Інформаційні технології

УДК 004

Ворошилова Поліна Анатоліївна

студентка

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Іваненко Аліна Миколаївна

студентка

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

АНАЛІЗ НАЯВНИХ ВАРІАНТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ WEB-ПЛАТФОРМ ДЛЯ ПОШУКУ ТЬЮТОРІВ

Анотація. У статті розглянуто наявні на даний момент платформи або веб-сайти для пошуку тьюторів. Також наведені приклади існуючих схожих систем для комунікації тьютора та студента.

Ключові слова: веб-сервіс, веб-платформа, веб-сайт, тьютор, навчання, освітні технології.

У час, коли динамічно розвиваються інформаційні технології та усі сфери нашого життя включають в себе використання технологічних інновацій, сфера науки та освіти не може бути осторонь, так як вважається, що саме ці дві великі галузі є попередниками розвитку науково-технічного прогресу. Саме завдяки цьому, зараз є можливість використовувати новітні засоби для навчання та самоосвіти.

Все давно університетської освіти недостатньо для отримання певних навичок та знань та, навіть, не завжди того часу, який виділяється для освоєння певних дисциплін не вистачає для здачі екзамену. Тому в деяких університетах та на факультетах існує група волонтерів, які згодні безкоштовно передавати свої знання іншим студентам, тим самим покращуючи свої знання в цій сфері. Це може буди будь-що, починаючи заняттями з української мови та закінчуючи вищою математикою та програмуванням.

Дуже часто між знаннями студентів існує дуже велика різниця в знаннях, при тому, що вони ходять на ті ж самі лекції. Це пов’язано з тим, що кожна людина засвоює матеріал по різному і для кожного студента потрібен індивідуальний підхід. Тому студенти все частіше організовуються у групи та вчаться разом.

Серед студентів це стає модно, адже ти можеш стати тою людиною, до якої будуть звертатися по допомогу та за порадою. Але наразі існує проблема з організації цих занять. Все це робиться на волонтерських ініціативах, немає організованої системи, ніхто не знає де і коли проходять заняття, скільки людей буде, яка потрібна аудиторія, який рівень знань буде у студентів. Великі освітні платформи, типу Moodle намагалися зробити щось подібне до платформи, яка давала б можливість організовувати заняття серед студентів онлайн.

Декілька іноземних університетів, такий як University of Waterloo у Канаді розробили внутрішню платформу для пошуку тьюторів – Tutor Connect. Метою таких проектів є правильна комунікація між студентами та тьюторами та створення платформи для забезпечення вчасного запису на заняття та тестування студентів, задля збільшення продуктивності та ефективності заняття.

Запис на заняття, можливість спілкування з постійним репетитором в будь-який час, де завгодно, швидко стає необхідною функцією яка вже необхідна для багатьох університетів та навчальних закладів. Студенти мають можливість забронювати заняття з репетитором у визначену дату та час та також тепер переходити в Інтернет і вибрати список тих репетиторів, які доступні на даний момент.

Але нажаль наразі існують ще багато людей, які не звикли до технологій та не розуміють всіх освітніх інновацій, які очевидно зможуть зробити процес навчання ще ефективнішим. Ці студенти та викладачі дедалі частіше переходять від новітніх служби освіти до більш простіших функцій.

В наш час такі системи включають в себе адаптивні або персоналізовані алгоритми навчання, які можуть переймати планування уроку та індивідуалізацію курсу. Інтерактивні вікторини та додатки забезпечують повторення, і попередньо записані уроки відео – це нова лекція. Єдиний простір, який залишається для взаємодії людини в цьому сценарії, – це момент, коли студент застряє, а алгоритми не можуть пояснити або допомогти учням вирішити її проблему.

Але що станеться, коли алгоритми зможуть адаптувати способи розуміння та пояснення складних проблем? Незважаючи на те, що ми все ще можемо бути далеко від програми, яка пройде тестування на тренінг, також зрозуміло, що учні більше зацікавлені у швидкій відповіді на вирішення проблеми, а не на спілкування з машиною в будь-якому випадку. Та в іншої, студенти завжди мають змогу всі деталі обговорити офлайн та зберегти зміни в системі задля покращення алгоритму.

Наразі не всі освітні заклади мають представлення, що це за системи та для чого вони потрібні. Вони вважають, що знання, які даються на лекційних та практичних заняттях цілком достатньою для засвоєння інформації студентами та інші додаткові системи для покращення ефективності навчання не потрібні та не важливі. Щоб допомогти керівництву навчальних закладів у імплементації схожих систем в освітній процес, на освітньому ринку спостерігається значний приплив організацій та малих підприємств, які пропонують послуги, що надаються під керівництвом викладачів. Також є багато студентів, які мають за мету донести до адміністрації головну думку таких платформ та її глобальне значення в освітньому процесі.

На даний момент в Україні не існує систем такого типу та тьюторинг сам по собі не є розвинутий у нашій країні. Таким чином ми можемо імплементувати кращі знання та досвід зарубіжних університетів задля покращення рівня освіти за освіченості студентів.

Література

1. Tutor Connect [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://uwaterloo.ca/student-success/tutor-connect.Завадський І.О., Забарна А.П., Microsoft Excel у профільному навчанні, BHV, 2011. – 257 с.
2. Winkler K. On-Demand Tutoring — From Teacher to Feature [Електронний ресурс] / Kirsten Winkler – Режим доступу до ресурсу: https://medium.com/edtech-r-evolution/on-demand-tutoring-from-teacher-to-feature-ee511e0433f.
3. Advising Handbook [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://www.rochester.edu/college/ccas/handbook/Tutoring.html.