Економічні науки

УДК 339.9

Захарчук Ольга Володимирівна

студентка

Тернопільського національного економічного університету

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА МЕТАЛУРГІЙНУ ГАЛУЗЬ

Анотація. Проаналізовано поняття глобалізації з огляду на галузь чорної металургії. Визначено її вплив на дану галузь. Охарактеризовано такі поняття, як консолідація, інтеграція та диференціація. Виявлено умови, що забезпечують стійкість підприємства на міжнародному ринку.

Ключові слова: глобалізація, консолідація, інтеграція, чорна металургія.

Для сучасного етапу розвитку світової економіки є характерними кілька рис, найголовнішою з яких є поглиблення процесів транснаціоналізації та глобалізації на ринках сировини та готової продукції. Не винятком є і галузь чорної металургії. Процес глобалізації на цьому ринку розпочався в той самий час, коли більшість країн модернізувала свої виробництва, оскільки науково-технічний прогрес сприяє покращенню технологій, форм та методів торгівлі товарами на світових ринках.

Активний вплив глобалізаційних процесів на  ринок металургії розпочався в кінці 80-х років минулого століття. Це означало, що бар’єри на шляху торгівлі продуктами металургії поступово прибиралися, а конкуренція збільшувалась.

Найбільш характерною рисою глобалізаційних процесів в металургійній галузі є консолідація та інтеграція підприємств цього сектора.

З кінця 1980-х років почали досить активно відбуватись процеси консолідації підприємств, інтеграції «назад» за вертикаллю (забезпечення сировиною та енергоресурсами) і за горизонталлю (придбання або відкриття підприємств і інших галузях мінерального сектору і не тільки) [1].

Консолідація – це процес об’єднання підприємств галузі. Вона, перш за все, дає можливість збільшення вартості компанії. Тобто керівництво компаній галузі чорної металургії розглядає процес консолідації як надважливий інструмент показників роботи своїх підприємств та отримання прибутку акціонерами.

З метою зниження ризиків впливу зовнішнього середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства та його стійкості підприємство вдається до таких процесів, як інтеграція та диверсифікація.

В умовах, коли рівень розвитку економіки країни не рівномірний (окремі галузі характеризуються швидким розвитком, в той час, як інші перебувають у стагнації) підприємства вдаються до диверсифікації. Таким чином вони відкривають себе для нових галузей та сфер економіки, розширюють асортимент товарів та перетворюються на багатогалузеві комплекси.

Таким чином, за допомогою диверсифікації підприємства мають можливість об’єднати інвестиційні ресурси, знизити ризики негативного впливу непостійності зовнішнього середовища, забезпечити економічну стабільність, зберегти регіональні галузеві комплекси та повніше використовувати свої ресурси.

Існуючі об’єднання ГМК включають в себе підприємства зовсім різні по сфері діяльності. Проте основними в цих об’єднаннях є все ж металургійні та гірничо-видобувні. Оскільки потреба в продукції металовиробництва постійно зростає, то розширення ресурсної бази, шляхом об’єднання, є цілком закономірним.

Саме вирішення питання щодо забезпечення необхідною сировиною підприємства галузі чорної металургії і відбувається за допомогою вертикальної інтеграції, яка йде по кількох напрямках [3]:

• гірничо-видобувні компанії продають свою продукцію, а отримані кошти вкладають у розширення власного виробництва;
• металургійні компанії укладають довгострокові угоди (10-15 років) на поставку залізорудної сировини;
• металургійні і гірничо-видобувні компанії створюють спільні підприємства;
• металургійні компанії купують гірничо-видобувні підприємства та їх родовища;
• металургійні заводи будуються поблизу місць залізорудних родовищ.

Такі самі варіанти забезпечення ресурсами галузь чорної металургії має і в питанні енергоресурсів, що є надважливим, оскільки металургія є досить енергоємною галуззю.

Реалізація одного із запропонованих варіантів, що найкраще підходить до заданих умов, дозволяє підприємствам бути менш залежними від надмірних змін цін на ресурси та сировину.

Окрім вищезазначеного, глобалізаційні процеси здійснюють ще вплив на вибір місця розташування нового підприємства. Існує два варіанти вибору можливої локації:

1. Підприємство розміщується на території, де вартість виплавки сталі буде найменшою.
2. Підприємство розміщується поблизу майбутнього ринку збуту продукції.

Згідно досліджень перший варіант застосовується переважно в країнах, що розвиваються (Україна, Росія, Індія, Бразилія), де високий рівень виробництва товару з низькою собівартістю та мала ємність внутрішніх ринків збуту. В той самий час, друга стратегія є характерною для розвинутих регіонів світу (США, ЄС, Японія), де максимальна ємність ринку збуту та потреби в металопродукції [2].

Отже, процес глобалізації вже активно захопив майже всі сфери економіки. Глобалізація чорної металургії почалась і буде продовжуватись.

Оскільки ріст якісних і кількісних показників міжнародної торгівлі продукцією галузі чорної металургії призводить до загострення конкуренції між металовиробниками, то аби перемогти виробникам необхідно бути не тільки найкращими в своєму регіоні, а й набагато кращими за своїх конкурентів на світовому ринку [3]. Успіху в цьому досягають ті виробники, які в змозі:

• мінімізувати витрати сировини і енергоносіїв;
• здійснювати ефективне управління якістю продукції і розширення її асортименту;
• виконувати замовлення в чітко зазначені споживачем терміни;
• дотримуватись максимально високих екологічних стандартів;
• максимально завантажувати устаткування за рахунок виведення з експлуатації застарілого обладнання;
• підвищити продуктивність праці за рахунок зниження чисельності персоналу та підвищення його кваліфікації;
• розширити науково-дослідні і дослідно-конструкторських робіт.

Тобто, щоб утримувати свої позиції на ринку все більше підприємств будуть створювати об’єднання, інтегруючись як за вертикаллю, так і за горизонталлю.

Література

1. Гуржий Н.Н., Шимкевич И.П. Отечественный металлургический комплекс в условиях глобализации конкуренции. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal/3_ukr/31.pdf
2. Глобализация металлургического производства. URL: http://www.webeconomy.ru/index.php?page=cat&cat=mcat&mcat=142&type=news&p=1&newsid=845
3. Глобальные тренды в металлургической отрасли. URL: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/192864/1/80-86.pdf