Економічні науки

УДК 657.6

Гончарова Валентина Георгіївна

кандидат наук з державного управління,

доцент кафедри облік та оподаткування

Запорізький національний університет

Коваль Ольга Петрівна

студентка

Запорізького національного університету

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ЩОДО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Анотація. Досліджено напрями удосконалення роботи щодо обслуговування платників податків та формування високої податкової культури населення.

Ключові слова: платники податків, сервіс; контролюючі органи.

Одним із головних завдань ДПС в сучасний умовах забезпечення сервісного обслуговування платників є створення сприятливих умов для своєчасного та повного виконання платниками свої податкових обов’язків шляхом надання зручних і надійних способів інформаційної взаємодії з платниками податків на основі сучасних технологій.

Вітчизняним законодавством сервісне обслуговування платників податків трактується як «надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов’язаних із реалізацією прав і обов’язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган».

Лише завдяки здійсненню інноваційних кроків у напрямку підвищення якості обслуговування громадян, удосконалення існуючих послуг та впровадження нових, переважно електронних сервісів можливе досягнення високого рівня привабливості податкового сервісу для громадян та бізнесу.

Впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу органів ДПС дозволяє зберегти дорогоцінний час платникам податків, як фізичним, так і юридичним особам шляхом уникнення черг в податкових інспекціях та заощадити кошти на придбання бланків і паперу. Мова йде про можливість подання звітності в електронному вигляді. ДПС також запровадила цілу низку безкоштовних сервісів для платників податків, скориставшись якими можна отримати необхідну послугу, довідку чи інформацію, не виходячи з офісу чи будинку.

Рис. 1. Класифікація видів податкового сервісу

Податкові сервіси можна поділили на: електронні, інформаційно- телекомунікаційні, обліково-реєстраційні та сервіси надання адміністративних послуг (рис. 1).

Між усіма видами податкових сервісів існує тісний взаємозв’язок, вони взаємодоповнюють один одного. Наприклад, інформаційно-телекомунікаційні сервіси здебільшого електронні, а обліково-реєстраційні сервіси часто виконують інформаційно-аналітичні функції, реалізуються через електронні сервіси та технології.

Важливим кроком при впровадженні змін в обслуговуванні платників податків стало прийняття 6 вересня 2012 р. ЗУ № 5203 «Про адміністративні послуги», у якому вказувалося про створення таких структурних одиниць як центри надання адміністративних послуг. ДПС України як і інші органи виконавчої влади у розумінні цього Закону є суб’єктом надання адміністративної послуги. Саме тоді і були створені центри обслуговування платників (далі – ЦОП). Керівництво ДПС поставило собі за мету створити податкову службу, яка буде працювати «як швейцарський годинник». Так, дійсно було зроблено значний прорив у напрямку діджиталізації процесів оподаткування.

ЦОП створено при головних управліннях ДПС в областях, у м. Києві та при державних податкових інспекціях з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів як фізичними так і юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Крім того, на відміну від центрів надання адміністративних послуг, утворених при місцевих органах виконавчої влади відповідно до вимог Закону №5203, у ЦОП можна отримати будь-яку послугу, що надається органом ДПС, при якому він створений, а не лише адміністративну.

Серед адміністративних послуг найпопулярнішою є видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Досить часто звертаються суб’єкти господарювання за такою послугою, як реєстрація книг обліку розрахункових операцій.

На головній сторінці офіційного порталу ДПС України у розділі «Діяльність» підрозділу «Адміністративні послуги», розміщено:

• перелік адміністративних послуг, згрупований за рівнями органів ДПС, що їх надають, та викладений залежно від частоти звернень за послугою;
• інформаційні картки на кожну адміністративну послугу, що надається ДПС України та її територіальними органами;
• форми всіх заяв, що подаються для отримання адміністративних послуг, а щодо послуг, які надаються безпосередньо ДПС України, – зразки заповнення таких заяв;
• інформацію про режим доступу до приміщень територіальних органів ДПС, в яких здійснюється прийом осіб, які звертаються за отриманням адміністративних послуг, наявність сполучення громадського транспорту, під’їзних шляхів та місць паркування, а також схеми проїзду.

Варто звернути увагу, що ЦОП – це постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ГУ ДПС та Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – ІДД), відповідальним згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, приймання та реєстрацію вхідної кореспонденції, видачу ключів електронного підпису.

Рішення щодо утворення або ліквідацію ЦОП приймає начальник ГУ ДПС за погодженням з ДПС України. Працівники, які залучаються до роботи у ЦОП у своїй роботі керуються Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України з питань, що належать до компетенції ДПС, наказами (розпорядженнями) ДПС.

Основними завданнями ЦОП є :

• надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень;
• приймання податкової та іншої звітності;
• поліпшення якості надання адміністративних послуг;
• інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС.

Адміністративні послуги, в свою чергу, поділяються на : реєстраційні та довідкові відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1

Адміністративні послуги, які надаються ЦОП

До інших послуг та сервісів відносять :

1. Приймання вхідної кореспонденції.
2. Приймання податкової та іншої звітності.
3. Облік платників.
4. Проведення звірки за письмовою заявою платників податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (у т.ч. заява для застосування пільги)).
5. Надання платникам безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової, фінансової та іншої звітності платників в електронному вигляді.
6. Надання консультацій з питань електронних сервісів та податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС.
7. Надання доступу до публічної інформації.
8. Надання послуг електронного цифрового підпису.

Супутніми послугами є ті, що надаються у приміщеннях, в яких розміщено ЦОП: виготовлення копій документів, ламінування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо.

Важливо знати, що забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій та інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, а також надання допомоги в їх заповненні, формуванні пакета документів. Надання платних супутніх послуг органом ДПС забороняється.

Отже, питання ефективності та якості обслуговування платників податків – це один з основних пріоритетів діяльності органів ДПС України, який визначає принципово новий – партнерський рівень відносин з суб’єктами господарювання.

Надання якісних послуг та відкритий формат взаємодії з платниками податків – це кроки, що допоможуть змінити у суспільстві негативне ставлення до податкової служби та підвищать рівень податкової культури платників податків.

ДПС спрямовує значну кількість ресурсів на електронізацію процесу адміністрування податків, який має бути комфортним і швидким. На сьогодні в Україні електронні сервіси для громадян і підприємців реалізуються через електронний кабінет, а саме: подання податкової звітності у електронному вигляді і отримання електронних цифрових підписів з метою її супроводження і надання легітимності через встановлення відповідного юридичного посвідчення електронних документів, а також отримання ключів в акредитованому центрі сертифікації.

Електронним кабінетом користуються більш ніж у 80-ти країнах світу, таких як: США, Німеччина, Іспанія, Швейцарія, Нідерланди, Великобританія та інші. Електронний кабінет платника податків – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, доступ до роботи у якому здійснюється з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету, з використанням електронного цифрового підпису такого платника.

До функціональних частин електронного кабінету включається:

• відкрита частина (загальнодоступна) – вхід без ідентифікації користувача;
• приватна частина (особистий кабінет) вхід за допомогою електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК).

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами:

• прозорості, а саме : обов’язкового оприлюднення методології реалізації положень ПКУ в роботі електронного кабінету;
• контрольованості, а саме : забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи електронного кабінету через тестового платника (платників) на емуляторі, створеному на веб-сайті методолога електронного кабінету на предмет відсутності помилок у програмному забезпеченні, унеможливлення несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, що означає порушення цілісності та автентичності вихідного програмного коду;
• інтеграції із системами, що використовуються платниками податків : у відкритому, вільному доступі розміщуються API програмного інтерфейсу для електронного обміну даними (EDI – Electronic data interchange);
• своєчасності усунення технічних та/або методологічних помилок, а саме: забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі;
• автоматизованості : максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків;
• повноти функціоналу : наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;
• спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними;
• здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі;
• заборони втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків електронного кабінету, що передбачені ПКУ;
• пріоритетності документів, що надходять від державних, у тому числі контролюючих, органів, початок роботи в електронному кабінеті з автоматичного відкриття повідомлень, що надходять від державних органів, та/або блокування можливості надіслання документів платником податків до отримання таким платником податків документів, що надійшли до його електронного кабінету від державних органів.

Варто наголосити, що електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Крім електронного кабінету, в ДПС працюють інші сервіси:

• дізнайся більше про свого бізнес-партнера;
• митна статистика;
• інформація з реєстрів;
• загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс;
• акредитований центр сертифікації ключів;
• сервіс «Пульс»;
• електронна митниця;
• електронна звітність;
• декларування громадян;
• дані Реєстрів волонтерів АТО.

Важливу роль у поширенні електронних сервісів відграють електронні ресурси, зокрема, сайт ДПС України – це спеціалізований глобальний податковий портал, який інформаційно достатньо насичений, та відповідає сучасним вимогам до публічної інформації. На сайті оприлюднюється майже вся інформація, яка стосується діяльності цього органу.

В контексті розвитку податкового сервісу «Електронна звітність» на сайті ДПС України передбачено розділ «Електронні форми документів», який чітко структурує електронну звітність за окремими платежами, та в разі прийняття змін у законодавстві щодо форм такої звітності постійно оновлюється, дає можливість отримати актуальну інформацію в режимі реального часу он-лайн.

На рис. 2 відображена технологічна схема подання електронної звітності за встановленою послідовністю дій платника податків та контролюючого органу в сфері оподаткування.

Рис. 2. Технологічна схема подання електронної звітності

Система цифрового підпису є супровідним сервісом податкових органів щодо подання звітності в електронному вигляді. Регламентується згідно ЗУ від 22.05.2003 р. № 852 «Про електронний цифровий підпис».

Для її реалізації в податкових органах відкрито Акредитований центр сертифікації ключів ІДД. Сервіс корисний тим, що суттєво зменшує обсяги паперової документації, економить час, доступний у використанні навіть пересічному громадянину, забезпечує конфіденційність, безпечний, синхронізує дані при поданні звітності в контролюючі органи, що приймають звіти в електронній формі по Україні з усіма міністерствами та відомствами, і, нарешті, створює дистанційне спілкування між фіскальною службою та платниками податків.

Серед електронних сервісів ДПС України є також функція управління електронними цифровими підписами, яка призначений для керівників підприємства, установи та організації. Електронний сервіс «Управління ЕЦП» дозволяє керівнику вносити в електронному вигляді інформацію про сертифікати відповідальних осіб в систему подання документів. За допомогою сервісу, керівники можуть надати право на підписання податкових документів, виконання обов’язків директора чи бухгалтера своєму працівнику.

Крім того, ДПС України створила сервіс, який дозволяє фізичним особам і ФОП на загальній системі заповнити в електронній формі декларацію про майновий стан і доходи в режимі реального часу та відправити його до податкових органів.

Електронний сервіс, який зосереджує в собі інформацію щодо анульованої реєстрації платників ПДВ є гарним помічником для платників податків для перевірки свого потенційного бізнес-партнера на предмет позбавлення його реєстрації як платника ПДВ. При цьому можна перевірити з чиєї ініціативи було позбавлення реєстрації: за заявою платника податку; з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду. Зазначена інформація оприлюднюється щоденно.

Електронний сервіс «Митна статистика» зосереджує митну статистичну інформацію за шістьма показниками, зокрема, про:

• зовнішню торгівлю України з окремими країнами;
• зовнішню торгівлю України за товарними групами з усіма країнами;
• зовнішню торгівлю України із зазначенням основних країн – контрагентів;
• сумарний обсяг імпорту та експорту у розрізі товарних позицій за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД);
• сумарний обсяг імпорту та експорту окремих груп товарів за кодами УКТЗЕД;
• середньо розрахункову вартість товарів при імпорті в Україну.

Електронний сервіс «Електронна митниця» зосереджує в собі функцію оформлення митних декларацій автоматично, не залучаючи до цього процесу митного інспектора, що в свою чергу зменшує корупційні ризики та дозволяє підвищити якість митного регулювання, водночас вдосконалюючи митне адміністрування, завдяки поєднанню інформаційний систем контролю в єдину автоматизовану систему.

Електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» дозволяє перевірити надійність ділового партнера за кодом ЄДРПОУ або за точною назвою на предмет сумлінності сплати ним податків до Держбюджету, що дозволить оцінити можливі податкові ризики співпраці з ним, адже потенційний партнер може бути банкрутом, не бути платником ПДВ, або приховувати свою справжню юридичну адресу. На сьогодні сервіс є популярним серед платників податків саме через те, що підприємцям відкривається  можливість отримати безкоштовну і оперативну інформацію про стан розрахунків свого бізнес-партнера з бюджетом, щодо податкового боргу, а також щодо перебування платника на обліку в податковій. Зазначений онлайн-сервіс спрямований на перетворення податкового відомства на якісну сервісну службу.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість/Система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА ПДВ та СЕАРП) – це електронний сервіс ДПС України, який створений з метою здійснення контролю за надходженнями ПДВ по Україні і покликаний мінімізувати зловживання з цим податком, контролюючи всі операції в режимі он-лайн. Впровадження системи дозволило зробити інформацію про об’єми бюджетних ресурсів з ПДВ доступною у будь-який момент часу, а не тільки по отриманню декларації платників після закінчення звітного періоду.

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»/«Єдина база податкових знань – це сервіс, який надає ІДД. Електронний сервіс «ЗІР» пропонує користувачеві доступ до інформаційної бази з нормативними документами. Через функцію «Запитання – відповіді з бази знань» платникам надається роз’яснення питань (офіційна позиція ДПС України), які стосуються податкового та митного законодавства. Наразі ІДД ДПС працює над розширенням можливостей для ресурсу та оновлює його з метою підтримувати інформацію в актуальному стані.

Антикорупційний сервіс «Пульс» був створений органами податкової служби для боротьби з корупцією, неправомірною діяльністю чи, навпаки, бездіяльністю працівників ДПС. Цілодобово податкова служба опрацьовує повідомлення, які безперервно надходять від суб’єктів господарювання та окремих громадян України на гарячу лінію «Пульс». Окрім проблем корупційного характеру, від громадян надходить інформація щодо неправомірних дій працівників митниці при здійсненні контролю та оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон країни.

Сервіс «Пульс» дозволяє звернутися до керівництва ДПС України, повідомивши надважливу інформацію щодо перешкод з боку податківців на шляху правомірної діяльності суб’єктів господарювання. При цьому, після звернення буде слідувати звіт про результати розгляду звернення, прийняте рішення та вжиті заходи. Отже, конвертаційні центри, працівники контролюючих органів, які задіяні у корупції можуть бути викриті за допомогою цього сервісу.

В даний час дедалі більше зростає популярність електронних сервісів та послуг серед платників. Адже вони допомагають платникам економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідуючи ДПС.

Проте є також проблема низької податкової грамотності населення. Так як значну кількість платників становить малий бізнес, який, переважно, не користується електронними сервісами. Зазвичай платники податків – СПД вистоюють черги і працюють «по-старинці» із паперовою документацією. Ймовірними причинами можна назвати наступні : по-перше, в суспільстві є недовіра по роботи органів ДПС із-за корупційної складової; по-друге, низька податкова культура та податкова мораль у суспільстві.

Саме тому  визначена місія ДПС України на сучасному етапі: «повністю транспаранта, сучасна та технологічна податкова служба, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції».

Література

1. Податковий кодекс України від 21.11.2021 (зі змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua
2. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 6 березня 2019 р. № 227 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 846 від 25.09.2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua
3. Про електронний цифровий підпис: Закону України. URL : https://zakon.rada.gov.ua
4. Стратегічні цілі діяльності ДПС України до 2022 : Наказ ДПС України від 12.2019 № 205 із змінами. URL : https://tax.gov.ua