Анотація: В статті розглянуто питання статистичного вивчення інфляції як складне соціально-економічне явище в Україні. Інфляція є однією з найбільш гострих проблем розвитку економіки країни. Проаналізовано проблеми та недоліки. Виявлено причини виникнення інфляції, її наслідки, запропоновано шляхи вирішення задля соціально-економічного розвитку країни та впровадження антиінфляційних заходів з метою подолання інфляції.

Анотація: У науковій статті авторами досліджено проблеми правового регулювання кримінальної відповідальності злодіїв в законі. Проведений системний аналіз національного та міжнародного законодавства, наслідком якого є порівняння визначення поняття «злодій в законі» у різних державах. Вказано про нагальну потребу внесення змін до кримінального законодавства з метою провадження ефективної боротьби із «злодіями в законі».

Анотація: У статті розглядаються основні засади двох сучасних економічних моделей, порівнюються їхні характеристики та визначаються переваги кожної для економіки.

Анотація: У статті досліджується ефективність м’якого права як регулятора правовідносин, що виникають в інформаційній сфері на глобальному рівні. Аналіз міжнародних м'яких правових норм, що застосовуються міжнародними організаціями. Також пропонується відхід від традиційного сприйняття міжнародного права у зв'язку з розвитком сучасного інформаційного суспільства. М'яке право визнається особливим різновидом права, оскільки воно породжує конкретні юридичні наслідки. М'яке право стає ефективним інструментом нормативно-правового регулювання в умовах глобального інформаційного суспільства.

Анотація: Розглянуто необхідність аналізу фінансового стану підприємства, фінансову звітність як інформаційну базу, аналітичні показники для визначення фінансового стану.

Анотація: Статтю присвячено дослідженню поняття стандарту доказування у співвідношенні з такими суміжними поняттями, як доказування та тягар доказування. Виділено три основні стандарти доказування у процесуальному праві світу. Виокремлено їхні ключові ознаки та особливості. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини та національних судів з приводу застосування стандартів доказування. Зроблено висновок про необхідність законодавчого закріплення стандартів доказування в Україні.

Анотація: У статті визначено місце категорії форс-мажор у понятійному апараті міжнародного публічного права. Визначено та проаналізовано його поняття та ознаки. Проведено розмежування форс-мажору із суміжними поняттями, такими, як непереборна сила, неможливість виконання, стихійне лихо, застереження про незмінність обставин договору, випадок. Встановлено особливості вимог Комісії Міжнародного права для визнання певних обставин форс-мажором. Визначено наслідки застосування форс-мажору та охарактеризовано їх особливості. Встановлено випадки незастосування форс-мажору міжнародними судами та трибуналами.

Анотація: У статті автори досліджують одну із найбільш розповсюджених слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі – допит. Увага зосереджується не на загальних положеннях, а на одному із видів допиту, а саме, на одночасному допиті. Метою проведення такого допиту під час розслідування є з’ясування причин розбіжності показань раніше допитаних осіб. Авторами були проаналізовані не лише положення кримінально-процесуального законодавства, але і доктринальні праці вчених та практиків-процесуалістів для дослідження особливостей проведення цієї слідчої (розшукової) дії в рамках кримінального провадження. Не менш цікавими для дослідження виявилися питання, пов’язані з психологічними особливостями, які грамотно, професійно використовують слідчі, прокурори при проведенні одночасного допиту. За допомогою даної слідчої (розшукової) дії можна отримати додаткову інформацію, з’ясувати невідомі раніше обставини кримінального правопорушення, а також, посилити психологічний вплив на учасника кримінального провадження з метою отримання правдивих показань. Автори проводять порівняння між допитом та одночасним допитом, звертають увагу на предмет кожного із видів. У роботі постає питання про доцільність та необхідність проведення одночасного допиту, з’ясовуються випадки, коли така слідча (розшукова) дія є необхідною, а коли може негативно вплинути на процес розслідування, учасників кримінального провадження, тощо. Серед вчених ведуться дискусії щодо можливості проведення слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні, аналізуються можливі порушення Кримінального процесуального Кодексу України, які можуть бути спричинені одночасним допитом. Зокрема, звертається увага на принцип доступу до правосуддя, який отримав своє закріплення у п. 14 ст. 7 КПК України. Крім цього, автори акцентують увагу і на інших принципах, таких як безпосередність дослідження доказів, змагальність сторін у кримінальному процесі. Наприкінці роботи автори зосереджують увагу на проблемних аспектах, які досить часто мають місце при проведенні одночасних допитів, що негативно впливає на ефективність проведення розслідування загалом та даної слідчої (розшукової) дії зокрема. Автори також надають рекомендації, які допоможуть не лише уникнути порушень кримінального процесуального законодавства при проведенні одночасного допиту, але й зробити дію максимально дієвою.

Анотація: Розглянуто та проаналізовано алгоритм ефективної сегментації на основі графів для обробки медичних зображень хребта.

Анотація: У статті автори досліджують один з аспектів сучасного реформування кримінальної юстиції, а саме запровадження інституту кримінального проступку. Дискусія, щодо даного питання в Україні, розгортається вже досить довго, ще в 1999 році Рада Європи рекомендувала провести декриміналізацію певних злочинів або перевести їх до категорії інших правопорушень, щоб за їх вчинення не могло бути застосовано позбавлення волі. На той час при розробці нового кримінального кодексу дану рекомендацію вирішили не впроваджувати в закон, але деякі науковці почали говорити про потребу створення інституту кримінальних проступків. На сьогодні, дане питання залишається досі дискусійним й серед науковців немає єдиної консолідованої думки. Але не зважаючи на те, чи потрібні такі зміни системі України, слід окреслити, які наслідки це може мати, аби можна було уникнути негативних аспектів. В статті автори звернули увагу на проблемні теоретичні та практичні питання, котрі можуть виникнути при впровадженні кримінальних проступків в Україні. Аналіз основних проблем був проведений на основі доктринальних досліджень видатних авторів та Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”. На нашу думку, на сьогодні, розгляд даної теми є неабияк актуальним з огляду на те, що закон, котрий вносить зміни в деякі нормативно правові акти, для запровадження кримінальних проступків, в нашу систему кримінальної юстиції, має набрати чинності до 1 липня 2020 року. Тому доцільним є розглянути всі ризики та недоліки даного процесу, на основі існуючої нормативно-правової бази. В статті приділено увагу таким проблемам як: розмежування правопорушень на адміністративні, злочини та кримінальні проступки; дотримання прав і свобод людини в межах розслідування кримінальних проступків; доцільність проведення такої реформи та ін.