До питання особливостей розслідування терористичних актів

Автор:

Анотація: Дана стаття присвячена висвітленню особливостей розслідування одного з найбільш тяжких злочинів – терористичного акту. У роботі викладено: дефініції поняття «терористичний акт», що закріплені у законодавствах деяких держав, особливості проведення базового комплексу слідчих дій тощо.

Бібліографічний опис статті:

. До питання особливостей розслідування терористичних актів//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №1. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2020/1/k-voprosu-osobennostej-rassledovaniya-terroristicheskih-aktov/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No1 январь 2020

Криміналістика

УДК 343.98

Ганджа Вікторія Ігорівна

студентка

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Ганджа Виктория Игоревна

студентка

Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого

Handzha Victoria

Student of the

Yaroslav Mudryi National Law University

ДО ПИТАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗСЛІДУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ

К ВОПРОСУ ОСОБЕННОСТЕЙ РАССЛЕДОВАНИЯ ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ АКТОВ

TO THE QUESTION OF FEATURES OF INVESTIGATIONS OF TERRORIST ACTS

Анотація. Дана стаття присвячена висвітленню особливостей розслідування одного з найбільш тяжких злочинів – терористичного акту. У роботі викладено: дефініції поняття «терористичний акт», що закріплені у законодавствах деяких держав, особливості проведення базового комплексу слідчих дій тощо.

Ключові слова: розслідування, терористичний акт, розслідування терористичних актів, слідчі дії.

Аннотация. Данная статья посвящена освещению особенностей расследования одного из самых тяжких преступлений – террористического акта. В работе изложено: дефиниции понятия «террористический акт», которое закреплено в законодательствах некоторых государств, особенности проведения базового комплекса следственных мероприятий и т. д.

Ключевые слова: расследование, террористический акт, расследование террористических актов, следственные мероприятия.

Summary. This article is devoted to highlighting the features of the investigation of one of the most serious crimes – a terrorist act. The work sets out: the definition of the concept of “terrorist act”, which is enshrined in the laws of some states, the features of the basic complex of investigative measures, etc.

Key words: investigation, terrorist act, investigation of terrorist acts, investigative measures.

Постановка проблеми. Міжнародне співтовариство протягом тривалого часу випрацьовує максимально ефективний інструментарій запобігання, перешкоджання, припинення та своєчасного викриття будь-яких форм терористичної діяльності, однак нестабільна політико-економічна кон’юнктура, поширення процесу глобалізації та таке, що прямо співвідноситься, поглиблення соціальної диференціації сприяють регулярному вчиненню терористичних актів на території багатьох країн світу. Завданням правоохоронних органів є не лише ретроспективне дослідження обставин вчинення терористичних актів та встановлення осіб, що їх вчинили, а й комплексне дослідження мотивів, мети, конкретних обставин вчинення цього злочину. Відтак перед науковцями та практиками постає питання про необхідність напрацювання основних методик розслідування терористичних актів, а також, заснованій на основі теоретико-практичних знань, системи належних заходів, спрямованих на перешкоджання їх вчиненню.

Метою статті є визначення та лапідарне висвітлення особливостей розслідування терористичних актів.

Аналіз останніх досліджень. Окремі наукові дослідження у сфері визначення та висвітлення особливостей розслідування терористичних актів здійснювали Р. В. Комісарчук, В. О. Коновалова, Л. В. Максимів, М. В. Савчук, І. В. Цюприк тощо.

Викладення основного матеріалу. Законодавством більшості країн світу визначено, що терористичний акт – тяжкий злочин, що посягає на найвищу цінність держав – життя та здоров’я людини, основи національної безпеки держави, а також благополуччя населення.

Передусім потрібно зазначити, що терористичний акт як правопорушення у законодавствах держав дефініюється по-різному. Для прикладу, Кримінальний кодекс Французької Республіки [1, с. 194-199] надає визначення терористичного акту наступним чином: терористичним актом є будь-які злочинні дії, індивідуальні чи колективні, якщо вони здійснюються з метою порушити громадський порядок шляхом залякування чи терору, а саме: умисне посягання на життя, умисне посягання на недоторканість особистості, викрадення та незаконне позбавлення волі, а також викрадення повітряного судна, корабля або будь-якого іншого транспортного засобу, визначеного книгою ІІ даного кодексу; крадіжки, вимагання, знищення, пошкодження та псування, а також злочинні діяння у сфері інформатики, визначені книгою ІІІ даного кодексу; злочинні діяння по справах про бойові групи та розформовані рухи, визначені статтями з 431-13 по 431-17, та злочинні діяння, визначені ст. 434-6 та статтями з 441-2 по 441-5; злочини у сфері зброї, вибухових речовин, ядерних речовин, визначених вказаними статтями Кодексу оборони, а також ст. 317-4, 317-7, 317-8, за винятком зброї 6 категорії, Кодексу внутрішньої безпеки; приховування продукту одного зі злочинних діянь, передбачених п. 1, п. 4 даної статті; злочини у сфері відмивання грошей, передбачені главою ІV книги ІІІ даного кодексу; проступки, передбачені статтею 465-1 Фінансового кодексу.

Крім того, за Кримінальним кодексом Російської Федерації терористичним актом визнається «совершение взрыва, поджога или иных действий, устрашающих население и создающих опасность гибели человека, причинения значительного имущественного ущерба либо наступления иных тяжких последствий, в целях дестабилизации деятельности органов власти или международных организаций либо воздействия на принятие ими решений, а также угроза совершения указанных действий в целях воздействия на принятие решений органами власти или международными организациями» [2].

У Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. вказано, що терористичний акт – це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України [3]. У статті 258 Кримінального кодексу України терористичним актом визнається застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою [4]. Таким чином, кримінально-правова характеристика даного злочину є специфічною через «багатовекторність» об’єктивної та суб’єктивної (конкретніше – мети) сторін складу кримінального правопорушення, а тому питання щодо напрацювання та уніфікації методик розслідування терористичних актів потребує комплексного дослідження вченими і практичними працівниками правоохоронних органів протягом тривалого часу та з урахуванням принципу справедливої диференціації, зважаючи, крім того, на криміналістичну характеристику цього злочину.

Отже, щодо криміналістичної характеристики (далі – крим. хар.) терористичних актів варто звернути увагу на наступне: крим. хар. даного злочину складається з наступних елементів, які варто у кожному конкретному випадку досліджувати комплексно, всебічно – спосіб злочину, типові сліди, місце, час та обстановка, особа злочинця, особа потерпілого.

В частині способу даного злочину слід закцентувати, що він є повноструктурним, тобто характеризується трьома групами дій: 1. спрямованих на підготовку до вчинення терористичного акту (наприклад, підшукування або вербування осіб, придбання або виготовлення необхідних документів, зброї вибухових речовин, предметів, детальна розробка плану вчинення злочину і т.д.); 2. безпосередньо вчинення злочину (із застосуванням заздалегідь визначеного «механізму» такої злочинної діяльності); 3. спрямованих на приховування вчиненого злочину (у більшості випадків злочинці не прагнуть приховати подію терористичного акту та її наслідки, а, навпаки, створюють умови, за яких така подія стає відомою якомога більшій кількості людей, зокрема через взяття публічної відповідальності за вчинене або через пряму трансляцію чи публікування відеозапису злочину [5, с. 229]. У даному контексті слід також зазначити, що спосіб злочину та типові сліди прямо корелюються між собою, тому їхній повний виклад не видається логічним у межах однієї наукової статті.

Також варто звернути увагу на особу злочинця. Особи, що вчиняють терористичні акти, можуть володіти різними демографічними, соціальними, ментальними, віковими та освітніми маркерами. Однак у більшості випадків даний злочин вчиняється особами-учасниками терористичних організацій або терористичних груп, які характеризуються чіткою ієрархічною будовою (це виявляється в конкретній підпорядкованості (субординації) між її членами та, як правило, їхньою ідеологічною єдністю).

Зважаючи на вищесказане, варто викласти систему необхідних для проведення слідчих дій. Також слід звернути увагу на те, що розслідування терористичних актів має ситуативно обумовлений характер, що надалі й впливає на комплекс обраних слідчих дій.

Найбільш загальним, універсальним набором слідчих дій є наступні: огляд місця події, допит потерпілих, допит підозрюваного, експертизи.

Фундаментальною особливістю проведення огляду місця події є обов’язковість проведення повної та детальної відеофіксації. Відомо, що наслідком терористичних актів, як правило, є значні руйнування або пошкодження різних об’єктів. Саме тому для огляду місця події характерний істотний обсяг слідчої та експертної роботи з багаточисленними слідами і речовими доказами. Таким чином, доцільним є використання в якості додаткового засобу фіксації – відеофіксацію. Саме відеозапис найбільш повно відображає обстановку на місці події, дає можливість детально вивчити її надалі навіть тим, хто не був присутній при первинному огляді і т. д. [6].

За значного обсягу роботи слідчо-оперативної групи на місці події велика ймовірність того, що окремі деталі виявляться втраченими в ході огляду. Отже, ті об’єкти, які не були зафіксовані в протоколі огляду місця події, але є зображеними на відеозаписі проведення даної слідчої дії, у подальшому можуть бути використані навіть у процесі доказування [7, с. 105].

Далі слід вказати, що, формулюючи предмет будь-якого допиту, слідчий повинен виходити насамперед із процесуального статусу допитуваного та тих обставин, які йому відомі або могли бути відомі.

Так, особливостями проведення допиту потерпілих внаслідок терористичного акту є наступні:

зважаючи на те, що прямі питання, які стосуються психотравмуючих для потерпілих обставин, можуть посилювати в них загальну психічну скутість, більш ефективними до застосування в ході допиту є питання «в обхід», тобто з використанням прийомів відволікання уваги, «дроблення» питань тощо в обстановці так званого «щадного» контакту. Крім того, згідно з особливостями загальної динаміки вищеописаного посттравматичного стресового розладу пам’ять на події, які цікавлять слідчого, може відновитися повністю або фрагментарно через декілька місяців. Тому доцільними є повторні бесіди з потерпілими навіть через півроку-рік після вчинення терористичного акту.

Допит підозрюваного (підозрюваних), у свою чергу, повинен виходити з того, що особа, яка вчинила терористичний акт, як правило, має певні особистісні розлади. Тому доцільним є призначення судово-психіатричної експертизи щодо такої особи, а лише потім проведення повноцінного та ефективного допиту.

У ході розслідування терористичних актів проводиться низка експертиз, а саме: судово-медична експертиза, експертиза зброї та обставин її використання, транспортно-трасологічна експертиза, пожежно-технічна експертиза, портретна експертиза, експертиза вибухових пристроїв [5, с. 236]. Оскільки проведення значної кількості експертних досліджень, істотних за обсягом і часом їх виконання, є характерним для розслідування терористичних актів, вирішення питань, пов’язаних з їх призначенням, необхідно включати в коло невідкладних заходів, що проводяться на початковому етапі розслідування.

Також варто наголосити, що з точки зору розслідування терористичних актів та напрацювання механізму попередження вчинення цього кримінального правопорушення базовим є встановлення мети вчинення злочину, оскільки виключно суб’єктивне ставлення особи до вчиненого нею діяння є причиною вибору нею конкретного комплексу дій щодо підготовки та вчинення терористичного акту.

Висновки. У науковій статті містяться лише базові особливості розслідування терористичних актів (через лапідарне висвітлення рекомендацій щодо проведення першочергових слідчих дій), на які доцільно звернути увагу практичним працівникам правоохоронних органів при розслідуванні даного злочину. Однак актуальність досліджуваного в роботі питання може стати базою для подальших досліджень та наукових пошуків у цій сфері. Крім того, чинне процесуальне законодавство не враховує специфіку окремих злочинів, а тому слідчий, прокурор має зважати на конкретні обставини провадження щодо вчинення терористичного акту та керуватися принципом законності при виконанні фундаментальних завдань кримінального провадження – захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Література

  1. Кримінальний кодекс Французької Республіки / під ред. В. Л. Менчинського; переклад на українську мову К. І. Мазуренко. Київ : ОВК, 2017. 348 с.
  2. Уголовный кодекс Российской Федерации. URL: http://pravo.gov.ru/proxy/ips/?docbody&nd=102041891
  3. Закон України «Про боротьбу з тероризмом». URL:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15
  4. Кримінальний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707
  5. Криміналістика : підручник : у 2 т. Т. 2 / [В. Ю. Шепітько, В. А. Журавель, В. О. Коновалова та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. Харків: Право, 2019. 328 с.
  6. Корниенко Н. А. Судебная видеозапись : Учебное пособие. СПб. , 1995.
  7. Расследование терроризма: Учебное пособие / В. И. Иванов, К. А. Корсаков, О. Н. Коршунова, Г. В. Овчинникова, Е. Б. Серова; Под общ. ред. О. Н. Коршуновой. CПб., 2001. 132 с.

Перегляди: 563

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат