордонні науковці як Ткач Б.М., Шмаргун В.М., Животовська Л.В, Калашнікова Т.П., J. Friedman, та S. N. Taylor. Водночас, взаємозв’язок нейропсихологічної поведінки та поведінки лідерства вивчали Тисячук І. О., R. E. Boyatzis, K. Rochford, A. I. Jack, та J. Friedman.

Викладення основного матеріалу. Ще з середини ХХ століття, вчені говорили про різні типи лідерської поведінки, яка спрямована переважно або на результат діяльності підлеглих, або на характер відносин з ними (Boyatzis, Rochford, Jack, 2014). З розвитком інформаційних та комп’ютерних технологій, ця проблематика стала особливо гострою в контексті соціальної та інформаційно-продуктивної діяльності осіб, які професійно залучені до умов комп’ютерно-інформаційного середовища, а також у зв’язку з високими витратами на навчання працівника і неможливістю швидкої заміни співробітника.

Основу взаємозв’язку індивідуальних нейропсихологічних особливостей особистості на формування поведінки лідерства становлять дослідження нейронних мереж направленої активності (task positive network – TPN) та нейронних мереж ненаправленої активності (default mode network – DMN), які детально вивчаються західними науковцями з використанням функціональної магнітно-резонансної візуалізації (Boyatzis, Rochford, Jack, 2014). Згідно з їхніми дослідженнями, ці дві нейронні мережі є антагоністами: коли активно працює одна з них, інша не активується. Boyatzis, Rochford та Jack (2014) зазначають, що нейронна мережа направленої активності (TPN) відповідає за вирішення проблем, концентрацію уваги, прийняття рішень та контроль за діями. Водночас, нейронна мережа ненаправленої активності (DMN) відповідає за емоційну самосвідомість, соціальне навчання, творче мислення, відкритість новим ідеям та прийняття морально-етичних рішень.

У спільних наукових публікаціях Friedman J., Jack A. I., Rochford K. та Boyatzis R. (2015) зазначають, до при домінуванні нейронної мережі направленої активності створюється шкідливий вплив на низку пізнавальних функцій мозку, які необхідні для лідерської поведінки, де емоції та суспільна етика пригнічуються на нейронному рівні. З протилежного боку, домінування діяльності нейронної мережі ненаправленої активності веде до виникнення помилок та незосередженості на чітких цілях, яких необхідно досягти. Особливо важливим є те, що Boyatzis, Rochford, та Jack (2014) наполягають на тому, що індивідуальні особливості кожної людини визначають порядок та переважання у функціонуванні цих нейронних мереж, які проявляються або у соціально-спрямованій лідерській поведінці, або у лідерській поведінці, яка спрямована виключно на необхідний результат, незважаючи на емоції, етику чи мораль. Таким чином, ми можемо узагальнити, що кожна особистість схильна проявляти домінування або узгодження діяльності нейронних мереж через поведінковий прояв, що в загальному формує тип лідерської активності.

Говорячи про інформаційно-технологічний простір, ми дивимось на взаємодію людей через призму віртуального простору, за допомогою якого відбувається професійна діяльність осіб в галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Особливість віртуального простору та професійної діяльності в ньому полягає у значній відсутності прямого контакту між суб’єктами професійної діяльності (колегами, керівниками, підлеглими, замовниками, виконавцями, учасниками робочої команди тощо). Особливо яскраво це проявляється на фоні лідерської взаємодії з підлеглими, де часто нерозуміння лідером емоційних потреб підлеглих призводить до погіршення професійних відносин та зниження продуктивності роботи. У протилежних випадках, сильна зосередженість на емоційних потребах (іноді забаганках) персоналу заводить лідерів у незручне положення, яке проявляється у нефективності використання робочого часу, недотримання термінів виконання робіт та в результаті, у втраті клієнтів. Незважаючи на це, трапляються лідери, які здатні балансувати у керуванні професійною діяльністю своїх підлеглих, вони беруть до уваги соціально-емоційні потреби персоналу (професійна дружба, емпатія, співробітництво, визнання) та потреби професійної діяльності (вчасне та якісне виконання робіт, чіткість інструкцій, неупередженість). Зважаючи на такі спостереження ми можемо висловити припущення, що вміння лідера балансувати між суб’єктивним та об’єктивним мисленням, яке виявляється у поведінці, залежить від його індивідуальних нейрофізіологічних особливостей, а саме: у характері взаємодії нейронних мереж.

Оскільки згадані іноземні науковці вказують на те, що нейронні мережі впливають на риси особистості через призму діяльності нейронних мереж, ми можемо зробити припущення, що темперамент людини також можливо пов’язати з типами лідерської поведінки, а саме: про-соціально-емоційної чи про-діяльнісно-цільової. Вивчаючи цю проблематику, І. О. Тисячук (2017) вказує, що керівники з різними типами темпераменту по-різному здійснюють свою управлінську діяльність, специфічно проявляють активність, яка спрямована на соціально-емоційну та діяльнісно-цільову  сферу відносин з підлеглими. Водночас, він пропонує розрізняти актуальну та потенційну лідерську діяльність. Актуальна лідерська діяльність визначається як вид професійно-соціальної активності, в якій лідери спрямовані на контроль за діяльністю інших людей. Водночас, потенційна лідерська діяльність як вид активності, в якій лідер спрямований на власну діяльність і може бути ним спрямована на відносини з іншими членами групи. Виходячи з даної інформації, та відомостей про особливості функціонування нейронних мереж, ми можемо говорити про те, що темперамент керівника та його активність можуть вказати на переважання чи збалансованість функціонування нейронних мереж конкретної особистості.

Висновки. З’ясовано існування та особливості функціонування нейронних мереж. За результатами досліджень закордонних науковців встановлено соціально-емоційно-поведінкові особливості прояву активності кожної з нейронних мереж. Знайдено зв’язок між темпераментом людини та функціонування нейронних мереж через призму проявів рис особистості.

Перспективи подальших досліджень. Планується провести наукове дослідження з метою вивчення особистісних рис керівників, які працюють в середовищі інформаційних та коп’ютерних технологій, з різними типами темпераменту та з’ясувати вираженість функціонування нейронних мереж у різних типів темпераменту через прояви лідерської активності.

Література

1. Boyatzis R.E., Rochford K. and Jack A.I. (2014) Antagonistic neural networks underlying differentiated leadership roles.Frontiers in Human Neuroscience. V. 8. Article 114. – 1-15.
2. Friedman, J., Jack, A. I., Rochford, K., & Boyatzis, R. (2015). Antagonistic neural networks underlying organizational behavior. Organizational Neuroscience.7. – P. 115-141.
3. Тисячук, І. О. (2017).Вплив темпераменту на лідерські якості. Інституційний депозитарій наукових робіт Вінницького національного технічного університету. Вінниця: ВНТУ.