Забезпечення безпеки суб’єктів кримінального провадження: особи, які підлягають захисту та роль Служби безпеки України у застосуванні заходів безпеки

Автор:

Анотація: Дана стаття передбачає собою дослідження важливості теми забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні та роль СБУ у їх реалізації.

Бібліографічний опис статті:

. Забезпечення безпеки суб’єктів кримінального провадження: особи, які підлягають захисту та роль Служби безпеки України у застосуванні заходів безпеки//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №9. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2021/9/14-8/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No9 сентябрь 2021

Юридичні науки

Ярмошик Назарій Олегович

студент

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: ОСОБИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАХИСТУ ТА РОЛЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ У ЗАСТОСУВАННІ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

Анотація. Дана стаття передбачає собою дослідження важливості теми забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні та роль СБУ у їх реалізації.

Ключові слова: кримінальне провадження, кримінальне судочинство, Кримінальний кодекс України, забезпечення безпеки учасників кримінального процесу, система заходів забезпечення безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Системно-структурний аналіз заходів та системи забезпечення безпеки суб’єктів кримінального провадження є об’єктом дослідження наукових праць багатьох науковців та правників, зокрема ,таких як Зеленецький В.С., Куркін М.В., Гриньків О. О., Юнусов А. А. та інших.

Постановка проблеми. Метою даної статті є дослідження такого явища, як забезпечення безпеки суб’єктів кримінального провадження, а саме – поняття, системи заходів, а також осіб, на яких поширюється забезпечення безпеки та суб’єктів, що його здійснюють.

Виклад основного матеріалу. Ефективність кримінального судочинства багато в чому залежить від повноти та всебічного розслідування обставин справи, встановлення фактів та відомостей, що дозволяють правильно оцінити докази та прийняти рішення у конкретному провадженні. Саме тому важливим є захист осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, задля недопущення деформації матеріалів провадження, а також задля реалізації загальних засад кримінального провадження.

Правову основу забезпечення безпеки суб’єктів кримінального провадження складають:

  1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 05.04.2001 р.
  2. Кримінальний кодекс України від 13.04.2012 р.
  3. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993 р.
  4. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 р. та ін. спеціальні акти.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) не повторює, як це було у КПК 1960 року, положення законів, а навпаки – доповнює та розширює систему заходів безпеки, передбачає інші процесуальні можливості для захисту учасників кримінального провадження від протиправного впливу. Положення, які стосуються заходів безпеки в кримінальному провадженні, передбачено в нормах, які містяться в главах 1, 2, 3, 18, 19, 20, 21, 24, 26, 27, 28, 43 КПК України [5, c. 88]. Чинний КПК України, вищезазначені закони передбачають спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки осіб, котрі потрапили у сферу кримінального процесу, – це здійснення правових, організаційних, технічних або інших заходів, спрямованих на захист життя, здоров’я, житла, майна, честі, гідності таких осіб від протиправних посягань із метою створення комфортних умов для здійснення й забезпечення правосуддя [6, c. 127].

Суб’єктів забезпечення безпеки можна розділити на 2 групи:

  1. Особи, що підлягають захисту.
  2. Органи та службові особи, до функціональних обов’язків яких відноситься застосування заходів безпеки.

Якщо розглядати першу категорію, то вона регулюється ст.2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» [3].

При цьому права та обов’язки осіб, взятих під захист визначаються Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» [13].

Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів. Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України [3].

Щодо другої категорії (органи та службові особи, до функціональних обов’язків яких відноситься застосування заходів безпеки):

Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України [3].

В структурі майже кожного правоохоронного органу України функціонує спецпідрозділ, який займається захистом свідків. Як правило, захист свідків здійснюється шляхом забезпечення фізичної особистої охорони.

Зокрема у структурі Служби безпеки України існує центр спеціальних операцій «А». Окрім припинення терактів і дій, які загрожують національній безпеці, бійці захищають учасників судових процесів. Такий захист може знадобитися суддям або свідкам у гучних кримінальних провадженнях.

Найбільш яскраво демонструє роботу Служби безпеки України при забезпеченні безпеки суб’єктів кримінального провадження у таких епізодах як :

4 березня 2009 року співробітники центру спеціальних операцій «А» забезпечували фізичний захист співробітників Служби безпеки України під час проведення слідчих дій і виїмку документів в офісі компанії «Нафтогаз України» та при проведенні слідчих дій і виїмці документів в офісі компанії «Укртрансгаз» у зв’язку із порушенням кримінальної справу за фактом розкрадання посадовими особами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» природного газу.

13 лютого 2013 в будівлі Апеляційного суду Києва, співробітники спецпідрозділу забезпечували фізичний захист судді Печерського районного суду Києва Оксани Царевич, яка вела судовий процес через попередню спробу нападу на учасників судового процесу у справі про вбивство депутата Верховної Ради Євгена Щербаня.

Права та обов’язки органів, які забезпечують безпеку осіб, взятих під захист знаходяться у Законі України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а також у Законі України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

В юридичній літературі можна зустріти класифікацію заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист, на два види: 1) процесуальні і спеціальні (або їх ще називають непроцесуальні); 2) загальні та спеціальні. Проте закон не розділяє ці заходи відповідно до вищезазначеної класифікації. До заходів забезпечення безпеки відповідно законодавства України відносяться [3]:

  1. Особиста охорона, охорона житла і майна;
  2. Видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;
  3. Встановлення телефону за місцем проживання;
  4. Тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку;
  5. Переведення на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зміна зовнішності, переселення в інше місце проживання;
  6. Забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту;

Наприклад, забезпечення особистої охорони, охорона житла і майна покладено на спеціальні підрозділи МВС України або СБУ. Даний захід забезпечення безпеки осіб застосовується найчастіше та є досить простим, хоча водночас має певні недоліки, оскільки будь-які витрати, пов’язані із забезпечення охорони особи чи її житла здійснюється за рахунок цієї особи. Особиста охорона не у всіх випадках її застосування є надійним заходом захисту, адже постійна охорона особи не може здійснюватися усюди та безперервно, а також на законодавчому рівні не розроблено механізм реалізації даного засобу захисту.

Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівника суду або правоохоронного органу та його близьких родичів може бути [3]:

а) заява працівника або його близького родича;

б) звернення керівника відповідного державного органу;

в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, які підлягають захисту.

Підсумовуючи вищевказане, можна зазначити, попри те, що в Україні нині існують ефективні підрозділи які забезпечують безпеку суб’єктів кримінального провадження, зокрема центр спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, попри це існує головна проблема у відсутності єдиного органу, який мав би основним своїм завданням поставити саме забезпечення безпеки осіб, взятих під захист (як до 7 листопада 2015 року це був спеціальний підрозділ судової міліції МВС України «Грифон»). Отже, є нагальна потреба у створенні спеціального підрозділу, основним завданням якого має бути забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства і чисельність співробітників цього підрозділу має бути більшою за чисельність осіб, які потребують захисту. Враховуючи зазначене, в Україні назріла нагальна потреба у прийнятті Єдиної державної програми захисту учасників кримінального судочинства, що має базуватись на міжнародному досвіді у сфері забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та містити чіткі визначення понять й алгоритмів дій у цій сфері.

Література

  1. Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI від 13 квітня 2012 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
  2. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» № 3782-ХІІ від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994. № 11. Ст. 51.
  3. Орлеан А. Процедура забезпечення безпеки учасників кримінального провадження: адаптація законодавства україни до європейських стандартів. Актуальні проблеми правознавства. 2016. Вип. 3 (7). С. 87-92.
  4. Копетюк М. Особливості забезпечення безпеки осіб у досудовому кримінальному провадженні. Історико-правовий часопис. 2013. № 2. С. 126–131.
  5. Юнусов А. А. Обережение участников уголовного процесса и их ближних: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Н. Новгород, 1998. 168 с.
  6. Зеленецький В.С. Куркін М.В. Поняття безпеки та її забезпечення учасниками кримінального процесу // Університет внутрішніх справ. Вісник. Х., 1997. С. 84-107.
  7. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. К.: А.С.К., 2002. 1056 с.

Перегляди: 211

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат