Юридичні науки

УДК 343.163

Верещук Аліна Валеріївна

студентка

Інституту прокуратури та кримінальної юстиції

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Верещук Алина Валерьевна

студентка

Института прокуратуры и криминальной юстиции

Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого

Vereshchuk Alina

Student of the

Institute of Public Prosecutions and Criminal Justice of the

Yaroslav Mudryi National Law University

ЗАХИСТ ТВАРИН НА МІЖНАРОДНОМУ ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ

ЗАЩИТА ЖИВОТНЫХ НА МЕЖДУНАРОДНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬНОМ УРОВНЕ

PROTECTION OF ANIMALS AT THE INTERNATIONAL LEGISLATIVE LEVEL

Анотація. Досліджено питання захисту тварин на міжнародному законодавчому рівні. Проаналізовано різні погляди науковців. Розглянуті конституційні положення в Україні та країн-учасниць ЄС щодо зазначеного питання.

Ключові слова: права тварин, девокалізація жорстоке поводження, догхантер, стерилізація, закони про захист тварин, асоціальна поведінка, зоозахисні групи, масове знищення тварин, усипляння.

Тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Вони можуть бути предметом різних правочинів: їх можна продати, купити, дарувати [1]. Водночас, тварини – це живі істоти, які мають свої оселища та природні потреби у їжі, воді, контакті із собі подібними та які, як і людина, відчувають біль, страждання, мають інтелект. У зв’язку з цим на законодавчому рівні встановлені норми, які регулюють порядок використання та вимоги до утримання тварин, вимоги щодо охорони їхніх оселищ та попередження зникнення різних видів тварин, в основі більшості з яких лежать принципи гуманності та захисту тварин від жорстокого поводження. Проте, для серйозного міжнародно-правового оформлення стосунків людей з іншими хребетними тваринами, що не належать до людського роду, ще багато роботи. На сьогодні розробляються основні механізми забезпечення їх добробуту, як в дикій природі, так і в неволі, окреслюються основні міжнародно-правові стандарти захисту тварин від жорстокого поводження з боку людини.

Європейська конвенція про захист домашніх тварин – це договір Ради Європи (не є законодавством ЄС), головним завданням якого є забезпечення мінімальних стандартів лікування та захисту домашніх тварин, сприяння їх добробуту [2]. Європейська конвенція про захист домашніх тварин є важливим документом, що на рівні Європейського Союзу встановлює вікові обмеження щодо придбання домашніх тварин, визначає основні принципи їх утримання, розведення та дресирування, обмеження щодо їхнього використання у комерційних цілях, обмеження на використання тварин у рекламі і розважальних заходах, правовий режим створення і функціонування притулків для тварин, заходи, які можуть застосовуватися щодо безпритульних тварин, зокрема з метою зменшення їхньої кількості. Найбільш розповсюдженими є утримання й усипляння.

У більшості цивілізованих країн законодавство щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами передбачає величезні штрафи. Наприклад, у Франції – до 30 тисяч євро, у Великій Британії – 20 тисяч фунтів стерлінгів, в Італії – до 160 тисяч євро. У таких країнах як Португалія, Італія, Німеччина, Велика Британія, Франція, окремі штати США, розповсюдженим є ув’язнення за жорстоке поводження з тваринами. Питання розведення та утримання домашніх тварин, зокрема собак, на рівні держав-членів ЄС переважно регулюється законами про захист тварин.

Прогресивною особливістю зарубіжного кримінального законодавства у цій сфері є поширене застосування, окрім штрафу і позбавлення волі, вилучення тварини у власника і заборона на володіння іншими домашніми тваринами на певний строк, як, наприклад, у штаті Луїзиана (США). Особливий інтерес для кримінологів становить поступова криміналізація у США жорстокого поводження з тваринами на побутовому ґрунті як окремого складу злочину. Наприклад, у штаті Аляска умисне вбивство або поранення тварини з метою залякування, погрози або шантажу іншої людини становить найбільш тяжкий склад жорстокого поводження з тваринами [3].

Майже в кожній країні існує чисельна кількість законів, нормативно-правових актів, які регулюють відносини між людиною та твариною. Проблеми утримання домашніх тварин, Європейські країни розв’язують на законодавчому рівні. У відповідних актах регламентовано порядок поводження, народження та смерті домашніх тварин. Наприклад, польське законодавство забороняє навмисно калічити тварину. Всі процедури, спрямовані на зміну вигляду тварини та виконання інших діянь, ніж захист її здоров’я та добробуту, зокрема купірування вух та хвостів у собак, заборонено. До того ж, заборонена девокалізація та обрізання нігтів, окрім медичних причин. У Польщі не вимагається постійна ідентифікація та реєстрація собак, але власники цих тварин повинні сплатити місцевий збір, розмір якого залежить від муніципалітету. До того ж, собаки не можуть гуляти без контролю і не маючи позначки/ідентифікатора, за яким можна визначити власника [2].

У Французькій Республіці з 1999 року всі собаки віком від 4 місяців повинні бути ідентифіковані за допомогою мікрочіпа або татуювання. Будь-яка продана чи обміняна собака повинна бути ідентифікована незалежно від її віку, але мінімальний вік, протягом якого собака може бути продана чи обміняна, складає 8 тижнів. Собаки мають бути зареєстровані в національній базі даних, що розроблена Міністерством сільського господарства. За виключенням купірування хвостів, заборонено проводити хірургічні операції, які виконуються не з лікувальною метою. Забороняється девокалізація, обрізання нігтів та вух. Продаж або презентація на заходах тварин, що мали заборонені хірургічні операції, заборонений [5].

Особливістю німецької юриспруденції є те, що в ній виділяють окрему галузь права – права тварин (Tierechte), а також у цій сфері працюють адвокати. Забороняється ампутація частин тіла хребетної тварини (можуть бути виключення для певних порід робочих собак, якщо ветеринар не заперечує). Так як і в Польщі та Франції, у Німеччині забороняється девокалізація та обрізання нігтів, обрізання вух та хвостів у собак.

У Великій Британії реєстрація домашніх тварин є обов’язковою. Реєстраційні жетони можна отримати під час сплати одноразового збору, який за нестирилізовану тварину вдвічі більший, ніж за стерилізовану. Стерилізацію підтверджують документом від ветеринара.

Нині в України розроблено законопроекти щодо запровадження обов’язкової реєстрації домашніх тварин у Єдиній державній базі тварин за аналогією реєстрації сільськогосподарських тварин, яку здійснюють відповідно до Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» від 4 червня 2009 року № 1445-VI [6] з метою обліку тварин, їх власників, переміщень і загибелі.

У Росії, Болгарії та Україні розповсюдженими є догхантери – агресивно налаштовані особи, які полюють на безпритульних собак з метою зменшення їхньої кількості, адже вважають їх джерелом антисанітарії, загрозою для безпеки та життя людей. Догхантери вбивають здебільшого ватажків зграй, безпритульних та самок для того, щоб зграї розпадалися, а кількість тварин не збільшувалась. Під важку руку догхантерів пощастило не потрапити безпритульним котам. Їх не вбивають, оскільки вони виконують дератизаційну функцію. Показовим прикладом є підготовка до Євро-2012 в Україні, а саме в Харкові, Львові та Києві під час якої масово отруювали та вбивали безпритульних тварин. Зазвичай влада байдуже ставилася до таких вбивств, оскільки отримувала вигоду від цього – догхантери частково вирішували проблему великої кількості безпритульних.

Активний спротив догхантерам чинять представники зоозахисних груп, які переховують бродячих псів, які потрапили у поле зору своїх опонентів, організовують мітинги протесту проти діяльності догхантерів, звертаються у правоохоронні органи з вимогами закрити сайти агресивно налаштованих противників собак. Окремі зоозахисники закликають до хакерських атак на сайти догхантерів, погрожують фізичною розправою. Зафіксовані випадки самосуду над догхантерами та знищення їх майна зоозахисниками.

Порівнюючи стан правового регулювання аналізованого питання в Україні та Європі, слід зазначити, що розбіжностей виявлено чимало, саме тому імплементація головних засад Конвенції щодо захисту домашніх тварин у національне законодавство, що враховуватиме національні особливості, є досить складним процесом. Законодавство не лише формує принципи ставлення до домашніх улюбленців, а й є показником цивілізованості суспільства, адже саме цей вектор розвитку домінує у європейському товаристві [7].

Важливим кроком на шляху до імплементації досвіду європейських країн у чинне законодавство стало затвердження Київською міською радою Цільової програми контролю за утримання домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2017–2019 роки. Відповідно до цього документа, замість знищення тварин передбачено проведення їх стерилізації та щеплень від хвороб, після чого здорових особин відпускають на вулицю під відповідальність та опіку захисників тварин [8]. Це пов’язано зі значною кількістю безпритульних тварин й обмеженою кількістю місць для їх утримання.

Світовий досвід засвідчує, що масове знищення тварин є незаконним, неефективним та економічно витратним методом регулювання їх чисельності, спричиняє зростання рівня жорстокості в ставленні до тварин у суспільстві. Найефективнішим шляхом регулювання чисельності безпритульних тварин, що засвідчує досвід європейських країн, є комплексний підхід: вилов – стерилізація – повернення, ефективна законодавча база, єдина онлайн-система реєстрації та ідентифікації, контрольоване розведення, інформаційно-просвітницька робота й підвищення відповідальності у ставленні до тварин з боку їх власників і суспільства.

Останніми роками у світі утверджується думка, що гуманне поводження з тваринами – один із показників цивілізованості суспільства. Дані статистики засвідчують, що у близько 90 % злочинців-рецедивістів протиправні «схильності» формувалися на підставі жорстокого поводження з тваринами. Ще раніше, в первісні часи, людина не відокремлювала себе від тваринного світу: в рівних вступала в конкуренцію за їжу, вбивала, щоб добути їжу, не відчуваючи до жертви ні ненависті, ні злоби. Багато первісних племен вірили в своє походження від тієї чи іншої тварини. Ця віра ніяк не укладалась у виниклу набагато пізніше теорію Дарвіна, але мала з нею одну загальну домінанту: розуміння єдності всього живого на Землі [4].

Беззаперечно, небезпека злочину полягає в тому, що жорстокість, виявлена щодо тварин, стає нормою поведінки та поширюється на взаємини з людьми, крім того, відіграє негативну роль у вихованні дітей і молоді. Вбиваючи безпритульних тварин будь-якими методами, люди забувають, що самі ж стали першопричиною їх появи. У той час, як навіть за найтяжчі злочини в більшості країн світу відсутня смертна кара для людей, безпритульних тварин вбивають лише за їх існування. Фізична жорстокість до тварин є формою асоціальної поведінки та входить у клінічну картину проявів розладу поведінки, занесеного до Міжнародного класифікатору хвороб.

Література

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435 – IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
2. Головань В. Інформаційна довідка, підготовлена Європейським інформаційно-дослідницьким центром на запит
   народного депутата України. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/29469.pdf
3. Шуміло О.О. Міжнародний і зарубіжний досвід запобігання жорстокому поводженню з тваринами / О.О. Шуміло // Часопис Київського університету права. 2016. № 2. С. 350.
4. Ланцева Ада, Патрушев Дмитрий Зоозащита: от истоков к современности // «Мой Друг КОШКА» No5, 1 мая 2012. Москва: Енимал Пресс, ООО. 100 с.
5. Chapitre IV: La protection des animaux. URL: http://www.codes-et-lois.fr/code-rural-et-de-la-peche-maritime/toc-alimentation-sante-publique-veterinaire-protection-vegetaux-1765c40-texte-integral
6. Про ідентифікацію та реєстрацію тварин: Закон України від 4 черв. 2009 р. No 1445-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1445-17
7. Пашковська М.В. Правове регулювання в законодавстві України захисту тварин від жорстокого поводження / М.В. Пашковська // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 3.
8. Про затвердження київської міської цільової програми контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2017–2019 роки. URL: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/D4839FF10A005368C22581FE006DECEA?OpenDocument