Рубрика: Психология

Аннотация: (English) The article discusses the analysis of stress management techniques and prevention of professional burnout among chefs. It explores the psychological and physiological aspects of working in a kitchen, as well as the concept, stages, and symptoms of professional burnout. Additionally, it examines various methods and techniques for reducing stress levels. Special attention is given to practical recommendations for preventing burnout, such as organizational measures, self-regulation techniques, physical activity, group support, and the use of digital tools. The article emphasizes the importance of a comprehensive approach to stress management in order to maintain mental and emotional well-being, increase productivity, and enhance job satisfaction among employees. Future research directions include the development of innovative methods for preventing burnout, integrating digital technologies, and adapting international best practices to local contexts.

Аннотация: (Українська) У науковій статті розглянули історичну появу терміну «трансформація конфліктів» та його трактування з погляду політичної міжнародної практики вирішення конфліктів. Визначено основні відмінності термінів «вирішення», «управління» конфліктами та трансформації конфлікту. Досліджено структуру трансформації конфліктів, що складається з семи основних аспектів, в основі яких такі принципи як співпраця, особистісний розвиток, комунікації, розуміння, емпатія. Досліджено розроблену сучасними науковцями модель GIAM, яка спрямована на реалізацію практики трансформації конфліктів у навчальний процес, конкретно під час занять з фізичного виховання. Визначено структуру моделі, основні стратегії, які використовуються під час занять та переваги моделі у сучасній практиці роботи з конфліктами у студентській групі.

Аннотация: (Українська) У статті розглянуто психологічні чинники запобігання розвитку синдрому самотності в студентів-першокурсників. Поняття «самотність» у статті розглянуто в якості певного психологічно-соціального стану особистісної ізоляції, відчуження, супроводжуваного фрустративними, депресивними й тривожними проявами, доповненими почуттям непотрібності. Виникнення самотності у студентів-першокурсників спричиняється, передусім, індивідуальними особистісними особливостями (низькою самооцінкою, сором’язливістю, невмінням встановлення контактів на міжособистісному рівні, побоюванням відторгнення); віковими характеристиками розвитку осіб юнацького віку як такого, якому притаманна кризовість; мікросоціальними особливостями, характером родинних взаємин, закономірностями виховання, невимушеними стресогенними обставинами, зокрема, втратою рідної людини, розлученням батьків; макросоціальними особливостями, представленими політичною, соціально-економічною ситуацією в країні та світі тощо. Аналіз функційних особливостей, що супроводжують суб’єктивне переживання самотності студентами-першокурсниками, інспірує висновок стосовно залежності особливостей рецепції самотності людиною прямо зумовлена її індивідуальними особистісними особливостями. Проте шанси для успішного й ефективного подолання зазначеної проблеми суттєво підвищуються за умови своєчасного виявлення ознак, що сигналізують про появу самотності й відчуження, а також чіткого визначення причин виникнення цих психологічних феноменів. Як ефективна форма подолання синдрому самотності в студентів-першокурсників запропонований соціально-психологічний тренінг. Ця форма роботи представляє собою навчання шляхом набуття та осмислення життєвого досвіду, який моделюється у груповій взаємодії людей. В основу тренінгу з подолання наслідків переживання самотності у студентів-першокурсників мають бути покладені такі принципи як, моделювання ситуації новизни та невизначеності, ігровий характер взаємодії учасників і тренера, позитивний зворотний зв’язок, відмова від критики змісту роботи, баланс між інтуїцією та критичним мисленням, ретроспективне вибудовування паралелей між змістом занять та життєвим досвідом учасників, широке застосування засобів візуальної та пластичної експресії.

Аннотация: (Українська) У статті розглядаються можливості арттерапії у психологічній корекції дітей молодшого шкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату. Показано, що арттерапія являє собою психотерапевтичне застосування образотворчої творчості людини і передбачає взаємодію між автором роботи, власне роботою й фахівцем в галузі арттерапії. Створення візуальних образів розглянуто як засіб міжособистісної комунікації і форма пізнавальної діяльності клієнта, що дозволяє висловити актуальні переживання, які непросто висловити словами. Обґрунтовано, що арттерапевтичні методи створюють передумови для безболісного доступу до глибин свідомості особистості, допомагають стимулювати опрацювання несвідомих переживань. Виявлено значущість арттерапії у позбавленні від негативних емоцій і думок; сприянні у підвищенні самооцінки; розвитку важливих соціальних навичок; показано, що арттерапевтичні заняття дають можливість зміцнити пам'ять, розвинути увагу, мислення і навички прийняття рішень дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату. Доведено ефективність застосування арттерапії при роботі з дітьми молодшого шкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату.