Тег: European Union

Аннотация: (Українська) Дана стаття присвячена аналізу правової охорона торговельних марок в Україні: особливості, проблеми та перспективи вдосконалення національного законодавства в умовах євроінтеграції. Підкреслено важливість існування торговельної марки та удосконалення її правової охорони, адже приведення законодавства України до міжнародних стандартів, є однією із умов можливості набуття членства у ЄС. Визначено, що формування європейських стандартів щодо охорони та захисту торговельних марок у Європейському Союзі було зумовлене процесами глобалізації та інтеграції. В статті звертається увага на необхідність подальшої підготовки України до членства в Європейському Союзі шляхом завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Однією з таких сфер є сфера інтелектуальної власності, зокрема, але не виключно, щодо питань правової охорони та захисту торговельних марок. У статті увага також приділяється питання щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проаналізовано можливість подальшої співпраці України та ЄС та можливість вступу України до ЄС та розширення зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних зав’язків. Інтеграція до Європейського Союзу є шансом для України остаточно перетворитися на стабільну державу, яка володіє незаперечними перспективами на майбутнє. Угода про асоціацію між Україною та ЄС також стала яскравою демонстрацією якісно нового формату відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції». Автором на основі проведеного дослідження визначено основні особливості, проблеми, напрямки, розвиток яких, дозволить підвищити рівень правової охорони торговельних марок в Україні в умовах євроінтеграції. Встановлено, що подальше удосконалення законодавчого клімату в сфері інтелектуальної власності в Україні є необхідною умовою для її євроінтеграції.

Аннотация: (Українська) У даній статті здійснено глибокий аналіз проблеми гендерної нерівності в Україні, у контексті процесу її євроінтеграції. Дослідження базується на використанні різних методів аналізу, серед яких значне місце займають кореляційний аналіз, дескриптивний аналіз та метод таксономії. Ці методи дозволяють ретельно розглянути шість ключових показників гендерної нерівності, які включають розрив у працевлаштуванні, рівень освіти, заробітну платню, соціальну підтримку та представлення жінок у парламенті. В результаті проведеного аналізу встановлено, що розрив у працевлаштуванні та рівень освіти є вирішальними факторами, які впливають на можливості жінок у суспільстві. Аналіз показників гендерної рівності свідчить про те, що Україна, хоча і вступає у соціокультурний контекст Європейського Союзу, проте залишається на нижньому рівні рейтингу серед країн Європи. Незважаючи на це, країна має певні досягнення, зокрема, показники, які перевищують середні значення у розрізі рівня працевлаштування, кількості жінок з неповною середньою освітою та рівня соціальної підтримки. Однак варто відзначити, що існують недоліки, такі як низький рівень представлення жінок у парламенті, а також гендерний розрив у працевлаштуванні та заробітній платі. Це вимагає уваги та розробки стратегій для подальшого покращення ситуації. Зазначено, що збереження гендерної нерівності стає серйозним викликом для України, особливо в контексті прагнення до європейської інтеграції. Висновки статті вказують на необхідність невідкладних дій для зменшення цих нерівностей. Результати аналізу відкривають широкі можливості для подальшого дослідження та розробки програм та ініціатив з метою поліпшення стану гендерної рівності в Україні та її пристосування до європейських стандартів. У тому числі, проведення кластерного аналізу для глибшого розуміння класифікації країн за рівнем гендерної нерівності, а також формування стратегій покращення низьких показників рівності з метою підняття України у рейтингу.

Аннотация: В статье исследованы причины и предпосылки формирования внешней политики Украины на сегодняшний день, основные векторы ее развития, в частности определены главные аспекты сотрудничества и двустороннего взаимодействия между Украиной и Европейским Союзом, а также – Китаем и странами Африки. Определены сценарии развития и построения отношений с этими межгосударственными группировками и отдельными государствами. Проанализированы перспективы развития данных сценариев в контексте российско-украинской войны и в послевоенное время.

Аннотация: На основе исследований известных ученых и теоретиков права, а также используя мировую практику, в статье приведена характеристика понятия «лоббизм». Определены этимологическое происхождение слова «лоббизм». На примере права ЕС рассмотрены особенности деятельности лоббизма в институтах ЕС. В частности, были проанализированы тенденции развития лоббизма в связи с экономической интеграцией ЕС. Также дано определение понятия «лоббизм» в соответствии с Европейским законодательства. Осуществлен анализ лоббистской деятельности руководствуясь основополагающими документами по этому вопросу, такими как: Lobbying in the EU: current rules and practices и Green Paper on the European Transparency Initiative. Так в Green Paper on the European Transparency Initiative указаны основные принципы деятельности лоббистов и финансирования лоббистской деятельности. Отдельным пунктом следует выделить, что в этом акте определены так называемые «проблемные зоны», то есть те сферы, и соответствующая деятельность, которая может повредить правильной оценке потребностей гражданского общества и бизнес-групп в защите их прав, в частности это мошенничество, коррупция, и использование медиа-ресурсов для создания ажиотажа вокруг проблемы или кампании, которая реально не является предметом озабоченности граждан ЕС. Что касается Lobbying in the EU: current rules and practices, то были проанализированы основные функции лоббизма, а также основные инструменты лоббизма, среди которых: сбор информации, участие в экспертных группах, контакта с должностными лицами и пропаганда соответствующих кампаний в средствах массовой информации. Осуществлен анализ деятельности лобби-групп, принадлежащих к различным сферам, среди которых: общественные интересы (профессиональные союзы, защита прав потребителей), социальная сфера (защита трудовых прав и профсоюзные организации), экологическая сфера и «энергетическая» сфера. Отдельно проанализированы генезис развития украинского лоббистского законодательства, среди прочего выделено: проект закона Украины о лоббировании, принятие которого обусловлено присоединением Украины к Конвенции ООН против коррупции, а также законодательное регулирование лоббизма в Украине, попытки которого были осуществлены в результате подписания и ратификации Соглашения об ассоциации между Украина и Европейским союзом. Проведенный анализ законопроекта «О лоббизме» от 28.02.2020 года. Произведено сравнение опыта внедрения лоббистского законодательства в ЕС и Украине.