Економічні науки

УДК 658.14

Самойліченко Наталія Володимирівна

студентка

Київського національного університету технологій та дизайну

Самойличенко Наталия Владимировна

студентка

Киевского национального университета технологий и дизайна

Samoylichenko Nataliia

Student of the

Kyiv National University of Technology and Design

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

УПРАВЛЕНИЕ ФИНАНСОВОЮ УСТОЙЧИВОСТЬЮ ПРЕДПРИЯТИЯ

MANAGING THE FINANCIAL STABILITY OF THE ENTERPRISE

Анотація. У статті розглянуто методологічні підходи визначення «фінансова стійкість» підприємства, розглянуто основні показники, які визначають дане поняття.

Ключові слова: фінансова стійкість підприємства, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стійкості , коефіцієнт довгострокового залучення капіталу, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт фінансової залежності.

Аннотация. В статье рассмотрены методологические подходы определения «финансовая устойчивость» предприятия, рассмотрены основные показатели, которые определяют данное понятие.

Ключевые слова: финансовая устойчивость предприятия, коэффициент автономии, коэффициент финансовой устойчивости, коэффициент долгосрочного привлечения капитала, коэффициент маневренности собственного капитала, коэффициент финансовой зависимости.

Summary. The article deals with the methodological approaches to the definition of “financial stability” of the enterprise, considers the main indicators that define this concept.

Key words: financial sustainability of enterprise, coefficient of autonomy, coefficient of financial stability, coefficient of long-term capital attraction, coefficient of maneuverability of equity, coefficient of financial dependence.

Постановка проблеми. Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, тому аналізувати фінансову стійкість будь-якого підприємства є нагальною необхідністю, адже за допомогою цього аналізу можна виявити сильні і слабкі позиції різних підприємств. Менеджери використовують ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Кредитори уважно стежать за показниками фінансової стійкості, щоб пересвідчитись, що підприємство може сплатити за своїми короткостроковими борговими зобов’язаннями, а також покрити свої фіксовані платежі доходами. Банки значною мірою будують свою кредитну політику, зважаючи на фінансову стійкість підприємства. Фінансові експерти використовують ці показники для порівняння відносних переваг різних підприємств

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у вирішення питання аналізу фінансової стійкості підприємства внесли такі відомі науковці, як: Балабанов І.Т., Лахтіонова Л.А., Савицька Г.В., Родіонова В.М., Федотова М.О., О.Р. Кривицька, М.І. Баканов, В.І. Бариленко,, І.А. Бланк, В.В. Бочаров, Родіонова В.М., Федотова М.О., Коробов М.Я., Поляк Г.Б., Павловська О.В., Фролова Т.О., Старо стенко Г.Г., Мірко Н.В., Цал-Цалко Ю.С., Уткін Є.А., Стоянова О.С. та багато інших.

Метою статті є дослідження економічної сутності фінансової стійкості підприємства та основних її показників.

Виклад основного матеріалу. Існує безліч поглядів щодо поняття «фінансова стійкість»:

В. В. Ковальов та О.Н.Волкова [6, с. 256] стверджують, що одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Отже, фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Хоча, розглядаючи аналіз майнового стану, В. В. Ковальов [5 с. 112] вважає, що стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи.

З точки зору М.В.Мельник [4, с. 264] – фіансовий стан вважається стійким, якщо організація своєму розпорядженні достатній обсяг капіталу для того, щоб забезпечувати безперервність своєї діяльності, пов’язану з виробництвом та реалізацією продукції в заданому обсязі, а також повністю і своєчасно погашати свої зобов’язання перед персоналом по виплаті заробітної плати, бюджетом по оплаті податків і постачальниками за отримані від них поставки і послуги, формувати засобів для відновлення і росту необоротних засобів.

А. Д. Шереметом і Р.С.Сайфулін [10, с. 64] подають фінансову стійкість підприємства як певний стан рахунків підприємства, яке гарантуватиме його постійну платоспроможність. З ними погоджуються М.С.Абрютіна і А.В.Грачев [1, с. 20] – фінансова стійкість підприємства є не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон’юнктури і поведінки партнерів . Вони ж виділяють і головна ознака стійкості – це наявність чистих ліквідних активів, які визначаються як різниця між усіма ліквідними активами і всіма короткостроковими зобов’язаннями на той чи інший момент часу.

У свою чергу, Л.А. Богданівська, Г.Г. Виноградов стверджують, що поняття фінансової стійкості підприємства пов’язано тісно з перспективною платоспроможністю. Оцінка фінансової стійкості дозволяє зовнішнім суб’єктам аналізу (особливо інвесторам) визначити фінансові можливості підприємства на тривалу перспективу [2, с. 126].

В.М. Родіонова і М.А.Федотова вважають, що фінансова стійкість – це стан її фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, що дозволяє забезпечувати розвиток організації на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого ризику [8, с. 13].

В.В. Бочаров [3, с. 75] один з небагатьох, який не представляє фінансову стійкість як групу характерних показників, а дає формулювання визначення фінансової стійкості: фінансова стійкість господарюючого суб’єкта-це такий стан його фінансових ресурсів, яке забезпечує розвиток підприємства переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності при мінімальному рівні підприємницького ризику.

Найбільш докладно, на мій погляд, розкриває проблему фінансової стійкості підприємства Г. В. Савицька: «Фінансова стійкість підприємства-це здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в змінюється внутрішньому та зовнішньому середовищі, яке гарантуватиме його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику» [9, с. 307].

Дослідивши точки зору різних авторів і уточнивши основні характеристики поняття фінансової стійкості організації, можна запропонувати наступне її визначення: фінансова стійкість будь-якого господарюючого суб’єкта це здатність здійснювати основні та інші види діяльності в умовах підприємницького ризику і мінливого середовища бізнесу з метою максимізації добробуту власників, зміцнення конкурентних переваг організації з урахуванням інтересів суспільства і держави.

Мета аналізу фінансової стійкості – оцінка здатності організації погашати свої зобов’язання і зберігати права володіння в довгостроковій перспективі.

Завдання аналізу фінансової стійкості включають в себе:

• визначення загальної фінансової стійкості;
• розрахунок суми власних оборотних коштів і виявлення чинників, які впливають на її динаміку;
• оцінку фінансової стійкості в частині формування запасів і витрат і всіх оборотних активів;
• визначення типу фінансової стійкості;
• виявлення резервів зміцнення фінансової стійкості;
• розробка варіантів управлінських рішень для мобілізації
• виявлених резервів.

Для оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства доцільно використовувати систему показників, які розраховуються за даними форми № 1 “Баланс” річного звіту.

Для аналізу фінансової стійкості традиційно використовується низка показників, на підставі яких можна дати її обґрунтовану оцінку. Розгляньмо їх по черзі.

1. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) – це відношення загальної суми власного капіталу до валюти балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Цей показник характеризує частку власності підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

Оптимальний рівень коефіцієнта, що забезпечує фінансову стійкість і незалежність підприємства від кредиторів є ≥ 0,5.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості – визначається співвідношенням власного і залученого капіталу підприємства. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення незалежності підприємства від кредиторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості. Оптимальний рівень коефіцієнта < 1.
3. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу – це відношення суми довгострокових кредитів і довгострокових позик до суми власного капіталу та довгострокових зобов’язань. Цей показник характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника – це негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу – це відношення суми власного капіталу і довгострокових зобов’язань за мінусом необоротних активів до суми власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Оптимальний рівень коефіцієнта > 0,3.
5. Коефіцієнт фінансової залежності – визначається діленням валюти балансу на суму власного капіталу. Цей показник є оберненим до показника автономії. Він показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн власного капіталу. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%) це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Оптимальний рівень коефіцієнта < 1.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

За допомогою аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості та стабільності підприємства можна виявити сильні й слабкі позиції підприємства. Менеджери використовують ці дані для забезпечення ефективної діяльності підприємства. Кредитори уважно стежать за показниками фінансової стійкості, щоб пересвідчитись, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов’язання, а також покрити фіксовані платежі доходами. Банки значною мірою будують свою кредитну політику на підставі відповідних коефіцієнтів фінансової стійкості.

Забезпечення фінансової стійкості підприємств та зміцнення його конкурентоспроможності доцільним є використання комплексу заходів щодо вдосконалення управління фінансами, основною спрямованістю є у короткостроковій перспективі – усунення проявів неплатоспроможності у разі втрати конкурентних переваг; у середньостроковій – усунення причин, що генерують неплатоспроможність та адаптація до умов діяльності в конкурентному середовищі; у довгостроковій – забезпечення фінансової стійкості підприємства до впливу зовнішніх факторів конкурентного середовища [7, с. 129].

Висновки. Фінансову стійкість суб’єктів господарювання слід розглядати як комплексну категорію, що відображає рівень фінансового стану та фінансових результатів підприємства, здатність виконувати свої зобов’язання та забезпечувати розвиток діяльності при збережені кредито- та платоспроможності. Фінансова стійкість підприємства є передумовою його економічного розвитку.

В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне та гнучке управління внутрішніми факторами його діяльності, тобто головна роль в системі антикризового управління повинна належати широкому застосуванню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації.

Література

1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. — М.: Дело и Сервис, 2000. — 56 с.
2. Богданівська, Л.А., Виноградов, Г.Г., Аналіз господар- ської діяльності в промисловості / Л.А. Богданівська, Г.Г. Ви- ноградів. — М.: Економіка. — 2001. — 286 с.
3. Бочаров В.В.Б86 Финансовый анализ. Краткий курс. 2-еизд. — СПб.: Питер, 2009. — 240 с.: ил.
4. Ефимова О.В., Мельник М.В. Анализ финансовой от- четности, 4-е изд., испр. и доп. — М.: Омега-Л, 2009. — 451 с
5. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 512 с.
6. Ковальов В. В. Аналіз господарської діяльності підприємства/В.В. Ковальов, О.Н. Волкова: Підручник.- M .: OOO «ТК Велбі», 2010. – 256 с.
7. Крикавський Є. Економіка і фінанси підприємств: Навч.посібник / Крикавський Є.В., Люльчак З.С. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — 696 с.
8. Родионова В.М. Финансовая устойчивость предпри- ятия в условиях инфляции / В.М. Родионова, М.А. Федото- ва. — М.: Перспектива, 2009. —98 с.
9. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 668 с. – (Вища освіта XXI століття). ISBN 966-346-291-4.
10. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа: учеб. и практ. пособие/ А. Д, Шеремет, Р. С. Сайфулин, Е. В. Негашев.-3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 207 с.