Аннотация: (Українська) Актуальність дослідження зумовлено потребою збереження української культурної ідентичності в урбаністичному просторі, де флористика розглядається як засіб репрезентації національних символів і культурних кодів у візуальному середовищі міста. Мета статті полягає у визначенні теоретичних засад і практичних можливостей використання флористики як інструменту вираження української ідентичності та інтеграції її в сучасні концепції міського дизайну. Методологія ґрунтується на системному, культурологічному й семіотичному підходах із використанням методів аналізу, синтезу та кейс-аналізу міських практик. Результати засвідчили, що флористика виконує естетичну, семіотичну, соціокультурну, екологічну й комунікативну функції, формуючи впізнаваний український культурний ландшафт. Висновки доводять, що флористика здатна гармонізувати природне й соціальне середовища, зміцнюючи культурну ідентичність.