Процесуальний порядок допиту в режимі відеоконференції в кримінальному провадженні

Автор:

Анотація: У даній статті аналізується процедура, пов’язана з проведенням допиту в режимі відеоконференції в кримінальному провадженні та проблеми, у його застосуванні.

Бібліографічний опис статті:

. Процесуальний порядок допиту в режимі відеоконференції в кримінальному провадженні//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №2. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2021/2/11-3/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No2 Лютий 2021

Юридичні науки

Коваль Юлія Андріївна

студент

Національно юридичного університету імені Ярослава Мудрого

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОПИТУ В РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація. У даній статті аналізується процедура, пов’язана з проведенням допиту в режимі відеоконференції в кримінальному провадженні та проблеми, у його застосуванні.

Ключові словавідеоконференція, ЄСПЛ, законодавець, інформаційні цифрові технології.

Постановка проблеми. Інтенсивний розвиток інформаційних цифрових технологій змушує кожного відповідати вимогам сьогодення та йти в ногу з часом. Сучасні технології проникають у всі сфери громадського та державного життя. Не стоїть осторонь і діяльність правоохоронних органів під час здійснення досудового розслідування.

Аналіз публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. Вивченням цієї тематики займалось багато науковців, зокрема: С. Книженко, Т. Матюшкова, Д. Заяць, А. Марченко та інші.

Мета статті полягає у дослідженні процесуального порядку допиту в режимі відеоконференцї та основні проблеми, що постають при проведені даної процедури.

Виклад основного матеріалу. Після ратифікації Україною Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах, відповідно до якого держава «погоджується  забезпечити  проведення допиту за допомогою відеоконференції  за  умови,  що  застосування відеоконференції не суперечить основним принципам її законодавства й вона має технічні засоби для цього», постало питання про регулювання зазначеної процедури в національному законодавстві. Сьогодні основні засади здійснення процесуальних дій в режимі відеоконференції (далі – ВК) регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК), Інструкцією про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження) та рядом міжнародних НПА.

Не зважаючи на те, що дана процедура знайшла своє відображення в законодавстві України ще в 2011 році, досі на практиці виникає ряд проблем, пов’язаних з проведенням допиту в режимі ВК. Найчастіше вони пов’язані із забезпеченням належної якість зображення і звуку, а також інформаційної безпеки, які передбачені КПК. Насправді забезпечення цих вимог є надзвичайно важливим, оскільки їх недотримання ставить під загрозу можливість одержання доказів, а також їх допустимість. Зокрема, ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що відеозв’язок має гарантувати можливість для заявника брати участь у процесі та бути вислуханим без технічних перепон, а також забезпечувати ефективне спілкування з адвокатом без свідків.

Сторона кримінального провадження мають право на відмову від здійснення дистанційного судового розслідування. У зв’язку з цим на практиці виникають проблеми, коли цим правом користується підозрюваний. Чинний КПК не регулює процедуру отримання такого заперечення слідчим, прокурором чи слідчим суддею, що може призвести до порушення прав та інтересів підозрюваного. Тому вважаю, що право на відмову від давання показань в режимі ВК має бути регламентовано таким чином, щоб особа, яка проводить допит могла особисто сприймати заперечення підозрюваного, а не опосередковано через службову особу за ч. 5 ст. 232 КПК.

Оскільки законодавець закріпив, що допит у дистанційному досудовому розслідуванні проводиться за правилами ст. 225-227 КПК, то в юридичній літературі виникає питання щодо поширення загальних правил проведення допиту в тому числі й на допит у режимі ВК. Вважаю, що варто виходити з того, що порушення процедури проведення допиту призведе до визнання отриманих доказів недопустимими, а тому застосування ст. 224 КПК під час проведення допиту в режимі ВК є обов’язковим.

У цілях забезпечення інформаційної безпеки, належної якості передачі зображення і звуку, усунення можливих неполадок при проведенні допиту в режимі ВК під час судового засідання залучається адміністратор. Під час проведення дистанційного досудового розслідування, як правило, слідчий, прокурор, слідчий суддя залучає спеціаліста з метою забезпечення належних технічних умов для проведення допиту.  Враховуючи це, варто доповнити КПК відповідною нормою, щоб полегшити технічну сторону організації ВК.

Висновки. Отже, беручи до уваги вищенаведене можна дійти висновку про те, що проведення допиту в режимі ВК є недостатньо повно врегульованим національним законодавством, але хоча на практиці й виникають труднощі у його застосуванні, проведення допиту в режимі ВК інколи залишається єдиним способом отримання доказів, якщо іншим способом їх отримати неможливо.

Література

  1. Конституція України.
  2. Кримінальний процесуальний кодекс України, редакція від 14.01.2021.
  3. Марченко А.Б. Використання науково-технічних засобів під час пред’явлення для впізнання // Опубліковано в Криміналістичному віснику у 2010. № 1 (13). С. 77-81
  4. Чаплинський К.О. Тактика проведення окремих слідчих дій: [монографія] / Костянтин Олександрович Чаплинський. Д.: Дніпроп. держ. внутр. справ, 2006. 308 с.

Перегляди: 201

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат