Економічні науки

УДК 332. (045)

Лінтур Інна Володимирівна

кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри обліку та фінансів

Мукачівський державний університет

РЕГУЛЮЮЧИЙ ВПЛИВ ПОДАТКІВ НА ОБСЯГ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Анотація. Стаття присвячена аналізу існуючих податкових важелів впливу на активізацію інвестиційної діяльності. Досліджено складові, що формують податкову політику держави в сфері інвестування. На основі отриманих результатів сформульовано висновки щодо виділення ефективних інструментів стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в аспекті впливу податкової системи для України.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, інноваційна діяльність, податкова система, податкові пільги, стимулювання інвестиційної діяльності, вплив податків на інноваційно-інвестиційну активність.

На сьогодні в Україні все більшої актуальності набуває проблема створення ефективної системи оподаткування, яка була б здатна забезпечити відповідний рівень стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності.

Мета проведення дослідження наведеного в статті полягає в вивченні регулюючого впливу податків на обсяг інвестиційної діяльності в економіку країни та застосування з цією метою зарубіжного досвіду.

Результати дослідження. На сьогодні в Україні все більшої актуальності набуває проблема створення ефективної системи оподаткування, яка була б здатна забезпечити відповідний рівень стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. При цьому податкове стимулювання інвестиційно-інноваційної активності повинно стати важливою складовою державної інвестиційної політики.

Кожна країна прагне врегулювати економіку з метою захисту її від циклічних криз та забезпечення стійкого економічного зростання. Щоб покращити становище в економіці необхідна наявність інвестиційного інтересу та, звичайно, коштів, що забезпечили б перехід господарства країни із занепаду до стабільного і розвиненого існування. Отже, одним із основних предметів регулювання в економіці виступає інвестиційна активність суб‘єктів господарювання, а важелів регулюючого впливу – податкова система.

Тому головним напрямком в інвестиційній діяльності, яким держава може ефективно керувати, залишається податкове стимулювання.

Податкове регулювання може здійснюватися з допомогою диференціації умов оподаткування для різних платників, зокрема через звільнення деяких кате­горій суб’єктів господарювання від сплати певних податків та надання дозволів на застосування спрощених режимів оподаткування [1].

Вважаємо, що підвищення ефективності податкового стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності варто розглядати не лише як спосіб формування державних доходів, а перш за все як інструмент регулювання економічних відносин, який покликаний забезпечувати інтенсивний господарський розвиток країни на основі досягнення на її території певного рівня інвестиційно-інноваційної активності.

Досвід податкового стимулювання в деяких зарубіжних країнах дає підстави стверджувати, що практично всі країни відводять податкам важливу роль у збільшенні інвестицій з метою активізації інвестиційних процесів. Слід зазначити, що для країн, державна інвестиційна політика яких спрямована передусім на зростання кількості інвестиційно активних підприємств, зокрема за рахунок залучення малого бізнесу, характерне встановлення обширних пільг.

Лідерами в запровадженні прирістних пільг є Японія і США. Відповідно, державна інвестиційна політика там спрямована на податкове стимулювання розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності з допомогою застосування приросту цих пільг [3].

Досліджуючи дане питання, зазначимо, що податкова політика в різних державах у питаннях стимулювання інвестицій має багато спільного, але є і певні особливості. Вони ві­дображають різні напрями проведення державної інвестиційної полі­тики і дають можливість вибору найефективнішої з них для застосу­вання в Україні.

Наприклад у США податкова політика держави спрямована на змен­шення регулюючого впливу держави у прийнятті господарських рі­шень підприємством і поступове звільнення ринкових суб’єктів від опіки держави. Головним напрямом проведення податкової політи­ки є лібералізація ставок оподаткування, зменшення найбільших ста­вок, рівність податків на рівний дохід незалежно від форми вкладан­ня капіталу, розширення бази оподаткування, скорочення фіскальної функції податків. Крім того, держава взяла напрям на скорочення податкових пільг з метою запобігання зменшенню платниками своїх податкових зобов’язань [2].

Якщо говорити про Великобританію, то англійська система стимулювання інвестицій побудована за принципом американської системи, але має свої особливості. Так, ставка податку на прибуток корпорацій встанов­люється щорічно на фінансовий рік, який завершився. Норма амор­тизації встановлюється на всі капітальні активи, незалежно від пер­винної вартості їх, у розмірі 25 %, для споруд та будівель – 4 %. При цьому прибуток малих компаній, який не перевищує встановлений рівень, оподатковується по нижчій ставці. Крім того, у Великобританії іс­нує велика кількість пільг. Це стосується насамперед обкладання дивідендів компаній та прибутку на приріст капіталу.

Податкова політика Німеччини спрямована на сти­мулювання економічного зростання та активізацію ринкового меха­нізму. Для цього застосовувались неоподатковувані надбавки на виробництво товарів за рахунок інвестицій, зниження прогресії та скорочення ставок корпоративного податку, зміна по­даткового складу, зменшення податку на дохід і прибуток з одночас­ним збільшенням податку на споживання, додану вартість.

Для Франції характерна різноманітна система сти­мулювання зростання інвестицій. Для підприємств та акціо­нерних товариств введено право податкового кредиту та знижена сума податку на 50 % від суми збільшення відрахованих коштів для підприємств, які займаються дослідними роботами в науковомістких галузях. Упродовж перших двох років такі підприємства звільняються від сплати податків, на третій рік ставка податку становить 25 % від доходу, на четвертий рік – 50 %, на п’ятий -75 % і тільки на шостий та наступні роки – 100 % від усієї суми до­ходів.

Досвід зарубіжних країн також свідчить про тривале і поширене застосування такої податкової пільги, як створення неоподатковуваного резерву, наприклад у країнах Західної Європи. На думку деяких економістів [4], саме можливість формування неоподатковуваних фінансових резервів дозволяє корпораціям в умовах високих ставок оподаткування прибутку підтримувати свою високу конкурентоспроможність на світових ринках.

Механізм цієї податкової пільги передбачає вилучення від оподаткування частини прибутку компаній шляхом її зарахування до неоподатковуваних резервних фондів з метою фінансування в майбутньому визначеного кола потреб. Один з основних напрямів застосування цієї пільги – створення резерву для здійснення інвестицій.

Отже податок, як економічна категорія сприяє не лише спроможності держави виконувати свої функції, в тому числі економічні, оскільки податки в основному направляються на утримання державного механізму та його елементів, а створенню умов функціонування ринку. Від того наскільки оптимальним і прозорим є механізм оподаткування залежить і ефективність ринку, тобто здатність його до постійного розвитку за рахунок підвищення інвестиційної активності суб’єктів господарської діяльності. Як наслідок підвищується ефективність функціонування всієї економічної системи держави. При цьому застосування ефективного досвіду зарубіжних країн, особливо Європи, стає позитивним орієнтиром в розвитку інвестиційно активної економіки України.

 Література

1. Гайдуцький А.П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки / А.П. Гайдуцький // Економіка і прогнозування. – 2014. – № 4. – С. 3-7.
2. Денисюк В.А. Організаційно-економічні та правові механізми трансферу результатів інтелектуальної діяльності, отриманих за кошти державного бюджету / В.А. Денисюк // Проблеми науки. – 2012. – №10. – С. 39-49.
3. Крамаренко І.С. Дослідження інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств в Україні / І.С. Крамаренко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.-2014.-№1.-С.96-99.
4. Нiколаєв В.П. Держава – фіскал чи інвестор? / В.П. Нiколаєв, В.М. Брунько, А.О. Оболенський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://me.gov.ua