Тег: Ukraine

Аннотация: (Українська) У статті досліджено особливості та актуальні аспекти управління експортно-імпортною діяльністю українських підприємств в умовах глобалізації. Аналізуючи нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особлива увага приділяється таким важливим документам, як Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", Митний кодекс України, а також впливу міжнародних угод, зокрема, Світової організації торгівлі (СОТ) та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Зокрема, в статті розглядаються ключові положення, які визначають правила ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, їх відповідність міжнародним стандартам і тенденціям. Це включає аналіз митних тарифів, процедур оформлення вантажів, а також захисту прав споживачів та підприємств у міжнародній торгівлі. Окрім правових аспектів, досліджено методи та інструменти управління експортно-імпортною діяльністю, які включають організаційні, економічні, адміністративні та соціально-психологічні аспекти. Наприклад, організаційні зміни в структурі управління підприємствами, впровадження нових інформаційних технологій, а також удосконалення системи управління ризиками, пов’язаними з міжнародними операціями. Особлива увага приділяється важливості розвитку навичок персоналу, що займається зовнішньоекономічною діяльністю, а також формуванню культурної чутливості в контексті міжнародних відносин. У результаті аналізу визначено, що ефективне управління експортно-імпортними операціями є ключовим чинником успішної інтеграції національної економіки до світового ринку. Це сприяє економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і соціально-економічному розвитку країни. В умовах глобалізації та стрімких змін в міжнародному бізнес-середовищі, стратегічний підхід до управління зовнішньоекономічною діяльністю є необхідним для забезпечення стабільного економічного розвитку та реалізації конкурентних переваг українських підприємств на світовій арені.

Аннотация: (Українська) Дана стаття присвячена аналізу правової охорона торговельних марок в Україні: особливості, проблеми та перспективи вдосконалення національного законодавства в умовах євроінтеграції. Підкреслено важливість існування торговельної марки та удосконалення її правової охорони, адже приведення законодавства України до міжнародних стандартів, є однією із умов можливості набуття членства у ЄС. Визначено, що формування європейських стандартів щодо охорони та захисту торговельних марок у Європейському Союзі було зумовлене процесами глобалізації та інтеграції. В статті звертається увага на необхідність подальшої підготовки України до членства в Європейському Союзі шляхом завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Однією з таких сфер є сфера інтелектуальної власності, зокрема, але не виключно, щодо питань правової охорони та захисту торговельних марок. У статті увага також приділяється питання щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Проаналізовано можливість подальшої співпраці України та ЄС та можливість вступу України до ЄС та розширення зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних зав’язків. Інтеграція до Європейського Союзу є шансом для України остаточно перетворитися на стабільну державу, яка володіє незаперечними перспективами на майбутнє. Угода про асоціацію між Україною та ЄС також стала яскравою демонстрацією якісно нового формату відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції». Автором на основі проведеного дослідження визначено основні особливості, проблеми, напрямки, розвиток яких, дозволить підвищити рівень правової охорони торговельних марок в Україні в умовах євроінтеграції. Встановлено, що подальше удосконалення законодавчого клімату в сфері інтелектуальної власності в Україні є необхідною умовою для її євроінтеграції.

Аннотация: (Українська) У даній статті здійснено глибокий аналіз проблеми гендерної нерівності в Україні, у контексті процесу її євроінтеграції. Дослідження базується на використанні різних методів аналізу, серед яких значне місце займають кореляційний аналіз, дескриптивний аналіз та метод таксономії. Ці методи дозволяють ретельно розглянути шість ключових показників гендерної нерівності, які включають розрив у працевлаштуванні, рівень освіти, заробітну платню, соціальну підтримку та представлення жінок у парламенті. В результаті проведеного аналізу встановлено, що розрив у працевлаштуванні та рівень освіти є вирішальними факторами, які впливають на можливості жінок у суспільстві. Аналіз показників гендерної рівності свідчить про те, що Україна, хоча і вступає у соціокультурний контекст Європейського Союзу, проте залишається на нижньому рівні рейтингу серед країн Європи. Незважаючи на це, країна має певні досягнення, зокрема, показники, які перевищують середні значення у розрізі рівня працевлаштування, кількості жінок з неповною середньою освітою та рівня соціальної підтримки. Однак варто відзначити, що існують недоліки, такі як низький рівень представлення жінок у парламенті, а також гендерний розрив у працевлаштуванні та заробітній платі. Це вимагає уваги та розробки стратегій для подальшого покращення ситуації. Зазначено, що збереження гендерної нерівності стає серйозним викликом для України, особливо в контексті прагнення до європейської інтеграції. Висновки статті вказують на необхідність невідкладних дій для зменшення цих нерівностей. Результати аналізу відкривають широкі можливості для подальшого дослідження та розробки програм та ініціатив з метою поліпшення стану гендерної рівності в Україні та її пристосування до європейських стандартів. У тому числі, проведення кластерного аналізу для глибшого розуміння класифікації країн за рівнем гендерної нерівності, а також формування стратегій покращення низьких показників рівності з метою підняття України у рейтингу.

Аннотация: Статья анализирует современное состояние имущественного налогообложения в Украине и предлагает предложения по его совершенствованию. Обсуждаются основные виды имущественного обложения, включая налог на недвижимость, землю и транспортные средства. В контексте перспектив совершенствования статья акцентирует внимание на дифференциации налоговых ставок, автоматизации и цифровизации процессов, регулярном обновлении налоговых ставок, а также на необходимости повышения правовой уверенности и прозрачности в налоговом законодательстве. Освещается потенциал дальнейшего развития и усовершенствования системы имущественного налогообложения в Украине.