Анотація: У науковій статті з урахуванням висловлених з цього питання наукових позицій та його вирішення на рівні вітчизняного та зарубіжного законодавства з’ясовано зміст понять «викрадення», «розкрадання», «грабіж» та встановлено співвідношення між ними. У чинному кримінальному законодавстві України поняття викрадення використовується як при визначенні злочинів проти власності, так і при характеристиці посягань, передбачених іншими розділами Особливої частини Кримінального кодексу. Така ситуація сприяє змішуванню різних за своїм змістом об’єктів кримінально-правової охорони, зокрема речових відносин та відносин, що забезпечують фізичну свободу людини, ототожненню останньої з річчю і визнанню її, всупереч положенням цивільного законодавства, об’єктом цивільних прав, що, на наше переконання, неприпустимо. Ми дійшли висновку, що викраденням є незаконне, безоплатне вилучення чужого майна, яка здійснюється поза волею потерпілої особи, яка може бути вчинене як у відкритий, так і таємний спосіб. Поняття «розкрадання» є більш широким аніж поняття «викрадення». Вони співпрацюють як загальне та спеціальне один до одного. Саме тому, ці поняття не слід ототожнювати, бо поняттям «розкрадання» охоплюються вісім визначених законом форм: крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство, привласнення, розтрата, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, в свою чергу, «викрадення» охоплює лише три форми розкрадання: крадіжку, грабіж і розбій; суспільно небезпечне діяння у «розкраданні» полягає у заволодінні чужою рухомою річчю, а у «викраденні» – у її вилученні. Саме тому ці поняття не є синонімами, а виступають як самостійні категорії кримінального права.

Анотація: Досліджено теоретичні питання з необхідності існування права як окремої галузі науки.

Анотація: У даній роботі проведено кримінально-правовий аналіз торгівлі людьми, відповідальність за яку передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України (далі – КК України). З’ясовано поняття торгівлі людьми. Проаналізовано Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Запропоновано вдосконалення змісту ст. 149 КК України.

Анотація: В статті досліджено державу, як суб’єкт відповідальності в міжнародному праві, регулювання відповідальності держав на міжнародній арені та особливості відповідальності держав у міжнародному праві.

Анотація: В даній статті описані результати досліджень при проведенні комплексної діагностики собак із захворюванням остеосаркома передньої кінцівки. Були встановлені характерні зміни, особливо в морфологічній та гематологічній структурі, при різній стадійності захворювання. Це дозволяє встановити щонайменше більш точний прогноз, а в подальшому і визначити найбільш раціональне лікування в конкретному випадку при захворюванні на остеосаркому передньої кінцівки у собак.

Анотація: У статті досліджено питання реформування судової інституції Європейського Союзу: причини, реформування, пропозиції щодо вдосконалення судової системи ЄС, рішення та процес зміни.

Анотація: Дана стаття присвячена аналізу проблемних питань, що виникають в сфері застосування національними судами практики Європейського суду з прав людини. На підставі аналізу української судової практики в статті наводяться найбільш поширені негативні чинники, що унеможливлюють ефективне, своєчасне та правильне застосування практики Європейського суду з прав людини судами першої та другої інстанції, а також пропонуються способи їх усунення.

Анотація: В статті обґрунтовано необхідність формування та розвитку корпоративної культури на туристичному підприємстві. Розглянуто її основні складові, рівні реалізації. Визначено основні етапи формування корпоративної культури на туристичному підприємстві.

Анотація: Розглянуто тримання під вартою як один з видів запобіжного заходу. Розкрито його значення у кримінальному провадженні та визначено винятковість його застосування. Встановлено проблематику призначення даного запобіжного заходу, були зазначені конкретні приклади, що підтверджують актуальність проблеми застосування даного запобіжного заходу.

Анотація: Стаття є дослідженням проблем ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості. Фармацевтика – одна з найдинамічніших і наукомістких галузей економіки як в Україні, так і в усьому світі, розвиток якої забезпечують зростаючий попит на лікарські засоби і зростання державних витрат на охорону здоров’я. Ключову роль у розвитку вітчизняної фармацевтичної індустрії відіграє створення збалансованої і ефективної системи цін на українському ринку лікарських засобів. Саме тому перед нами постало актуальне завдання – розглянути проблеми ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості. Відмічено, що фармацевтика є однією з найбільш високотехнологічних галузей і займає лідируючу позицію в світовому обсягу витрат на наукові дослідження, а стабільне динамічне зростання ринку обумовлено ціллю низкою факторів. Зазначено, що ціноутворення на фармацевтичну продукції варіюється залежно від країни, однак структура ціни для кінцевого споживача по націнці учасників збутового ланцюга є переважно типовою. Науковці виділяють чотири основні методи регулювання цін на лікарські засоби: встановлення фіксованих цін, регулювання прибутку, ціноутворення на основі ефективності та встановлення базових цін. Разом з тим у всьому світі не існує повністю вільного або повністю регульованого ціноутворення. Наведено приклади різних варіантів ціноутворення на лікарські засоби у різних країнах. Зазначено, що усі фактори ціноутворення поділяють на дві групи – внутрішні та зовнішні. В Україні державне регулювання цін, як елемент державного регулювання економіки, здійснюється, як правило, в сферах природних монополій, а також щодо соціально значущих товарів і послуг. Зазначено, що діяльність учасників українського фармацевтичного ринку регулюється великою кількістю нормативно-правових актів, які запроваджувалися від початку утворення нашої держави. Та зазначено що, проблемам ціноутворення на фармацевтичному ринку приділяється багато уваги у зв’язку з закупівлею лікарських препаратів на державному рівні та вирішенням питань державного регулювання цін на лікарські засоби.