Специфіка поняття «корпоративні медіа»

Автор:

Анотація: Стаття присвячена дослідженню основних наукових підходів до визначення терміна “корпоративні медіа”. Для визначення цього поняття дається тлумачення терміну «корпорація». Оскільки компанії - це не просто організації із суто комерційними цілями, корпоративні ЗМІ можуть включати засоби масової інформації, створені неприбутковими організаціями. Для компаній медіа є найважливішим інструментом корпоративної комунікації. Функції засобів масової інформації організацій не обмежуються рекламою та PR, вони також мають освітні та виховні функції, сприяють творчій самореалізації співробітників та клієнтів компаній. Враховуючи різноманітність функцій корпоративних медіа, більшість дослідників вважають, що ці ЗМІ ближчі до журналістики, ніж PR.

Бібліографічний опис статті:

. Специфіка поняття «корпоративні медіа»//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №10. - https://nauka-online.com/publications/social-communications/2021/10/05-4/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No10 октябрь 2021

Соціальні комунікації

Свічкарьова Олександра Вадимівна

студентка кафедри журналістики

Факультету міжнародних відносин

Національного авіаційного університету

Svichkaryova Oleksandrа

Student of the Department of Journalistic

National Aviation University

СПЕЦИФІКА ПОНЯТТЯ «КОРПОРАТИВНІ МЕДІА»

Анотація. Стаття присвячена дослідженню основних наукових підходів до визначення терміна “корпоративні медіа”. Для визначення цього поняття дається тлумачення терміну «корпорація». Оскільки компанії – це не просто організації із суто комерційними цілями, корпоративні ЗМІ можуть включати засоби масової інформації, створені неприбутковими організаціями. Для компаній медіа є найважливішим інструментом корпоративної комунікації. Функції засобів масової інформації організацій не обмежуються рекламою та PR, вони також мають освітні та виховні функції, сприяють творчій самореалізації співробітників та клієнтів компаній. Враховуючи різноманітність функцій корпоративних медіа, більшість дослідників вважають, що ці ЗМІ ближчі до журналістики, ніж PR.

Ключові слова: корпорація, корпоративна преса, ділові комунікації, ділова преса, медіа – функції, цільова аудиторія, PR – технології, типологія медіа.

Summary. The article is assigned to the end of the main scientific approaches to the term “corporate media”. For the understanding, the term “corporation” is given. Oscillations of the company are not just organizing because they are essentially commercial goals, corporate ZMI can include mass information and non-affiliate organizations. For media companies, the most valuable tool of corporate communication. The functions of the mass information of organizations are not surrounded by advertising and PR, the smell is also a source of new and innovative functions, as well as creative self-realization of sportsmen and clients of companies. The great versatility of the functions of corporate media, the greater the number of previous ones, who are close to journalism, low PR.

Key words: corporation, corporate press, founder, business communications, business press, media functions, target audience, PR technologies, media typology.

Постановка проблеми. Корпоративне видання сьогодні виходить за межі певного атрибуту успішності компанії, їх кількість не тільки в Україні, а і в усьому світі постійно зростає. Такий стрімкий зріст обумовлений з одного боку тим, що компанії приділяють все більше уваги корпоративним медіа як дієвому комунікативному інструменту, що допомагає вирішити конкретні маркетингові задачі, сприяє розвитку бізнесу через управління суспільною думкою, стає своєрідним каталізатором виробничої активності персоналу. З іншого боку аудиторія прагне отримувати адресну персоніфіковану інформацію, спрямовану на певні професійні, корпоративні, соціальні групи.

Корпоративні медіа існують протягом близько двохсот років, але тільки в останнє десятиліття вони стали дійсно помітним феноменом світу масових комунікацій. Сьогодні світ масових комунікацій надзвичайно динамічний та мінливий, бо має основі категорії, що найчастіше зазнають змін – інформація, думки окремих особистостей, суспільна свідомість. Вивченню цього непересічного соціального явища присвятило свої праці не одне покоління українських учених – журналістикознавців, серед яких В. Здоровега, В. Іванов, С. Квіт, А. Москаленко, В. Різун, В. Шкляр та ін.. Кожен з них зробив свій вагомий внесок у поглиблення поняття масових комунікацій, кристалізацію його структури, визначення складових елементів, функцій та можливостей. Таким чином, масові комунікації в цілому як система поширення думок та ідей, що здатна впливати на поведінку різних соціальних груп та формування громадської свідомості, глибоко досліджена на сучасному етапі. Однак залишаються не в повній мірі вивченими окремі її елементи, насамперед – спеціалізовані канали комунікації, серед яких можна виділити корпоративні медіа як різновид ділових медіа. Підстави стверджувати це дає невелика кількість опублікованих в останні десятиліття наукових робіт, які б ґрунтовно та вичерпно характеризували специфіку діяльності цієї категорії ЗМІ. Сьогодні чи не єдиними в Україні дослідженнями, в яких розглядаються теоретичні основи та практичні аспекти діяльності сучасних корпоративних медіа є роботи Д. Олтаржевського «Основи та методи діяльності сучасних корпоративних медіа» та О. Тодорової «Корпоративное издание на 200%» [15].

Постановка завдання. Метою дослідження є детальне вивчення терміну «корпоративні медіа» задля більш повного та ефективного його використання.

Визначена мета передбачає вирішення наступного завдання: Проаналізувати дифеніції термінів «корпоративні медіа», «корпорація».

Результати дослідження. Існують різні визначення поняття «корпоративні медіа». В західних джерелах ми можемо знайти синоніми «корпоративні ЗМІ», «корпоративні видання», «внутрішньо фірмова преса», «клієнтські видання» тощо. Для позначення корпоративних медіа у різних країнах вживаються словосполучення, що відображають як певні історичні чинники, так і мовні традиції цих країн. Російський дослідник О. Кривоносов [7] наводить цікаву порівняльну характеристику особливостей визначень корпоративних медіа в різних країнах.

Наприклад, у Франції використовується термін «la presse de l’entreprise», що в перекладі означає «преса підприємства, організації», під яким розуміється в першу чергу внутрішньо корпоративне видання. В американських комунікаціях вирізняють назви видань «company newspaper», «employee magazine», «house magazine», «work journal», «industrial publication», які вживають без значної різниці. В англійській традиції для друкованих видань фірм та організацій закріпилось поняття « house journal», для внутрішньо фірмового видання – «work magazine», для зовнішньої громадськості – «house organ». Така ж класифікація притаманна німецьким комунікаціям: «werkzeitschriften», «hauszeitschriften», «kundenzeitschriften». В сучасній англійській мові для позначення корпоративних медіа вживають словосполучення «custom publishing» або «bespoke publishing». Як зазначає О. Кривоносов «це найбільш розлогий термін, який позначає явище корпоративних ЗМІ, оскільки він не передбачає подальших типологічних розмежувань, а просто фіксує наявність приватного замовлення в основі того чи іншого видавничого проєкту» . Д. Олтаржевський доповнює це визначення вагомою суспільною роллю корпоративних медіа, підкреслює, що «внутрішньофірмова преса так само, як і традиційні ЗМІ, має активну соціальну позицію, є безпосереднім учасником інформаційних процесів і здатна ефективно впливати на громадську думку» [13].

На конференції президентів національних асоціацій редакторів корпоративних видань, членів FEIEA (Federation of European Industrial Editors Associations) у 1958 році офіційно визнано термін «house organ» як визначення преси, що поширюється для зовнішнього середовища організації. Головним у цьому визначенні є слово «орган», яке привертає увагу до дієвості корпоративного видання, його здатності виконувати функції колективної комунікації і пропаганди, бути важливою складовою компанії, її функціональною одиницею. Таке формулювання близьке вітчизняним традиціям корпоративної журналістики, що з часів радянської доби формувалася на шпальтах ділової багатотиражної преси .

Прямий переклад українською терміну «corporate publishing» означає сукупність корпоративних видань. Російський науковець Д. Мурзін, один з перших авторів, що дав наукове визначення корпоративній журналістиці, вважає її різновидом ділових медіа та розглядає корпоративну пресу як інструмент управління корпорацією, що володіє водночас усіма ознаками ЗМІ. «Будучи корпоративними, такі видання слугують в першу чергу інструментом публічної артикуляції та лобіювання інтересів галузі і корпорації, як одного з представників галузі». Тобто корпоративна преса – особливий вид ділової преси, специфікою якого є його пряма залежність від інтересів певної компанії. Науковець зауважує, що формулювання прийшло із практики американської періодики: термін «корпоративна преса», що виник у США, має значення «преса корпорацій», преса фірм і компаній. Тобто він містить видання комерційних підприємств – як приватних, так і державних [10].

Як різновид ділової преси, створеної для бізнес-комунікації з метою задоволення інформаційних потреб ділових структур, корпоративна преса прагне чітко визначеної мети, що полягає, як стверджує А. Грабельников у «формуванні інформаційної інфраструктури, яка забезпечує інформаційні потреби підприємців, пропаганду ідей і принципів ринкової економіки, розповсюдження законодавчої та нормативної інформації, створення позитивного іміджу вітчизняного бізнесмену, широке інформування читачів про світ бізнесу» [5].

Український науковець Д. Олтаржевський зауважує, що поняттєвий апарат корпоративних медіа ще не усталився і потребує часу як для наукового, так і практичного усвідомлення, визначення місця корпоративної преси як різновиду ділових медіа в системі ЗМІ [13].

Для більш чіткого розуміння поняття «корпоративні медіа» звернемося до поняття «корпорація». На думку Д. Мурзіна глибоке розуміння поняття починається саме з тлумачення слова «корпорація». Власне, словосполучення «корпоративна преса» є калькою з означення певного типу ЗМІ у США «corporate publishing», в якому корпорацію подано як найбільш поширену юридичну форму організації бізнесу [10].

В Статті 120 Господарського кодексу України корпорацією в Україні визнається договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Державні і комунальні господарські об’єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об’єднання (комбінат, трест, тощо).

В Україні корпорація є організаційно-правовою формою об’єднань підприємств і є різновидом господарського об’єднання. Таким чином корпорації не здійснюють безпосередньо виробничу діяльність, хоча це і не заборонено, а є лише об’єднанням виробничих та інших юридичних осіб з метою централізованого регулювання. Їх діяльність в Україні регламентується Господарським кодексом України та іншими нормативно правовими актами України, а утворення потребує попередньої згоди Антимонопольного комітету України.

Сьогодні прикметником «корпоративний» передається належність до будь-якої компанії, фірми, виробничої, дистрибуційної, комерційної структури, незалежно від типу юридичної особи та виду діяльності.

Пряме визначення корпоративних медіа в українському законодавстві відсутнє, тому діяльність корпоративних медіа в Україні регулюється тими ж законами, що і робота ЗМІ, зокрема законом «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення»

Британський вчений, експерт в галузі PR C. Блек дає таке визначення корпоративним виданням – це «некомерційне видання, яке випускається організацією для підтримки контакту із працівниками та широкою громадськістю за межами організації» [4].

На сучасному етапі розвитку формулювання «видання», «газета», «журнал» та їхні іноземні відповідники «publishing», «newspaper», «magazine» потребують більш розширеного тлумачення, ніж певний поліграфічний формат. На думку практиків фірмові ЗМІ давно залишили рамки поліграфічних видань та розширили свою діяльність через різноманітні медіа-носії, тому більш змістовним і на нашу думку теж, є поняття «корпоративні медіа». Таку думку висловлює Ю. Чемякін, і в своєму формулюванні розкриває різноманітність спектру різновидів корпоративних медіа-носіїв: періодичне друковане видання, радіо, теле-, відео програма, інтернет-сайт, інтернет-портал або інші форми періодичного поширення інформації, що служать інтересам певної корпорації, створені за ініціативою та призначені, як правило, для людей, які мають певний стосунок до даної корпорації [16].

Вивченню специфіки роботи нової медіасфери корпоративних медіа приділяють увагу М. Мезенцев, Т. Сидорова, О. Кузін, Є. Ющук [14].

Структуру корпоративних медіа за видами носіїв можна відобразити наступним чином:

На думку Д. Олтаржевського «визначаючи корпоративні медіа, дуже важливо чітко усвідомлювати їхню медійну сутність, належність до категорії засобів масової інформації, плину комунікативних процесів, що відбуваються в суспільстві. Внутрішньофірмові ЗМІ повинні сприйматися як повноцінний суб’єкт масової комунікації, продукт журналістської творчості» [13].

Таку думку підтримує президент Асоціації корпоративних медіа України О. Тодорова, яка зазначає, що корпоративним ЗМІ можна вважати засіб масової інформації, який компанія випускає з певними бізнес-цілями, певною періодичністю та фінансується коштом компанії (та/або залученої до видання реклами). Внутрішнє корпоративне видання – це інформаційно-рекламний ресурс, контрольований компанією, що випускається з певною періодичністю, і який відображає офіційну позицію компанії та призначений для її співробітників [15].

В. Носова під «корпоративним виданням» в сучасній Україні розуміє пресу, що виходить із певною періодичністю (не рідше одного разу на рік), видається за рахунок компаній чи інших бізнес-структур у їхніх ділових інтересах і розрахована на конкретну цільову групу [12].

З позиції активної соціокомунікаційної спрямованості корпоративних медіа дає визначення Д. Дегтяренко. «Корпоративні медіа – це повнофункціональний механізм, головною метою якого є сприяння напрацюванню норм і правил, єдиних для всіх співробітників, корпоративної філософії, уявлення про місію компанії. Це частина внутрішньої культури корпорації, з одного боку, та інструмент ведення рекламної кампанії – з іншого» [6].

Таке визначення підкреслює унікальність явища корпоративних медіа в сфері соціальних комунікацій, явища, яке поєднує особисте звернення до читачів, надавання галузевої інформації, просування торгової марки, розвиток іміджу компанії, і разом з тим являючи собою невід’ємний елемент програми формування лояльності співробітників стосовно діяльності компанії.

Наступний блок визначень характеризує корпоративні медіа стосовно їхнього функціонального призначення всередині бізнес-організації. Зарубіжні науковці зазначають, що внутрішнє видання компанії може повністю сприяти розумінню бізнес-ідей [1].

Поява в мультимедійних проєктах таких понять як «корпоративна культура», «корпоративні комунікації», «зв’язки з громадськістю» свідчить про специфіку поняття корпоративних медіа. Так М. Малихін стверджує: «Корпоративна преса сьогодні – і частина корпоративної культури, і інструмент її активного формування» [9].

За визначенням А. Кононової «корпоративне видання – інструмент формування корпоративної культури, один із корпоративних інформаційних каналів. Це фінансоване тією чи іншою організацією друковане періодичне видання (журнал, газета, бюлетень), що інформує про діяльність організації, контролює і регулює відносини працівників усередині організації й організації з широкою громадськістю та виконує низку інших функцій з метою підвищення ефективності організаційної діяльності» [8].

Процес інтеграції фірмової періодики в бізнес-процеси організації підкреслює А. Бабкін : «Корпоративна преса – це комунікативна сфера у структурі бізнесу, яка виникає внаслідок інформаційної потреби внутрішнього і зовнішнього оточення компанії» [2].

О. Бикадорова приділяє більше уваги аудиторному призначенню корпоративних медіа. На її думку «корпоративна преса – система видань, які виконують функцію інформування певної аудиторії (співробітників, партнерів, клієнтів або споживачів послуг організації) про діяльність, сферу інтересів і вплив організації, формують корпоративну культуру, керують нею і слугують каналом зворотного зв’язку; розробляються, видаються та поширюються повністю або частково зусиллями співробітників організації чи видавничим домом в інтересах організації» [3].

Аналіз різноманітних визначень дає нам підставу стверджувати, що поняття корпоративних медіа продовжує формуватись, бо саме явище корпоративних медіа на сучасному етапі набуває швидких змін та трансформацій. Для нашого дослідження найбільш актуальним є визначення Дмитра Олтаржевського: «Корпоративні медіа є особливим різновидом ЗМІ, що їх видають компанії, підприємства, установи з метою інформаційної підтримки власного основного виду діяльності шляхом формування позитивного іміджу, обміну інформацією всередині організації між співробітниками та поширення її назовні, серед клієнтів, партнерів тощо» [14]. Та доповнення цього визначення поясненнями Оксани Тодорової: «Корпоративні медіа є повноцінними ЗМІ, спрямованими на виконання спеціальних завдань» [15].

Отже, корпоративні медіа – це повноцінний медіаканал, який має схожі з традиційними медіа технології створення і являє собою комплекс друкованих видань та електронних медіа, заснований компаніями, підприємствами чи установами для комунікаційної підтримки своєї діяльності, метою якого є формування позитивного іміджу, сприятливого інформаційного середовища всередині та зовні організації.

Висновок. Подане визначення не є остаточним з огляду на те, що у максимально інформатизованому сучасному світі, що швидко трансформується, ускладнюється та видозмінюється і саме визначення корпоративних медіа набуватиме нових видозмін. Контент корпоративних медіаресурсів (газет, журналів, радіо, теле-, відео програм, інтернет-сайтів, інтернет-порталів та ін.) щороку стає цікавішим для читачів, аудиторія яких постійно зростає. Тож, сучасні корпоративні медіа в системі масових комунікацій стають особливим комунікаційним каналом, інформаційно-знаковою системою і, водночас, творчим продуктом, результатом інформаційного виробництва. Сучасні корпоративні медіа є специфічним поняттям, яке містить в собі ознаки реклами, РR, ділових медіа і водночас відповідають кращим традиціям і зразкам журналістики, стають повноцінним медіаканалом, ефективним інструментом в просуванні товарів, послуг, допомагають вирішувати питання на рівні кадрового менеджменту, формують позитивний імідж через громадську думку, управляють корпоративними комунікаціями.

Література

  1. Deyes A.F. The Place of In-House Journals in Business Interaction: A Case Study/Anthony F. Deyes, Leila Barbara, Mike Scott, Antonieta Celani // Reflections on language learning. 1994. Р. 186.
  2. Бабкін А.Ю. Корпоративные издания в России в условиях мирового финансового кризиса: современное состояние и перспективы развития / А. Ю. Бабкін // Вестник Московского университета. Серия 10. Журналистика. 2009. №2. С. 218.
  3. Бикадорова О. Корпоративная пресса: заметки к определению термина [Електронний ресурс] / Александра Быкадорова // Relga: [сайт]. Текстові дані. URL: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu
  4. Блек С. Паблік Рілейшнз / Сэм Блек; пер. с англ.; М.; Сирин, С. 70.
  5. Грабельніков А. А. Работа журналиста в прессе: учебное пособие / А. А. Грабельников. М.: РИП-холдинг, 2001. С. 274.
  6. Дегтяренко Д. К. Корпоративные издания в России. Виды, функции, задачи / Д. К. Дегтяренко // Среда, 2002. №8-9. С. 56.
  7. Кривоносов О. Д. Корпоративная пресса на Западе: история и типология / Алексей Кривоносов // PR-диалог. 2002. №3(20). С. 71-72.
  8. Кононова А. Г. Особенности корпоративной информации: рынок корпоративной прессы в Ростовской области / А. Г. Кононова // Коммуникацыя в современном мире: мат. Пятой всероссийской научн.-практ. конф. аспирантов и студентов «Журналистика, реклама и связи с общественностью: новые подходы», 25-27 окт.2004 г./ под ред. проф. В.В.Тулупова. Воронеж: Воронежский гос.ун-т, ф-т журн-ки, 2004. С.
  9. Малихін М. Возвращение многотиражки / Михаил Малыхин // Ведомости. 2008. 23 сент. №179 (2201).
  10. Мурзін Д. А. Структурируя понятие / Мурзин Д.А. // Медиа-дискурс. Теория и практика массовых коммуникаций. 2007. №6. С. 3.
  11. Мурзин Д. А. Корпоративная пресса: современные типологические концепции: автореф.дисс. …канд.филол.наук:10.01.10 / Мурзин Дмитрий Александрович; Московский гос.ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 2007. С. 8.
  12. Носова В. Ф. Корпоративні видання в сучасній Україні: типологія, структура, принципи організації / В. Ф. Носова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Літературознавство. Соціальні комунікації. 2008. Вип. 10. С. 103.
  13. Олтаржевський Д. О. Корпоративні медіа: теорія і практика: навчальний посібник. К: Центр вільної преси: Рябіна, 2012. 60 с.
  14. Олтаржевський Д. О. Великі можливості «малої» преси / Дмитро Олтаржевський // Журналіст України. 2010. №5.
  15. Тодорова О. В. Корпоративное издание на 200 % / Оксана Тодорова. Одесса: СМИЛ, 2007. С. 25.
  16. Чемякин Ю. В. Корпоративные СМИ: секреты эффективности / Ю.В. Чемякин. Екатеринбург: Дискурс-Пи, 2006. С. 6.

Перегляди: 382

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат