editor@inter-nauka.com
Личный кабинетПогляди Чезаре Беккаріа в порівнянні з національним законодавством
Библиографическое описание статьи для цитирования:
Валерия Максименко. Погляди Чезаре Беккаріа в порівнянні з національним законодавством//Наука онлайн: Международный научный электронный журнал. - 2020. - №3. - https://nauka-online.com/ru/publications/jurisprudence/2020/3/poglyadi-chezare-bekkaria-v-porivnyanni-z-natsionalnim-zakonodavstvom/
Аннотация: (Українська) Дана стаття присвячена розгляду творчості видатного італійського юриста Чезаре Беккаріа, що був родоначальником "класичної школи" в теорії кримінального права та зробив значний внесок в науки про кримінальне право та кримінальний процес, відступивши від середньовічних традицій на користь гуманізму. В даній статті було здійснено змістовий аналіз філософсько-правових поглядів Чезаре Беккаріа, що викладені в його праці «Про злочини і покарання». Наводиться обґрунтування щодо історичного впливу поглядів автора на формування законодавства Російської імперії. Зазначено, що тодішні погляди Беккаріа знайшли своє відображення не тільки в законодавстві різних країн й в «Наказі» Катерини ІІ, а й в сучасній Конституції України, Кримінальному Кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, а також у низці інших законів. Через те, можна вважати, що Беккаріа забезпечив подальший розвиток і закріплення принципу «верховенства права» не тільки в міжнародному законодавстві, а й в законодавстві різних країн світу. У статті приділено особливу увагу розгляду таких явищ, як: «право покарання», «свідки», «засідателі», «тортури», «присяга», «покарання для дворян», що, в свою чергу, розкриті в праці «Про злочини і покарання» Чезаре Беккаріа. Також було здійснено порівняння зазначених явищ з положеннями сучасного українського законодавства. Визначено, що життя і свобода громадянина є найвищим благом, що існує необхідність прирівняти усіх свідків в їхньому правовому положенні, що ідеальною формою судочинства є вирішення справ професійними суддями спільно з народними засідателями, що тортури є недопустимими і жоден громадянин не може бути названий злочинцем до винесення вироку суду, що присяга обвинуваченого в суді є пережитком минулого, а дворяни мають бути прирівняним до простих людей перед законом.