Порівняльно-правовий аналіз функціонування механізму конституційної скарги в Україні та ФРН

Автор: , та

Анотація: В статті досліджено питання функціонування конституційної скарги в Україні. Проведено порівняльний аналіз української моделі конституційної скарги з конституційною скаргою ФРН. Проаналізовано ключові елементи конституційної скарги України та Німеччини, їх відмінності та особливості. Досліджено явище конституційної скарги як правового механізму гарантування та захисту прав людини. Виявлено недоліки та потреби у вдосконаленні чинного законодавства у сфері конституційної юстиції з врахуванням актуальних державотворчих явищ.

Бібліографічний опис статті:

, та . Порівняльно-правовий аналіз функціонування механізму конституційної скарги в Україні та ФРН//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2019. - №11. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2019/11/porivnyalno-pravovij-analiz-funktsionuvannya-mehanizmu-konstitutsijnoyi-skargi-v-ukrayini-ta-frn/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No11 листопад 2019

Юридичні науки

УДК 340.131.5

Д’яченко Костянтин Сергійович

студент

Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Федчишина Юлія Володимирівна

студентка

Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Штана Олександр Валерійович

студент

факультету адвокатури

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СКАРГИ В УКРАЇНІ ТА ФРН

Анотація. В статті досліджено питання функціонування конституційної скарги в Україні. Проведено порівняльний аналіз української моделі конституційної скарги з конституційною скаргою ФРН. Проаналізовано ключові елементи конституційної скарги України та Німеччини, їх відмінності та особливості. Досліджено явище конституційної скарги як правового механізму гарантування та захисту прав людини. Виявлено недоліки та потреби у вдосконаленні чинного законодавства у сфері конституційної юстиції з врахуванням актуальних державотворчих явищ.

Ключові слова: конституційне право, Конституційний Суд, конституційна скарга, конституційне судочинство, права людини, Основний Закон, Конституція України, захист прав людини.

Постановка проблеми. Сьогодні конституційна скарга загальновизнаний важель розбудови сучасного конституціоналізму багатьох країн світу, в яких запроваджено європейську модель конституційної юстиції та відбувається активний процес розбудови правової держави.

Проблема конституційної скарги в Україні досі визнається одним з головних питань конституційного права та конституційного судочинства в Україні, незважаючи на запровадження даного механізму ще в 2016 році. Конституційна скарга стала тим інструментом прямого доступу до органу конституційного судочинства, який слугує ефективним засобом поновлення порушених прав на національному рівні.

Переймаючи досвід європейських держав у побудові органів конституційного контролю, Україна взяла за основу німецьку модель конституційної скарги з деякими особливостями, враховуючи реалії функціонування національної правової системи. З цього постало питання про доцільність встановлених відмінностей у функціонуванні даного механізму та запровадження до законодавства України відповідних змін з урахуванням досвіду іноземних держав на прикладі Німеччини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання конституційної скарги досліджували Кіселичник В., Барлі К., Гультай М., Шевчук С., Скомороха В., Петришин О., Цвік М., Барабаш Ю., Речицький В. Праці цих науковців мають величезну теоретичну та практичну цінність, тому заслуговують уваги.

 Мета статті. Дослідити механізм функціонування конституційної скарги в Україні та Німеччині, провести їх порівняльний аналіз за складовими елементами. Дослідити особливості, переваги і недоліки цих моделей.

Виклад основного матеріалу. Конституційна скарга є важливим елементом державного механізму захисту конституційних прав, свобод громадян, а також надійним засобом їх реального захисту, у тому числі реалізації права на здійснення правосуддя. Даний механізм є характерною правовою ознакою конституційної держави і ефективним засобом утвердження принципів права в житті суспільства та країни. Конституційна скарга є багатоаспектним правовим явищем, кожний з яких впливає на формування правової системи сучасної правової та демократичної держави.

Конституційна скарга у європейських країнах є важливим інструментом захисту прав, свобод, а також тим превентивним засобом, що зменшує кількість звернень до Європейського Суду з прав людини. Тому її наявність є необхідною для держави, яка ставить в пріоритет верховенство права та гарантує права людини. Запровадження конституційної скарги у правову систему України є одним з викликів для неї та водночас пріоритетів на шляху до утвердження демократії. При цьому передбачений Конституцію України додатковий інструмент захисту прав та свобод повинен стати ефективним механізмом реалізації не лише положень Основного Закону, а й міжнародних стандартів прав людини.

Інститут конституційної скарги передбачає, що кожна людина має право звернутися до Конституційного суду з питань визначення конституційності прийнятого стосовно неї будь-якого правового акту, якщо вона вичерпала всі інші можливості захисту своїх конституційних прав. Неоспорюваною перевагою конституційної скарги є не лише всеосяжний захист конституційних прав, а й субсидіарний характер засобу правового захисту в Європейському суді з прав людини з можливістю вирішити значну частину проблеми з прав людини на національному рівні.

Чітко прописані механізми та процедури реалізації права на конституційну скаргу більш важливі ніж її декларативне закріплення в Основному Законі. Досліджуючи дане питання Венеціанська комісія дійшла висновку про те, що конституційна скарга повинна захищати не лише від протиправних актів, але й від неконституційних актів або актів, які є законними, але неконституційними.

Тож очевидною є необхідність більш детального вивчення даного питання, зокрема конкретного порівняння механізму функціонування конституційної скарги в Україні з зарубіжними країнами, зокрема з Федеративною Республікою Німеччиною. Досвід функціонування інституту конституційної скарги у системі німецького конституційного судочинства, вважають одним із найуспішніших у світі. Водночас він є цікавим і повчальним для нашої країни, адже Україна активно переймає досвід розбудови правових інститутів саме ФРН, як взірця європейської демократії.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про Конституційний Суд України» конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу [2].

Стаття 151-1 Конституції України встановлює, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано [1].

Виходячи з вищенаведених статей, для ґрунтовного розуміння конституційної скарги як правового механізму гарантування та захисту прав людини варто виокремити її складові елементи.

Підставою для подання конституційної скарги виступає порушення гарантованих Основним законом прав особи неконституційними актами, діями чи бездіяльністю уповноважених органів державної влади, тобто конституційно-правовий спір стосовно того, чи має місце таке порушення, що є тим елементом правового механізму її функціонування, який об’єднує всі її моделі та, по суті, є визначальною ознакою конституційної скарги. Отже, як в Україні, так і у ФРН конституційна скарга може бути подана лише у разі безпосереднього та наявного порушення прав скаржника [5, с. 47].

Стосовно питання суб’єкта, наділеного правом звернення з конституційною скаргою до Конституційного Суду, то таким відповідно до ч.1 ст. 56 ЗУ « Про КСУ» є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України. Крім того, це може буду будь-яка як фізична так і юридична особа, окрім юридичних осіб публічного права [2].

Звертаючись до законодавства ФРН, суб’єктом, наділеним правом звернення до органу конституційної юрисдикції з конституційною скаргою щодо захисту фундаментальних прав, закріплених Основним Законом ФРН, виступає будь-яка особа, чиї права були порушені. Громадяни наділені правом подавати конституційну скаргу стосовно будь-якого фундаментального права; іноземці та особи без громадянства можуть подати таку скаргу щодо тих прав, які за ними визнані Конституцією ФРН [4, c. 86].

Предметом (об’єктом) конституційної скарги є те коло юридичних актів, які підлягають оскарженню щодо їх неконституційності. Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗУ « Про КСУ» об’єктом звернення виступає закон України (його окремі положення), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу [2]. На противагу українському законодавству, ст. 92 Федерального Закону «Про Федеральний Конституційний Суд» визначає предметом оскарження закони та інші акти парламенту, адміністративні акти, а також рішення судової влади, тобто будь-які акти дії чи бездіяльності органів державної влади та управління [3].

Тобто за своїм змістом та предметом оскарження конституційна скарга у Німеччині – це «повна» конституційна скарга, в той час як в Україні існує модель “неповної” конституційної скарги. Тобто, особа не може скаржитися до КСУ на всі правові акти, ухвалені стосовно неї. На нашу думку, це було зроблено для того аби Конституційний Суд України не був завантажений надмірною кількістю скарг.

Стосовно процесуальних умов прийнятності конституційної скарги, то відповідно до ч. 1 ст.77 Закону України «Про КСУ» конституційна скарга є прийнятою, за умови її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього Закону, та за умов, коли вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження – судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду), та з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців [2].

В свою чергу, німецьке законодавство встановлює наступне. Відповідно до п. 2 ст. 90 Закону «Про Федеральний Конституційний Суд» до ключових критеріїв прийнятності конституційної скарги належить вичерпання всіх засобів правового захисту, і така вимога видається обґрунтованою та доречною [3]. Також конституційна скарга проти судового рішення або адміністративного акта виконавчої влади повинна бути подана та обґрунтована протягом одного місяця. Якщо конституційна скарга стосується закону, то вона може бути подана тільки протягом одного року після набуття ним чинності.

Тож виходячи з вищезазначеного, можна сказати, що критерій прийнятності або фільтри конституційної скарги – це необхідний захід, який спрямований на гарантування ефективності діяльності Конституційного Суду щодо забезпечення верховенства Основного закону та захисту основоположних прав людини і громадянина, гарантованих Конституцією та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Очевидною ж перевагою української моделі є більший строк для звернення з конституційною скаргою, з чого можна дійти до висновку про більш ефективне забезпечення доступу до цієї процедури.

І нарешті підсумковим елементом правового механізму функціонування конституційної скарги виступають юридичні наслідки рішень органів конституційного контролю, ухвалених за результатами розгляду таких скарг, а також сфера їх дії у часі та за колом осіб. Рішення конституційного суду за конституційними скаргами є остаточними та мають обов’язкову юридичну силу [5, с. 54].

Рішення Федерального Конституційного Суду ФРН, прийняте щодо конституційної скарги, має так званий ефект «erga omnes», тобто скасовує дію неконституційного рішення чи нормативного акта стосовно всіх осіб яких воно могло стосуватися. На відміну від нього в Україні діє принцип «inter partes», який поширюється тільки на осіб, що є сторонами у конкретній справі [6, с. 36]. Отже, приходимо до висновку про більшу ефективність німецької моделі, яка є механізмом захисту прав більш широкого кола осіб, в порівнянні з українською.

Ще одним недоліком запровадженої моделі української конституційної скарги є те, що законодавство не закріплює механізмів застосування та виконання рішень Конституційного Суду України у випадку задоволення скарги заявника. Тобто в Україні існує нагальна потреба у впровадженні даного механізму задля забезпечення реалізації права на справедливий судовий розгляд, де виконуваність рішень є одним з критеріїв його дотримання державою.

Отже, приходимо до таких висновків. Процес розбудови української сучасної державності відбувається під впливом найкращих світових традицій конституціоналізму, не став виключенням і механізм конституційної скарги в Україні. Інститут конституційної скарги – це інструмент прямого доступу до органу конституційного судочинства, який слугує ефективним засобом поновлення порушених прав на національному рівні.

Аналіз досліджень даної тематики дозволяє виокремити низку вимог з загальноєвропейського розуміння конституційної скарги, які у свою чергу інтегровані в механізм захисту прав і свобод людини і громадянина на національному рівні та підтримуються усіма членами Ради Європи. До таких елементів відносять наступне. По-перше, належні суб’єкти звернення із конституційною скаргою (як фізичні, так і юридичні особи, чиї права і свободи були порушені неконституційним актом); по-друге, об’єктом конституційної скарги можуть бути як неконституційний закон, так і акти органів виконавчої влади, тобто будь-який правовий акт стосовно суб’єкта звернення, який порушує його права та свободи; по-третє, щодо строків поновлення порушених прав і свобод за конституційною скаргою, то вони мають бути розумними, з урахуванням особливостей діяльності відповідної правової системи; по-четверте, вичерпання всіх ефективних засобів юридичного захисту на національному рівні як передумова звернення з конституційною скаргою.

При побудові української моделі конституційної скарги був врахований зарубіжний досвід даного інституту, зокрема Федеративної Республіки Німеччини, де діє модель повної конституційної скарги. На противагу їй, Україна вирішила піти власним шляхом, запровадивши модель неповної конституційної скарги, наперед спрогнозувавши велику завантаженість Конституційного Суду України у разі запровадження німецької моделі. Безсумнівною є необхідність у законодавчому впровадженні механізму виконуваності рішень КСУ з приводу скарг та зміни підходу щодо їх дії за колом осіб за прикладом Німеччини.

Незважаючи на існуючі проблеми та недосконале врегулювання всіх процедурних моментів українського варіанту конституційної скарги, запровадження вищезгаданих стандартів призвело до створення ще одного ефективного засобу юридичного захисту прав і свобод людини на національному рівні, що є важливим кроком до визнання світовою спільнотою України як правової та демократичної держави.

Література

  1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
  2. Про Конституційний Суд України : Закон України від 13 липня 2017 № 2136-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19
  3. Bundesverfassungsgerichsgesetz / hrsg. VonInterNationes: S. Born. Bonn: Inter Nationes, 1996. 102 s.
  4. Барли К. Конституционная жалоба в Германии / К. Барли // Вестник Конституционного Суда Азербайджанской Республики. 2003. № 1. С. 86–92.
  5. Конституційна скарга у механізмі доступу до конституційного правосуддя : монографія / М. М. Гультай. Х. : Право, 2013. 424 с.
  6. Кіселичник В. Інститут конституційної скарги в Україні: європейський досвід та українські реалії / В. Кіселичник // Вісник Конституційного Суду України. 2016. № 6. С. 29-36.

Перегляди: 451

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат