Економічні науки

УДК 331.108.2

Карачевцева Олександра Артемівна

студентка економічного факультету

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Міщенко Анастасія Сергіївна

студентка економічного факультету

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Науковий керівник:

Петряєв Олексій Олександрович

кандидат економічних наук,

доцент кафедри маркетингу, менеджменту та підприємництва

 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація. У статті наведено основні сучасні методи управління персоналом, їх аналіз та оцінка. Визначено, що для успіху на підприємстві необхідно ефективно використовувати систему управління, мати цілісний підхід до людських ресурсів у взаємозв’язку зі стратегічним напрямком організації.

Ключові слова: управління персоналом, технології, стратегія розвитку, планування, підприємство.

Постановка проблеми. Однією з основних проблем підприємства є точно встановленні міжособистісні відносини між співробітниками, які мають відношення до різних ланок на виробництві. У сучасному світі управління персоналом все більше визнається як одна з головних сфер життєдіяльності будь-якої організації. Наразі важливу роль відіграє чітке використання людських ресурсів та правильно встановлений контроль над ними, що може підвищити ефективність діяльності підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дану наукову проблему досліджували та вивчали різноманітні вчені, серед яких: Ф. Тейлор, Г. Атаманчук, А. Маслоу, В. Колпаков, І. Крамаренко, М. Рак та ін.

Метою дослідження є виявити новітні тенденції та розкрити роль сучасних інновацій в управлінні персоналом на підприємствах.

Виклад основного матеріалу. Персонал є важливою складовою формування ефективної стратегії сучасної організації, а управління персоналом частиною загальної системи керування організацією. Такий багатосторонній складний процес, як управління персоналом, має свої особливості, які спрямовані на формування соціальної політики, створення соціального партнерства та довіри між працівниками та роботодавцями.

В даний час управління персоналом – одна з найважливіших проблем

менеджменту будь-якого підприємства, зацікавленого у підвищенні ефективності своєї діяльності. Завдяки системі керування персоналом, відбувається поліпшення методів роботи з персоналом і впровадження досвіду як зарубіжних країн, так і вітчизняних [1].

Тільки висококваліфікований персонал, який має необхідні знання та досвід, має можливість обслуговувати клієнтів та споживачів на високому рівні, а витримати конкуренцію зможе тільки та компанія, яка використовує сучасні та новітні технології управління персоналом.

Для керівника важливо знайти саме ту стратегію, яка буде підвищувати працездатність робітників та дасть їм змогу працювати краще на користь підприємства.

Важливим елементом підприємства вважається поєднання цілей та концепцій виробництва з управлінням персоналом. У нинішній час людину розглядають не як кадр, а як людський капітал – найбільшу цінність, якою володіє організація. З кожним роком технічний прогрес та новітні наукові технології вимагають все вищого рівня професійних якостей працівників. Ріст вимог до робітника обумовлюють більші витрати на розвиток та підвищення кваліфікації – інвестиції в трудовий капітал.

Цілісна система управління працівниками складається з:

• розробки потреб персоналу та їх задоволення;
• забезпечення розвитку персоналу;
• захисту інтересів працівників;
• підбір методів та умов, які забезпечують ефективність праці;
• створення рівних можливостей для робітників;
• рівномірного навантаження впродовж робочого дня;
• відповідності вимог роботодавця та персоналу.

Також система управління включає в себе підсистеми, які складають основну концепцію управління персоналу.

Таблиця 1

Підсистеми управління персоналом

Джерело: складено авторами на основі [2]

Як бачимо з таблиці, персонал та підприємство мають співпрацювати для спільного результату та досягнення цілей організації. Підприємство має точно сформулювати для персоналу, які саме навички, поведінка, знання та досвід необхідні для досягнення стратегії та ефективності роботи організації, а також надати усі необхідні умови для роботи працівників у сучасних умовах. У свою чергу, лідери організації мають демонструвати усі власні управлінські навички, враховувати усі побажання та скарги персоналу. Відмічено, що процес взаємовідносин працівників та керуючих має бути двостороннім, а підхід до кожного працівника індивідуальним.

Щоразу ринок потребує всебічно розвинутих працівників через зміну соціальних цінностей та появу нових культур. Це викликає невдоволення серед працівників, оскільки керівники потребують більш вузької спеціалізації. Такі вимоги провокують втому, втрату мотивації, зацікавленості, що може призвести до плинності кадрів. Для розв’язання цього питання необхідно використовувати два методи: збільшення кількості та розширення змісту праці. Перший метод полягає у тому, що робітник має виконувати різноманітні завдання та задачі, які майже не повторюються. Це надає змогу розкрити свій потенціал, працівник має можливість самовиражатися та підійти творчо до виконання операцій на виробництві.

До того ж, щоб отримати від співробітників необхідну віддачу, підприємство повинне стати клієнтоорієнтованим, але під клієнтами розуміють сам персонал, оскільки він є внутрішнім споживачем. Це можна назвати внутрішнім маркетингом, оскільки керівники намагаються показати які переваги є у тієї чи іншої посади, тим самим залучають персонал до більш плідної праці для того, щоб отримати бажане службове становище [3].

Другий метод означає, що персонал може самостійно приймати рішення, визначає власний ритм роботи та планує як саме буде виконувати свою роботу.

Також до сучасних технологій можна віднести [3]:

• лізинг;
• скринінг;
• внутрішній маркетинг;
• аутсорсинг;
• аутстаффінг;
• прямий пошук;
• коучінг.

Усі ці новітні методи спрямовані на оцінку персоналу, його розвиток та навчання, розкриття творчого потенціалу, підвищення реалізації трудового потенціалу, створення висококваліфікованої команди, ріст мотивації працівників, створення належних умов праці. Застосування цих новітніх методів в усіх сферах діяльності працівників підвищить продуктивність праці, рівень функціонування окремих відділів підприємства та відбувається обмін досвідом з різними компаніями.

Сьогодні людина не просто шукає роботу, а намагається знайти можливості для кар’єрного зростання, оскільки відбуваються суттєві зміни у трудовій орієнтації та цінностях населення.

Однією з головних умов успішної діяльності підприємства є творча активність працівників, яка наразі набуває важливого значення. Таким чином, головне завдання менеджменту персоналу – їх мотивація. Західні експерти виділяють такі методи мотивації персоналу [4]:

• надати співробітникам можливість відчути, що вони є складовою компанії;
• мотивувати та робити працівників щасливими;
• працівники мають і повинні розділяти успіх підприємства;
• надати можливість працівникам висловлювати свої побажання та скарги;
• найм і мотивування лідерів.

У свою чергу, вітчизняні підприємства мають не тільки переймати досвід закордонних колег, а повинні створювати індивідуальні методи управління, які будуть налаштовані під працівників організації.

Для правильного і ефективного управління персоналом сьогодні є чимало як теоретичних, так і практичних методів. Проблеми в управлінні персоналом стосуються не тільки керівників компаній, але і заважають самим працівникам. Іноді керівник застосовує таку систему управління підлеглими, при якій встановлюються ніби ідеальні відносини – співробітники не ухиляються від роботи, а начальник не дістає своїми вимогами. Але, частіше за все, саме у цих відносинах виявляються всі проблеми управління.

Це є дуже ризиковим, бо може привести до втрат. Насамперед, до втрат дорогоцінних, висококваліфікованих працівників.

Отже, можна визначити основні проблеми при управлінні персоналом [5]:

• проблема відмінника;
• синдром старшого;
• «зірки цирку» – керівник впевнений, якщо працівник отримує таку заробітну плату, то повинен працювати не покладаючи рук;
• велика різниця в зарплаті між шефом і працівником;
• плинність кадрів.

Великою проблемою в сучасних умовах є плинність кадрів. Це відбувається через відсутність спеціальної освіти та відповідного рівня кваліфікації, недостатню заробітну платню або завелику різницю між зарплатою керівника та робітника, неправильний підбір кадрів. Керівники або менеджери підприємства мають надати особливий підхід та методи управління задля вирішення цієї проблеми. З метою на зниження плинності персоналу слід здійснити аналіз причин, які спонукають працівників до бажання звільнитись та подумати над розробкою конкретних заходів, які можуть цьому запобігти.

Щоб уникнути цих небажаних втрат працівників, на підприємстві потрібно розробити заходи для отримання інформації про психологічний клімат в колективі, ступень задоволеності кожного робітника роботою і заробітною платою, умовами праці, відпочинку. Для такої перевірки найкраще підходять такі методи як опитування, анкетування, групові та індивідуальні бесіди [6].

Значущість таких заходів полягає в можливості пошуку робітників з високими здібностями, можливостями. У свою чергу, це сприяє кар’єрному росту, а також зацікавлює та мотивує співробітників працювати ефективніше та підвищувати власну продуктивність. Використовуючи ці методи, можна вирішити певну кількість психологічних проблем всередині колективу. Як відомо, не кожна людина може відкрито та чітко висловити власну думку, а опосередковано це зробити легше. Таким чином, подібні систематичні аналізи стану персоналу допомагають зменшити проблеми при управлінні персоналом та виявити його недоліки.

В сучасних умовах підприємництва для оцінки системи управління персоналом необхідно систематично отримувати досвід, аналізувати витрати загальної програми управління персоналом та порівнювати її ефективність з ефективністю роботи компанії за такий самий період.

Управлінський досвід говорить про те, що основною ланкою, навколо якої формується колектив, є корпоративна культура. Вона допомагає дотримуватись встановлених правил, і сприяє формуванню «здорового» психологічного клімату у колективі.

Персонал у сучасних умовах має бути висококваліфікованим та вміти стратегічно мислити. Організація професійного розвитку стала однією з основних функцій управління персоналом [7].

Саме на підвищення конкурентоспроможності і ефективного розвитку підприємства має бути спрямована сучасна система управління персоналом У наш час значна кількість підприємств та організацій використовує підхід до управління людськими ресурсами, за яким капіталовкладення проходить безпосередньо у самих робітників та у їх розвиток. А тому вкладення в людські ресурси стають дедалі більш вигідними і допомагають конкурувати фірмі на ринку. Відтак вкладення в людський капітал – важливе джерело прибутку. Проте, головною метою має бути не тільки підвищення кваліфікації працівників, а їхнє вміння застосовувати знання на практиці.

В сьогоднішніх умовах відбувається швидкий темп старіння знань, умінь та навичок, яке спостерігається у невідповідності рівня індивідуальних знань до сучасних вимог професії, тому співробітники потребують використання інноваційних методів управління персоналом та удосконалення рівня підготовки кадрів.

Успішність управління персоналом визначається ефективністю використання трудових ресурсів для реалізації поставлених перед ними цілей, комплексним баченням проблем і цілісним підходом до людських ресурсів у взаємозв’язку зі стратегічними установками підприємства [8].

Висновки. Отже, персонал є одним із найважливіших ресурсів будь – якого підприємства. Рівень якості управління працівниками створює неабиякий вплив на прибутковість підприємства та його результати діяльності. Таким чином, в сучасних умовах управління персоналом має бути досконалим.

Успіх управління персоналом характеризується двома основними чинниками: спроможність підприємства чітко визначити, яка поведінка працівників потрібна для досягнення його стратегії і можливістю застосовувати ефективні управлінські методи для спрямування працівників на бажану поведінку. Обидва завдання однаково важливі й складні.

Найголовнішими чинниками, які впливають на розвиток та вдосконалення системи управління персоналом є розширення обов’язків робітників на місцях та зміна форми контролю; планування кар’єри для ключових працівників та їхнє мотивування; комплексний підхід до бачення проблем та їх вирішення; ефективне використання трудових ресурсів у взаємозв’язку зі стратегіями та цілями підприємства; створення та організація корпоративної культури. До того ж, підприємство повинне забезпечити комфортні умови праці, надати можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію працівників, аналізувати їхню діяльність та прислухатися до їхніх думок.

Таким чином, управління персоналом ефективне настільки, наскільки успішно співробітники організації використовують свій потенціал для реалізації поставлених перед ними цілей і наскільки ці цілі є досягнутими.

Для того, щоб створити дієву систему менеджменту на підприємстві, розробити власну організацію управління персоналом, кожному підприємству необхідно орієнтуватися на попередній досвід роботи зі своїми працівниками та покращувати систему управління, крім цього, запозичувати практичні методи роботи провідних вітчизняних та світових компаній.

Література

1. Цуркан М.Л. Підходи до ефективного управління людськими трудовими ресурсами в умовах розробки проекту конкурентоспроможного розвитку корпоративного підприємства. Теорія і практика перебудови економіки: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси, 2002. С. 105–107.
2. Актуальні проблеми управління розвитком персоналу на вітчизняних підприємствах / Гризовська Л. О. Вісник ХНУ. 2011. №5, т.2. С.192-196.
3. Третьяк О. П. Сучасні персонал-технології у системі управління персоналом на підприємстві. Вісник Національного лісотехнічного університету України. 2014. Вип. 24.4. С. 389-397.
4. Телишевська Л. І., Ільченко Д. В. Особливості управління персоналом на підприємстві. Управління економікою: теорія та практика. Київ, 2018. С. 116-129.
5. Лазаренко Л. Особливості сучасного управління людськими ресурсами. Персонал. №1. С. 53-57.
6. Ядворька О. Оцінка персоналу в системі ефективного управління. Економіка та держава. №1. С.60-63.
7. Державіна І.А. Сучасний ринок освітніх послуг: підготовка спеціалістів у сфері інновацій. Менеджмент інновацій. № 3. С. 34-38.
8. Іваровська Н. В. Особливості сучасного управління персоналом на підприємствах. Економіка, організація та управління підприємствами в сучасних економіко-правових умовах: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 2012. С. 11-12.