Вплив угоди про асоціацію з ЄС на скорочення робочої сили та населення України

Автор:

Анотація: Проведено авторське дослідження зміни кількості сучасного населення в умовах активізації міграційних процесів після підписання договору про асоціацію України з Європейським Союзом.

Бібліографічний опис статті:

. Вплив угоди про асоціацію з ЄС на скорочення робочої сили та населення України//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №12. - https://nauka-online.com/publications/sociology/2020/12/vpliv-ugodi-pro-asotsiatsiyu-z-yes-na-skorochennya-robochoyi-sili-ta-naselennya-ukrayini/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No12 декабрь 2020

Соціологічні науки

УДК 314.748

 Звєрєва Анастасія Віталіївна

 студентка

 Національного університету Львівська політехніка

ВПЛИВ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС НА СКОРОЧЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Анотація. Проведено авторське дослідження зміни кількості сучасного населення в умовах активізації міграційних процесів після підписання договору про асоціацію України з Європейським Союзом.

Ключові слова: міграційні процеси, емігранти, трудові мігранти, чисельність населення, робоча сила, зайнятість.

Угода про асоціацію України з Європейським Союзом змінила вектор та характер міграційних процесів, що мало значний вплив на державу та економіку. Питання трудової міграції, її стану та регулювання на тлі вагомих змін є надзвичайно важливим.

Трудова міграція в Україні за останнє десятиліття набирає нових обертів. Угода про асоціацію України з Європейським Союзом змінила вектор міграційних процесів, що мало значний вплив на державу та її соціально-економічну сферу.

Через трудову міграцію держава зіткнулася з таким явищем, як прогалини на ринку праці. Вона загострила проблеми, пов’язані з нестачею кадрів на підприємствах. Найбільші прогалини спостерігаються в таких галузях, як машинобудування, будівництво, на швейних, слюсарських підприємствах, у сфері громадського обслуговування. Так, на протязі останніх років зменшився об’єм робочої сили і скоротилась чисельність населення. За період з 2013 по 2016 рік чисельність економічно активного населення від 15 до 70 років зменшилась від 21 млн. до 18 млн., кількість штатних робітників за той самий проміжок скоротилась на 2 млн., а самозайнятих працівників на 2,5 млн. [3]. Так, якщо порівняти рівень зайнятості у 2008 та 2018 роках, то різниця у кількості працюючих склала більше 3 мільйонів осіб, а частка безробітних збільшилася майже на 3% [5]. Також потрібно згадати, що такі зміни відбуваються в умовах скорочення кількості населення в Українській державі, яке за той самий проміжок часу скоротилося більш, ніж на 4 мільйони осіб. Україна стала одним із найважливіших донорів праці в Західній Європі. Якщо раніше західні регіони України рахувались як найбільш активні щодо трудової міграції до країн ЄС, то зараз до них приєднались усі регіони України [4].

Ризиковим для держави також є зростання кількості українських студентів, що обирають навчання в інших країнах. Найбільше студентів з України у 2017 році спостерігалося в Польщі − 34,7 тис. У Росії кількість українських студентів зменшилась, але залишилась досить високою (15,3 тис.). На третьому місці серед країн, де навчаються українці, є Німеччина − 6,1 тис. (рис.1).

Рис. 1. Кількість українських студентів за кордоном, тис. осіб

 Джерело: складено на основі [10]

Причиною виїзду студенів за кордон для здобуття освіти найчастіше стає бажання молодих українців відкрити собі доступ до міжнародного ринку праці. Згідно даних соціального опитування 2018 року, проведеного серед більше, ніж тисячі українців, які здобувають вищу освіту в Польщі, лише 6% з них планували повернутися в Україну після отримання освіти [6].

Звичайно з наявною офіційною статистикою існують певні складнощі стосовно оцінювання всіх масштабів міграційних процесів. Та за неофіційними даними, кількість українців, що працюють за кордоном, коливається від 2 до 4 млн. осіб. Так в Польщі 2017 року було зареєстровано більше 904 тис. заявок на працевлаштування [8, стор. 4]. У Литві того самого року видано близько 35 тис. робочих віз або дозволів на проживання за умови існування робочого місця. З них 20 тис. документів було видано українцям [9]. У Чехії станом на початок 2018 року перебувало з причини роботи 374 тис. заробітчан, з них 70 тис. − громадяни України [7]. А за словами Міністра соціальної політики України Рева А.О. на одній із презентацій проектів МОП, за кордоном постійно перебуває більше 3 мільйонів українських громадян [11].

Якщо припустити, що рівень участі робочої сили залишається незмінним, прогнозується, що до 2035 року робоча сила в Україні скоротиться більш, ніж на 15% [12]. Зі зменшенням робочої сили прогнозується і скорочення населення в цілому. Так можна побачити, що з запровадженням безвізового режиму кількість населення різко скоротилася і рівень населення продовжує падати (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка зміни чисельності населення України, млн. осіб

Джерело: складено на основі [4]

Останні роки трудова міграція з України почала набирати нових обертів. Після підписання Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом, Україна отримала не тільки доступ до ринку товарів, але й до ринку праці. Потрібно згадати ще й те, що не тільки українці прагнуть виїхати за кордон для працевлаштування, а й ринки праці держав Європи мають потребу в трудових мігрантах. Так українці стали основною жилкою трудових мігрантів зі східного регіону, головними країнами міграції стали Польща, Угорщина та Чехія. Існує багато причин трудової міграції населення в Україні, до них належать: безробіття; неповна зайнятість; низький заробітна плата; малий попит на певні професії в державі; зменшення або зникнення певних галузей діяльності [13]. Трудова еміграція та приплив грошових переказів від мігрантів мають помітний вплив на українську економіку. Еміграція від 2,2 до 2,7 млн. осіб (за різними оцінками) сприяла зменшенню пропозиції робочої сили в Україні та дефіциту робочої сили в певних професіях. Це також один із факторів (хоча і не обов’язково основний), що сприяє зростанню заробітної плати працівникам, які залишаються в країні; зарплата в Україні зростала в середньому на 13% на рік в реальному вираженні між 2016 і 2018 рр. [2].

На 65% рівень зайнятості в Україні нижчий від середнього в ЄС (73%) і нижчий, ніж у сусідів з ЄС, таких як Польща, Румунія чи Словаччина (70-72%). Політика зайнятості повинна прагнути покращити рівень працевлаштування, зокрема шляхом зменшення невідповідності попиту та пропозиції на робочу силу та скорочення зайнятості у неформальному секторі. Пенсійну реформу, запроваджену в 2017 році, потрібно повністю впровадити та посилити, щоб стимулювати людей похилого віку перенести пенсію на більш пізній вік. Важливо також покращити соціальні аспекти української міграції.

Майже 30% українських емігрантів не мають жодного юридичного статусу (наприклад, статусу проживання чи дозволу на роботу) у своїй країні перебування. Лише 22% українських емігрантів охоплені соціальним забезпеченням у країнах, де вони працюють (ДССУ 2017) [1].

Висновки. Незважаючи на те, що заробітна плата в Україні зростає в реальному вираженні, різниця в зарплатах з основними напрямками еміграції в ЄС настільки велика, що вона, ймовірно, продовжить мотивувати людей працювати та заробляти за кордоном. Більше того, існування великої та зростаючої української діаспори має тенденцію заохочувати міграцію інших членів родини та друзів, забезпечуючи інформаційну та матеріально-технічну підтримку в країнах призначення (ефект мережі). Цей фактор тяжіння може посилитися в найближчі роки, а діаспора може продовжувати розширюватися. У той же час країни призначення для частини емігрантів можуть змінитися, особливо через поступове відкриття німецького ринку праці для українських службовців. Однак мовна та географічна близькість і надалі буде важити на користь таких країн, як Польща, Чехія та Росія.

Отже, аби запобігти демографічній кризі необхідно звернути особливу увагу на регулювання міграційних процесів. Так, у грудні 2019 року український уряд оголосив програму низькопроцентних позик «Повернись і залишайся», спрямовану на підтримку створення нових малих компаній, особливо на заохочення громадян, які працюють за кордоном, повернутися додому та розпочати там бізнес [14], але окрім спеціальних програм для повернених, створення більш привабливого ділового середовища було б очевидно корисним як для заохочення мігрантів повернутися, так і для стимулювання інвестицій в економіку в цілому. В Україні для цього потрібні більш ефективні державні установи, посилені антикорупційні зусилля, здійснення реформ у таких секторах, як ринок землі або судова система, а також покращення інфраструктури. Збільшення задоволеності місцевими зручностями, такими як охорона здоров’я, освіта, житло, навколишнє середовище, дороги та транспорт, може також збільшити ймовірність того, що люди хочуть повернутися з еміграції або залишитися в країні в першу чергу.

Літертура

  1. Держстат України. Демографічна та соціальна статистика / Населення та міграція 2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ds.htm
  2. Держстат. Статистична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expres_u.html
  3. Міністерство соціальної політики. Про затвердження Основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на період до 2022 року. URL: https://www.msp.gov.ua/projects/443/
  4. Мінфін – Населення України 2020. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people
  5. Рівень безробіття в Україні – 10.04.2018 – Сайт «Мінфін». URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/unemploy/
  6. Українське студентство в Польщі: політика залучення, інтеграції та мотивації і плани студентства. URL: https://cedos.org.ua/en/articles/ukrainski-studenty-v-polshchi-politykyzaluchennia-intehratsii-ta-motyvatsiia-i-plany-studentiv
  7. Чи дійсно в Чехії багато українських біженців та мігрантів? – BBC NEWS – Україна – 29 серпня 2018. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-45346887
  8. Obywatele Ukrainy pracujący w Polsce. Raport z badania, National Bank of Poland, Warsaw 2018. URL: https://www.nbp.pl/aktualnosci/wiadomosci_2018/obywatele-Ukrainy-pracujacyw-Polsce-raport.pdf
  9. EMN Immigration. URL: https://123.emn.lt/en/#immigration
  10. Education: Inbound internationally mobile students by country of origin. URL: http://data.uis.unesco.org/Index.aspx?queryid=171#
  11. Андрій Рева: Економічне зростання в країні повинно супроводжуватись збільшенням кількості спеціалістів та кваліфікованих робітників з високою заробітною платою – 3 Липня 2018. URL: https://www.msp.gov.ua/news/15543.html
  12. World Bank Grou City Development Strategy. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/31390
  13. Міністерство соціальної політики України – офіційний веб-портал – Перелік суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (станом на 03.09.2018) URL: https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u
  14. Укрінформ – Державна програма “Повертайся і залишайся” 2019. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2830192-povertajsa-i-zalisajsa-zelenskij-anonsuvav-novu-derzprogramu.html

Перегляди: 303

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат