О журнале

Аннотация: (Українська) Інтенсивне посилення міжнародних екологічних вимог і політики переходу до низьковуглецевої економіки спричинило безпрецедентний тиск на світове судноплавство, що актуалізує потребу в глибокому перегляді паливно-енергетичних підходів. Декарбонізація морського транспорту вже не обмежується модернізацією окремих суднових систем, а охоплює комплексне впровадження альтернативних палив, технологій уловлювання викидів та операційних рішень, здатних забезпечити суттєве скорочення інтенсивності CO2. Метою дослідження є аналіз реалізованих та інноваційних підходів до скорочення викидів CO2 у морському транспорті з акцентом на порівняльних характеристиках альтернативних видів палива, технологіях енергоефективності та шляхах адаптації українського судноплавства до нової екологічної парадигми. Методологічну основу становлять системний і порівняльний підходи, метод аналізу життєвого циклу палив, структурно-функціональний розбір інфраструктурних рішень та критична інтерпретація сучасних наукових джерел. У результаті дослідження встановлено, що застосування альтернативних палив формується як багатовекторний процес, в якому СПГ відіграє роль перехідного енергоносія, метанол демонструє високу гнучкість експлуатації за умови доступності «зелених» версій, аміак забезпечує потенційно мінімальні прямі викиди, тоді як біопаливо створює найреалістичнішу нішу для України завдяки можливості використання в наявних двигунах. Проаналізовано ефективність технічних рішень від модернізації силових установок до післяспалювального уловлювання CO2, а також операційні інструменти, що забезпечують негайне зниження емісій через оптимізацію режимів руху. Сформовано перспективні напрями для України, серед яких розвиток біопаливних кластерів, створення бункерувальної інфраструктури для альтернативних палив, інтеграція до «зелених» коридорів ЄС та адаптація нормативної бази відповідно до вимог IMO та європейського законодавства. У висновках підкреслено, що декарбонізація судноплавства є довгостроковим процесом, що поєднує технологічні інновації, інституційну підтримку та модернізацію інфраструктури. Результати дослідження можуть бути використані у стратегічному плануванні, формуванні державної політики, розробленні галузевих дорожніх карт та ухваленні інвестиційних рішень судноплавними компаніями. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим моделюванням впливу «зелених» версій палив, оцінюванням надійності двигунів на аміаку та водні, а також із розробленням інструментів цифрового моніторингу викидів у реальному часі.

Аннотация: (Українська) Статтю присвячено мультилінгвальному аналізу експресивності англійської та української мов з урахуванням їх типологічних, культурних і комунікативних особливостей. Проаналізовано основні лексико-семантичні, морфологічні, синтаксичні та фонетико-просодичні засоби створення експресії. Наведено приклади мовних одиниць, що демонструють різні механізми формування емоційності та образності. Визначено спільні й відмінні риси експресивного вираження у двох мовних системах. Показано, що англійська мова реалізує експресивність переважно контекстуально та логізовано, тоді як українська вирізняється високою емоційністю, словотвірною рухливістю та інтонаційною виразністю.

Аннотация: (Українська) У статті розглянуто мікробіологічні ризики, пов’язані з діяльністю nail-індустрії, та проаналізовано основні етапи забезпечення безпеки під час надання манікюрних і педикюрних послуг. Особливу увагу приділено трьом ключовим процесам: очищенню, дезінфекції та стерилізації інструментів. Розкрито небезпеку повторного використання витратних матеріалів, зокрема бафів, пилок і рукавичок, які здатні накопичувати патогенні мікроорганізми та сприяти передачі інфекцій між клієнтами. У роботі проведено порівняльний аналіз методів стерилізації, включаючи сухожарову шафу, автоклав та ультразвукові ванни, з визначенням їх ефективності, переваг та обмежень. Також описано принципи організації безпечного робочого середовища, серед яких правильне зберігання стерильних інструментів, ведення документованих журналів стерилізації та дотримання особистої гігієни майстром. Результати дослідження підкреслюють необхідність системного підходу до контролю чистоти та санітарних норм у nail-сервісі задля зменшення ризику інфекційних ускладнень, підвищення якості послуг та забезпечення безпеки клієнтів і спеціалістів.

Аннотация: (Українська) У статті проведено поглиблений аналіз фотополімеризації гелевих матеріалів із фокусом на впливі параметрів UV/LED-ламп на хімічну повноту затвердіння. Особливу увагу приділено тому, як недостатня потужність випромінювання, нерівномірний розподіл світла та невідповідність спектрального діапазону фотоініціаторам (365–405 нм) призводять до формування шарів із низьким ступенем конверсії мономерів. Показано, що такі дефекти полімеризації сприяють накопиченню залишкових мономерів, які здатні проникати крізь нігтьову пластину або контактувати зі шкірою, підвищуючи ризик алергічної сенсибілізації майстрів та клієнтів. У роботі також здійснено технічне порівняння дешевих і професійних ламп, включно з оцінкою типів діодів, стабільності потужності, якості охолодження та здатності забезпечувати достатню глибину полімеризації. Результати демонструють, що науково обґрунтований вибір лампи є ключовим фактором у забезпеченні безпечної та повноцінної полімеризації гелевих систем.