Кримінально-виконавче право

УДК 343.2

Гречко Ярослава Віталіївна

студентка факультету соціології і права

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Гречко Ярослава Витальевна

студентка факультета социологии и права

Национального технического университета Украины

«Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Grechko Yaroslava

Student of the Faculty of Sociology and Law

National Technical University of Ukraine

«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

ORCID: 0000-0002-0369-3565

Залізко Анна Олександрівна

студентка факультету соціології і права

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Зализко Анна Александровна

студентка факультета социологии и права

Национального технического университета Украины

«Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Zalizko Anna

Student of the Faculty of Sociology and Law

National Technical University of Ukraine

«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

ORCID: 0000-0001-8593-0060

Науковий керівник:

Костенко Ірина Валентинівна

кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ПРОБАЦІЯ В УКРАЇНІ

ПРОБАЦИЯ В УКРАИНЕ

PROBATION IN UKRAINE

Анотація. Україна впевнено рухається до кращого майбутнього, впроваджуючи реформи та різноманітні програми для того, аби досягти покращення правової системи. І однією з таких реформ стало довгоочікуване прийняття Закону «Про пробацію». Доцільно зазначити, що його важливість, як і важливість самої пробації в сучасному суспільстві неможливо применшити, неможливо не зважати на неї, адже саме за допомогою пробації й забезпечується можливість повернення особи, яка вчинила правопорушення, до нормального існування в межах соціуму. Не зважаючи на те, що система пробації ефективно та якісно працює з усіх сторін: соціальної, економічної, політичної, тощо, але все ж і вона потребує обґрунтованих змін в нашій країні. Виходячи з цього, ми вважаємо за необхідне навести ретельний аналіз пробації, який містить в собі дослідження щодо її виникнення в таких країнах як США та Англія, і подальшого розповсюдження пробації під впливом цих держав. Також в цій роботі значна увага була приділена питанню впровадження пробації в Україні та, безпосередньо, функціонуванню цього інституту в державі, його сутності та особливостям. Виходячи з цього, було здійснено ґрунтовний аналіз законодавства, що регулює правовідносини в цій сфері, це і Закон України «Про пробацію», і «Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена указом Президента України від 8 квітня 2008 року», «Концепція Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року». На основі цих нормативно-правових актів надалі досліджувалися види пробації, такі як: досудова, наглядова та пенітенціарна пробація; описувалися їх основна мета та завдання. Особливу увагу в нашому дослідженні було приділено питанням, які стосувалися наявних проблем, що існують в сфері пробації і, відповідно, пропонувалися ефективні шляхи їх вирішення та загального вдосконалення такої системи, основним із яких виявився шлях, що на меті має залучення громадськості та волонтерських організацій до інституту пробації.

Ключові слова: пробація, виникнення пробації, проблеми інституту пробації.

Аннотация. Украина уверенно движется к лучшему будущему, внедряя реформы и различные программы для того, чтобы добиться улучшения правовой системы. И одной из таких реформ стало долгожданное принятие Закона «О пробации». Целесообразно отметить, что его важность, как и важность самой пробации в современном обществе невозможно уменьшить, невозможно не считаться с ней, ведь именно с помощью пробации и обеспечивается возможность возвращения лица, совершившего правонарушение, к нормальному существованию в пределах социума. Несмотря на то, что система пробации эффективно и качественно работает со всех сторон: социальной, экономической, политической и т.д., но все же и она нуждается в обоснованных изменениях в нашей стране. Исходя из этого, мы считаем необходимым привести тщательный анализ пробации, который содержит в себе исследования по ее возникновения в таких странах как США и Англия, и дальнейшего распространения пробации под влиянием этих государств. Также в этой работе значительное внимание было уделено вопросу внедрения пробации в Украине и, непосредственно, функционированию этого института в государстве, его сущности и особенностям. Исходя из этого, было осуществлено основательный анализ законодательства, регулирующего правоотношения в этой сфере, это и Закон Украины «О пробации», и «Концепция реформирования криминальной юстиции Украины, утверждена указом Президента Украины от 8 апреля 2008 года», «Концепция Государственной целевой программы реформирования Государственной уголовно-исполнительной службы на период до 2017 года, одобренная распоряжением Кабинета Министров Украины от 26 ноября 2008 года». На основе этих нормативно-правовых актов в дальнейшем исследовались виды пробации, такие как: досудебная, наблюдательная и пенитенциарная пробация; описывались их основная цель и задачи. Особое внимание в нашем исследовании было уделено вопросам, касающихся имеющихся проблем, существующих в сфере пробации и, соответственно, предлагались эффективные пути их решения и общего совершенствования такой системы, основным из которых оказался путь, целью которого является привлечение общественности и волонтерских организаций к институту пробации.

Ключевые слова: пробация, возникновение пробации, проблемы института пробации.

Summary. Ukraine is confidently moving towards a better future, implementing reforms and various programs to improve the legal system. And one of such reforms was the long-awaited adoption of the Law “On Probation”. First of all, it is really worth noting that its importance, as well as the importance of probation in modern society can not be underestimated, it is impossible to ignore it, because thanks to probation which provides an opportunity to return the offender to normal existence within society. Despite the fact that the probation system works effectively and efficiently on all sides: social, economic, political, etc., but still it needs a lot of reasonable change in our country. As a result, we consider it necessary to provide a thorough analysis of probation, which includes research on its occurrence in countries such as the United States and England, and the further spread of probation under the influence of these states. Also in this work a big part of our attention was paid to the introduction of probation in Ukraine and, directly, the functioning of this institution in the state, its essence and features. Moreover, based on this, a thorough wide analysis of the legislation governing legal relations in this area was carried out, including the Law of Ukraine “On Probation” and the “Concept of Reforming Criminal Justice of Ukraine, approved by the Presidential Decree of April 8, 2008”, “Concept of the State Target Program reform of the State Penitentiary Service for the period up to 2017, approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of November 26, 2008”. And based on these regulations we could distinguish the types of probation were further investigated, such as: pre-trial probation, supervisory and penitentiary probation; and finally we described their main purpose and objectives. As a conclusion, our study focused on issues related to the existing problems in the field of probation and, accordingly, suggested effective ways to solve them and the overall improvement of such a system, the main of which was the way to involve the public and volunteer organizations in institute of probation.

Key words: probation, occurrence of probation, problems of probation institute.

Постановка проблеми. Не дивлячись на те, що інститут пробації є доволі новим в Україні, він має цілу низку проблем, які пов’язані з законодавством і неможливістю створення дійсно ефективного та якісного механізму реалізації тих положень, які покликані врегулювати суспільні відносини, які виникають в сфері пробації. Такі проблеми потребують негайного вирішення, а сама система пробації – вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження складають праці таких фахівців явища пробації, як В. Лиски [1], М. Машруби [6], А. Пришлюк [7], а також основним джерелом нашої публікації є Закон України «Про пробацію» [5].

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою цієї роботи є дослідження явища пробації, його виникнення та розвитку в Україні і світі. Також метою є аналіз проблем в сфері пробації та шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу. У міжнародній практиці фахівці зазначають, що покарання у вигляді позбавлення волі можуть застосовуватися як крайній засіб впливу на злочинців, оскільки таке відокремлення від соціуму часто завдає руйнівної сили для особистості. У випадку, коли покарання тяжче, аніж сам злочин, то таким чином соціальна справедливість не поновлюється, а адекватність застосованого покарання залишається під питанням. Кримінальним кодексом України передбачено низку покарань альтернативного характеру, серед яких найбільше уваги приділяється пробації. Сутність пробації полягає у встановленні нагляду за засудженими з покладанням на них певних зобов’язань й обмежень, але що важливо – без ізоляції. Основними зобов’язаннями засуджених є: відвідування центрів пробації, зустрічі з наглядовим офіцером, дотримання законослухняної поведінки, тощо [1]. Пробація застосовується до осіб, щодо яких передбачено складання досудової доповіді, також до тих, які засуджені до покарання у вигляді заборони займатися певним видом діяльності чи обіймати певні види посад, наступною категорією осіб є ті, чиє покарання замінено на громадські, виправні роботи й до осіб, що звільнені від відбування покарання, з випробувальним терміном [5].

Для України альтернативне покарання у вигляді пробації є новим явищем, найпершим актом, у якому згадувалося про це поняття була «Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена указом Президента України від 8 квітня 2008 року». Пробація тут визначається як інститут права іноземних держав, який існує, як вид покарання та як служба зі спеціальним призначенням.

Такі спеціальні служби діють в декількох основних напрямках: приведення покарання в дію та забезпечення суду, таким обсягом інформації щодо обвинуваченого, який дозволить обрати найоптимальніший вид покарання щодо особи [2].

Наступний нормативно-правовий акт, якому варто приділити увагу – це «Концепція Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року». Ціллю Програми визначалося удосконалення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби, завдяки створенню усіх необхідних засад та умов для виправлення засуджених осіб (сюди входить: і навчання , і можливість отримати професію, і створення умов, які б дозволили засудженому знову адаптуватися в суспільстві, не останнє місце займає й вдосконалення бази технічно-матеріального забезпечення установ, які покликані виконувати завдання пробації) [3].

Також слід зазначити про «Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, затверджена Указом Президента від 24 травня 2011 року», в якій зазначається про сприяння щодо створення служби пробації для неповнолітніх, де основною функцією буде збір та надання суду інформації про правопорушника, зокрема його соціально-психологічні характеристики, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціалізованих установах виховного типу або звільнені з них, при цьому сприяючи їхній адаптації в соціумі (шляхом отримання освіти та надання допомоги у працевлаштуванні) [4]. Законом України «Про пробацію» який було прийнято у 2015 р., визначено таки види пробації.

Досудова пробація полягає в забезпеченні суду такою інформацією, яка б охарактеризувала обвинуваченого. Її основною метою є вплив на кінцеве рішення суду про міру відповідальності. Наступним видом є наглядова пробація, суть якої – застосування щодо засуджених певних заходів соціально-виховного чи наглядового характеру; також вона може полягати в обмеженні права займатись тою чи іншою діяльністю, обіймати посади. Пробація застосовується до осіб, чиє покарання у виді позбавлення волі було замінено роботами громадського характеру, та до вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до трьох років. Також доцільно згадати і про пенітенціарну пробацію, яка покликана забезпечити звільненим з міст позбавлення волі особам трудове й побутове влаштування [5].

В Україні закон Про пробацію» прийнято у 2015 р., тому варто повернутися на 200 років та поглянути на те, як зароджувалося це явище у світі. Пробація відкрилася світові завдяки Англії та США, адже саме в цих країнах зробили перші кроки для створення відповідних інституцій. Наприклад, в Англії вже на початку 1820-х років судді почали впроваджувати практику формального покарання для осіб, що не досягли повноліття, яке обмежувалося одним днем ув’язнення і передачею таких правопорушників під нагляд батьків. Але датою виникнення пробації вважають 1876 рік. Для «спасіння» душі засуджених у Великій Британії призначали релігійних місіонерів, які визначали правопорушників, що змогли б змінитися та виправити свою поведінку без ізоляції від суспільства. У 1887 році в Англії було прийнято Закон «Про пробацію злочинців, які вчинили злочин вперше». Цим законом передбачалося звільнення злочинців, дії яких не зумовили настання важких негативних наслідків для суспільства, від ув’язнення, і передачу їх «на пробацію».

Розвиток пробації в США пов’язують з іменем Огастеса Джона, який у 1841 році взяв на поруки правопорушника, злочинні дії якого більшою мірою були пов’язані з алкоголем. Огастес звільняв правопорушників під заставу, а за 1840-60-ті роки взяв на поруки близько 1150 чоловіків та 794 жінки. Саме завдяки діяльності цього чоловіка почала розвиватися ідея пробації, що мала суттєвий вплив на кримінальну юстицію в Сполучених Штатах.

Започаткування інституту пробації в нашій державі пов’язано з візитом представників Державної пенітенціарної служби України до Швеції. Після повернення, вони подали до Кабінету Міністрів України низку пропозицій, що передбачали створення аналогічної служби у наші країні. У травні 2002 року Кабінет Міністрів надав офіційне доручення Державному департаменту України з питань виконання покарань, яким було доручено узгодження пропозицій зі створення служби пробації. Перші законопроекти зареєстровано у 2008 та у 2012 році, а у лютому 2015 року було прийнято діючий зараз закон. У законі враховано досвід багатьох країн світу, де пробація вже запроваджена. Це в першу чергу Швеція, США, й Латвія. Цікавим вважався досвід саме пострадянських країн, адже він є більш наближеним до ментальності та фінансової спроможності України [6].

Перспективи розвитку пробації в світі й в Україні є досить високими, оскільки за своєю суттю пробація є ефективнішою за позбавлення волі, так як коштує державі набагато менше, випадки повторного вчинення злочину є на порядок меншими.

Пробація державі обходиться в 10-12 разів дешевше, ніж позбавлення волі. Зокрема статистика за 2019 рік вказує, що вартість утримання однієї засудженої особи на день коштує державі 271 грн., а суб’єкта пробації – лише 23 грн.

З початку 2019 року через систему пробації пройшло 96636 осіб, які відбували кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі. Повторні злочини під час відбування покарання вчинили 1249 осіб (1,4%) [7].

Пробація – це справедливе правосуддя та запорука безпечного існування суспільства, можливість для правопорушника змінити прокримінальне мислення, зберігаючи суспільні стосунки, важливий крок для європейської інтеграції нашої країни. Для України зараз дуже важливо завершити перехід від карального до реабілітаційного підходу в сфері пробації, аби люди, які вчинили правопорушення мали змогу стати законослухняною частиною суспільства та нормально жити в ньому. Реабілітаційний підхід дозволить вплинути на правосвідомість засудженого, що в свою чергу вплине на його рішення стосовно дій в тій чи іншій ситуації й дозволить уникнути вчинення повторних правопорушень [8].

На даний момент, пробація досить гостро потребує кваліфікованих кадрів та достатнього фінансування, для практичного втілення її завдань. Потрібно розширювати можливості залучення волонтерських організацій та громадськості задля підтримки інституту пробації, вдосконалювати законодавство.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Отже, виходячи з аналізу сучасного українського законодавства, інститут пробації являє собою систему засобів наглядового та соціально-виховного характеру щодо виконання покарань, які не пов’язані з позбавленням волі, також він забезпечує суд необхідними даними, які характеризують обвинуваченого. Пробація в Україні поділяється на такі її основні види: досудова (інформування суду), наглядова (наглядові та соціально-виховні засоби щодо засуджених) та пенітенціарна (підготовка засуджених осіб до звільнення). Пробація як один із видів альтернативного покарання з’явилася на теренах України не так давно, як, наприклад, в США та Англія, де це явище зародилося ще на початку XIX століття і стало одним із найефективніших засобів покарання. Та, не дивлячись на вік, система пробації довела свою ефективність, адже, наприклад, лише 1,7% неповнолітніх й 1% від загальної кількості засуджених, що перебували на обліку в центрах пробації, вчинили злочин повторно.

Література

1. Лиска В.М. Пробація. Проблеми її запровадження в Україні. URL: https://minjust.gov.ua/m/str_13956 (дата звернення: 23.05.2021)
2. Про рішення Рад національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів». Указ Президента України №311/2008. // База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/311/2008#Text (дата звернення: 23.05.2021)
3. Про схвалення Концепції Державної цільової програми реформування Державної кримінально – виконавчої служби на період до 2017 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11. 2008 р. № 1511-р. // База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1511-2008-р (дата звернення: 23.05.2021)
4. Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх. Указ Президента України № 597/2011 від 24.05.2011. // База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011#Text (дата звернення: 23.05.2021)
5. Закон України «Про пробацію». Відомості Верховної Ради (ВВР). // База даних «Законодавство України». 2015. №13. С. 93. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text (дата звернення: 23.05.2021)
6. Маршуба М.О. Служба пробації в Україні: проблеми впровадження в систему кримінальної юстиції // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного універитету. 2016. URL: http://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc19/32.pdf (дата звернення: 23.05.2021)
7. Пришлюк А. Не посадити, а виховати // Закон і бізнес .2019. URL: https://zib.com.ua/ua/139311-iz_tih_hto_perebuvav_na_obliku_v_centrah_probacii_lishe_odin.html (дата звернення: 23.05.2021)
8. Сабельфельд Д.Є. Інститут пробації в Україні: адміністративно-правові аспекти. 2020. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/13115/Sabelfeld_FBP_2020.pdf?sequence=1&isAllowed=y(дата звернення: 23.05.2021)

References

1. Lyska V.M. Probacija. Problemy jiji zaprovadzhennja v Ukrajini. URL: https://minjust.gov.ua/m/str_13956 (data zvernennja: 23.05.2021)
2. Pro rishennja Rad nacionaljnoji bezpeky i oborony Ukrajiny vid 15 ljutogho 2008 roku «Pro khid reformuvannja systemy kryminaljnoji justyciji ta pravookhoronnykh orghaniv». Ukaz Prezydenta Ukrajiny #311/2008. // Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/311/2008#Text (data zvernennja: 23.05.2021)
3. Pro skhvalennja Koncepciji Derzhavnoji ciljovoji proghramy reformuvannja Derzhavnoji kryminaljno – vykonavchoji sluzhby na period do 2017 roku. Rozporjadzhennja Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 26.11. 2008 r. # 1511-r. // Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1511-2008-r (data zvernennja: 23.05.2021)
4. Pro Koncepciju rozvytku kryminaljnoji justyciji shhodo nepovnolitnikh. Ukaz Prezydenta Ukrajiny # 597/2011 vid 24.05.2011. // Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011#Text (data zvernennja: 23.05.2021)
5. Zakon Ukrajiny «Pro probaciju». Vidomosti Verkhovnoji Rady (VVR) // Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrajiny». 2015. #13. S. 93. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text (data zvernennja: 23.05.2021)
6. Marshuba M.O. Sluzhba probaciji v Ukrajini: problemy vprovadzhennja v systemu kryminaljnoji justyciji // Naukovyj visnyk Mizhnarodnogho ghumanitarnogho univerytetu. 2016. URL: http://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc19/32.pdf (data zvernennja: 23.05.2021)
7. Pryshljuk A. Ne posadyty, a vykhovaty //Zakon i biznes .2019. URL: https://zib.com.ua/ua/139311-iz_tih_hto_perebuvav_na_obliku_v_centrah_probacii_lishe_odin.html (data zvernennja: 23.05.2021)
8. Sabeljfeljd D.Je. Instytut probaciji v Ukrajini: administratyvno-pravovi aspekty. 2020. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/13115/Sabelfeld_FBP_2020.pdf?sequence=1&isAllowed=y (data zvernennja: 23.05.2021)