editor@inter-nauka.com
Личный кабинетДекарбонізація морського транспорту: аналіз реалізованих і перспективних заходів зі зменшення викидів CO2
Библиографическое описание статьи для цитирования:
Толобаєв Георгій. Декарбонізація морського транспорту: аналіз реалізованих і перспективних заходів зі зменшення викидів CO2//Наука онлайн: Международный научный электронный журнал. - 2025. - №1. - https://nauka-online.com/ru/publications/other/2025/1/04-38/
Аннотация: (Українська) Інтенсивне посилення міжнародних екологічних вимог і політики переходу до низьковуглецевої економіки спричинило безпрецедентний тиск на світове судноплавство, що актуалізує потребу в глибокому перегляді паливно-енергетичних підходів. Декарбонізація морського транспорту вже не обмежується модернізацією окремих суднових систем, а охоплює комплексне впровадження альтернативних палив, технологій уловлювання викидів та операційних рішень, здатних забезпечити суттєве скорочення інтенсивності CO2. Метою дослідження є аналіз реалізованих та інноваційних підходів до скорочення викидів CO2 у морському транспорті з акцентом на порівняльних характеристиках альтернативних видів палива, технологіях енергоефективності та шляхах адаптації українського судноплавства до нової екологічної парадигми. Методологічну основу становлять системний і порівняльний підходи, метод аналізу життєвого циклу палив, структурно-функціональний розбір інфраструктурних рішень та критична інтерпретація сучасних наукових джерел. У результаті дослідження встановлено, що застосування альтернативних палив формується як багатовекторний процес, в якому СПГ відіграє роль перехідного енергоносія, метанол демонструє високу гнучкість експлуатації за умови доступності «зелених» версій, аміак забезпечує потенційно мінімальні прямі викиди, тоді як біопаливо створює найреалістичнішу нішу для України завдяки можливості використання в наявних двигунах. Проаналізовано ефективність технічних рішень від модернізації силових установок до післяспалювального уловлювання CO2, а також операційні інструменти, що забезпечують негайне зниження емісій через оптимізацію режимів руху. Сформовано перспективні напрями для України, серед яких розвиток біопаливних кластерів, створення бункерувальної інфраструктури для альтернативних палив, інтеграція до «зелених» коридорів ЄС та адаптація нормативної бази відповідно до вимог IMO та європейського законодавства. У висновках підкреслено, що декарбонізація судноплавства є довгостроковим процесом, що поєднує технологічні інновації, інституційну підтримку та модернізацію інфраструктури. Результати дослідження можуть бути використані у стратегічному плануванні, формуванні державної політики, розробленні галузевих дорожніх карт та ухваленні інвестиційних рішень судноплавними компаніями. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим моделюванням впливу «зелених» версій палив, оцінюванням надійності двигунів на аміаку та водні, а також із розробленням інструментів цифрового моніторингу викидів у реальному часі.