Аннотация: (English) Contemporary secondary education increasingly emphasises the development of students' capacity for meaningful learning, critical information analysis, and independent knowledge construction. This article examines project-based learning (PBL) as a pedagogical approach with significant potential for fostering learner autonomy, analytical thinking, and metacognitive skills within humanities subjects at the secondary school level. Drawing on a review of research in project-based and problem-oriented learning, as well as reflective analysis of pedagogical practice, the paper describes a staged model for organising project work within classroom time. Particular attention is given to the teacher's role as facilitator and to the significance of formative assessment and structured reflection throughout the learning process. The findings indicate that PBL, when implemented as a sequential, supported, and reflective process, promotes the formation of durable learning strategies, the development of student independence, and deeper engagement with humanities content. The practical contribution of the article lies in a step-by-step pedagogical model grounded in teacher reflection and adaptable to standard school curricula.

Аннотация: (Українська) Акрилові нігті захопили косметичний ринок два десятиліття тому, але питання про те, що вони роблять з природною нігтьовою пластиною, довго нікого особливо не цікавило. Ця робота розбирає механізми пошкодження нігтів після акрилового нарощування та збирає докупи протоколи відновлення на основі клінічних даних 2017-2024 років. Виявилося: основна біда йде від механічного спилювання під час підготовки та зняття, хімічного протравлювання кислотними праймерами, зневоднення через розчинники та руйнування ліпідного захисту. Клінічно це виглядає як витончення пластини на 20-35%, розшарування, поздовжні тріщини, підвищена ламкість. Відновлення базується на припиненні травмування, поверненні вологи та ліпідів, застосуванні кератинових засобів та стимуляції зони росту. Повна регенерація займає 4-6 місяців за умови повної відмови від акрилу. Профілактика включає низькокислотні праймери, м'яку обробку поверхні, делікатне зняття та обов'язкові перерви між процедурами.

Аннотация: (English) Permanent makeup is one of the most sought-after cosmetic procedures. However, despite its popularity, there is a problem of skin microtrauma, which can occur due to incorrect choice of device and needle parameters. In this article, we will look at the key factors affecting the safety and effectiveness of permanent makeup. These factors include the diameter and configuration of the needles, the length of their tips, as well as the depth and rate of penetration of the pigment. Assessing the effect of these parameters on the skin and ways to optimize them will help minimize tissue damage and improve the safety of procedures. The article will provide recommendations for improving permanent makeup technologies, including the use of more accurate devices, optimizing needles, and developing better pigments.

Аннотация: (English) The article discusses the reasons why unwanted color changes may occur after the permanent eyebrow makeup procedure, and suggests measures to prevent such changes. The relevance of this topic is due to the high risk of changing the original shade of the pigment, which may negatively affect aesthetic perception and require additional procedures. The article discusses the main factors contributing to color shifts the chemical composition of the pigment, its interaction with the skin and external conditions, including ultraviolet radiation. To minimize the risks, recommendations are offered on the choice of pigment, the technique of its introduction, as well as correction and care methods that will help preserve the initial effect and prolong the beauty of your eyebrows.

Аннотация: (English) The article is devoted to the theory of enclosed cognition and describes in detail how the tactile properties of fabric affect a woman's confidence and self-perception. It examines various sensory characteristics of materials, such as softness, roughness, density, elasticity, weight, and temperature, and their ability to form emotional reactions and cognitive attitudes. The author shows that skin contact with certain textures can enhance a sense of security, inner stability, bodily comfort and social expressiveness. It discusses how clothing, due to its physical properties, activates deep associations, affects behavioral scenarios, the quality of self-attitude and the manifestation of confidence in social situations. The article presents practical conclusions that can be useful for psychology, the fashion industry, and women's well-being.

Аннотация: (English) This paper explores the evolution of hybrid silhouettes in women's clothing, tracing the path from home comfort to the aesthetics of relaxed luxury. The article analyzes how the pandemic, digitalization and changes in social practices have influenced the formation of new proportions, materials and constructive solutions. The transformation of the aesthetics of the lounge into a direction combining relaxation, functionality and premium is noted. Special attention is paid to design strategies that adapt sports, home and classic elements into a single hybrid code demanded by modern fashion. The article identifies the key features of the new visual norm – soft volumes, refined fabrics and minimalistic details – and their role in shaping the image of comfortable elegance, which has become a symbol of current fashionable behavior.

Аннотация: (English) Methodological approaches to user research in product management are examined in the context of early-stage startups. Drawing on practical cases and established frameworks, it is shown how the structure of interviews and question design influence the validity of insights. A significant gap is identified between users’ stated intentions and their actual behavior, often leading to false positives. It is substantiated that behavior-focused qualitative research and bias control function as decision-support mechanisms, and their application should align with the startup’s uncertainty level and resource constraints.

Аннотация: (Українська) Актуальність. Актуальність дослідження зумовлена пріоритетністю інклюзивної освіти в Україні та специфічними викликами, пов’язаними із забезпеченням якісного навчання школярів з порушенням слуху (ШЗПС). Порушення слуху як первинний сенсорний дефект призводить до комплексних вторинних відхилень у мовленнєвому, когнітивному та соціально-комунікативному розвитку. Здатність до ефективної комунікації є фундаментом для навчання, соціалізації та подальшої інтеграції в суспільство, що робить розвиток комунікативних навичок у цієї категорії дітей пріоритетним напрямком корекційно-педагогічного супроводу в інклюзивному середовищі. Проте на практиці існує суттєва суперечність між законодавчо закріпленою метою інклюзії та недостатньою методичною забезпеченістю педагогічних колективів для її реалізації. Існуючі наукові розробки, як правило, зосереджуються на окремих методах роботи, тоді як потреба в їх системній інтеграції у цілісну модель, адаптовану до умов сучасної інклюзивної школи, залишається незадоволеною. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення концептуальних засад комплексної моделі корекційно-педагогічного супроводу, спрямованої на розвиток комунікативних навичок у ШЗПС в умовах інклюзивного навчання. Методологія. На основі аналізу актуальних вітчизняних досліджень з проблеми було визначено, що ефективний розвиток комунікативних навичок у ШЗПС вимагає комплексного, багатовимірного впливу. Результати. Було вiдокремлено чотири ключові, взаємопов’язані напрями корекційно-педагогічного супроводу: 1) розвиток “soft skills” та безпосередніх комунікативних компетенцій через ігрові методики; 2) психофізична корекція та сенсорна інтеграція для покращення рівноваги, координації та впевненої поведінки; 3) інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для мотивації та індивідуалізації навчання; 4) системна партнерська взаємодія з батьками та міждисціплінарна співпраця фахівців. На цій основі була розроблена авторська структурна модель корекційно-педагогічного супроводу. Модель включає цільові орієнтири, принципи реалізації, визначення ключових суб’єктів (вчитель-інклюз, корекційний педагог, батьки, однокласники) та їх функцій, послідовність етапів роботи (діагностико-проектувальний, реалізаційно-корекційний, рефлексивно-оцінний) та комплекс критеріїв ефективності. Для кожного з чотирьох напрямів моделі було конкретизовано основні методи та форми роботи з посиланням на емпіричні докази їхньої ефективності з наукових джерел. Окремо було запропоновано схему організації гібридного (офлайн/онлайн) корекційно-педагогічного супроводу, що дозволяє адаптувати модель до кризових умов, зокрема до можливості дистанційного навчання. Отримані результати дозволяють констатувати, що запропонована модель є науковим синтезом та систематизацією існуючих розрізнених підходів. Вона інтегрує дані про ефективність ігрових методів для розвитку соціальної взаємодії, висновки про критичну роль корекції психофізичних функцій для участі в колективних активностях, докази цінності ІКТ для індивідуалізації та принципи сімейноцентрованості. У порівнянні з дослідженнями, що розглядають ці аспекти ізольовано, представлена модель пропонує цілісне рішення, що відповідає принципу взаємозв’язку всіх сфер розвитку дитини. Модель також розвиває ідеї щодо використання цифрових інструментів та підтримки батьків у кризових умовах, переводячи їх у практичну площину конкретного організаційно-технологічного механізму. Достовірність теоретичних основ моделі підтверджується посиланнями на актуальні емпіричні дослідження. Головним обмеженням є теоретико-моделюючий характер роботи, що визначає необхідність її подальшої експериментальної апробації. Висновки. Розвиток комунікативних навичок у школярів з порушенням слуху в інклюзивному середовищі є комплексним завданням, що вимагає одночасного впливу на комунікативну, когнітивно-мисленнєву, емоційно-вольову та психофізичну сфери. Ефективність корекційно-педагогічного супроводу може бути значно підвищена шляхом інтеграції різнобіжних, але емпірично підтверджених методів (ігрових, фізико-корекційних, ІКТ-орієнтованих) у єдину систему, побудовану на засадах міждисциплінарності та партнерства з сім’єю. Розроблена структурна модель представляє собою теоретично обґрунтований алгоритм дій для всіх суб’єктів інклюзивного освітнього процесу, що забезпечує послідовність, цілеспрямованість та системність роботи. Модель має адаптивний потенціал та може бути реалізована в гібридному форматі, що є критично важливим для забезпечення безперервності освіти та підтримки дитини в умовах соціальної нестабільності. Перспективи подальших досліджень полягають у експериментальній перевірці ефективності моделі, розробці на її основі практико-орієнтованих цифрових ресурсів для педагогів і батьків, а також у вивченні впливу такого супроводу на довгострокові результати соціальної адаптації учнів з порушеннями слуху. Таким чином, стаття вносить внесок у розвиток теорії та методики інклюзивної освіти шляхом інтеграції наявних знань у цілісну модель корекційно-педагогічного супроводу, спрямовану на ключовий аспект розвитку дитини з порушенням слуху – формування комунікативних навичок.

Аннотация: (English) The study is aimed at establishing an architectural and methodological foundation for a unified global platform based on artificial intelligence technologies, intended to automate compliance in the international transportation of animals. The relevance is determined by a systemic mismatch between the rapid scaling of the Pet Travel market (expected volume — $5.3 billion by 2034) and the inertia of the regulatory infrastructure, which relies on fragmented national prescriptions and heterogeneous control procedures. The objective is to transition from the dominant document-centric paradigm to a data-centric ecosystem in which regulatory requirements and logistical events are represented as formalized entities and relationships governed by knowledge graphs and large language models (LLM). The methodological framework is constructed as a hybrid: a system analysis of regulatory requirements of more than 60 states was conducted, econometric modeling tools were applied to identify factors affecting the probability of refusal of transport, and a synthesis of practice-oriented cases reflecting real scenarios of veterinary and transport support was performed. The results obtained show that the implementation of semantic algorithms for data verification and reconciliation increases the completeness and consistency of compliance checks, which makes it possible to reduce the share of transport refusals by 40–50% and simultaneously decrease biosecurity risks through the early detection of regulatory inconsistencies and potentially dangerous deviations in the chain of supporting information. The presented conclusions are relevant for the design and implementation of LegalTech solutions, the activities of veterinary services and logistics operators, as well as for the professional community associated with ensuring animal protection.

Аннотация: (Українська) Традиційні засоби реагування завжди запізнюються. Коли стається катастрофа, найціннішим ресурсом стає час. І саме його ми втрачаємо. Ми втрачаємо його, поки рятувальні колони намагаються пробитися через зруйновані дороги. Кожна хвилина очікування — це чиєсь життя. І ось тут, на думку автора, на сцену виходить парадокс. Технологія, що асоціюється з руйнуванням, — безпілотні системи — стає найпотужнішим інструментом порятунку. Ця стаття розглядає нову парадигму. Це не просто про нові технології, а про новий спосіб мислення. Про повну перебудову логіки порятунку. Парадигму, де дрони стають першими. Першими "очима" в зоні катастрофи. Першими "руками", що доставляють життєво необхідне. І першими "нервовими закінченнями", що відновлюють зв'язок. У статті автор представляє власну методику. Це не просто про те, щоб "запустити дрон". Ні. Це про створення єдиної, інтегрованої архітектури. Архітектури, що об'єднує розвідку, логістику, документування... і, що найважливіше, етичні протоколи. Бо один дрон — це просто іграшка. А сотня дронів, що діють за єдиним протоколом, — це вже сила. В основі — досвід. Реальний. Де цей підхід довів свою ефективність. Як це все працює? Це не магія, а чітка, продумана структура. Автор детально розкриває чотири вектори. Дрони як первинна система оцінки. Дрони в евакуації та доставці. Дрони як інструмент об'єктивного документування. І, нарешті, розробка жорстких етичних стандартів. Кожен з цих векторів є критично важливим. Запропонована модель — це не просто набір технічних рішень. Це, по суті, спроба переписати перші, найкритичніші години після катастрофи. Перетворити їх з часу очікування та невизначеності... на час активних, осмислених, рятівних дій. Це про те, як дати людям шанс. Шанс, якого у них раніше не було.